Ухвала

від 02.12.2021 по справі 636/243/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 636/243/19

провадження № 61-18705ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - секретар Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського району Харківської області Садова Ірина Анатоліївна, про визнання заповіту недійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ,16 листопада 2021 року засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року в указаній вище справі.

За змістом пункту 14 частини другої статті 3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Заявник звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України Про судовий збір .

Дана касаційна скарга подана із пропуском строку на касаційне оскарження.

За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови отримала лише 01 листопада 2021 року.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Харківського апеляційного суду прийнято 09 вересня 2021 року, повний текст складено 13 вересня 2021 року, а оприлюднено 15 вересня 2021 року.

Отже, строк, визначений процесуальним законом, протягом якого може бути подана касаційна скарга, сплинув (з урахуванням вихідних) - 13 жовтня 2021 року, касаційна скарга подана засобами поштового зв`язку - 16 листопада 2021 року, тобто із пропуском процесуального строку.

На підтвердження зазначеного, до касаційної скарги додано копію супровідного листа Харківського апеляційного листа.

Однак, надана копія не може вважатися належним доказом на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови, оскільки з неї неможливо встановити дату отримання заявником копії постанови Харківського апеляційного суду, крім того, на копії супровідного листа відсутня дата направлення такої копії постанови.

Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що питання щодо відкриття касаційного провадження та витребування справи судом не вирішувалося, а тому суд позбавлений можливості самостійно перевірити зазначені обставини заявником самостійно.

З урахуванням наведеного на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати відповідну довідку суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інші належні докази (копію конверту, копію рекомендованого повідомлення чи копію трек-коду поштового відправлення, конверт, який повернувся не врученим ) в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, або навести інші підстави з відповідними доказами.

У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування норм та неправильне тлумачення закону як на підставу касаційного оскарження судового рішення, однак таке посилання є не коректним, оскільки заявник не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Так, положеннями частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Касаційна скарга ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, пунктами 4 і 6 частини другою статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено: рішення (ухвала), що оскаржується ; клопотання особи, яка подає скаргу.

Як вбачається із поданої касаційної скарги, заявник звертається до суду із касаційною скаргою на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року , однак в прохальній частині просить суд скасувати рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 06 жовтня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року .

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про доступ до судових рішень суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Так, за наслідками перегляду рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 06 жовтня 2020 року було прийнято постанову Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року, а не ухвалу.

Таким чином, заявникові слід уточнити вимоги касаційної скарги щодо судового рішення яке оскаржується, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України, та надіслати, підписану заявником, уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 06 жовтня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - секретар Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського району Харківської області Садова Ірина Анатоліївна, про визнання заповіту недійсним залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 29 грудня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко