Ухвала

від 01.12.2021 по справі 916/323/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" грудня 2021 р. Справа № 916/323/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

за участю представників:

позивача: Доронін О.Д., згідно ордеру серії ОД №556029 від 01.12.2021

відповідача: Коваленко К.О., згідно ордеру серії ОД №619276 від 12.11.2021

розглянувши заяву ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" від 11.11.2021 за вх.№2-1373/21 про відстрочення виконання рішення по справі №916/323/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36) до Фізичної особи - підприємця Федорчук Лариси Рафаїлівни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 573281,70грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2021 залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" до Фізичної особи - підприємця Федорчук Лариси Рафаїлівни про стягнення 573281,70грн.

Додатковим рішенням суду від 07.06.2021 задоволено частково заяву ФОП Федорчук Л.Р. від 19.05.2021 за вх.№2-656/21 про розподіл судових витрат, стягнуто з ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" на користь ФОП Федорчук Л.Р. 120270,45грн судових витрат.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" та апеляційну скаргу ФОП Федорчук Лариси Рафаїлівни задоволено частково, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2021 у справі №916/323/20 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким заяву Фізичної особи-підприємця Федорчук Лариси Рафаїлівни про розподіл судових витрат у справі №916/323/20 задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" на користь Фізичної особи - підприємця Федорчук Лариси Рафаїлівни 124800,00грн витрат на професійну правничу допомогу та 42363,70грн витрат, пов`язаних с проведенням судової економічної експертизи.

На виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021, Господарським судом Одеської області 11.10.2021 видано відповідний наказ.

11.11.2021 до Господарського суду Одеської області надійшла заява ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" за вх.№2-1373/21 про відстрочення виконання додаткового рішення по справі №916/323/20 на 9 місяців.

ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" в обґрунтування, поданої до суду заяви про відстрочку виконання судового рішення, зазначає, що стан підприємства постановою апеляційної інстанції від 29.09.2021 погіршився. Заявником вказано, що приватним виконавцем Долинським М.М. було здійснено блокування рахунків ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" в АТ КБ ПРИВАТБАНК без будь-якого виклику боржника та наразі неможливо буде сплатити заробітну плату працівникам підприємства. Частиною третьою статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Заявник, також, пов`язує можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення, з посиланням на ч.3 ст.33 ЗУ "Про виконавче провадження" та зазначає, що підприємство оцінює базові фінансові активи та базові фінансові зобов`язання, згідно з визначенням у Розділі 11 "Базові фінансові інструменти", за амортизованою собівартістю мінус втрати від зменшення корисності, за винятком інвестицій у неконвертовані та привілейовані акції без права дострокового продажу, а також у звичайні акції без права / дострокового продажу, які перебувають в обігу на публічному ринку або вартість яких можна достовірно оцінити іншим чином, без надмірних витрат або зусиль, які оцінюються за справедливою вартістю, причому зміни справедливої вартості визнаються у прибутку чи збитку. Більшість нефінансових зобов`язань оцінюються за найкращим розрахунком суми, яка була б потрібна для погашення зобов`язання на звітну дату.

15.11.2021 за вх.№30423/21 до суду від відповідача надійшли заперечення щодо заяви позивача про відстрочення виконання додаткового рішення по справі №916/323/20, де відповідач повністю заперечує щодо відстрочення виконання рішення суду та зазначає, що боржником не наведено жодної обставини, що істотно ускладнює виконання рішення.

Ухвалою суду від 15.11.2021 було призначено засідання суду для розгляду заяви ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" від 11.11.2021 за вх.№2-1373/21 про відстрочення виконання рішення по справі №916/323/20 на 22.11.2021 о 11:00.

У судовому засіданні 22.11.2021 оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні по розгляду заяви ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" від 11.11.2021 за вх.№2-1373/21 про відстрочення виконання рішення по справі №916/323/20 до 01.12.2021 об 11год.00хв.

Ухвалою суду від 23.11.2021 викликано ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" у судове засідання, яке відбудеться 01.12.2021 о 11:00.

У судовому засіданні 01.12.2021 представник заявника підтримав заяву від 11.11.2021 про відстрочення виконання додаткового рішення суду по справі №916/323/20, представник відповідача просив суд вімовити у задоволенні наведеної заяви.

Суд, дослідивши заяву ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" від 11.11.2021 за вх.№2-1373/21, дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому, згідно ч.2 ст.326 ГПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст.327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Конституційний суд України у рішенні від 26.06.2013р. у справі №5-рп/2013 за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень п.2 ч.2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" наголошує, що за судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що при розгляді заяв про надання розстрочки чи відстрочки виконання рішення суду повинен встановити чи не порушає це інтереси обох сторін, оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

У відповідності до ч.ч.1, 2, 3 , 4, 5 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (рішення у справі "Трихліб проти України", заява №58312/00, пп.25-32, від 20 вересня 2005 року, у справі "Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява №22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п.66).

В рішенні у справі "Анацький проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що з огляду на невиконання рішення з грудня 2002 року, приблизно два роки та одинадцять місяців, та неспроможність здійснити необхідні заходи для виконання рішення на користь заявника державні органи позбавили п.1 ст.6 Конвенції та ст. 1Протоколу №1 їх практичного змісту. Таким чином, у цій справі п. 1 статті 6 Конвенції та стаття 1 Протоколу №1 були порушені. ("Анацький проти України". N 10558/03, пп.22 - 23, рішення від 13 грудня 2005 року).

Отже, внаслідок тривалого невиконання рішення суду, порушуються права стягувача у виконавчому провадженні та вимоги ст.124 Конституції України,3акону України "Про виконавче провадження", ст.6 Конвенції, ст.1 Протоколу №1 до Конвенції, що може призвести до завдання збитків державі.

Зі змісту ч.1 ст.331 ГПК України, вбачається, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

У відповідності до ч.3 ст.331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Приписи ч.4 ст.331 ГПК України встановлюють, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Також суд зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. В свою чергу, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Між тим, як випливає зі змісту заяви, в обґрунтування підстав для надання відстрочки виконання рішення суду позивач посилається на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки позивач знаходиться у тяжкому фінансовому стані, при цьому, до заяви ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" від 11.11.2021 за вх.№2-1373/21 не додано жодних доказів в підтвердження означеного. ЇЇ зміст зводиться до цитування рішень суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.

Складне фінансове становище ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки", яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, заявник пов`язує з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2021 та блокування приватним виконавцем рахунків заявнрика, що не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення без надання відповідних доказів у підтвердження даної обставини, при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Водночас, доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання відстрочки виконання рішення, позивачем не надано, згоди відповідача на відстрочку виконання рішення суду товариством не отримано.

Наразі, обов`язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, які заявник повинен довести суду відповідно до ст.74 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" від 11.11.2021 за вх.№2-1373/21 про відстрочення виконання рішення суду по справі №916/323/20, у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задовленні заяви ТОВ "Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки" від 11.11.2021 за вх.№2-1373/21 про відстрочення виконання рішення по справі №916/323/20.

2. У відповідності до ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 01.12.2021 та згідно ч.2 ст.254, п.24 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.

3. Повну ухвалу складено 03.12.2021.

Суддя І.А.Малярчук