ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2021 р.Справа № 916/323/20 Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився
відповідача: Коваленко К.О., згідно ордеру №477462 від 19.02.2020р.,
розглянувши у судовому засіданні без виклику сторін заяву ФОП Федорчук Л.Р. від 19.05.2021р. за вх.№2-656/21 про розподіл судових витрат по справі №916/323/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки» (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36) до Фізичної особи - підприємця Федорчук Лариси Рафаїловни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 573281,70грн.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2021р. залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки» до Фізичної особи - підприємця Федорчук Лариси Рафаїловни про стягнення 573281,70грн.
19.05.2021р. за вх.№2-656/21 до суду від ФОП Федорчук Л.Р. надійшла заява про розподіл судових витрат, яку ухвалою суду від 24.05.2021р. призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.06.2021р. об 11год.20хв.
Так, відповідач просить суд відшкодувати йому за рахунок позивача 188303,79грн. судових витрат.
В обґрунтування заявленого відповідач послався на те, що позовна заява була подана до Господарського суду Одеської області 11.02.2020р., тобто справа знаходилась на розгляді один рік та три місяці. За весь цей час позивач активно доводив свою позицію, надавав до суду чимало процесуальних документів та заяв по суті справи, на які відповідач змушена була реагувати та вчиняти у відповідь також дії для захисту своїх прав та законних інтересів від неправомірних вимог позивача. Позивач же, був ініціатором судового процесу, подача позову залежала від його суб`єктивної волі, натомість, відповідач такої свідомої волі не мала. Ще у відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначалось про безпідставність позову та фактичну відсутності предмету спору. Відповідач вказує, що оскільки не має юридичної освіти, для захисту та представництва у суді своїх інтересів, між нею та Адвокатським бюро Коваленко Катерини укладено договір про надання професійної правничої допомоги №60 від 25.10.2019р. Також відповідач зазначає, що згідно з п.4.1. Договору за професійну правничу допомогу, передбачену п.п.2.1.1. Договору клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду в розмірі 1300грн. без урахування ПДВ, за одну годину роботи адвоката, витрачену для надання професійної правничої допомоги, після надання Адвокатським бюро акту приймання-передавання наданих послуг на протязі 30 днів з моменту надання Адвокатським бюро. Відповідач вважає, що надані їй адвокатом послуги підтверджуються актом приймання-передачі наданих послуг від 12.05.2021р., додатком до акту приймання-передачі наданих послуг від 12.05.2021р., у якому зазначений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі 916/323/20. Також відповідач зазначив, що 05.03.2020р. ним подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, де адвокат попередньо планував витратити 15 годин роботи, проте, фактично було витрачено 80 годин, що об`єктивно неможливо було передбачити в момент подання відзиву. Тому розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката змінився.
Відповідач вказує, що розгляд справи уже триває понад рік, матеріали справи зібрані у 11 томів та знаходяться на понад 2400 аркушах паперу, більшість з яких становлять докази зібрані та подані стороною відповідача. Крім того, для систематизації такого значного обсягу доказових матеріалів, представником відповідача розроблено взаємозв`язок між наданими послугами ФОП Федорчук Л.Р. в рамках договору №7 від 25.04.2016р. та подальшою господарською діяльністю ТОВ "НДУККЦПБ" та здійснено відображення трудової діяльності ОСОБА_1 , провідного експерта технічного з промислової безпеки на прикладі проведених експертиз ТОВ "НДУККЦПБ" у порівнянні з банківською випискою позивача.
Також відповідач зазначає, що його представником в рамках надання професійної правничої допомоги, написані процесуальні документи: відзив на позовну заяву, заперечення, додаткові пояснення, клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, заперечення щодо клопотання про витребування доказів, клопотання про проведення судово-економічної експертизи, клопотання про долучення доказів, пояснення, заява про розподіл судових витрат. На думку відповідача, відповідач зобов`язана здійснити оплату професійної правничої допомоги, що надана адвокатом, у розмірі 124800грн., у тому числі ПДВ.
Крім вищевказаного, відповідач уклала договір №11/08/2020 з ПП Аудиторська компанія Сучасні технології аудиту для спростування доводів позивача. Відповідно до умов договору, ПП Аудиторська компанія Сучасні технології аудиту виконало завдання з виконання узгоджених процедур стосовно фінансової інформації відповідно до договору №11/08/2020 від 11.08.2020р., а відповідач за надані послуги сплатила грошові кошти у розмірі 20000грн. та 200грн. комісії за розрахунково-касові послуги.
Також для встановлення фактичних обставин справи виникла необхідність проведення судово-економічної експертизи, а витрати по оплаті судової експертизи покладено на відповідача - ФОП Федорчук Л.Р., яка понесла витрати у розмірі 42363,65грн. за експертизу та 423,64грн. комісії за розрахунково-касові послуги.
Крім того, відповідач вказує, що при підготовці доказів понесла витрати у розмірі 516,50грн. на ксерокс паперу A4.
Так, на підтвердження власних доводів відповідач подав до справи: договір про надання професійної правничої допомоги №60 від 25.10.2019р., укладений між АБ Коваленко Катерини та ОСОБА_1 , акт приймання-передачі наданих послуг від 12.05.2021р., додаток до вказаного акту від 12.05.2021р., акт здачі-приймання робіт від 17.08.2020р., рахунок від 17.08.2020р., квитанції №28016387 від 18.08.2020р., №28016388 від 18.08.2020р., від 27.10.2020р., №29171943 від 27.10.2020р., товарний чек від 17.08.2020р.
Дослідивши заяву відповідача та документи, що подані на її підтвердження, суд встановив, що вказана заява підлягає задоволенню частково.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.ч.1, 2, 3 ст.244 ГПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.ч.4, 5, 8, 9 ст.129 ГПК України).
Суд вважає обґрунтованими та підтвердженими витрати відповідача в сумі 20000грн. та 200грн. комісії за розрахунково-касові послуги, пов`язані із отриманням звіту аудитора на підставі укладеного між відповідачем та ПП Аудиторська компанія Сучасні технології аудиту договору №11/08/2020 від 11.08.2020р., так як звіт аудитора використовувався судовими експертами при проведенні судової експертизи по даній справі поряд із іншими матеріалами справи.
З огляду на те, що ухвалою суду від 03.09.2020р. витрати по оплаті судової економічної експертизи було покладено на відповідача та нею фактично оплачено, дані витрати в сумі 42363,65грн. безпосередньої вартості експертиз та 423,64грн. комісії за розрахунково-касові послуги стали неминучими для відповідача.
З огляду на велику кількість доказів у копіях, що подані до матеріалів даної справи відповідачем, є підтвердженими витрати відповідача на їх копіювання в розмірі 516,50грн.
Щодо заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 124800грн., у т.ч. ПДВ 20800грн. суд зазначає про наступне.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.126 ГПК України).
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України» , заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Між тим, як зазначила Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Із договору №60 від 25.10.2019р., укладеного між АБ Коваленко Катерини (АБ) та Федорчук Л.Р. (клієнт), клієнт доручає, а АБ приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. АБ бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. АБ відповідно до узгоджених сторонами доручень: надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб; представляє клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах клієнта не передбачених даним договором (п.п.1.1., 2.1., 2.1.1. договору).
Згідно п.4.1. договору №60 від 25.10.2019р. за професійну правничу допомогу, передбачену п. п. 2.1.1. договору клієнт сплачує АБ винагороду в розмірі 1300грн. без урахування ПДВ, за одну годину роботи адвоката, витрачену для надання професійної правничої допомоги, після надання АБ акту приймання-передавання наданих послуг на протязі 30 днів з моменту надання АБ рахунку.
Актом приймання-передачі наданих послуг від 12.05.2021р. відповідач та АБ підтвердили факт надання АБ відповідачу правничих послуг на суму 124800грн., де 20800грн. ПДВ.
Між тим, до справи відповідачем не подано доказів того, що АБ Коваленко Катерини зареєстрована як платник ПДВ.
Так, згідно додатку до акту приймання-передачі наданих послуг від 12.05.2021р. сторони визначили, що адвокатом надано в межах справи №916/323/20 наступну правничу допомогу: зустріч з клієнтом та формування правової позиції - 3,5 год.; ознайомлення з матеріалами справи (з урахуванням часу на проїзд) - 2 год.; збір, витребування та долучення необхідних доказів - 18 год.; безпосередня участь у судових засіданнях Господарського суду Одеської області (з урахуванням часу на проїзд) - 12,5год.; створення проекту, узгодження з клієнтом та надсилання до Господарського суду Одеської області відзиву на позовну заяву - 5 год.; створення проекту, узгодження з клієнтом та надсилання до Господарського суду Одеської області заперечення - 4 год.; створення проекту, узгодження з клієнтом та надсилання до Господарського суду Одеської області додаткових пояснень - 7 год.; створення взаємозв`язку між наданими послугами ФОП Федорчук Л.Р. та подальшою господарською діяльністю ТОВ НДУККЦПБ - 7,5 год.; відображення трудової діяльності Федорчук Л.Р., провідного експерта технічного з промислової безпеки на прикладі проведених експертиз ТОВ НДУККЦПБ у порівнянні з банківською випискою позивача - 7 год.; створення проекту, узгодження з клієнтом та надсилання до Господарського суду Одеської області клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів - 3,5 год.; створення проекту, узгодження з клієнтом та надсилання до Господарського суду Одеської області заперечення щодо клопотання про витребування доказів - 2,5 год.; створення проекту, узгодження з клієнтом та надсилання до Господарського суду Одеської області клопотання про проведення судово-економічної експертизи - 1,5 год.; створення проекту, узгодження з клієнтом та надсилання до Господарського суду Одеської області клопотання про долучення доказів - 2,5 год.; створення проекту, узгодження з клієнтом та надсилання до Господарського суду Одеської області пояснення - 2 год.; створення проекту, узгодження з клієнтом та надсилання до Господарського суду Одеської області заяви про розподіл судових витрат - 1,5год.
Отже, суд вбачає, що витрачання 3,5 год на зустріч із клієнтом та формування правової позиції, з огляду на подальше постійне узгодження адвокатом із клієнтом всіх процесуальних документів, є надмірним, та не може складати більше 1 год.
Ознайомлення із матеріалами справи у кількості 2-і години є надто перебільшеним. Представник відповідача знайомилась зі справою 20.02.2020р., коли справа налічувала 1 том, в якому містилось 55 аркушів. Однієї години для ознайомлення зі справою адвокату було більше, ніж достатньо.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що пересування (час на дорогу) адвоката містом чи то у судове засідання, чи для ознайомлення тощо не є видом правничої допомоги.
Є дещо перебільшенням зазначення адвокатом 18 годин для збору, витребування та долучення необхідних доказів, з огляду на обсяг доказів, для цього вистачило б 10 годин. До того ж незрозуміло про яке долучення йдеться в названій позиції, зважаючи на те, що п.10 додатку знову ж таки містить зазначення про формування адвокатом клопотання про долучення доказів до справи та вказання, що на це було витрачено 3,5год.
Крім того, заявник вказав, що на безпосередню участь у судових засіданнях Господарського суду Одеської області адвокатом витрачено - 12,5год. Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки загалом всі судові засідання по справі тривали 1год.40хв.: 11.03.20р. - 12хв., 27.05.20р. - 3хв., 12.06.20р. - 5хв., 05.08.20р. - 3хв., 19.08.20р. - 17хв., 27.08.20р. - 17хв., 03.09.20 - 14хв., 03.09.20р. - 7хв., 14.05.21р. - 4хв., 19.04.21р. - 6 хв., 26.04.21р. - 5хв., 12.05.21р. - 7хв. При цьому суд наголошує, що проїзд адвоката до судового засідання та в зворотньому напрямку не є різновидом правової допомоги.
Також суд вважає за необхідне відзначити, що надсилання адвокатом до суду відзиву, заперечення, додаткових пояснень, клопотань та заяв не потребує кваліфікації адвоката та не може вважатись правничою допомогою.
На створення адвокатом, узгодження з клієнтом відзиву на позов, заперечення, додаткових пояснень, клопотання про приєднання доказів, клопотання про витребування доказів, клопотання про призначення судової експертизи, пояснення, заяви про розподіл судових витрат у сукупності може бути охоплено 23-ма годинами.
Створення адвокатом взаємозв`язку між наданими послугами ФОП Федорчук Л.Р. та подальшою господарською діяльністю ТОВ НДУККЦПБ , протягом 7,5 годин не вказує на неминучість таких заходів, оскільки за своєю суттю такий аналіз взаємозв`язку між наданими послугами ФОП Федорчук Л.Р. та подальшою господарською діяльністю ТОВ НДУККЦПБ за фахом належить до компетенції фахівця-експерта у сфері економіки.
У розрізі складання адвокатом таблиці із відображенням трудової діяльності ФедорчукЛ.Р., провідного експерта технічного з промислової безпеки на прикладі проведених експертиз ТОВ НДУККЦПБ у порівнянні з банківською випискою позивача через кількість належних до аналізу доказів є прийнятним витрачання адвокатом на такий захід 7 годин.
Отже, за розрахунком суду, з огляду на встановлення часткової обґрунтованості зазначеного адвокатом часу на надання правової допомоги, загалом адвокатом витрачено на правничу допомогу відповідачу 43,40год. Таким чином: сума вартості послуг складає 56766,66грн.=43,40год.*1300грн.
Нарахування на суму адвокатських витрат ПДВ є неможливим, оскільки заявник не довів суду, що АБ Коваленко Катерини є платником ПДВ.
Наразі, додані до справи документи не підтверджують факту здійснення відповідачем оплати на користь адвоката вартості правничих послуг.
Верховний Суд у своїй Постанові від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19 однозначно зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і викопаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу з урахуванням категорії справи, рівня її складності, тривалості розгляду справи, підлягають задоволенню частково у розмірі 56766,66грн., які можуть вважатись розумними і співмірними по даній справі, пропорційними до предмета спору.
Отже, судом підлягає частковому задоволенню заява ФОП Федорчук Л.Р. від 19.05.2021р. за вх.№2-656/21 про розподіл судових витрат, а саме в сумі ) 120270,45грн.
Керуючись ст.ст.221, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково заяву ФОП Федорчук Л.Р. від 19.05.2021р. за вх.№2-656/21 про розподіл судових витрат.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницький учбово-курсовий консультаційний центр промислової безпеки» (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36) на користь до Фізичної особи - підприємця Федорчук Лариси Рафаїловни ( АДРЕСА_1 ) 120270,45грн. судових витрат.
3. Відмовити ФОП Федорчук Л.Р. у решті частині заяви від 19.05.2021р. за вх.№2-656/21 про розподіл судових витрат.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено 11.06.2021р.
Суддя І.А. Малярчук
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2021 |
Оприлюднено | 14.06.2021 |
Номер документу | 97597326 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Малярчук І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні