Постанова

від 24.11.2021 по справі 383/63/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 листопада 2021 року м. Кропивницький

справа № 383/63/20

провадження № 22-ц/4809/1448/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря - Савченко Н. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Пономарьова Олега Валентиновича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 червня 2021 року у складі судді Замши О. В. і

В С Т А Н О В И В:

В січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та просила:

-встановити факт, що ОСОБА_1 , являється онукою ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , по лінії матері, ОСОБА_5 , яка є донькою померлого;

-визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 від 14 серпня 2003 року, який посвідчений секретарем Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та зареєстровано в реєстрі за № 192, складеного на користь ОСОБА_2 ;

-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3520887000:02:000:0210, площею 6,6289 га, яка належала ОСОБА_6 ;

-визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія КР №108730 виданий 12 лютого 2010 року відділом Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_2 ;

-визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дідуся ОСОБА_4 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520887000:02:000:0210, площею 6,6289 га в межах згідно з планом, розташовану на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-КР №010951, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20-199ч, виданого 10.05.2001 Сугоклїївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області;

-визнати недійсним договір оренди землі від 20 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , земельна ділянка площею 6,6289 га, кадастровий номер 3520887000:02:000:0210, дата державної реєстрації 02 березня 2018 року, номер запису про інше речове право: 25146700;

-стягнути з відповідачів судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 6,63 га в межах згідно з планом, розташована на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За заповітом, посвідченим 24 вересня 2007 року секретарем виконавчого комітету Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області Кулікович Г.А. зареєстровано в реєстрі за № 47, позивач є спадкоємцем вказаної земельної ділянки.

У вересні 2017 року приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Трошиною С. А., відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через пропуск строку для прийняття спадщини.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2018 року визначено ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Вказаним рішенням суду, зокрема, встановлено факти відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявність спадкового майна права на земельну ділянку, факт родинних відносин між позивачем та спадкодавцем, відсутність інших спадкоємців, крім позивача тощо.

Прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач вирішила з`ясувати долю спадкового майна її бабусі ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і дізналась, що на час смерті ОСОБА_6 разом з нею були зареєстровані та постійно проживали члени сім`ї - чоловік померлої ОСОБА_4 , а на підставі рішення сесії Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 13 березня 2001 року №85 їй було виготовлено державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-КР №010951, який зареєстровано та видано 10.05.2001 за №20-199ч.

Для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4 щодо майна ОСОБА_6 , позивач в травні 2019 року звернулась до приватного нотаріуса Бобринецького районного нотаріального округу Трошиної С.А., але нотаріальна контора видати свідоцтво про право на спадщину за законом відмовляється з тих підстав, що позивачем не подано жодних документів в підтвердження факту родинних відносин, наявності свідоцтва про право на спадщину щодо майна ОСОБА_6 на іншу особу, а також відсутності правовстановлюючого документа.

Власником земельної ділянки, яка належала ОСОБА_7 , є ОСОБА_2 , який оформив на себе спадщину ОСОБА_6 на підставі заповіту, посвідченого Сугокліївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області від 14.08.2003 та уклав договір оренди землі 20.11.2017 з ОСОБА_3 .

Позивач вважає, що правовстановлюючі документи видані на земельну ділянку кадастровий номер 3520887000:02:000:0210, площею 6,6289 га, яка належала ОСОБА_6 є недійсними, оскільки померлий чоловік ОСОБА_4 на час відкриття спадщини був непрацездатним, а тому мав право на обов`язкову частку у спадщині.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2020 року заяву представника позивача адвоката Пономарьова Олега Валентиновича задоволено.

Позовні вимоги по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області в частині визнання недійсним заповіту від 14 серпня 2003 року, який посвідчений секретарем Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та зареєстрований в реєстрі за № 192, складений на користь ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2021 року клопотання адвоката Пономарьова Олега Валентиновича задоволено.

У цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, визнання права власності, визнання недійсним договору оренди землі залучено співвідповідача - Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 червня 2021 року позов задоволено частково.

Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є онукою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 по лінії матері ОСОБА_5 .

Відмовлено в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_6 , визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №108730, виданого 12 лютого 2010 року, визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520887000:02:000:0210, визнання недійсним договору оренди землі від 20 листопада 2017 року, укладеного ОСОБА_2 з ОСОБА_3 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 210 грн 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 210 грн 20 коп.

Витрати, понесені позивачем під час розгляду справи в розмірі 5 786 грн 60 коп, покладено на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду мотивоване тим, що на час смерті ОСОБА_4 спадкоємцем за законом була його дочка - ОСОБА_8 , а позивач ОСОБА_1 як онука відноситься до п`ятої черги спадкоємців та не зверталася до нотаріальної контори у встановлений строк із заявою про прийняття спадщини за законом.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що позивач мала право на спадкування після смерті ОСОБА_4 лише у разі неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги - ОСОБА_9 та мала подати відповідну заяву до нотаріуса у строки, визначені ч. 2 ст. 1270 ЦПК України.

З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не набула права спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , а тому відсутні підстави для визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Оскільки, заявлені позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_6 , визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР№108730, виданого 12 лютого 2010 року, визнання недійсним договору оренди землі від 20 листопада 2017 року, укладеного ОСОБА_2 з ОСОБА_3 є похідними від першої, суд першої інстанції вважав, що вони також не підлягають задоволенню.

Задовольняючи вимогу про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є онукою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 по лінії матері ОСОБА_5 .

Апеляційній скарзі адвокат Пономарьов О. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 червня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Позивач посилається на те, що законодавець розмежовує поняття виникнення права на спадщину та виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.

Тобто в даному конкретному випадку позивач спадкує майно (майнові права) особи, яка мала право на обов`язкову частку та спадщину прийняла шляхом проживання зі спадкодавцем (фактичне прийняття).

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволеної позовної вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин не оскаржується, суд згідно зі статтею 367 ЦПК України в цій частині його не переглядає.

Від адвоката Бем Ю. Ю., який представляє інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 червня 2021 року залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду адвокат Пономарьов О. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , підтримав доводи апеляційної скарги, адвокат Бем Ю. Ю., який представляє інтереси ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Представник Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з судовою повісткою.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вирішив розглянути справу без його участі, що відповідає положенням статті 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в оскаржуваній частині у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сугокліївка Бобринецького району Кіровоградської області помер ОСОБА_4 , про що 21.12.2007 Сугокліївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області складено актовий запис № 17 та підтверджено наданою копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка, площею 6,6290 га на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району, яку ОСОБА_4 заповідав 24.09.2007 ОСОБА_1 .

За рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01.02.2018 ОСОБА_1 визначений додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

06.09.2018 ОСОБА_1 приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 . Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 6,6290 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Вказані фактичні обставини підтверджені даними спадкової справи №33/2018, копія якої долучена до матеріалів цивільної справи.

Крім того, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_6 в с. Сугокліївка Бобринецького району Кіровоградської області, про що складено актовий запис №3 від 07.02.2004 Сугокліївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області, копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 видане повторно 28.11.2008.

Належне ОСОБА_6 майно - земельна ділянка розміром 6,63 га, що знаходиться на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_2 , про що зробила розпорядження згідно заповіту, посвідченого секретарем Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області 14.08.2003 за № 192.

10.12.2008 державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Дроздовою О.П. видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яким посвідчене право на спадщину ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6 на майно - земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 6,63 га, кадастровий номер 3520887000:02:000:0199, що знаходиться на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Зазначені обставини встановлені відповідно до копії спадкової справи №268, долученої до матеріалів цивільної справи.

12 лютого 2010 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.12.2008 ОСОБА_2 виданий державний акт серії КР № 108730 на право власності на земельну ділянку площею 6,63 га, яка розташована на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Кадастровий номер земельної ділянки 3520887000:02:000:0210.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 6,6289 га, кадастровий номер 3520887000:02:000:0210 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та передана в оренду на підставі договору від 20.11.2017 ОСОБА_3 .

25 травня 2019 року до приватного нотаріуса Бобринецького районного нотаріального округу Трошиної С.А. звернувся представник ОСОБА_1 ОСОБА_10 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,63 га, розташовану на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району, яка належала ОСОБА_6 .

Постановою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,63 га. відмовлено. Нотаріусом за матеріалами спадкової справи встановлено, що на майно, яке вказує представник заявниці видано свідоцтво про право на спадщину на іншу особу. Крім того, на час правового аналізу наданих заявником документів встановлено, що у спадкоємиці ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджують родинні відносини за спадкодавцем ОСОБА_4 .

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Інститут обов`язкової частки встановлює виключення із принципу свободи заповідального розпорядження, що має на меті захист майнових інтересів окремих спадкоємців першої черги, які є найбільш уразливими у соціально-майновому аспекті.

Сутність права на обов`язкову частку визначена у статті 1241 ЦК України.

Відповідно до частини першої зазначеної статті малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

До складу спадщини, на яке спадкоємці за законом одержують право на спадкування, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), окрім випадків, встановлених у статті 1219 ЦК України.

Стаття 1268 ЦК України визначає особливості прийняття спадщини окремими особами.

Так, відповідно до частини третьої цієї статті спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У постанові від 04.09.2019 у справі № 450/328/15-ц Верховний Суд висловив позицію про те, що якщо спадкоємець, що мав право на обов`язкову частку, прийняв спадщину і після цього помер, то його спадкоємці успадковують майно, до якого ввійшла прийнята обов`язкова частка. У такому випадку буде мати місце прийняття спадщини у загальному порядку.

Черговість спадкування за законом визначена главою 86 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України.

Статтями 1261-1265 ЦК України визначено черги спадкоємців за законом (. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

За змістом ч. 2 ст. 1270 ЦК України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сугокліївка Бобринецького району Кіровоградської області помер ОСОБА_4 , про що 21.12.2007 Сугокліївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області складено актовий запис № 17 та підтверджено наданою копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (том 1 а.с.12).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка, площею 6,6290 га на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району, яку ОСОБА_4 заповідав 24.09.2007 ОСОБА_1 .

За рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01.02.2018 ОСОБА_1 визначений додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (том 1 а. с. 13-14).

06.09.2018 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 . Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 6,6290 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Вказані фактичні обставини підтверджені даними спадкової справи №33/2018, копія якої долучена до матеріалів цивільної справи (том 1 а. с. 80-102).

Крім того, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_6 в с. Сугокліївка Бобринецького району Кіровоградської області, про що складено актовий запис №3 від 07.02.2004 року Сугокліївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області, копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 видане повторно 28.11.2008 року (том 1 а.с. 15, 62).

Належне ОСОБА_6 майно - земельну ділянку розміром 6,63 га, що знаходиться на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_2 , про що зробила розпорядження згідно заповіту, посвідченого секретарем Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області 14.08.2003 року за № 192.

10.12.2008 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Дроздовою О.П. видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яким посвідчене право на спадщину ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6 на майно - земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 6,63 га, кадастровий номер 3520887000:02:000:0199, що знаходиться на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Зазначені обставини встановлені відповідно до копії спадкової справи №268, долученої до матеріалів цивільної справи (том 1 а. с. 58-73).

12 лютого 2010 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.12.2008 року ОСОБА_2 виданий державний акт серії КР № 108730 на право власності на земельну ділянку площею 6,63 га, яка розташована на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Кадастровий номер земельної ділянки 3520887000:02:000:0210 (том 1 а. с. 75).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 6,6289 га, кадастровий номер 3520887000:02:000:0210 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та передана в оренду на підставі договору від 20.11.2017 року ОСОБА_3 (том 1 а.с.20).

25 травня 2019 року до приватного нотаріуса Бобринецького районного нотаріального округу Трошиної С.А. звернувся представник ОСОБА_1 ОСОБА_10 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,63 га, розташовану на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району, яка належала ОСОБА_6 .

Постановою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,63 га. відмовлено. Нотаріусом за матеріалами спадкової справи встановлено, що на майно, яке вказує представник заявниці видано свідоцтво про право на спадщину на іншу особу. Крім того, на час правового аналізу наданих заявником документів встановлено, що у спадкоємиці ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджують родинні відносини за спадкодавцем ОСОБА_4 . (том 1 а. с. 21).

З аналізу наданих сторонами доказів та встановлених обставин встановлено, що згідно заповіту, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , розпорядження спадкодавця зроблене щодо конкретного майна - земельної ділянки, яка йому належала на праві власності.

Все інше майно та права на майно - не охоплені заповітом, як наслідок, спадкування не охопленого заповітом майна мало відбуватися за законом на загальних підставах відповідно до ст. 1245 ЦК України.

Судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_4 спадкоємцем за законом була його дочка - ОСОБА_8 , яка є матір`ю позивача.

Про вказану обставину вказувала і ОСОБА_1 при подачі позову до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після діда ОСОБА_4 .

Беручи до уваги норми ЦК України, які регулюють черговість спадкування за законом, позивач ОСОБА_1 як онука померлого ОСОБА_4 відноситься до п`ятої черги спадкоємців, а матеріали справи не містять підтверджень, що вона зверталася до нотаріальної контори у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини за законом на загальних підставах.

Крім того, рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області у справі №383/755/17 за позовом ОСОБА_1 від 01.02.2018, на яке посилалась позивач, встановлено поважність пропуску строку звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини саме за заповітом після смерті ОСОБА_4 з тих підстав, що позивач не була обізнана з наявністю заповіту на її ім`я, а заяву про прийняття спадщини за законом не подавала, оскільки була спадкоємиця першої черги - мати позивача.

З наведеного вбачається, що позивач мала право на спадкування після смерті діда - ОСОБА_4 лише у разі неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги, зокрема, матір`ю позивача - ОСОБА_9 та мала подати відповідну заяву до нотаріуса на загальних підставах у строки, визначені ч. 2 ст. 1270 ЦПК України.

Разом з тим, у рішенні суду від 01.02.2018 на яке посилалась позивач, суд не встановлював поважності пропуску строку для подачі заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини за законом та не надавав ОСОБА_1 строк для подачі такої заяви.

З огляду на викладене є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що позивач спадкує майно (майнові права) особи, яка мала право на обов`язкову частку та спадщину прийняла шляхом проживання зі спадкодавцем (фактичне прийняття).

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не набула права спадкування за законом після смерті діда, а тому відсутні підстави для визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Правильними є також висновки суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання недійсним договору оренди землі є похідними від вимоги про визнання права власності на майно, а тому також не підлягають задоволенню.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення в частині, що оскаржується, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права та по суті дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення у вказаній частині без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Пономарьова Олега Валентиновича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 червня 2021 року в оскаржуваній частині без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 03.12.2021.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова О. Л. Карпенко