Справа № 383/63/20
Номер провадження 2/383/15/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2021 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Замши О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Машкової О.В.,
представника позивача - адвоката Пономарьова О.В.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідачів - адвоката Бема Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, визнання права власності, визнання недійсним договору оренди землі,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 через представника адвоката Пономарьова Олега Валентиновича з урахуванням уточнених позовних вимог звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Кетрисанівської сільської ради про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, визнання права власності та визнання недійсним договору оренди землі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 6,63 га в межах згідно з планом, розташована на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР № 010950 від 10.05.2001 року.
За заповітом, посвідченим 24 вересня 2007 року секретарем виконавчого комітету Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Шевальова І.Є. є спадкоємцем вказаної земельної ділянки. Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2018 року по справі №383/755/17 ОСОБА_2 визначений додатковий строк для прийняття спадщини.
Прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_4 , позивач з`ясувала долю спадкового майна бабусі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Було встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були подружжям та проживали разом в селі Сугокліївка Бобринецького району. ОСОБА_5 мала у власності на території Сугокліївської сільської ради земельну ділянку, площею 6,63 га, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 10.05.2001 року.
Земельну ділянку ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_3 відповідно до заповіту від 14.08.2003 року, посвідченого Сугокліївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області за реєстром № 192.
Позивач зазначає, що ОСОБА_4 в силу статті 1268 ч.2 ЦК України вважався таким, що прийняв спадщину після смерті в 2004 році ОСОБА_5 , а також мав право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 ЦК України незалежно від наявного заповіту, а відтак після смерті ОСОБА_4 позивач як спадкоємець має право на частку у спадщині ОСОБА_5 , яку прийняв ОСОБА_4 .
Зазначає також, що ОСОБА_3 прийняв повністю спадщину після смерті ОСОБА_5 , отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом та набув право власності на майно - земельну ділянку площею 6,6289 га, з кадастровим номером 3520887000:02:000:0210, отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР № 108730, виданий 12 лютого 2010 року відділом Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області. Вказану земельну ділянку ОСОБА_3 передав в оренду ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 20.11.2017 року, про що наявний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 25146700 від 02.03.2018 року.
За твердженням позивача ОСОБА_2 як онука ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є найближчим спадкоємцем, однак в силу втрачених документів не має змоги підтвердити родинні стосунки з дідусем ОСОБА_4 , а тому заявлено вимогу про встановлення вказаного юридичного факту.
В силу того, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_4 , а останній мав право на обов`язкову частку у спадку після смерті ОСОБА_5 , вважає, що має також право на успадкування частки майна, яке належало ОСОБА_5 . Порушене право позивач просить захистити шляхом визнання за нею в порядку спадкування за законом після смерті дідуся ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку, площею 6,6289 га, яка належала ОСОБА_5 , а видане свідоцтво на право на спадщину на ім`я ОСОБА_3 має бути визнане недійсним і як наслідок підлягає визнанню недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 та визнанню недійсним договір оренди землі від 20.11.2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Ухвалою Бобринецького районного суду від 05.02.2020 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження, встановлено розгляд справи за правилами загального провадження. Задоволено клопотання представника відповідача та витребувано з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області копію державного акту на право приватної власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 та нормативно-грошову оцінку земельної ділянки; витребувано з Бобринецької державної нотаріальної контори інформацію про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 ; витребувано від приватного нотаріуса Трошиної Світлани Андріївни копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 .
11.03.2020 року від представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву.
15.09.2020 року в підготовчому судовому засіданні представником позивача подано заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду, а саме вимоги про визнання заповіту недійсним, подано уточнену позовну заяву. Ухвалою Бобринецького районного суду залишено без розгляду позовні вимоги в частині визнання недійсним заповіту від 14 серпня 2003 року, посвідченого секретарем Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області за №192, складеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 .
02.12.2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду, задоволено клопотання сторін про виклик свідків.
10 лютого 2021 року за клопотанням представника позивача на підставі ч.1,3 ст.51 ЦПК України у справі залучено співвідповідача - Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області.
Під час судового розгляду представник позивача адвокат Пономарьов О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, які наведені у позовній заяві.
Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - адвокат Бем Ю.Ю. позовні вимоги заперечив в повному об`ємі. Зазначив, що після смерті ОСОБА_5 її чоловік ОСОБА_4 не звертався до нотаріуса з заявою на прийняття спадщини, не оформляв спадкових прав та не реєстрував право на спадщину, а відтак до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_4 не може бути включено право на обов`язкову частку, яку він мав, але не оформив після смерті ОСОБА_5 .
ОСОБА_2 як онука є спадкоємцем п`ятої черги за законом та не зверталася до нотаріальної контори у встановлений строк після смерті ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який ніким не оспорений та не скасований. Належним чином прийняв спадщину та зареєстрував право на спадщину, отримав правовстановлюючий документ на право власності на земельну ділянку, а також реалізував належне йому право розпорядження земельною ділянкою - передав у користування на правах оренди ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позицію представника та просила відмовити у позові.
Представник відповідача Кетрисанівської сільської ради в судове засідання не з`явився. Надав заяву, у якій просив справу розглянути без участі представника сільської ради та не вирішувати стягнення судових витрат з сільської ради, оскільки позовні вимоги в частині визнання заповіту недійсним залишені без розгляду.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані докази, судом встановлені наступні фактичні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сугокліївка Бобринецького району Кіровоградської області помер ОСОБА_4 , про що 21.12.2007 року Сугокліївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області складено актовий запис № 17 та підтверджено наданою копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.12).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка, площею 6,6290 га на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району, яку ОСОБА_4 заповідав ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
За рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 01.02.2018 року ОСОБА_2 визначений додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А. видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 . Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 6,6290 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
Вказані фактичні обставини підтверджені даними спадкової справи №33/2018, копія якої долучена до матеріалів цивільної справи.
Крім того, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 в с. Сугокліївка Бобринецького району Кіровоградської області, про що складено актовий запис №3 від 07.02.2004 року Сугокліївською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області, копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 видане повторно 28.11.2008 року (а.с.62).
Належне ОСОБА_5 майно - земельну ділянку розміром 6,63 га, що знаходиться на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Рак Марія Тимофіївна заповіла ОСОБА_3 , про що зробила розпорядження згідно заповіту, посвідченого секретарем Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області 14.08.2003 року за № 192.
10.12.2008 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Дроздовою О.П. видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яким посвідчене право на спадщину ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 на майно - земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 6,63 га, кадастровий номер 3520887000:02:000:0199, що знаходиться на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.
Зазначені обставини встановлені відповідно до копії спадкової справи №268, долученої до матеріалів цивільної справи.
12 лютого 2010 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.12.2008 року ОСОБА_3 виданий державний акт серії КР № 108730 на право власності на земельну ділянку площею 6,63 га, яка розташована на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Кадастровий номер земельної ділянки 3520887000:02:000:0210 (а.с.75).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 6,6289 га, кадастровий номер 3520887000:02:000:0210 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та передана в оренду на підставі договору від 20.11.2017 року ОСОБА_1 (а.с.20).
25 травня 2019 року до приватного нотаріуса Бобринецького районного нотаріального округу Трошиної С.А. звернувся представник ОСОБА_2 . ОСОБА_6 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,63 га, розташовану на території Сугокліївської сільської ради Бобринецького району, яка належала ОСОБА_5 .
Постановою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,63 га. відмовлено. Нотаріусом за матеріалами спадкової справи встановлено, що на майно, яке вказує представник заявниці видано свідоцтво про право на спадщину на іншу особу. Крім того, на час правового аналізу наданих заявником документів встановлено, що у спадкоємиці ОСОБА_2 відсутні документи, що підтверджують родинні відносини за спадкодавцем ОСОБА_4 . (а.с.21).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до положень ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Стаття 1268 ЦК України визначає особливості прийняття спадщини окремими особами.
Так, відповідно до частини третьої цієї статті спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У постанові від 04.09.2019 року у справі № 450/328/15-ц Верховний Суд висловив позицію про те, що якщо спадкоємець, що мав право на обов`язкову частку, прийняв спадщину і після цього помер, то його спадкоємці успадковують майно, до якого ввійшла прийнята обов`язкова частка. У такому випадку буде мати місце прийняття спадщини у загальному порядку.
Згідно заповіту, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 вбачається, що розпорядження спадкодавця зроблене щодо конкретного майна - земельної ділянки, яка належала ОСОБА_4 . Все інше майно та права на майно не охоплені заповітом, а тому спадкування не охопленого заповітом майна мало бути за законом на загальних підставах відповідно до ст. 1245 ЦК України.
Черговість спадкування за законом визначена главою 86 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 ЦК України.
Цивільним Кодексом України визначено черги спадкоємців за законом. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Під час розгляду справи встановлено, що на час смерті ОСОБА_4 спадкоємцем за законом була його дочка - ОСОБА_7 . Про вказану обставину вказувала і позивач при подачі позову до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після діда ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_2 як онука відноситься до п`ятої черги спадкоємців та не зверталася до нотаріальної контори у встановлений строк з заявою про прийняття спадщини за законом.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області у справі №383/755/17 за позовом ОСОБА_2 від 01.02.2018 року встановлено поважність пропуску строку звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 з тих підстав, що позивач не була обізнана з наявністю заповіту на її ім`я, а заяву про прийняття спадщини за законом не подавала, оскільки була спадкоємиця першої черги - мати позивача.
Суд звертає увагу, що за змістом ч.2 ст.1270 ЦК України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Таким чином, позивач мала право на спадкування після смерті ОСОБА_4 лише у разі неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги - ОСОБА_8 та мала подати відповідну заяву до нотаріуса у строки, визначені ч.2 ст. 1270 ЦПК України.
У рішенні суду від 01.02.2018 року на яке посилається позивач, суд не встановлював поважності пропуску строку для подачі заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини за законом та не надавав ОСОБА_2 строк для подачі такої заяви.
З цих підстав суд дійшов висновку, що позивач не набула права спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , а тому відсутні підстави для визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Заявлені позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_5 , визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР№108730, виданого 12 лютого 2010 року, визнання недійсним договору оренди землі від 20 листопада 2017 року, укладеного ОСОБА_3 з ОСОБА_1 є похідними від першої, а тому також не підлягають задоволенню.
Позивачем, крім вимог майнового характеру, заявлено вимогу про встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між позивачем та ОСОБА_4 , оскільки вказаний факт неможливо підтвердити через відсутність усіх необхідних документів.
Так, з досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Олексіївка Бобринецького району Кіровоградської області. Батьками ОСОБА_2 вказані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , про що 12 жовтня 1972 року зроблено актовий запис № 26, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Олексіївським сільським бюро ЗАГС Бобринецького району 12 жовтня 1972 року (а.с.11).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 18 грудня 1982 року, 18.12.1982 року складений актовий запис № 30 про укладення шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 12.05.1944 року (а.с.89).
Зазначені документи підтверджують, що ОСОБА_12 є матір`ю ОСОБА_2 .
Той факт, що ОСОБА_4 був батьком ОСОБА_10 підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які пояснили, що добре знали сім`ю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки проживали в одному селі. ОСОБА_10 є їх дочкою, а ОСОБА_2 - онукою.
Зазначені докази є належними та допустимими та підтверджують юридичний факт, який просить встановити позивач.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
Зважаючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, а саме в частині встановлення юридичного факту родинних відносин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір за вказаною позовною вимогою в розмірі 420 грн. 40 коп. - по 210 грн. 20 коп . з кожного.
Різницю судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи в розмірі 5786 грн. 60 коп., необхідно покласти на позивача ОСОБА_2 в зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 77, 81, 102, 103, 141, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є онукою померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 по лінії матері ОСОБА_15 .
Відмовити в частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_5 , визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №108730, виданого 12 лютого 2010 року, визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3520887000:02:000:0210, визнання недійсним договору оренди землі від 20 листопада 2017 року, укладеного ОСОБА_3 з ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 210 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 210 грн. 20 коп.
Витрати, понесені позивачем під час розгляду справи в розмірі 5786 грн. 60 коп., покласти на позивача ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).
Найменування сторін:
- позивач: ОСОБА_2 , місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;
- відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області 22.12.1999 року;
- відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ;
- відповідач: Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області (місцезнаходження за адресою Кіровоградська область, м.Бобринець, вул. Незалежності, 80).
Повне судове рішення складено 25.06.2021 року.
Суддя О.В. Замша
Суд | Бобринецький районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2021 |
Оприлюднено | 25.06.2021 |
Номер документу | 97899293 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бобринецький районний суд Кіровоградської області
Замша О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні