Рішення

від 30.11.2021 по справі 185/6526/21

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/6526/21

Провадження № 2/185/3057/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

відповідача: ОСОБА_3 ,

представника відповідача: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Павлограда в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якій просила в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з відповідача на її користь 159 425, 00 грн. в рахунок компенсації частки у спільному сумісному майні подружжя; стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

В обґрунтування позовної заяви позивачка посилалася на те, що з 24 вересня 2011 року з відповідачем знаходилась у шлюбі. Шлюбні відносини на даний час фактично припинені. У період шлюбу сторони придбали майно, а саме: легковий автомобіль марки SsangYong Kyron , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, легковий автомобіль марки Ford Focus , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску. Обидва автомобілі були зареєстровані за відповідачем. У липні 2021 року позивачка дізналася про те, що спірний автомобіль SsangYong Kyron , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, відповідач, без її згоди та відома продав, отриманими грошима розпорядився за власним розсудом. Тоді, як іншим спірним автомобілем відповідач користується особисто. Відповідно до відповіді судового експерта Пилипенко О.С. від 02.08.2021 року середня по України ціна продажу транспортного засобу, який був у використанні, марки SsangYong Kyron , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, двигун 1998 см/куб, станом на 02.08.2021 року становить 221 510,00 грн., а середня по Україні ціна продажу транспортного засобу, який був у використанні, Ford Focus , 2003 року випуску, двигун 1596 см/куб, станом на 02.08.2021 року становить 97 340,00 грн. А тому відповідач повинен їй компенсувати Ѕ частину вартості зазначених транспортних засобів, що складає 318 850,00 грн. (загальна вартість автомобілів) : 2 = 159 425, 00 грн.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 жовтня 2021 року розгляд справи призначено у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У порядку ст. 178 ЦПК України відзив на позовну заяву відповідачем не надавався.

Позивачка, її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі на доводах та підставах, викладених у позові.

У судовому засіданні відповідач, його представник визнали позовні вимоги частково, а саме, в рахунок компенсації Ѕ частки у спільному сумісному майні подружжя грошову суму у розмірі 145 765,00 грн., виходячи з фактичної вартості автомобілів відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу SsangYong Kyron , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, від 04.08.2021 року, який був проданий за 213 390, 00 грн., та до звіту оцінювача ОСОБА_5 ТОВ Прайм-оцінка від 11.11.2021 року щодо ринкової вартості транспортного засобу Ford Focus , реєстраційний № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, яка складає 78 141,00 грн., без урахування ПДВ.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено, що сторони по справі з 24 вересня 2011 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який, відповідно до рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.11.2021 року, розірвано.

Як вбачається з довідки Територіального сервісного центру МВС № 1247 від 05.08.2021 року за № 31/4-1247/721, за ОСОБА_3 20.02.2020 року був зареєстрований автомобіль марки SsangYong Kyron , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску; 12.09.2017 року за ОСОБА_3 був зареєстрований автомобіль марки Ford Focus , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що спірні автомобілі набуто сторонами за час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя та їх частки у праві власності на автомобіль є рівними.

Відповідачем у судовому засіданні не спростована презумпція спільності права власності на вказане майно.

Крім того, відповідачем не заперечувалась можливість грошової компенсації позивачці частини вартості спільного сумісного майна подружжя.

Позивачка у судовому засіданні наполягала на визначенні розміру грошової компенсації, виходячи з відповідей судового експерта Пилипенко О.С. від 02.08.2021 року щодо середньої по України ціни продажу аналогічних транспортних засобів.

Тоді, як відповідач не заперечував щодо визначення грошової компенсації за належну Ѕ частину майна, виходячи з вартості автомобілів відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу марки SsangYong Kyron , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, від 04.08.2021 року, який був проданий за 213 390, 00 грн., та до звіту оцінювача ОСОБА_5 ТОВ Прайм-оцінка від 11.11.2021 року щодо ринкової вартості транспортного засобу Ford Focus , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску, яка складає 78 141,00 грн., без урахування ПДВ.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя у судовому порядку у разі оспорювання ним поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 686/23104/17.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

У статті 63 СК України зазначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, судам необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої і третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, про що зазначила у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц (провадження № 14-712цс19).

Вартість майна, що підлягає поділу визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження 61-9018сво18).

При розгляді справи судом встановлена дійсна вартість автомобіля марки SsangYong Kyron , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, у розмірі 213 390,00 грн., відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу Територіального сервісного центру МВС № 1247/2021/2717434 від 04.08.2021 року.

Докази надання ОСОБА_1 згоди на укладення вищезазначеного договору купівлі-продажу автомобіля від 04 серпня 2016 року або погодження його умов, в матеріалах справи відсутні.

Ураховуючи те, що спірний транспортний засіб, а саме автомобіль марки SsangYong Kyron , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, відповідач відчужив без попередньої згоди дружини та не в інтересах сім`ї, приходжу до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки 1/2 частини його вартості, а саме 106 695,00 грн., із такого розрахунку: 213 390,00 грн. : 2 = 106 695, 00 грн., виходячи із фактичної вартості зазначеного майна відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля від 04.08.2021 року.

Відповідно до положень статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Аналіз змісту положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п`ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.

Принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.

Такий підхід відповідає закріпленим у статті 7 СК України засадам розумності і добросовісності, оскільки відповідач надає свою згоду на позбавлення його частки у праві власності, отримуючи, у свою чергу, гарантоване грошове відшкодування.

У пунктах 1-3 частини першої статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим.

Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.

Заявляючи відповідні вимоги, позивач погоджується на отримання грошової компенсації, а відповідач, у свою чергу, не завжди згоден її виплачувати. При цьому залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею в подальшому. Одночасно інший з подружжя позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.

Оцінюючи положення частини п`ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, Верховний Суд робить висновок, що ця норма не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.

Аналогічні висновки висловлені, зокрема у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц (провадження № 61-30421св18) та від 03 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц (провадження № 61-46326св18).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, зробленим у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18) […] суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду .

Відповідачем, у ході розгляду справи, не заперечувалась можливість грошової компенсації Ѕ частини вартості транспортного засобу Ford Focus , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску, так як зазначений автомобіль зареєстрований за відповідачем та перебуває в його користуванні.

Враховуючи останню практику Верховного Суду, факт згоди ОСОБА_3 на виплату грошової компенсації, а також те, що позивачка особисто не користувалася транспортним засобом Ford Focus , реєстраційний номер НОМЕР_2 , приходжу до висновку про те, що спірний транспортний засіб набутий сторонами в період шлюбу, є об`єктом їх права спільної сумісної власності, а тому позивач має право на грошову компенсацію вартості своєї частки у праві спільної сумісної власності і, як наслідок, припинення її права власності на спірне майно.

Визначаючи розмір компенсації вартості частки вищезазначеного автомобіля, суд виходить зі звіту оцінювача ОСОБА_5 ТОВ Прайм-оцінка від 11.11.2021 року, так як саме зазначеним звітом визначається дійсна ринкова вартість транспортного засобу Ford Focus , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску, що складає 78 141,00 грн.

Позивачка на спростування вказаного розміру ринкової вартості автомобіля Ford Focus , реєстраційний номер НОМЕР_2 , визначеного в результаті автотоварознавчого дослідження, проведеного на замовлення відповідача, інших доказів суду не надала, із клопотанням про призначення відповідної судової експертизи не зверталась.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 1/2 частину вартості автомобіля марки Ford Focus , реєстраційний номер НОМЕР_2 , а саме 39 070 грн., із такого розрахунку: 78 141,00 грн. : 2 =39 070, 00 грн., з припиненням за позивачкою Ѕ частки права власності у спірному автомобілі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивачки, в рахунок компенсації частки у спільному сумісному майні подружжя, слід стягнути грошову суму у розмірі 145 765,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

При розподілі судових витрат суд не враховує понесені витрати позивачем, які пов`язані з витратами щодо визначення середньої ринкової ціни транспортних засобів відповідно до квитанції № 06 від 02.08.2021 року на суму 2000,00 грн. суб`єкта підприємницької діяльності, судового експерта Пилипенко О.С., так як зазначені звіти судом не враховувались при ухваленні рішення.

Таким чином, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені судові витрати по справі, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 1 911,00 грн. (454,00 грн. - за подачу заяви про забезпечення позову, та 1 457,00 грн. - 1% від 145 765,00 грн. (розмір частки ОСОБА_1 ).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2021 року заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню легкового автомобіля марки Ford Focus , державний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_3 ; заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки, кадастровий номер - 1212400000:02:009:0161, площею 0,097 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: р. № 1-2245, виданого 17.10.2017 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, належить ОСОБА_3 ; заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню земельної ділянки, кадастровий номер - 1225982500:01:003:0409, площею 1,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Новов`язівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, яка на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: р. № 1-2125, виданого 28.07.2016 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області, належить ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 7, ч. 8 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , в рахунок компенсації частки у спільному сумісному майні подружжя грошову суму у розмірі 145 765 (сто сорок п`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 00 коп., а також понесені судові витрати по справі у розмірі 1 911 (одна тисяча дев`ятсот одинадцять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 грудня 2021 року.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Суддя В.М. Бондаренко