Постанова

від 30.11.2021 по справі 185/6526/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9418/21 Справа № 185/6526/21 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

за участю секретаря - Заворотного К.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 ,

на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2021 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя , -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, який пред`явлений до ОСОБА_1 на предмет розподілу спільного майна подружжя, шляхом заборони відчуження у будь-якому вигляді - легковий автомобіль марки « Ford Focus» , державний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску, який 12 вересня 2017 року зареєстрований за ОСОБА_1 ; земельних ділянок, одна з яких знаходиться на території Новов`язівської сільської Ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1225982500:01:003:0409, площею 1 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, інша площею 0,097 га., кадастровий номер - 1212400000:02:009:0161 за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належних на праві власності ОСОБА_1 , набутого в порядку спадкування.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2021 року заяву задоволено в повному обсязі(а.с.33-35).

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, зазначивши при цьому, що заявлене майно для накладення заборони на відчуження не є співмірним з позовними вимогами, ухвала суду не вмотивована з яких підстав суд дійшов таких висновків та містить припущення, що невжиття таких заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення (а.с. 40-43).

ОСОБА_2 20 жовтня 2021 року, на виконання вимог ст. 360 ЦПК України, подала відзив на апеляційну скаргу, зазначивши про її невідповідність вимогам п.5 ч.2 ст. 356 ЦПК України у зв`язку з необґрунтованістю та зазначенням лише низки норм процесуального права та без зазначення доводів та аргументів в заперечення обґрунтувань апеляційної скарги, натомість вважає, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з дотриманням процесуального законодавства, тому вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1-2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пунктах 1, 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись, зокрема, накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Судом встановлено, що предметом позову є вимога розподілу спільного майна подружжя, яке складається з двох автомобілів марки « Ford Focus» , державний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску, та марки « Ssang yong Kyron» , державний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, останній з яких відчужений відповідачем, як його власником, третій особі, на що позивач своєї згоди, як дружина, не надавала, внаслідок чого вона просить стягнути з відповідача 1/2 частину вартості автомобіля « Ssang yong Kyron» , державний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, в рахунок компенсації частки у спільному майні подружжя у розмірі 159 425 грн.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з вимог заяви про забезпечення позову, заявник просить забезпечити позов шляхом заборони відчуження у будь-якому вигляді - легковий автомобіль марки « Ford Focus» , державний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску, який 12 вересня 2017 року зареєстрований за ОСОБА_1 ; земельних ділянок, одна з яких знаходиться на території Новов`язівської сільської Ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1225982500:01:003:0409, площею 1 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, інша площею 0,097 га., кадастровий номер - 1212400000:02:009:0161 за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належних на праві власності ОСОБА_1 ..

Крім того, вирішуючи питання щодо забезпечення позову колегія суддів враховує, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову та ефективність способу забезпечення позову для упередження порушення та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з`ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, про накладення арешту на яке просить інша сторона.

Однак, в заяві про забезпечення позову не наведено належних та переконливих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження у будь-якому вигляді земельної ділянки, яка знаходиться на території Новов`язівської сільської Ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1225982500:01:003:0409, площею 1 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, буде співмірним із заявленими позовними вимогами, а невжиття саме такого виду забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з огляду на те, що зазначена земельна ділянка не стосується предмету спору, хоча і належить відповідачеві на праві приватної власності, набутого в порядку спадкування, тоді як заборона на відчуження автомобіля марки « Ford Focus» , державний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску, який є предметом спору, та земельної ділянки площею 0,097 га., кадастровий номер - 1212400000:02:009:0161 за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка хоча і не відноситься до предмету спору, однак належить на праві власності відповідачеві та у разі позитивного вирішення позову забезпечить можливість виконати рішення суду в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 159 425 грн., заявлених позивачем, як компенсація частки у спільному майні подружжя, враховуючи при цьому вже проданий відповідачем до пред`явлення позову позивачем один з автомобілів, який мав бути предметом цього спору між подружжям, що свідчить про вчинення недобросовісних дій відповідачем щодо матеріально-правових інтересів позивача, що є співмірним з позовними вимогами, висновку про що вірно дійшов суд першої інстанції в цій частині.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Враховуючи обґрунтованість ризиків невиконання можливого рішення суду, та те, що вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку виступає як спосіб гарантування обов`язкового виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог і не створює невиправданих обмежень відповідачеві в його правах, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 є достатніми для скасування ухвали суду першої інстанції в частині заборони відчуження у будь-якому вигляді земельної ділянки, яка знаходиться на території Новов`язівської сільської Ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1225982500:01:003:0409, площею 1 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, та є безпідставними та необґрунтованими для скасування ухвали суду першої інстанції в частині заборони будь-яким способом відчужувати легковий автомобіль марки « Ford Focus» , державний номер НОМЕР_1 , 2003 року випуску, який 12 вересня 2017 року зареєстрований за ОСОБА_1 , та земельної ділянки, площею 0,097 га., кадастровий номер - 1212400000:02:009:0161 за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки в цій частині відсутня наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову виступає як спосіб гарантування обов`язкового виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог і не створює невиправданих обмежень відповідачеві в його правах, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали з подальшою відмовою у задоволенні заяви про забезпечення позову, хоча б і з частковою, колегія суддів приймає до уваги та вважає їх обґрунтованими.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ухвала суду частковому скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони відчуження у будь-якому вигляді земельної ділянки, яка знаходиться на території Новов`язівської сільської Ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1225982500:01:003:0409, площею 1 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, до набрання рішення суду законної сили.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2021 року в частині задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову про заборону відчуження земельної ділянки яка знаходиться на території Новов`язівської сільської Ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, кадастровий номер - 1225982500:01:003:0409, площею 1 га., цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства - скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 в цій частині.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров