Постанова

від 25.11.2021 по справі 922/2317/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/2317/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Сгара Е.В.

за участі секретаря судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників учасників справи:

прокурор - Бондаренко О.С.

позивача - не з`явився

відповідача - Цибуля О.М.

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Куп`янське лісове господарство" (вх.№2995Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі № 922/2317/21, повний текст якого складено та підписано 15.09.2021 суддею В.В. Рильовою у приміщенні господарського суду Харківської області

за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області (Харківська область, місто Куп`янськ) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (місто Харків)

до державного підприємства "Куп`янське лісове господарство" (Харківська область, Куп`янський район, село Сенькове)

про стягнення 6 375 136,44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (як позивача) про стягнення з Державного підприємства "Куп`янське лісове господарство" (відповідача) шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього середовища в розмірі 6 375 136,44 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.08.2021).

03 серпня 2021 року Державна екологічна інспекція у Харківській області подала до суду заяву про зменшення позовних вимог (вх. № 18068), згідно якої позивач звернув увагу на те, що в розрахунку шкоди помилково навпроти діаметра дерев у корі біля шийки кореня 8 та 9 см зазначено про розмір шкоди 304,75 грн., замість 172,97 грн., а відтак, просив суд стягнути з відповідача шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 6 375 136,44 грн.

Зазначену заяву Державної екологічної інспекції у Харківській області було прийнято судом першої інстанції та продовжено подальший розгляд справи з її урахуванням.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/2317/21 позовні вимоги Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області задоволено.

Стягнуто з державного підприємства "Куп`янське лісове господарство" (місцезнаходження: 63752, Харківська область, Куп`янський район, село Сенькове, вулиця Куп`янська, будинок 9; код ЄДРПОУ 00993107) шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у загальному розмірі 6 375 136,44 грн. за наступними реквізитами: р/р 188999980333149331000020589, отримувач - ГУК Харків обл/СТГ Борова, код одержувача-37874947, Банк одержувача - Казначсйство України (сл.адм.подат.), для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорона навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Казначейства України (ЕАП).

Стягнуто з державного підприємства "Куп`янське лісове господарство" (місцезнаходження: 63752, Харківська область, Куп`янський район, село Сенькове, вулиця Куп`янська, будинок 9; код ЄДРПОУ 00993107) на користь прокуратури Харківської області (місцезнаходження: 61050, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4; код ЄДРПОУ 02910108; банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору в розмірі 95 627,05 грн..

Державне підприємство "Куп`янське лісове господарство" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі № 922/2317/21 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Про дату та час апеляційного розгляду повідомити представника апелянта.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що в своєму рішенні суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що відповідач нібито здійснив незаконну порубку 1814 дерев, які були без ознак клеймування. Свої висновки при цьому суд ґрунтував на наступних доказах: відомостях переліку дерев пошкоджених до ступеня припинення росту від 25.01.2021 та 26.01.2021, проведеного в кварталі № 135, виділ 2 Борівського лісництва ДП Куп`янське лісове господарство .

Однак, відповідно до примітки Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 законодавець розрізняє два види дій, за які настає відповідальність, це: незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників до ступеня припинення росту.

Відповідно до п. 3 примітки Додатку 1 до вказаної постанови КМУ до пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переламаним стовбуром, обідраною корою понад 30 відсотків його периметра (незалежно від довжини за висотою стовбура), обшморганою кроною понад половину її довжини, обідраними та зламаними скелетними коренями понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та з нахилом, спричиненим дією лісокористувача, понад 30 градусів від вертикальної осі.

Отже, законодавець розрізняє незаконне вирубування та пошкодження до ступеня припинення росту. При цьому, пошкодження до ступеня росту - це дерева з цілісним стовбуром, але маючі такі пошкодження, які призводять до всихання дерева в цілому тоді, як за наслідками незаконного вирубування залишаються одні пні від дерев, а їх стовбури відсутні.

Відповідно до буквального змісту досліджених відомостей переліку дерев, Інспекцією рахувались не пні дерев, а самі дерева, пошкоджені до припинення ступеня росту. При цьому позовні вимоги Інспекцією обґрунтовані саме незаконним вирубуванням дерев.

Очевидно, що після проведення вибіркової санітарної рубки наявні дерева не будуть мати ознак клеймування, оскільки дерева, які клеймувались та виводились у вибіркову санітарну рубку, на час проведення перевірки вже були зрубані, а тому інспекторам необхідно було перелічити та обстежити пеньки зрубаних дерев, а не самі дерева, пошкоджені до припинення ступеня росту, які в рубку не виводились.

Однак, перелічені у зазначених відомостях дерева, пошкоджені до припинення ступеня росту, не є предметом доказування у цій справі, як наслідок дані відомості переліку дерев є неналежним доказом і суд першої інстанції не повинен був брати їх до розгляду.

Також, апелянт не може погодитись із висновком суду першої інстанції про те, що відсутність клеймування на шийці пня вказує на незаконність проведення рубки, оскілки у відповідності до положень до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Тобто, рубка буде незаконною лише тоді, коли її здійснено без передбаченого законом дозволу або понад установлено дозволом кількість. Порубка дерев, на які надано дозвіл, але які не мають клейм, не свідчить про їх незаконну порубку, а вказує лише на недотримання працівником лісового господарства Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, затверджених Наказом Державного комітету лісового господарства України від 22.11.2010 № 403 (із змінами, внесеними згідно з наказом Держлісагентства України від 18.07,2011 № 508), що є дисциплінарною відповідальністю, оскільки при таких діях шкода державним інтересам не завдається.

Як зазначає відповідач, у його діях відсутня протиправна поведінка, а як наслідок і відсутні будь-яка шкода, оскільки порубка лісу була здійснена законно, на підставі належно оформленого пакету документів - лісорубного квитка від 21.09.2020 серія 02 ЛКБ №430175, акту лісопатологічного обстеження з метою визначення санітарного стану насаджень від 06.12.2019.

Зокрема, зі змісту Акту огляду місць заготівлі, складеного на підставі наказу відповідача № 271 від 31.12.2020 Про проведення огляду місць заготівлі деревини , відповідно до розділу 8 Методичних вказівок з відведення та таксації лісосік, у відповідності до якого Відповідно до вказаного Акту 06.01.2021 проведено огляд місць заготівлі деревини в кварталі № 135, виділ 2 Борівського лісництва ДП Куп`янське лісове господарство .

Згідно із Актом огляду вищевказану вибіркову санітарну рубку проведено на підставі спеціального дозволу: лісорубного квитка від 21.09.2020 серія 02 ЛКБ №430175. Рубку проведено у відповідності до карти технологічного процесу розробки лісосіки, всі призначені у рубку дерева зрубані, лісосіка очищена відповідно до лісорубного квитка.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що спеціальний дозвіл на проведення вибіркової санітарної рубки на вказаній лісовій ділянці було видано на 1921 дерево. Згідно із актом огляду лісової ділянки від 06.01.2021 загальна кількість зрубаних дерев на вищевказаній лісовій ділянці складає 1921 шт. Відповідно до Акту проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 05.01.2021 № 76/12-02/03-04, позивачем на досліджуваній лісовій ділянці нараховано 1814 пеньків, тобто підтверджено факт проведення рубки 1814 дерева, що знаходиться в межах виділених у рубку 1921 дерева. Ніяких інших зрубаних дерев на цій ділянці в ході проведення позапланової перевірки встановлено не було. Таким чином, вказаним актом підтверджується факт відсутності зайво зрубаних дерев, на які не давався спеціальний дозвіл, що спростовує наявність будь-яких збитків, завданих Державі. Суд першої інстанції оцінки цим обставинам не надав.

Крім того, апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо не застосування положень ст. ст. 15, 18, 19, 20 Закону України Про звернення громадян , як наслідок дійшов до помилкових висновків про те, що акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 05.01.2021 №76/12-02/03-04 та додатки до нього отримані на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон № 877-У) без порушення закону.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, оцінюючи Акт перевірки Інспекції, дослідив лише дотримання позивачем порядку призначення перевірки, встановленого Законом № 877-V, але не дав оцінку правомірності проведення перевірки фактів, викладених у зверненні Шепеленка Л.В. поза часовими межами, встановленими ст. 20 Закону України Про звернення громадян , як наслідок дійшов до невірних висновків по справі.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив лише те, що вважає юридично неспроможними посилання відповідача на те, що Інспекцією допущено порушення процедури розгляду звернення ОСОБА_1 , і як наслідок, наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області № 70/12-02 від 21.01.2021 винесено без наявності передбачених законом підстав, що в свою чергу робить його незаконним, та всі дії виконанні на підставі нього не повинні породжувати будь-яких правових наслідків. Так, суд першої інстанції зазначив, що такий стан речей не виключає можливості Акту бути доказом у даній справі в частині інформації, що стосується саме його змісту, а не порядку проведення перевірки, а застереження, якими відповідач намагається довести свою позицію, за своєю сутністю не спростовують самого факту незаконної порубки дерев. Тобто, суд погодився, що Інспекцією допущено порушення процедури розгляду звернення ОСОБА_1 та Акт перевірки фактично одержано з порушенням закону. Тоді, на думку апелянта, вказаний факт, як раз і виключає можливість суду приймати його до уваги при вирішенні справи як в цілому так і його змісту в окремих частинах.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021, зокрема, відкрито апеляційне провадження за даною скаргою у справі № 922/2317/21. Учасникам справи встановлено строк для подання відзивів. Призначено справу до розгляду на 09.11.2021.

03.11.2021 від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 оголошено перерву у розгляді справи до 25.11.2021.

22.11.2021 від прокурора надійшли пояснення, в яких, зокрема, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

В судове засідання 25.11.2021 представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві, поясненнях на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Щодо підстав звернення прокурора з даним позовом.

Згідно частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Відповідно до частини 3 статті 4 даного Кодексу до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно частини третьої статті 53 даного Кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У даному випадку Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, у зв`язку із чим остання є позивачем у справі, порушеній за позовом прокурора.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін, як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31 березня 2005 року, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15 січня 2009 року, заява 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської асамблеї ради Європи від 27 травня 2003 року 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

За ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно рішення Конституційного Суду України 3-рн/99 від 08 квітня 1999 року під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник, у кожному конкретному випадку, самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У Рішенні "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, Європейський Суд з прав людини наголошує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес". Позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний interalia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Також, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів, завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб, національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 07 грудня 1976 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 січня 1986 року).

У Рішенні Конституційного Суду України 4-р(ІІ)/2019 у справі 3-234-2018 зокрема зазначено, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, в т.ч. представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що встановлені законом, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування. Наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Таким чином, виключно на прокурора покладено функцію представництва інтересів держави як одного з дієвих механізмів захисту від порушення її інтересів.

Для представництва у суді інтересів держави, прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й відокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що впиняються у відносинах між ними або з державою.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі №910/7813/18.

Звернення прокурора з даним позовом, обґрунтовано останнім спрямованістю на припинення порушень лісового законодавства, що значно ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування.

Також, зі змісту позову вбачається, що прокурор обґрунтував своє право на звернення до суду з цим позовом тим, що Держекоінспекцією з моменту пред`явлення претензії ДП "Куп`янське лісове господарство" до цього часу не вжито жодних заходів щодо стягнення заподіяної відповідачем шкоди, що спричиняє порушення інтересів держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів.

Так, прокурор наголошує про те, що Держекоінспекцією листом від 24.05.2021 за вих. № 2364-13-13 направлено до обласної прокуратури матеріали інспекційної перевірки для вжиття заходів реагування представницького характеру.

За результатами опрацювання вказаного листа та матеріалів, органами прокуратури встановлено порушення ДП "Куп`янський лісгосп" положень ст. ст. 19, 64 Лісового кодексу України та наявність невідшкодованої суми збитків, у зв`язку з чим відповідним листом від 25.05.2021 № 60-1351вих-21 повідомлено Держекоінспекцію про вказаний факт виявлених правопорушень та акцентовано увагу останньої на необхідності вжиття заходів до стягнення шкоди.

Однак, у відповідь Держекоінспекція повідомила обласну прокуратуру про те, що самостійно Інспекція звертатися до суду з позовом не буде та повторно звернулася до прокурора щодо вжиття заходів реагування. Одночасно Держекоінспекцію зазначено про відсутність у останньої асигнувань на сплату судового збору, у зв`язку з чим остання позбавлена об`єктивної можливості на звернення до суду.

За результатами розгляду вказаного листа, враховуючи виявлені порушення та факт відсутності наміру у позивача на звернення до суду з позовом самостійно, прокурором, на виконання положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", на адресу Держекоінспекції направлено лист № 60-1537вих-21 від 04.06.2021 про встановлення підстав для пред`явлення прокурором відповідного позову.

Таким чином, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов`язок, передбачений статтею 53 ГПК України та положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

На підставі вищенаведеного та наявних в матеріалах справи доказів, а також аргументів прокурора, наведених ним у позові, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави.

Щодо суті позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що у діях ДП "Куп`янське лісове господарство" наявні всі складові елементи цивільно-правової відповідальності, а саме: протиправна поведінка, яка виявилась у здійсненні рубки дерев у лісовому масиві (кварталі та виділі) Борівського лісництва, які не обліковані матеріалами відведення насаджень та на рубку яких не видавались лісорубні квитки (без їх фактичного відводу), що підтверджується актом перевірки органу контролю; проведенням рубки дерев не призначених у рубку завдана шкода, що підтверджується розрахунком такої шкоди, оскільки шкода завдана внаслідок здійснення рубки дерев і між її спричиненням та протиправною поведінкою відповідача існує сталий причинний зв`язок; вина заподіювача шкоди підтверджена актом перевірки та переліковою відомістю пнів та винною поведінкою останнього, що мала свій вираз у продовженні рубки дерев без відводу дерев у рубку (без клеймування) за умови обізнаності про необхідність його проведення, а отже і незабезпеченні належного використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні держлісгоспу.

З цими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки ряд самостійних, незалежних одна від одної підстав, свідчать про безпідставність поданого позову і неможливість його задоволення.

Зокрема, судом в ході вирішення даного спору встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог послався на те, що 27.11.2020 на адресу Інспекції надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 від 15 жовтня 2020 року щодо незаконної рубки та забрудненні території Оскільського водосховища с. Піски-Радківське Борівського району Харківської області.

З метою встановлення суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з порушенням природоохоронного законодавства, Інспекцією направлено лист від 23.12.2020 за № Ш-363/01-14/0.3/652 до Борівської сільської ради Борівського району Харківської області та до Борівської районної державної адміністрації Борівського району Харківської області.

05 січня 2021 року на адресу Інспекції надійшов лист Борівської селищної ради Харківської області від 30.12.2020 за № 944 з якого вбачається, що ділянка, яка зазначена в листі громадянина ОСОБА_1 знаходиться в постійному користуванні ДП "Куп`янське лісове господарство".

На підставі викладеного та враховуючи наявність назви суб`єкта господарювання, який може мати причетність до порушень природоохоронного законодавства у відповідності до звернення громадянина ОСОБА_1 , Інспекцією направлено лист від 11.01.2021 № Ш-363/П-1 до Державної екологічної інспекції України для отримання погодження на здійснення позапланової перевірки ДП "Куп`янське лісове господарство".

Державною екологічною інспекцією України за результатами розгляду звернення громадянина ОСОБА_1 , листа Борівської селищної ради Харківської області від 30.12.2020 № 944 та інформації довідки Інспекції від 11.01.2021 надано відповідне погодження від 14.01.2021 № 3.1/43ПГ для здійснення позапланової перевірки ДП 'Куп`янське лісове господарство".

Враховуючи вищевикладене, Інспекцією на підставі статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", звернення громадянина ОСОБА_1 від 15.11.2020, погодження Державної екологічної інспекції України від 14.01.2021 № 3.1/43ПГ видано наказ від 21.01.2021 за № 76/12-02 та винесено направлення від 21.01.2021 за № 76/12-02/03-04 на здійснення позапланової ДП "Куп`янське лісове господарство" перевірки в термін з 25 по 29 січня 2021 року, з 01 по 05 лютого 2021 року на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині використання та охорони земель, поводження з відходами, пестицидами та агрохімікататми, охорони, захисту, використання лісів в межах питань, порушених у зверненні громадянина ОСОБА_1 .

За результатами вказаного заходу, Інспекцією складено Акт перевірки № 76/12-02/03-04, яким встановлені наступні порушення, за які нараховано шкоду: при натурному огляді у кварталі 135 виділ 2 Борівського лісництва ДП "Куп`янське лісове господарство" на ВСР 2020 року на площі 15,6 га серія 02 ЛКБ № 430175 від 21 вересня 2020 року було виявлено факт незаконно зрубаних дерев у кількості 1814 дерев без ознак клеймування в шийці пенька на всій площі ВСР в кварталі 135 виділ 2 Борівського лісництва ДП "Куп`янське лісове господарство". Окрім того на комлевих сортиментах які знаходяться на ВСР діаметром більше 24 см, на висоті 1,3 м відсутня нумерація дерев, визначення категорій, клеймування. Цей факт свідчить про те, що відводи дерев призначених в рубку в натурі не проводилися.

Таким чином, на думку прокурора, ДП "Куп`янське лісове господарство" допущено незаконне знесення 1814 дерев, що також відображено:

- в відомості переліку дерев до ступеня припинення росту від 25.01.2021. Облік дерев здійснювався в присутності майстра лісу Борівського лісництва ДП "Куп`янське лісове господарство" В.А. Стрільцов, про що свідчать його особистий підпис;

- в відомості переліку дерев до ступеня припинення росту від 26.01.2021. Облік дерев здійснювався в присутності майстра лісу Борівського лісництва ДП "Куп`янське лісове господарство" В.А. Стрільцов, про що свідчать його особистий підпис.

По вказаній кількості незаконно зрубаних дерев Інспекцією із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" та індексації такс 2020 року, розраховано розмір шкоди в сумі 6 375 400,00 грн. за незаконну рубку у Борівському лісництві в кварталі 135 виділі 2 та пред`явлено ДП "Куп`янське лісове господарство" претензію № 44 від 06.04.2020 щодо добровільного відшкодування шкоди.

Однак, претензія залишилась ДП "Куп`янське лісове господарство" без розгляду та задоволення, а шкода у добровільному порядку з боку відповідача залишилася невідшкодованою.

Крім того, відповідно до статті 21 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та норм Кодексу адміністративного судочинства визнання незаконними або протиправними дії Інспекції щодо проведення перевірки та фіксації фактів порушення природоохоронного законодавства є прерогативою судів адміністративної юрисдикції.

Станом на 06.07.2021, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року по справі № 520/2246/21 відмовлено в задоволенні позову ДП "Куп`янське лісове господарство" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування акту.

Таким чином, на переконання прокурора та Держекоінспекції матеріали перевірки, складені Інспекцією у відповідності до вимог законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про охорону навколишнього природного середовища" та є належними та допустимими доказами факту незаконного порубу лісу ДП "Куп`янське лісове господарство".

На підставі викладеного прокурор стверджує, що посадовими особами ДП "Куп`янське лісове господарство", усупереч вимогам статей 19, 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України, пунктів 2, 4 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, не забезпечено належне використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні вказаного держлісгоспу, що призвело до незаконної вирубки дерев, чим заподіяно шкоду. Більше того, безпосередньо працівниками ДП "Куп`янське лісове господарство" здійснено незаконну рубку дерев.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів вбачає наступне.

1. Відсутність обов`язкового елементу цивільного делікту - настання негативних наслідків (спричинення шкоди державі).

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ).

Статтею 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища також передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров`я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Таким чином, правовідносини, які склалися у даному спорі, носять деліктний характер.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно встановити такі елементи: протиправну поведінку заподіювача шкоди; наявність шкоди; наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вину.

В цьому аспекті колегія суддів звертає увагу на очевидну відсутність як мінімум одного елементу цивільного делікту, а саме спричинення шкоди, оскільки належними і допустимим доказами, наявними в матеріалах справи, доведений факт здійснення відповідачем санітарної рубки дерев на легальних підставах.

Так, відповідно до п.п. 19, 20 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724 санітарні рубки спрямовуються на оздоровлення та посилення біологічної стійкості лісів, запобігання їх захворюванню і пошкодженню. Вимоги до проведення санітарних рубок визначені Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555 (далі Санітарні правила в лісах).

Пунктом 2 Санітарних правил в лісах передбачено, що заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначені заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, які здійснюються з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.

Відповідно до п. 4 Санітарних правил в лісах для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються такі заходи, зокрема: вибіркові санітарні рубки.

Згідно п. 5 вказаних Правил заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу. Складений власником лісів, постійним лісокористувачем перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів (додаток 1) погоджується державним спеціалізованим лісозахисним підприємством, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідним територіальним органом Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду - погоджується також обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища).

Відповідно до акту лісопатологічного обстеження з метою визначення санітарного стану насаджень від 06.12.2019, комісією у складі: головного спеціаліста відділу організації і захисту лісу, мисливського господарства та охорони праці Харківського ОУЛМГ Дрібнохода Є.В., начальника відділу діагностики ДЛСП Харківлісозахист Осадчого Р.А., головного лісничого ДП Куп`янське лісове господарство Романенка С.С., завідувача сектору охорони і захисту лісу ДП Куп`янське лісове господарство Рибки О.І., на виконання п. 5 Санітарних правил в лісах, проведено лісопатологічне обстеження та оцінка санітарного стану лісових насаджень в ДП Куп`янське лісове господарство , в тому числі, і в кварталі № 135, виділ 2 Борівського лісництва.

За результатами обстеження встановлено, що ділянка лісу в кварталі № 135 виділ 2 Борівського лісництва всихає в результаті пошкодженням кореневою губкою, що викликає деградацію лісового деревостану.

Відповідно до висновків, зазначеної комісії, викладених в акті лісопатологічного обстеження, з метою запобіганню розповсюдженню стовбурових шкідників та хвороб лісу вирішено вказану лісову ділянку внести до Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісу , з подальшим призначенням санітарних вибіркових рубок в 2020 році.

На підставі висновків вищевказаного акту лісопатологічного обстеження, з метою поліпшення якісного складу лісів ДП Харківською державною лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання розроблено Проект організації та розвитку лісового господарства ДП Куп`янське лісове господарство Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Матеріали лісовпорядкування лісового фонду за 2019 рік відповідно до якого у 2020 році заплановано провести вибіркову санітарну рубку в кварталі № 135, 2 виділ Борівського лісництва ДП Куп`янське лісове господарство .

Вказані матеріали безперервного лісовпорядкування лісового фонду ДП Куп`янське лісове господарство , відповідно до ст. 48 ЛК України, погоджені Міністерством енергетики та захисту довкілля України, відповідно до листа Міністерства № 26/1.9-13.2.4-3663 від 12.02.2020 та затверджені наказом Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства № 18 від 17.02.2020.

На підставі зазначених матеріалів відповідачем розроблений перелік заходів поліпшення санітарного стану лісів (вибіркові санітарні рубки) по ДП Куп`янське лісове господарство на 2020 рік, який погоджено ДСЛП Харківлісозахист 22.01.2020 та Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства 17.02.2020.

Згідно із зазначеним Переліком заходів в кварталі № 135, виділ 2 Борівського лісництва ДП Куп`янське лісове господарство на площі 15,6 га заплановано захід Санітарна рубка вибіркова, у зв`язку із виявленою хворобою коренева губка.

Відповідно до п. 6 Санітарних правил в лісах насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, відводяться під санітарні рубки протягом року.

Пунктом 12 Санітарних правил в лісах передбачено, що вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.

Відповідно до п. 19 Санітарних правил в лісах, у хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, вирубуванню підлягають дерева III-VI категорій стану.

Пунктом 26 Санітарних правил в лісах визначено, що під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки.

Відповідно до п.п. 2.6, 2.7 Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 № 9, відведення лісосік проводиться, в тому числі, для санітарних рубок - з дотриманням вимог Санітарних правил в лісах. Конфігурація та площа лісосік приймається за результатами відведення лісосік (інструментальна зйомка).

Відповідачем 21.06.2019 на виконання вищевказаних вимог п.п. 2.6, 2.7 Методичних вказівок складено план інструментальної зйомки ділянки, відведеної під вибіркову санітарну рубку на 2020 року кварталі № 135, виділ 2 Борівського лісництва ДП Куп`янське лісове господарство на площі 15,6 га.

06.07.2019 відповідачем, на виконання п. 4.10 Методичних вказівок складено Польову перелікову відомість дерев, призначених у вибіркову санітарну рубку у кварталі № 135, виділ 2 Борівського лісництва ДП Куп`янське лісове господарство , відповідно до якої в рубку відведено (вимічено) та взято 1921 дерево, породи Сосна звичайна , віком 89 років.

Крім того, на виконання п. 26 Санітарних правил в лісах, відповідачем 06.07.2019 складено нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки на вищевказаній лісовій ділянці, відповідно до якої пронумеровано 378 дерев ІІІ-VІ категорії стану, відведених у рубку, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше.

Згідно із п. 55 вказаних Правил поліпшення якісного складу лісів передбачено, що для проведення рубок формування і оздоровлення лісів власником лісів або постійним лісокористувачем видається лісорубний квиток в установленому порядку.

На виконання вимог п. 55 Правил поліпшення якісного складу лісів, відповідачем на цю рубку був виписаний лісорубний квиток від 21.09.2020 серія 02 ЛКБ №430175.

Проведення вибіркової санітарної рубки здійснено в період часу з 09.12.2020 по 31.12.2020.

Відповідно до наказу відповідача № 271 від 31.12.2020 Про проведення огляду місць заготівлі деревини , відповідно до розділу 8 Методичних вказівок з відведення та таксації лісосік, 06.01.2021 проведено огляд місць заготівлі деревини в кварталі № 135, виділ 2 Борівського лісництва ДП Куп`янське лісове господарство , за результатами якого складено Акт огляду місць заготівлі деревини.

Відповідно до вказаного Акту огляду вищевказану вибіркову санітарну рубку проведено на підставі спеціального дозволу: лісорубного квитка від 21.09.2020 серія 02 ЛКБ №430175. Рубку проведено у відповідності до карти технологічного процесу розробки лісосіки, всі призначені у рубку дерева зрубані, лісосіка очищена відповідно до лісорубного квитка.

Більш того, за результатами проведеної позивачем позапланової перевірки, представниками відповідача 24.06.2021 із застосуванням фотозйомки повторно проведено огляд ділянки в кварталі № 135, виділ 2 Борівського лісництва ДП Куп`янське лісове господарство , за результатами якого складено акт огляду від 24.06.2021. Під час огляду підтвердились фактичні дані встановлені в ході огляду від 06.01.2021, а також підтверджено відсутність зрубаних дерев поза межами виділених в рубку.

Отже, наданими суду відповідачем письмовими доказами підтверджується, що рубку 1921 дерева на вищевказаній лісовій ділянці проведено на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка саме на вибіркову санітарну рубку), виданого у відповідності до вимог чинного законодавства України, належним чином відведених з ознаками хвороби дерев, після проведення лісопатологічних обстежень.

Оцінюючи встановлені факти, колегія суддів звертає увагу на чотири обставини:

- невідповідність дій позивача принципам належного урядування, яке обумовило дефекти перевірки;

- визнанні фактів позивачем, в силу чого вони не підлягають додатковому доведенню;

- відсутність спростування правової позиції відповідача в ході судового розгляду спору;

- відсутність правової оцінки об`єктивних фактів судом першої інстанції в ході вирішення спору.

Означені обставини полягають у наступному.

Заперечення проти існування деліктного зобов`язання, які полягають у доказах здійснення рубки на законних підставах, були надані відповідачем ще під час проведення перевірки і складення її акту.

Статус позивача як органу державної влади накладає на нього ряд обов`язків, зокрема, виконання своїх функцій належним чином, в тому числі забезпечення об`єктивності своїх перевірок.

В узагальненому вигляді обов`язки позивача найкраще описуються через наступну частину принципів належного урядування: ефективність та результативність (Efficiency and Effectiveness); відкритість та прозорість; верховенство права (Rule of Law); компетентність та ємність (Competence and Capacity); підзвітність.

Ці принципи встановлюють стандарти діяльності органів державної влади і управління, тому в тому числі є критеріями належного чи неналежного виконання органом влади своїх функцій.

Аналізуючи даний спір, колегія суддів зазначає, що подання відповідачем заперечень про легальність здійсненої рубки, в силу наведених вище принципів зобов`язує позивача здійснити оцінку даного факту, оскільки він є базовим для судження про протиправність дій відповідача та наявність/відсутність збитків.

В даному випадку відсутня змагальність сторін, а є наявний обов`язок органу державної влади провести перевірку повно, всебічно і об`єктивно.

Між тим, в порушення принципів належного урядування та вимог розумності і відповідальності в діяльності органів влади, акт перевірки взагалі не містить жодних даних щодо аналізу наведеного заперечення ДП Куп`янське лісове господарство , а тим більше його спростування.

Отримавши назване заперечення, позивач самоусунувся від здійснення висновків з того факту, що на вивченій ділянці відсутні зрубані дерева поза межами тих, які зрубані на легальних підставах.

Аналогічним чином в ході вирішення спору судом прокурор та позивач не заперечували належності, допустимості та актуальності жодного з доказів, поданих відповідачем на обґрунтування двох тверджень: 1) вирубка лісу на дослідженій в ході перевірки ділянці відбулася легально; 2) жодних інших зрубаних дерев, окрім зрубаних легально, на дослідженій ділянці не існує.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Таким чином, суд констатує, що обставини законної рубки дерев не оспорювалися позивачем та прокурором, тому в силу положень ст. 75 ГПК України не підлягають додатковому доведенню.

Більше того, враховуючи самоусунення органу влади від констатації факту відсутності на оглянутій ділянці будь-яких інших зрубаних дерев окрім тих, які зрубані легально, відповідачем наданий додатковий доказ відсутності додатково (незаконно) зрубаних дерев - акт огляду від 24.06.21 (арк. справи 144 т. 1).

Цей доказ також не спростовувався позивачем та прокурором, є належним і допустимим, в силу чого повинен був отримати оцінку судом разом із доказами здійснення рубки легально.

Між тим, в ході вирішення спору судом першої інстанції наведені факти і докази не отримали оцінки взагалі.

Суд першої інстанції, опираючись на розлоге викладення стандартів оцінки доказів та практику ВС з цього приводу, зазначив, що надає перевагу акту перевірки, а не доказам легальності порубки, наданим відповідачем.

На думку колегії суддів, такий підхід суду першої інстанції суперечить принципу розумності.

Так, надати перевагу тому чи іншому доказу суд може тільки тоді, коли ці докази суперечать один одному.

Між тим, у даному спорі єдиним конфліктом доказів є питання клеймування шийок пнів, і в цій частині колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що більш переконливими є докази щодо відсутності такого клеймування (відповідач в ході розгляду спору судом апеляційної інстанції не заперечував можливості неналежного виконання цієї вимоги закону в ході проведення легальної рубки дерев).

В іншій же частині докази сторін спору є узгодженими один з одним: позивачем встановлений факт порубки дерев у кварталі лісу №135 в кількості 1814 шт., відповідачем цей факт визнаний, підтверджений і ним надані докази здійснення цієї рубки легально. В свою чергу, позивачем і прокурором визнаний (не отримав жодних заперечень) факт здійснення легальної рубки дерев у кварталі лісу №135.

З точки зору здорового глузду, який повинен бути основою кожного судового рішення, подальше вирішення спору неможливе без оцінки судом того факту, що будь-яких інших порубаних дерев, окрім порубаних легально, у кварталі лісу №135 не існує, оскільки цей факт є найбільш суттєвим для встановлення наявності чи відсутності обов`язкового елементу складу деліктного зобов`язання - спричинення шкоди.

Тому в обставинах даного спору здоровий глузд (принцип розумності) зобов`язує суд дійти висновку про те, що попри ознаки протиправності рубки, які полягають у відсутності клеймування шийок пнів, повністю відсутнім є обов`язковий елемент деліктного зобов`язання у вигляді спричинення шкоди, що є безспірною підставою для відмови у позові.

2. Неналежність доказів та недоведеність позову, .

В ході вирішення даного спору представником відповідача неодноразово, як у відзивах, так і в усних виступах, робилася заява про неналежність доказів в силу наявності в них логічних і арифметичних суперечностей.

Зокрема, позивач обґрунтував своє твердження про відсутність клеймувань посиланням на відомості переліку дерев пошкоджених до ступеня припинення росту від 25.01.2021 та 26.01.2021, проведеного в кварталі № 135, виділ 2 Борівського лісництва ДП Куп`янське лісове господарство .

Однак, як зазначає відповідач, відповідно до примітки Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 законодавець розрізняє два види дій, за які настає відповідальність, це: незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників до ступеня припинення росту.

Відповідно до п. 3 примітки Додатку 1 до вказаної постанови КМУ до пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переламаним стовбуром, обідраною корою понад 30% його периметра (незалежно від довжини за висотою стовбура), обшморганою кроною понад половину її довжини, обідраними та зламаними скелетними коренями понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та з нахилом, спричиненим дією лісокористувача, понад 30 градусів від вертикальної осі.

Отже, законодавець розрізняє незаконне вирубування та пошкодження до ступеня припинення росту. При цьому, пошкодження до ступеня росту - це ознака дерев з цілісним стовбуром, які, проте, маючі такі пошкодження, які призводять до всихання дерева.

У таких дерев відсутні пні, а є пошкоджені стовбури.

Відповідно до буквального змісту досліджених відомостей переліку дерев, Інспекцією рахувались не пні дерев, а саме дерева, пошкоджені до припинення ступеня росту. При цьому позовні вимоги обґрунтовані саме незаконним вирубуванням дерев.

Тому відповідач вважає, що перелічені у зазначених відомостях дерева, пошкоджені до припинення ступеня росту, не є предметом доказування у цій справі, в силу чого ці відомості переліку дерев є неналежним доказом і суд першої інстанції не повинен був брати їх до розгляду.

Більш того, відповідач звернув увагу суду на те, що у вказаних відомостях допущені арифметичні помилки, які призвели до невірного підрахунку дерев. Так, в графі 29 Діаметр дерева зазначеної відомості з показниками 125+333 стоять позначки перерахованих 22 дерев, тоді як в акті зазначено 23 дерева. У цій же відомості в графі 35 Діаметр дерева також не можливо підтвердити правильність підрахунку в 35 дерев, оскільки визначені в даній графі позначки рахують лише 33 дерева.

Такі ж самі помилки допущені і в відомості з загальною кількістю дерев 138+1218, де: в графі 21 Діаметр дерева зазначеної відомості стоять позначки перерахованих 101 дерева, тоді як в акті зазначено 102 дерева; в графі 19 Діаметр дерева зазначеної відомості стоять позначки перерахованих 30 дерев, тоді як в акті зазначено 31 дерево; в графах 23, 24 взагалі неможливо порахувати позначки дерев, у зв`язку із поганою їх видимістю.

Тобто, загальна сума дерев 1814 шт. взагалі не підтверджується дослідженими під час судового розгляду відомостями.

Більш того, відповідно до п. 4 Примітки до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 діаметр пня дерева у корі зазначається як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. Замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом.

Тобто, положення п. 4 вказаної Примітки зобов`язують особу, яка здійснює замір пня робити два заміри, а потім здійснювати середньо арифметичний розрахунок між даними двома замірами. Але вказані відомості не містять таких даних, як наслідок відповідач та суд позбавлені можливості якимось чином перевірити ці відомості.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем та прокурором поданий неналежний, сторонній акт перевірки, оскільки належний акт перевірки датований 05.02.2021, а суду наданий акт перевірки від 05.01.2021.

Зазначення дати таким чином (раніше фактичного періоду проведення перевірки, що є нонсенсом), на думку колегії суддів, могло б свідчити про допущення описки при складенні тексту акту, однак ряд обставин справи не дозволяють суду дотримуватися такої думки.

Зокрема, в ході вирішення пов`язаного спору у адміністративній справі № 520/2246/21 судом у своєму остаточному рішенні від 20.05.2021 зазначено, що судом досліджувався акт перевірки від 05.02.2021. Виходячи зі змісту цього рішення суду, відповідач (Державна екологічна інспекція у Харківській області) заяв про допущення описки не робив.

Аналогічним чином така заява позивача (Державна екологічна інспекція у Харківській області) відсутня у даній справі.

Тому, враховуючи відображення у остаточному судовому рішення наявності належного акту перевірки від 05.02.2021 року і відсутності цього доказу в матеріалах даної справи, приймаючи до уваги відсутність пояснень з цього приводу з боку позивача, колегія суддів вбачає резони у запереченнях відповідача в цій частині.

Оцінюючи ці заперечення, колегія суддів зазначає наступне.

В силу принципу змагальності обов`язок доказування належності та допустимості власних доказів покладений на ту сторону, яка надала або посилається на вказані докази.

В судовому засіданні 25.11.2021 прокурор жодних пояснень з приводу перерахованих дефектів позовів надати не зміг, відповідей на запитання колегії суддів з цього приводу не надав.

Позивач в судове засідання 25.11.2021 не явився, жодних письмових пояснень з приводу перелічених вище дефектів доказів не надав.

За таких умов колегія суддів констатує, що в силу принципу змагальності ризики, пов`язані із небажанням сторони обґрунтувати свою позицію перед судом, в тому числі щодо належності і допустимості власних доказів, несе ця сторона.

Резонні заперечення відповідача проти доказів не отримали жодних резонних заперечень з боку прокурора чи позивача, не були предметом аналізу з боку суду першої інстанції, не були спростовані позивачем та прокурором в суді апеляційної інстанції, в силу чого суд констатує наявність цих дефектів і зазначає про неналежність і недопустимість тих доказів, дефекти яких зазначені відповідачем.

Таким чином, у позові слід відмовити також з мотивів неналежність доказів і недоведеності позову.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо порушення порядку проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Так, колегією суддів встановлено, що позапланова перевірка була призначена і проведена позивачем на підставі звернення фізичної особи Шепеленка Л.В., що відповідає положенням ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , однак проведена із спливом двох з половиною місяців з дня звернення особи.

Оцінюючи цю правову ситуацію, колегія суддів констатує, що дійсно, національне законодавство не встановлює терміну проведення позапланової перевірки від дати виникнення її підстави (звернення фізичної особи), і строки, вказані у законі України Про звернення громадян , не можуть бути застосовані до порядку проведення перевірки.

Однак з точки зору принципів належного урядування, принципу верховенства права і звичайного розсуду, цей термін не може бути безстроковим.

Тому, на переконання колегії суддів, у кожному подібному випадку суд повинен оцінювати законність проведення позапланової перевірки з огляду на розумність терміну з дня звернення громадянина до дня проведення позапланової перевірки.

З огляду на необхідність вчинення органом влади підготовчих дій, термін в розмірі двох із половиною місяців не виглядає нерозумним, тому в частині цього аргументу відповідача колегія суддів порушень з боку позивача не вбачає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, оскаржуване рішення слід скасувати з наведених вище підстав та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Керуючись п.2 ч.1 ст.275, ст. 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Куп`янське лісове господарство" на рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі № 922/2317/21 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі № 922/2317/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з позивача - Державної екологічної інспекції у Харківській області (місцезнаходження: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518) на користь державного підприємства "Куп`янське лісове господарство" (місцезнаходження: 63752, Харківська область, Куп`янський район, село Сенькове, вулиця Куп`янська, будинок 9; код ЄДРПОУ 00993107) 143 440,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 06.12.2021.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко

Суддя Е.В. Сгара