Ухвала

від 05.10.2021 по справі 2-2205/11

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2205/11

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С. ,

за участю секретаря - Сікора М. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В.

Зазначав, що 19.11.19 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим В.В. було відкрито виконавче провадження № 6065551 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2205/11, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з нього на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості за кредитним договором.

30.01.20 ним було отримано постанову про опис та арешт майна від 20.12.19, яка була надіслана йому простою поштовою кореспонденцією.

Відповідно до постанови від 20.12.19 у ВП № 60656872 описано та накладено арешт па квартиру, яка на праві власності належить боржнику ОСОБА_1 .

Однак, як вбачається з Акту приватного виконавця від 20.12.19 у ВП № 60656872 боржник був відсутній, доступу приватного виконавця Корольова В.В. до квартири за адресою: АДРЕСА_1 не було.

А тому постанова є неправомірною та підлягає скасуванню.

До того ж, у постанові про опис та арешт майна від 20.12.19 не вказано площі кухні, ванної кімнати, інших приміщень, матеріали стін, інформацію про підсобні приміщення та споруди, тобто постанова не відповідає вимогам ч. 5 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , що може виплинути на визначення вартості майна боржника та приводить до порушення його прав.

Посилаючись на зазначені обставини, скаржник просив визнати неправомірною постанову про опис та арешт майна боржника від 20.12.19 та скасувати її.

Заперечуючи проти скарги, приватний виконавець вказав на наступне.

20.01.2019 під час виходу за місцезнаходженням майна боржника, а саме: АДРЕСА_1 боржником не було надано майно для опису, до квартири приватного виконавця не впустили. Боржник за вказаною адресою був відсутній, доступ до майна наданий не був. 20.01.2019 опис та арешт квартири був проведений при зачинених дверях за технічною документацією, у зв`язку з ненаданням боржником доступу до квартири. Входження до квартири не відбувалося через недобросовісну поведінку боржника.

До того ж, боржнику неодноразово направлялися листи з проханням надати інформацію про наявність будь-якого майна, що йому належить (лист №3593 від 26.11.2019), та з проханням надати доступ до місця реєстрації та проживання з метою виявлення майна, а також пропозицією узгодити дату та час опису майна боржника (вимога №389 від 14.02.20). Однак, боржник не отримує всю кореспонденцію, не надає доступ до житла, не надає декларацію про доходи та майно, не вчиняє жодних дій щодо виконання судового рішення, а тому умисно своїми діями перешкоджає примусовому виконанню судового рішення.

Посилаючись на зазначені обставини, приватний виконавець просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

У судове засідання скаржник, ТОВ ОТП Факторинг Україна , приватний виконавець Корольов В.В. не з`явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили та від них не надходили заяви про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України суд ухвалив розглядати скаргу за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. від 19.11.19 було відкрито виконавче провадження № 6065551 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2205/11, виданого Подільським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості за кредитним договором у розмірі 123 870,31 дол. США (а.с. 55-56).

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. від 20.12.19 описано та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 (а.с. 65-66).

Частинами 1, 2 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , у редакції, діючій на час винесення оскаржуваної постанови, передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам (ч.ч. 3, 4 ст. 50 Закону України Про виконавче провадження ).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 450 ЦПК України).

Оскільки відповідно до Закону України Про виконавче провадження після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку, постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна, у скарзі не наведено підстав, передбачених Законом України Про виконавче провадження , для визнання оскаржуваної постанови неправомірною та скасування її, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 354, 450-451 ЦПК України, ст. 13, 18, 48, 50, 56 Закону України Про виконавче провадження , суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича, заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

СуддяС. С. Захарчук