Постанова

від 30.11.2021 по справі 263/12315/21

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2787/21

263/12315/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„30» листопада 2021 року місто Маріуполь Донецької області

Єдиний унікальний номер 263/12315/21

Номер провадження 22-ц/804/2787/21

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Лопатіної М.Ю., Пономарьової О.М.

за участю секретаря: Лазаренко Д.Т.

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Маріупольська міська рада, товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промисловий центр

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 жовтня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову головуючого судді Томіліна О.М. зі складанням повного тексту судового рішення 02 жовтня 2021 року по цивільній справі про визнання незаконним рішення Маріупольської міської ради; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про реєстрацію речового права на земельну ділянку за цим договором із скасуванням реєстрації речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; скасування права на виконання будівельних робіт; приведення земельної ділянки у стан, придатний до користування,-

В С Т А Н О В И В :

27 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Маріупольської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промисловий центр (далі - ТОВ Інвестиційно-промисловий центр ) про визнання незаконним рішення Маріупольської міської ради; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про реєстрацію речового права на земельну ділянку за цим договором із скасуванням реєстрації речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; скасування права на виконання будівельних робіт; приведення земельної ділянки у стан, придатний до користування.

Позивач просить визнати незаконним рішення Маріупольської міської ради від 30 жовтня 2014 року № 6/42-4819 Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки по АДРЕСА_1 ТОВ Інвестиційно-промисловий центр , за яким була надана в оренду ТОВ Інвестиційно-промисловий центр земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0174 га (кадастровий № 1412336300:01:007:0513) строком на 10 років для реконструкції нежитлового приміщення (підвалу) під об`єкт торгівлі з організацією додаткового входу; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0174 га (кадастровий № 1412336300:01:007:0513) від 19 січня 2015 року, укладений Маріупольською міською радою на підставі рішення від 30 жовтня 2014 року № 6/42-4819 з ТОВ Інвестиційно-промисловий центр строком на 10 років, скасувати рішення про реєстрацію відповідного речового права та реєстрацію речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (номер запису про інше речове право 33803517 від 19 жовтня 2019 року, строк дії до 30 жовтня 2024 року); скасувати право ТОВ Інвестиційно-промисловий центр на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДЦ 051201104759 від 05 листопада 2020 року з вилученням відомостей щодо реєстрації цього повідомлення з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів; зобов`язати ТОВ Інвестиційно-промисловий центр за власний рахунок привести земельну ділянку у попередній, придатний до користування стан.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони проведення будівельних робіт.

В мотивування заяви заявник зазначає, що є власником нежитлового приміщення № 7 будинку АДРЕСА_2 , право власності зареєстровано 21 січня 2013 року. У березні 2020 року ТОВ Інвестиційно-промисловий центр почало будівельні роботи на земельній ділянці багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 з бокового фасаду цього будинку, перед входом до належного позивачу приміщення № 7. 30 березня 2020 року відповідачем ТОВ Інвестиційно-промисловий центр належний позивачу ганок з пандусом було самовільно зруйновано при виконанні будівельних робіт, чим створено перешкоду у доступі до приміщення та у користуванні ним.

Вказує, що на даний час ТОВ Інвестиційно-промисловий центр вже здійснило будівельні роботи Реконструкції нежитлового приміщення (підвалу) під об`єкт торгівлі з організацією додаткового входу по АДРЕСА_2 та розпочало будівельні роботи з реконструкції з надбудовою першого поверху над існуючим підвалом (в геометричних розмірах підвалу) під об`єкт торгівлі по АДРЕСА_2 на підставі повідомлення ДЦ 051201104759 від 05 листопада 2020 року. Відповідачем не додержуються вимоги п.6 ч.1 ст.7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , оскільки на земельній ділянці в геометричних розмірах підвалу, упритул до стіни багатоквартирного будинку, де розташовані вікно та вхід до приміщення, робиться прибудова під об`єкт торгівлі.

Зазначає, що прийняття такого заходу забезпечення позову необхідно, оскільки будівельні роботи порушують права співвласників будинку щодо користування та використання земельної ділянки, на якій він безпосередньо розташований та прибудинкової території. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду про приведення земельної ділянки у початковий стан, придатний до користування та поновлення порушених прав співвласників на користування земельною ділянкою.

Заявник просить заборонити ТОВ Інвестиційно-промисловий центр проведення будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення (підвалу) під об`єкт торгівлі з надбудовою першого поверху над існуючим підвалом (в геометричних розмірах підвалу) по АДРЕСА_2 до розгляду справи по суті.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та забезпечити позов, заборонивши ТОВ Інвестиційно-промисловий центр проведення будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення (підвалу) під об`єкт торгівлі з надбудовою першого поверху над існуючим підвалом (в геометричних розмірах підвалу) під об`єкт торгівлі по АДРЕСА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема зазначає, що судом не враховано, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення будівельних робіт є ризики, що в подальшому відповідачем можуть вчинятися дії щодо зміни конфігурацій на спірному об`єкті. Вказані дії необхідно попередити, оскільки існує спір щодо дійсності договору оренди земельної ділянки й правомірності проведення будівельних робіт. У випадку невжиття заходів забезпечення позову та за умови ухвалення судового рішення на користь позивача виконати таке рішення буде складно або взагалі неможливо, адже під час розгляду справи по суті спірний об`єкт може бути збудований та зданий в експлуатацію, що ставить під загрозу виконання майбутнього судового рішення.

Також зазначає, що судом відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову з підстави відмови у відкритті провадження по цивільній справі в частині позовних вимог про визнання незаконним рішення Маріупольської міської ради від 30 жовтня 2014 року № 6/42-4819.

Вважає, що заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, за якими відкрито провадження у цивільній справі, відповідають характеру спірних правовідносин і не порушать прав інших учасників. Застосування такого виду заходу забезпечення позову забезпечить захист та поновлення прав та інтересів позивача. Права та інтереси відповідача не будуть порушені або обмежені, не веде до збитків, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер.Судом не враховано висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 та висновки, викладені в постанові Верховного Суду в складі ОП КЦС від 14 червня 2021 року по справі № 308/8567/20 .

Відзив на апеляційну скаргу директора ТОВ Інвестиційно-промисловий центр Лукаш І.П. мотивований законністю та обгрунтованістю ухвал суду першої інстанції, якими позивачу відмовлено у відкритті провадження в частині визнання незаконним рішення Маріупольської міської ради від 30 жовтня 2014 року № 6/42-4819 з тих підстав, що дані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства , іншою ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. При цьому судом правильно визначено,що предметом позову,одночасно з яким подано заяву про його забезпечення,є захист прав заявника на користування земельною ділянкою,як співвласника житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 ,та на користування належним позивачу приміщенням № 7 у цьому будинку,зокрема шляхом визнання незаконним рішення Маріупольської міської ради від 30 жовтня 2014 року № 6/42-4819 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 ТОВ Інвестиційно-промисловий центр ; визнання недійсним договору оренди вказаної земельної ділянки площею 0,0174 га,кадастровий № 1412336300:01:007:0513 від 19 січня 2015 року та скасування рішення про реєстрацію відповідного речового права та реєстрації речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; скасування права на ведення будівельних робіт та реєстрації повідомлення ДЦ 051201104759 від 05 листопада 2020 року про початок виконання будівельних робіт з "Реконструкції з надбудовою першого поверху над існуючим підвалом під об`єкт торгівлі по АДРЕСА_2 "; приведення земельної ділянки у початковий стан, придатний до користування.

Оскільки заявнику відмовлено у відкритті провадження в частині його позовних вимог щодо визнання рішення Маріупольської міської ради недійсним, суд правильно відмовив у задоволенні його заяви про забезпечення позову шляхом заборони.

При цьому посилання апелянта на висновок ОП КЦС у постанові від 14 червня 2021року по справі 308/8567/20 про те, що у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, є некоректним, оскільки у вказаній справі питання про відкриття провадження до відмови у забезпеченні позову було взагалі не розглянуте, а по справі за позовом ОСОБА_1 у відкритті провадження в частині оскарження рішення Маріупольської міської ради було відмовлено до розгляду заяви про забезпечення позову.

Тому, ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову вважає законною. Окрім того, твердження ОСОБА_1 про перешкоджання в доступі до належного йому приміщення за вищевказаною адресою у разі зведення товариством на виділеній земельній ділянці будівлі не відповідає дійсності, оскільки належні йому два нежитлові приміщення № 7 та № 8 об`єднані в одне , та обладнані позивачем двома самостійними виходами на АДРЕСА_3 та через під`їзд у двір будинку.

При цьому,звернута увага на те,що переобладнавши жилу квартиру АДРЕСА_4 в магазин Золоте Руно , ОСОБА_1 самоправно, впритул до стіни вказаного приміщення, без згоди підприємства побудував ганок, через який відбувається вхід до магазину, що підтверджується технічним планом приміщення, належного відповідачу . При цьому відповідач фактично незаконно, без згоди товариства , захватив належний підприємству віконний приямок, оскільки прибудований ним ганок повністю його замурував.

Також, позивач замурував ще два належні товариству віконні приямки, в результаті чого належне товариству приміщення позбавлене доступу сонячного світла та вентиляції, що тягне за собою додаткові витрати на освітлення приміщення, сирість в приміщенні та пошкодження стін пліснявою. Окрім того, позивач самоправно, без дозволу підприємства , зайняв частину земельної ділянки, яка належить на підставі договору оренди та побудував на ній ще один ганок (літ. Г25) для входу в приміщення № 7. Якщо ж ОСОБА_1 вважає, що судовому захисту підлягають лише його права, то ТОВ Інвестиційно-промисловий центр також звернеться до суду із зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні належним йому майном шляхом відкриття належних підприємству віконних приямків та знесення ганку на АДРЕСА_3 , яким замуровано один із належних підприємству віконних приямків. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники судового розгляду правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися , що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення .

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Афанасьєва В.О. підтримали доводи апеляційної скарги .

У судовому засіданні апеляційного суду директор ТОВ Інвестиційно-промисловий центр Лукаш І.П. підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги .

У судове засідання апеляційного суду представник Маріупольської міської ради не з*явився, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом отримання телефонограми,зареєстрованої в журналі телефонограм № 3.9-13 за № 2568 та шляхом отримання судової повістки, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.170,174, 179 ).

У судове засідання апеляційного суду представник ТОВ Інвестиційно-промисловий центр адвокат Кір*якова Н.П. не з*явилася, належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання шляхом отримання телефонограми,зареєстрованої в журналі телефонограм № 3.9-13 за № 2570 та шляхом отримання судової повістки,про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.172,174,178 ).Надала заяву про перенесення засідання у зв*язку з хворобою .

Апеляційний суд , при розгляді клопотання адвоката Кір*якової Н.П. , враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи. Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення учасників справи про день та час розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права. Між тим, з урахуванням належного повідомлення всіх учасників справи про дату,час і місце розгляду справи,в тому числі і ТОВ Інвестиційно-промисловий центр та його представника , суд апеляційної інстанції не вбачає перешкод для розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду,основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони,а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні . Така правова позиція викладена Верховним Судом 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону ухвала суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Маріупольської міської ради, ТОВ Інвестиційно-промисловий центр про визнання незаконним рішення Маріупольської міської ради; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про реєстрацію речового права на земельну ділянку за цим договором із скасуванням реєстрації речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; скасування права на виконання будівельних робіт, набутого ТОВ Інвестиційно-промисловий центр на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДЦ051201104759 від 05.11.2020; приведення земельної ділянки у стан, придатний до користування.

Разом з позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ Інвестиційно - промисловий центр проведення будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення (підвалу) під об`єкт торгівлі по АДРЕСА_2 .

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що ухвалою суду від 01 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, ТОВ Інвестиційно-промисловий центр в частині визнання незаконним рішення Маріупольської міської ради від 30 жовтня 2014 року № 6/42-4819. Вказане рішення на даний час є чинним та не оскаржується. Суд також виходив з того, що позивач у позові вказує, що належний йому ганок з пандусом вже зруйновані відповідачем та йому вже створено перешкоду у користуванні приміщенням. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доведено, що не застосування заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

З таким висновком суду апеляційний суд не може погодитись, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Предметом позовних вимог у даній справі є частина земельної ділянки під підвалом багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 площею 0,0174 кадастровий № 1412336300:01:007:0513 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування нежитлового приміщення -підвалу),яка рішенням Маріупольської міської ради № 6/42-4819 від 30 жовтня 2014 року надана в оренду окремому співвласнику ТОВ Інвестиційно-промисловий центр строком на 10 років.

Як зазначив в позовній заяві позивач, ТОВ Інвестиційно-промисловий центр вже здійснило будівельні роботи з Реконструкції нежитлового приміщення (підвалу) під об*єкт торговлі з організацією додаткового входу по АДРЕСА_2 та на підставі декларації ДЦ 141201852769 від 03 липня 2020 року про готовність об*єкта до експлуатації за товариством 15 липня 2020 року було зареєстроване право власності на об*єкт реконструкції -нежитлове приміщення № 20 у підвалу Г/п багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 з прибудованими до нього сходами з навісом.

Окрім того, 05 листопада 2020 року товариство зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт ДЦ 051201104759 з реконструкції з набудовою першого поверху на існуючим підвалом (в геометричних розмірах підвалу ) під об*єктом торгівлі по АДРЕСА_2 та з 21 вересня 2021 року розпачало будівельні роботи.

При цьому з наданих матеріалів та змісту позову вбачається,що будівництво наразі тільки розпачалось ,а доводи позивача щодо недійсність договору оренди частини земельної ділянки площею 0,0174 га багатоквартирного жилого будинку по АДРЕСА_2 з моменту його укладення,у товариства відсутні правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку ,а отже відсутнє і право на забудову, грунтуються на припущеннях.

Отже,у данному випадку заборона ТОВ Інвестиційно-промисловий центр проведення будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення (підвалу) під об`єкт торгівлі з надбудовою першого поверху над існуючим підвалом (в геометричних розмірах підвалу) по АДРЕСА_2 ,є непропорційним обмеженням його прав доки не встановлено те,що таке здійснюється з порушеннями .

Крім того, вимога щодо заборони проведення будівельних робіт прямо стосується господарської діяльності відповідача, зокрема, щодо виконання укладених договорів на проведення робіт по реконструкції приміщень, а також крім відповідачів стосується невизначеного кола осіб, що суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства.

Зважаючи на викладене, ухвала суду підлягає скасуванню із ухваленням нової про відмову в задоволенні клопотання.

За таких обставин всі доводи заявника наразі є припущеннями.

Стала практика Європейського суду з прав людини вимагає дотримання принципу балансу інтересів учасників справи.

Враховуючи викладене, а також інтереси та непорушення прав усіх учасників справи, кожний з яких має сподівання на законне і справедливе вирішення виниклих спірних правовідносин об`єктивним та безстороннім судом, беручи до уваги характер спірних правовідносин та суть заявлених позовних вимог, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому згідно ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви.

В даному випадку апеляційний суд переглядає ухвалу суду про забезпечення позову. Розподіл судових витрат між сторонами врегульовано статтею 141 ЦПК України. У зв*язку із відмовою у задоволенні заяви про забезпечення позову , розподіл судових витрат,понесених у зв*язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (а.с.64) , відповідно до п. в ч.4 ст.382 ЦПК України , не проводиться.

Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 жовтня 2021 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову - скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст. 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складений 03 грудня 2021 року.

Судді: