ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2021 року Справа № 918/1015/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Жирченко М.В. адвокат
відповідача: Птіцин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімол" на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 26.08.2021, повне рішення складено 06.09.2021, у справі № 918/1015/20
за позовом Приватного підприємства "ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімол"
про стягнення заборгованості в сумі 179 248,20 грн
В жовтні 2020 року Приватне підприємство ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Бімол про стягнення заборгованості в сумі 179 248,20 грн за Договором №1816 від 07.06.2019 про надання послуг охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-пропускного режиму, з яких: 127 919,00 грн - основного боргу та 51 329,20 грн - нарахованих санкцій (пені, 3 % річних та інфляційних втрат).
25.11.2020 до Господарського суду Рівненської області від ТОВ Бімол надійшла зустрічна позовна заява, у якій ТОВ Бімол заявив зустрічну вимогу - про визнання недійсним Договору №1816 від 07.06.2019, підписаного 07.06.2019 між ТОВ Бімол та ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 , посилаючись на відсутність волевиявлення ТОВ Бімол на його укладення. Разом із зустрічною позовною ТОВ Бімол подало заяву від 19.11.2020 про призначення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.12.2020, серед іншого, прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом у справі №918/1015/20; об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №918/1015/20.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.02.2021 у справі № 918/1015/20 за клопотанням ТОВ Бімол призначено почеркознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено наступне запитання: чи виконано підпис від імені директора замовника ТОВ Бімол Павлюка М.П. у розділі 9. Адреси та підписи сторін в Договорі №1816 від 07.06.2019 про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-пропускного режиму, укладеного між Приватним підприємством Шериф-Пульт 014 та Товариством з обмеженою відповідальністю Бімол , Павлюком Миколою Павловичем , чи іншою особою .
17.05.2021 на адресу Господарського суду Рівненської області від Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта № СЕ-19/118-21/2512-ПЧ від 11.05.2021 за результатами проведення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.08.2021 у справі №918/1015/20, зустрічну позовну заяву ТОВ Бімол до ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 про визнання недійсним Договору №1816 від 07.06.2019 - залишено без розгляду.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.08.2021 у справі № 918/1015/20, позов ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 до ТОВ Бімол про стягнення заборгованості в сумі 179 248,20 грн задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ Бімол на користь ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 127 919,00 грн основного боргу, 3 310,34 грн інфляційних втрат, 4 639,34 грн 3% річних та 2 038,03 грн судового збору.
У задоволенні позову в частині стягнення 8 184,37 грн інфляційних втрат, 1 912,37 грн 3% річних та 33 282,78 грн пені відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення покладеного на нього обов`язку згідно з договором, своє зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за надані послуги не виконав; перевіривши розрахунки заявлених до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що останні є не в повній мірі вірними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідач ТОВ Бімол , не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 26.08.2021 у справі № 918/1015/20 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає:
- проекти документів не можуть вважатись належними і допустимими доказами. Суд першої інстанції, аналізуючи наданий позивачем примірник Договору про надання послуг охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму №1816 від 07.06.2019, незважаючи на висновок експерта зроблений за результатами почеркознавчої експертизи, відповідно до яких порівнювані підписи керівника відповідача у Договорі та наданих зразках є неспівставимими все ж приходить до висновку що цей спірний договір сторонами укладено. Даний висновок суду обґрунтовується наявними в справі листами відповідача №53 від 18.07.2019, №54 від 19.07.2019 №55 від 25.07.2019, №56 від 02.08.2019, №57 від 06.08.2019, №390 від 09.10.2019 та №458 від 22.11.2019, де відповідач повідомляв позивача і вимагав здійснити дії для упорядкування взаємовідносин, укладання договору, направлення примірника відповідачу і оформлення Актів. Поскільки в цих листах міститься слово Договір , суд припускає що мова йде саме про Договір №1816 від 07.06.2019, хоча в жодному з цих листів таке посилання відсутнє;
- висновок суду про укладання спірного Договору №1816 від 07.06.2019 обґрунтовується наявним в справі платіжним дорученням №108 від 15.07.2019 на суму 7700, 00 грн, за яким здійснена оплати послуг за червень 2019 року. Суд припускає що можливо що цей платіж здійснювався у відповідності з Договором №1816 від 07.06.2019, хоча в даному платіжному дорученні таке посилання відсутнє. Суд ігнорує пояснення відповідача, що даний платіж проводився на підставі усної домовленості представників сторін, які планували оформлення письмового договору в подальшому;
- судом ігнорується свій висновок про те, що договір слід вважати укладеним і за його умовами оплата проводиться - до початку надання послуг авансом. Якби дійсно цей платіж проводився у відповідності до спірного договору №1816 від 07.06.2019, то оплата мала була проведена до 25.06.2019 і тільки після надходження коштів позивач повинен був би приступити до виконання своїх зобов`язань. Відповідно, щоб приступати до виконання зобов`язань у липні 2019, кошти повинні були б поступити на рахунок позивача в червні 2019;
- наявні в справі докази підтверджують існування між сторонами у період з червня 2019 по 06.08.2019 усного цивільно-правового договору по наданню послуг з охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму у відповідності до ст. 901-907, 936-955 та 978 ЦК України та відсутність згоди щодо підтвердження факту надання цих послуг належним чином і відповідно розміру оплати за вказаний період. Вказані докази, а саме листи відповідача №53 від 18.07.2019, №54 від 19.07.2019 №55 від 25.07.2019, №56 від 02.08.2019, №57 від 06.08.2019, №390 від 09.10.2019 та №458 від 22.11.2019, а також платіжне дорученням №108 від 15.07.2019 на суму 7700, 00 грн жодним чином не підтверджують факт укладання спірного Договору №1816 від 07.06.2019 та досягнення згоди з істотних питань, в т.ч. щодо розміру оплати, предмету, порядку розрахунків і терміну дії;
- уповноважений працівник позивача у червні 2019 проводив переговори у смт. Чернівці, Вінницької обл. з невстановленою особою, яка і підписала Договір №1816 від імені відповідача. Повноваження даної особи, прізвище а також її паспортні дані з зразком підпису цієї особи представник позивача не перевіряв і копій з документів не робив, хоча мав таку можливість, поскільки проводив переговори особисто. В судовому засіданні директор ТОВ Бімол - Павлюк М.П. повідомив, що у смт. Чернівці, Вінницької обл. він був п`ять років назад, тобто у 2016 і не мав можливості підписати спірний договір у червні 2019. Дане пояснення директора підтверджено висновком експерта зробленого за результатами почеркознавчої експертизи, відповідно до яких порівнювані підписи у Договорі та наданих зразках є неспівставимими, не містять комплексу збіжних та розбіжних ознак, особа, яка підписала договір від імені директора ТОВ БІМОЛ є невстановленою;
- факт наявності на примірнику спірного договору печатки №3 ТОВ БІМОЛ не створює юридичних наслідків, поскільки, 19.07.2017 набрав чинності Закон України № 1982, яким скасовано використання печаток для юридичних осіб приватного права, зокрема внесені зміни до ст. 207 ЦКУ та ст. 581 ГКУ;
- уповноважений представник позивача, який проводив переговори у смт. Чернівці, Вінницької обл. мав можливість і зобов`язаний був би перевірити правоздатність і дієздатність особи на представлення інтересів від імені відповідача;
- суд безпідставно погоджується з тим, що позивачем виконані вимоги п. 4.3 проекту Договору №1816, згідно з яким послуги за цим Договором вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Позивач кожного місяця надає відповідачу Акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник протягом 5 (п`яти) днів підписує Акт приймання-передачі наданих послуг, або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання. З матеріалів справи видно, що вказані всі акти за 4 місяці направлялись на адресу відповідача лише раз в жовтні 2019 та разом з рахунками в одному відправленні;
- наявність таких формально складених, але не достовірних первинних документів, не може бути безумовним підтвердженням реальності господарської операції;
- позивач не надав будь-яких підтверджень вручення чи направлення поштовим чи електронним зв`язком на адресу відповідача даних актів у встановлений проектом договору №1816 термін - щомісяця або у наступному за звітним. Тобто якби послуги дійсно надавались, то Акт № 39 від 31.07.2019 мав бути складений позивачем і переданий відповідачу в липні-серпні 2019, - акт № 51 від 31.08.2019 - у серпні-вересні 2019, а акт № 52 від 30.09.2019 у вересні-жовтні 2019, акт № 652 від 31.10.2019 у листопаді 2019;
- своїми листами №53 від 18.07.2019, №54 від 19.07.2019, №55 від 25.07.2019, №56 від 02.08.2019, №57 від 06.08.2019, №390 від 09.10.2019 та №458 від 22.11.2019, копії яких додаються до відзиву, відповідач чітко і мотивовано повідомляє виконавця (позивача) про порушення ним зобов`язань по охороні об`єкта і відповідно про відмову від підписання направлених у жовтні 2019 актів.
Таким чином, на думку скаржника ТОВ Бімол , рішення Господарського суду Рівненської області від 26.08.2021 у справі 918/1015/20 винесене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, не врахуванням належних доказів по справі, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Бімол на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.08.2021 у справі № 918/1015/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 10.11.2021 об 10:00 год.
01.11.2021 Приватне підприємство ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 подало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №8237/21), в якому позивач заперечує проти апеляційної скарги та вказує, що твердження скаржника є маніпулятивними, з використанням підміни понять, введенням в оману суду та протирічать доказам, наявним в матеріалах справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021, задоволено заяву ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
10.11.2021 судове засідання у справі № 918/1015/20 не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Юрчука М.І. Учасники справи повідомлені про неможливість проведення судового засідання шляхом розміщення відповідної інформації на сторінці суду офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет.
16.11.2021 обставини, які унеможливили проведення судового засідання 10.11.2021, усунуто, тому ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суд від 16.11.2021 розгляд справи № 918/1015/20 за апеляційною скаргою ТОВ Бімол на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.08.2021 призначено до розгляду на 01.12.2021 об 10:00 год; судове засідання за участю представника ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EаsyCon (https://vkz.court.gov.ua), з використанням власних технічних засобів.
В судовому засіданні 01.12.2021 представник ТОВ Бімол підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати, а в задоволенні позовних вимог ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 відмовити повністю.
Представник ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 26.08.2021 у справі № 918/1015/20 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
07.06.2019 між Приватним підприємством ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бімол (Замовник) укладено Договір №1816 про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму (надалі - Договір), відповідно до умов якого предметом Договору є надання послуг щодо підтримання порядку, здійснення контрольно-перепускного режиму та охорони майна на об`єкті замовника, яке знаходиться в охороняємому (зачиненому) приміщенні та належним чином (згідно акту передання-приймання майна під охорону) здане під охорону, розташованого за адресою: Вінницька область, смт. Чернівці, вул. Святомиколаївська, 249 (надалі - об`єкт). Охорона об`єкту здійснюється охоронниками в установленій сторонами формі одягу із спецзасобами (п. 1.1, 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.1.1 - 2.1.8 Договору виконавець зобов`язався: - забезпечувати підтримання порядку, охорону майна та здійснювати встановлений замовником контрольно-перепускний режим на об`єкті, вказаному в пункті 1.1. даного Договору, шляхом виставлення на об`єкті 1 (одного) цілодобового поста у кількості 2 (двох) охоронників щоденно (включаючи робочі, вихідні та святкові дні); - здійснювати охорону об`єкта від злочинних чи інших незаконних дій та посягань, забезпечувати охорону матеріальних цінностей замовника, що знаходяться в охороняємому приміщенні, та зданих згідно акту надання-приймання майна під охорону; - здача майна та території під охорону і прийом з-під охорони здійснюється уповноваженими особами. Відповідальна особа визначається замовником з числа працівників. Список працівників із зазначенням їх прізвищ та телефонів, підписаний і завірений печаткою замовника, надається виконавцю протягом 3-х робочих днів з моменту укладення даного Договору. При зміні відповідальної особи, зміни її телефонів замовник письмово повідомляє протягом 3-х робочих днів про це виконавця; у разі виникнення (або загрозі виникнення) ситуацій, що не дає можливості забезпечити підтримання порядку на території об`єкта наявними силами охорони, виконавець за письмовою заявкою замовника, в якій передбачаються кількість охоронників, повинен посилювати кількісний склад охоронників за рахунок додаткових сил та за рахунок коштів замовника, у залежності від сформованих обставин; методи та засоби здійснення необхідного комплексу послуг з охорони, відповідно до умов цього Договору, виконавець обирає самостійно та несе за це відповідальність; замовник доручає виконавцю здійснювати також функції щодо інформування та консультування його з приводу покращення заходів безпеки; рівно як і замовник, зберігати в таємниці та не допускати можливого прямого чи не прямого використання даних, які є комерційною таємницею, отриманої від іншої сторони; провести аналіз об`єкта замовника на стан його укріпленості та надати акт укріпленості замовнику на виконання вимог і рекомендацій, які вказані виконавцем, для їх усунення.
Відповідно до п. 3.1.1-3.1.6 Договору замовник зобов`язався: - забезпечити виконавця, на строк дії Договору, робочим місцем, обладнаним необхідними меблями (стілець, стіл та шафа) а також місцем побутового призначення (в тому числі елементарними санітарно-гігієнічними умовами); - вчасно та в повному об`ємі в терміни та на умовах, визначених даним Договором провести необхідні платежі й розрахунки за здійснені виконавцем послуги; - письмово сповістити виконавця щодо обставин, які можуть вплинути, або значно ускладнити виконання функцій, передбачених умовами цього Договору; - дотримуватись запропонованих виконавцем приписів і рекомендацій з режимних заходів безпеки, створювати належні умови для забезпечення зберігання документації і матеріальних цінностей; - протягом 3-х робочих днів, з моменту отримання від виконавця акту укріпленості, підписати його (один екземпляр повернути виконавцю) та в найкоротші терміни виконати рекомендації та вимоги виконавця щодо укріпленості об`єкта; - сторони домовились, що всі права, які належать за цим Договором виконавцю не можуть бути передані замовником іншій особі, протягом дії цього Договору.
Відповідно до розділу 3.2 Договору замовник має, зокрема, наступні права: у випадку необхідності, письмово пред`явити додаткові вимоги виконавцю щодо покращення здійснення комплексу послуг з охорони; у випадку невиконання виконавцем своїх зобов`язань, або за власним бажанням, достроково розірвати Договір, письмово попередивши про це виконавця не менше ніж за 15 календарних днів до дня розірвання; письмово повідомляти керівництво виконавця про порушення службової дисципліни та недоліки в несенні служби працівниками виконавця, що негативно впливають на стан виконання функцій, передбачених умовами цього Договору; надавати зауваження або пропозиції для оперативного реагування та вирішення питань щодо якості надання послуг на об`єкті.
Розділом 4 Договору встановлено порядок оплати за надані послуги, а саме: оплата за послуги виконавця, відповідно до умов цього Договору складає: 38 500,00 грн. без ПДВ за один місяць надання послуг виконавцем. При достроковому розірванні договору за ініціативою виконавця, оплата за послуги проводиться пропорційно до відпрацьованого часу виключно за згодою замовника; замовник оплачує послуги виконавця, згідно пункту 4.1 Договору, авансом не пізніше 05-го числа поточного місяця на підставі даного Договору; послуги за цим Договором вважаються наданими після підписання акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець кожного місяця надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник протягом 5 (п`яти) днів підписує акт приймання-передачі наданих послуг, або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну акти наданих послуг не будуть підписані чи виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані послуги надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі сторони замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання актів наданих послуг; оплату за послуги виконавця відповідно до умов цього Договору за згодою сторін, що висловлена письмово, може бути як зменшено, так і збільшено, від фактично наданих послуг; оплата відбувається шляхом перерахування грошових коштів на наданий виконавцем розрахунковий рахунок у відповідності до чинного законодавства України.
У відповідності до п. 7.1, 7.2 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до: 24 червня 2020 року, але, в будь-якому випадку, до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Строк надання послуг: з 25 червня 2019 року по 24 червня 2020 року.
Договір на кожній сторінці містить підписи у графах від імені замовника та виконавця, а також відтиски печаток Підприємства та Товариства /а.с. 11-12/.
Приватним підприємством ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 на виконання умов Договору № 1816 від 07.06.2019 надано послуги з охорони, що вказані у п.1.1 Договору, та які відображені у актах надання послуг за липень 2019 - жовтень 2019: № 39 від 31.07.2019 на суму 38 500,00 грн, № 51 від 31.08.2019 на суму 38 500,00 грн, № 52 від 30.09.2019 на суму 38 500,00 грн та № 65 від 31.10.2019 на суму 12 419,00 грн. Загальна сума наданих послуг в актах склала 127 919,00 грн /т. 1 а.с. 14-15/.
15.07.2019 ТОВ Бімол згідно платіжного доручення № 108 перерахувало на розрахунковий рахунок ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 7 700,00 грн, з призначення платежу послуги охорони за червень згідно рахунку № 39 від 27.06.2019, в т.ч. ПДВ 20% 1 283,33 грн /т. 1 а.с. 13/.
Листом № 53 від 18.07.2019, надісланим 29.07.2019, та листом № 54 від 19.07.2019 (доказів надіслання якого не надано), ТОВ Бімол повідомило ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 про наявність випадків невиконання зі сторони виконавця умов Інструкції працівника охорони, внутрішньо-об`єктового та контрольно-пропускного режимів підписаної представником ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 та представником ТОВ Бімол Лазарем В.Г. в частині належного здійснення контрольно-пропускних обов`язків; у випадку наявності таких випадків - про неможливість укладення договору про надання охоронних послу та/або зменшення вартості наданих послуг /т. 1 а.с. 37-38/.
Листами № 55 від 25.07.2019 та № 57 від 06.08.2019 (доказів надіслання яких не надано) ТОВ Бімол повідомило ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 про наявність випадків невиконання зі сторони виконавця умов Інструкції працівника охорони, внутрішньо-об`єктового та контрольно-пропускного режимів підписаної представником ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 та представником ТОВ Бімол Лазарем В.Г. в частині належного здійснення контрольно-пропускних обов`язків; просило поміняти охорону та відреагувати на кожне порушення та підписати акт виконаних робіт із зменшенням суми /т. 1 а.с. 39, 41/.
Листом № 56 від 02.08.2019 (доказів надіслання якого не надано) ТОВ Бімол , посилаючись на п. 3.2.3 Проекту договору охорони, просило прийняти міри для видалення працівників Підприємства з території відповідача, а також оформити необхідні акти пропорційно до кількості днів перебування працівників охорони, враховуючи право Товариства на зменшення розміру оплати при наявності випадків невиконання зі сторони виконавця умов Інструкції працівника охорони, внутрішньо-об`єктового та контрольно-пропускного режимів, підписаної представником ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 та представником ТОВ Бімол Лазарем В.Г. /т. 1 а.с. 40/.
04.10.2019 ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 на адресу ТОВ Бімол цінним листом з описом вкладення направило відповідні рахунки для здійснення оплат за надані послуги в період із липня 2019 року по жовтень 2019 року включно, також позивач направив для підписання та повернення заявнику його екземплярів Акти наданих послуг за липень, серпень, вересень та жовтень 2019 року /т. 1 а.с. 22/.
Листом № 390 від 09.10.2019, надісланим 10.10.2019 у відповідь на лист ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 від 09.10.2019, ТОВ Бімол зазначило, що оскільки серед доданих до листа документів відсутній Договір про надання послуг, вимоги стосовно оплати наданих послуг не можуть бути розглянуті у зв`язку з відсутністю у ТОВ Бімол його примірника договору. ТОВ Бімол наполягало на зменшенні розміру оплати, враховуючи попередні листи. Крім того, відповідач запропонував направити на його адресу належним чином оформлений Договір, підписаний уповноваженими особами товариства та підприємства та акти виконаних робіт із врахуванням зауважень товариства /т. 1 а.с. 42/.
11.11.2019 ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 з метою добровільного врегулювання спору на адресу ТОВ Бімол надіслало вимогу-претензію за № 11/13 щодо сплати 127 919,00 грн та повідомило, що у разі не сплати заборгованості замовника протягом семи діб, виконавець змушений буде звернутися до суду за захистом своїх порушених прав із примусовим стягнення у тому числі штрафних санкцій /т. 1 а.с. 17/.
Листом № 458 від 22.11.2019, надісланим 26.11.2019 на листи ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 від 09.10.2019 та 11.11.2019, ТОВ Бімол вкотре повідомило, що серед доданих до листа документів відсутній договір про надання послуг, та належним чином оформлені акти виконаних робіт, зазначило, що вимоги позивача на даний час не можуть бути розглянуті і задоволені, поскільки відсутній примірник відповідного Договору. Окремо запропоновано позивачу направити на адресу ТОВ Бімол належним чином оформлений договір між підприємствами, підписаний уповноваженими особами ТОВ Бімол та ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 , також заначено, що акти виконаних робіт перед підписанням їх відповідачем повинні бути оформлені позивачем з врахуванням претензій і зауважень замовника /т. 1 а.с. 43/.
Зважаючи на залишення відповідачем ТОВ Бімол вимоги позивача без задоволення, ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення 127 919,00 грн заборгованості за надані послуги по Договору від 07.06.2019.
Крім того позивач нарахував відповідачеві: - з посиланням на ст. 224, 232 ГК України, 611, 625 ЦК України, за неналежне виконання своїх зобов`язань, щодо оплати наданих послуг: 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1 912,38 грн та інфляційні втрати в розмірі 3 697, 84 грн; - посилаючись на п. 5.3 Договору, ст. 536 ЦКУ та ст. 232 ГКУ проценти за користування чужими коштами, що складаються з: пені - подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочки на суму невиконаних зобов`язань протягом шести місяців, від дня, коли кожне таке зобов`язання мало бути виконане в розмірі 33 282,78 грн, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 4 639,33 грн та інфляційних втрат в розмірі 7 796,87 грн.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності з ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Так, позивач, як на підставу своїх вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати охоронних послуг, у якості доказів заявлених позовних вимог ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 до суду надано: копію Договору № 1816 від 07.06.2019 (Договір, на кожній сторінці містить підписи у графах від імені замовника та виконавця, а також відтиски печаток Підприємства та Товариства); копію платіжного доручення №108 від 15.07.2019, яким відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 7 700,00 грн; копії актів надання послуг за липень 2019 року - жовтень 2019 року: №39 від 31.07.2019, №51 від 31.08.2019, №52 від 30.09.2019, №65 від 31.10.2019 підписані зі сторони виконавця; копію акту звірки взаєморозрахунків на суму 127 919,00 грн підписані зі сторони виконавця; лист-вимога підприємства від 11.11.2019 №11/19 про сплату заборгованості за договором в розмірі 127 919,00 грн; докази направлення 04.10.2019 підприємством на ім`я товариства рахунків на оплату послуг за Договором, акту звірки та актів надання послуг за липень 2019-жовтень 2019.
Матеріалами справи стверджується, що предметом Договору № 1816 від 07.06.2019, на підставі якого між сторонами виникли господарські зобов`язання, є надання послуг щодо підтримання порядку, здійснення контрольно-перепускного режиму та охорони майна на об`єкті замовника, яке знаходиться в охороняємому (зачиненому) приміщенні та належним чином (згідно акту передання-приймання майна під охорону) здане під охорону, розташованому за адресою: Вінницька область, смт. Чернівці, вул. Святомиколаївська, 249 (надалі - об`єкт).
Разом з тим відповідач наполягає, що між ТОВ Бімол та ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 підписаний лише проект Договору з надання послуг, який має набрати чинності після підписання акту приймання-передачі майна під охорону. При цьому, посилаючись на недійсність спірного договору з підстав відсутності волевиявлення товариства при укладенні договору (не підписання останнім), відсутності акту приймання-передачі майна під охорону, що унеможливлює його виконання з боку відповідача.
Отже між сторонами існує спір про грошові зобов`язання, вирішення якого базується перш за все на з`ясуванні факту існування між ними договірних правовідносин, а саме укладення Договору №1816 про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму, оскільки відповідач заперечує факт його існування, стверджуючи, що між сторонами було підписано лише проект договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно з ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
З аналізу наведених положень чинного законодавства та встановлених судом обставин слідує, що підписання проекту договору, на яке посилається відповідач, є саме по собі прийняттям пропозиції про його укладення. Твердження відповідача про те, що такий проект договору має набрати чинності після підписання акту приймання-передачі майна під охорону не відповідає вимогам ст. 640 ЦК України, за якою договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції, а якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
При цьому судова колегія констатує, що незважаючи на те, що сторонами не надано жодних доказів на підтвердження надіслання пропозиції про укладення Договору та прийняття такої пропозиції, місцевий господарський суд вірно зазначив, що наявні у справі докази вказують на фактичне існування між сторонами правових відносин з охорони та здійснення пропускного режиму на об`єкті відповідача, які у першу чергу визнаються у листах відповідача, наявністю у матеріалах справи підписаного Договору з відтисками печаток Товариства та Підприємства, а також наявність фактично здійсненої оплати за послуги охорони за червень 2019 року, проведеної зі сторони відповідача на користь позивача в розмірі, що відповідає погодженому розміру оплати послуг в Договорі.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що докази підписання Договору саме директором Павлюком М.П. є суперечливими. Так судом враховано висновок експерта зроблений за результатами почеркознавчої експертизи №СЕ-19/118/2512-ПЧ від 11.05.2021, відповідно до якого порівнювані підписи у Договорі та наданих зразках є неспівставимими, не містять комплексу збіжних та розбіжних ознак. Отже встановити ким виконаний підпис від імені директора замовника ТОВ Бімол Павлюка М.П. у Договорі № 1816 від 07.06.2019 про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-пропускного режиму не виявляється можливим. Поряд з цим, судом враховується наявність у справі двох листів тотожного змісту Товариства №458 від 22.11.2019 підписаних від імені директора відповідача Павлюка М.П., а саме екземпляру наданого відповідачем (т.1, а.с. 43) та ексземпляру наданого позивачем з конвертом (т. 1 а.с. 76), підписи директора на яких за зовнішніми транскрипційними ознаками також є різними.
В даному випадку, враховуючи, що відповідач у адресованих позивачу листах не заперечував існування між сторонами правовідносин з охорони та здійснення контрольно-перепускного режиму, не заперечував проти наявності укладеного договору, а лише посилався на відсутність у Товариства примірника такого договору, Підприємство отримавши підписаний примірник Договору з відтиском печатки Товариства при його укладенні, не могло мати сумнівів в особі підписанта та не повинно було знати як виглядає підпис директора Павлюка М.П.
За таких обставин, проаналізувавши встановлені у справі обставини, дослідивши висновок судового експерта №СЕ-19/118/2512-ПЧ від 11.05.2021, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що посилання позивача на укладений між ним та відповідачем Договір №1816 про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-пропускного режиму, за яким позивач набув прав та обов`язків виконавця, а відповідач - замовника є більш вірогідним, підтверджується матеріалами справи та відповідачем належними доказами не спростовано, оскільки позиція відповідача у справі фактично звелась до заперечення доводів позивача без надання на їх противагу належних доказів.
Крім того слід зазначити, що у листі №56 від 02.08.2019 ТОВ Бімол посилалось на п. 3.2.3 Договору, вважаючи що це лише проект договору, та просило прийняти міри для видалення працівників ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 з території відповідача, тобто фактично мало намір розірвати договір. Проте доказів надіслання такого листа на адресу позивача до справи не надано.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, здійснивши аналіз наданих у матеріали доказів та враховуючи зміст вищенаведених положень законодавства вбачається, що між сторонами виникли зобов`язальні, зокрема, договірні правовідносини, а саме з договору надання послуг з охорони об`єкта замовника ТОВ Бімол .
Отже відповідачем факт укладення Договору про надання послуг щодо охорони майна, підтримання порядку та здійснення контрольно-перепускного режиму жодним чином не спростовується, будь-яких інших цивільно-правових відносин між сторонами не існувало, що також не встановлено апеляційним судом.
В свою чергу обставини наведені у листах відповідача щодо порушення працівниками ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 вимог Інструкції працівника охорони, внутрішньо-об`єктового та контрольно-пропускного режимів підписаної представником ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 та представником ТОВ БІМОЛ Лазарем В.Г., на підставі чого, за переконанням відповідача, ціна наданих послуг повинна була бути зменшена позивачем, судом до уваги не приймаються, оскільки вказана Інструкція до справи жодною із сторін не надана, тому судом обставини, які з нею пов`язані не оцінюються.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами Договору (розділ 4) сторони визначили порядок розрахунку та фіксовану ціну послуг.
Відповідно до п. 4.1 Договору оплата за послуги виконавця, відповідно до умов цього Договору складає: 38 500,00 грн. без ПДВ за один місяць надання послуг виконавцем. При достроковому розірванні договору за ініціативою виконавця, оплата за послуги проводиться пропорційно до відпрацьованого часу виключно за згодою замовника.
Докази припинення (розірвання) договору в період з липня по жовтень 2019 року в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п. 4.2 Договору замовник оплачує послуги виконавця, згідно пункту 4.1 Договору, авансом не пізніше 05-го числа поточного місяця на підставі даного Договору.
Тобто обов`язок з оплати, за наявності чинного договору, виникав у відповідача щомісячно не пізніше 05-го числа поточного місяця. Вимоги про надіслання виконавцем на адресу замовника акту приймання-передачі наданих послуг Договір не містить.
Послуги за цим Договором вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець кожного місяця надає замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник протягом 5 (п`яти) днів підписує Акт приймання-передачі наданих послуг, або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти наданих послуг не будуть підписані чи виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то Акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані послуги надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі сторони замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів наданих послуг (п. 4.3 Договору).
Як встановлено судом, ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 у період з липня 2019 року по жовтень 2019 року були надані послуги ТОВ Бімол , відповідно до умов Договору, вартість яких за один місяць складала 38 500,00 грн. Докази протилежного суду не надані.
Суд також зважає на те, що Договором передбачена фіксована сума за місяць виконання обов`язків ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 , а не за конкретно виконаний кожен з передбачених Договором обов`язків, в той же час можливість її зменшення відповідно до положень Договору є прерогативою сторін за їх домовленістю. Поряд з цим предметом спору є стягнення боргу за Договором, а підстав для часткової відмови в стягненні неоплаченої вартості наданих послуг на основі заперечень висловлених в листах відповідача суд не вбачає за можливе.
Поряд із цим, враховуючи предмет Договору, на переконання суду, останній вмістив в собі наступні послуги: 1) щодо підтримання порядку; 2) здійснення контрольно-перепускного режиму; 3) охорона майна на об`єкті замовника, яке знаходиться в охороняємому (зачиненому) приміщенні та належним чином (згідно акту передання-приймання майна під охорону) здане під охорону. Саме на забезпечення виконання останнього пункту умовами Договору передбачалось підписання акту передання-приймання майна під охорону. Таким чином твердження відповідача про неукладення договору у зв`язку з відсутністю такого акту є помилковим. Крім того відповідач у адресованих позивачеві листах визнав, що представники позивача виконують функції з контрольно-пропускного режиму, що відповідає умовам Договору.
04.10.2019 позивач на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення направив відповідні рахунки для здійснення оплат за надані послуги в період із липня 2019 року по жовтень 2019 року включно, також відповідач направив для підписання та повернення заявнику його екземплярів Акти наданих послуг за липень, серпень, вересень та жовтень 2019 року на загальну суму 127 919,00 грн, що підтверджується копіями опису вкладень у цінний лист та накладної №0209076728727 /т. 1 а.с. 22/.
З викладеного слідує, що акти виконаних робіт та рахунки на оплату послуг по охороні за липень-жовтень 2019 за Договором відповідач отримав, однак акти не підписав, мотивованої відмови від їх підписання у строк передбачений Договором не направив, чим порушив п. 4.3 укладеного між сторонами Договору.
Зважаючи, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем обумовленої оплати наданих послуг на загальну суму 127 919,00 грн, судова колегія дійшла висновку про порушення також ТОВ Бімол свого зобов`язання, визначеного умовами п. 4.1, 4.2 Договору.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вважає висновки місцевого суду про визнання вимог ПП ШЕРИФ-ПУЛЬТ 014 (заборгованості по оплаті наданих послуг за липень-жовтень 2019) у розмірі 127 919,00 грн правомірними та обґрунтованими, а заперечення апелянта такими, що не спростовуються встановленими обставинами.
Щодо вимог про стягнення 11 494,71 грн інфляційних втрат та 6 551,71 грн 3% річних, нарахованих на суму боргу 127 919,00 грн.
Позивач нарахував відповідачеві з посиланням на ст. 224, 232 ГКУ, 611, 625 ЦКУ 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1 912,38 грн та інфляційних втрат в розмірі 3 697, 84 грн та помилково зазначає, що це є штрафні санкції за неналежне виконання своїх зобов`язань, щодо оплати наданих послуг. Крім того позивач нарахував відповідачу, посилаючись на п. 5.3 Договору, ст. 536 ЦК України та ст. 232 ГК України, проценти за користування чужими коштами, що на його думку складаються з 33 282,78 грн пені, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 4 639,33 грн та інфляційних втрат в розмірі 7 796,87 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, нараховані позивачем 3% річних та інфляційні втрати в розумінні зазначених норм не є штрафними санкціями, а можливість їх нарахування полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
З наведеного слідує, що нарахування двічі позивачем 3% річних та інфляційні втрати - в якості штрафних санкцій /т. 1 а.с. 19/ та як проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами /т. 1 а.с. 21/ з посиланням на п. 5.3 Договору та ст. 536, 625 ЦК України є неправомірним.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат в порядку визначеному ст. 625 ЦК України та п.5.3 Договору на підтверджену в матеріалах справи суму боргу 127 919,00 грн за період прострочення з 06.07.2019 по 30.09.2020 (кінцевий термін нарахування для інфляційних втрат, визначений позивачем у розрахунках), та по 26.10.2020 (кінцевий термін нарахування для відсотків річних, визначений позивачем у розрахунках), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставним є нарахування та стягнення з відповідача 4 639,34 грн 3 % річних та 3 310,34 грн інфляційних втрат, тоді як частині заявлених вимог позивача про стягнення 1 912,37 грн - 3% річних та 8 184,37 грн - інфляційних втрат слід відмовити.
Щодо вимог про стягнення 33 282,78 грн пені на підставі п.5.3 Договору.
Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.
Статтею 546 ЦК України передбачено, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Натомість ні пунктом 5.3 Договору, ні іншими його положеннями сторони не погодили можливості застосування такого виду неустойки як пеня та її розміру. А тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 33 282,78 грн пені відсутні.
Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Заперечення апелянта, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, адже не спростовують наведених судових висновків, а тому відхиляються як необґрунтовані.
Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ТОВ Бімол не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому правові підстави для скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 26.08.2021 у справі № 918/1015/20 відсутні.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімол" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.08.2021 у справі № 918/1015/20 - залишити без задоловення.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 26.08.2021 у справі № 918/1015/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу № 918/1015/20 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "06" грудня 2021 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2021 |
Оприлюднено | 07.12.2021 |
Номер документу | 101667132 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Крейбух О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні