Постанова

від 30.11.2021 по справі 635/5156/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року

м. Харків

Справа № 635/5156/19

Провадження № 22-ц/818/ 3373 /21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хорошевський О.М.

суддів - Котелевець А.В., Яцини В.Б.

за участю секретарів Колесникова О.О., Пасічник Н.В.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - ОСОБА_2 , Харківської районної державної адміністрації Харківській області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Кабанець Вадима Олексійовича на рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 лютого 2021 року, постановлене суддею Шинкарчуком Я.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської районної державної адміністрації Харківській області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про витребування земельних ділянок, визнання незаконними та скасування розпорядження і наказів, визнання недійсними договорів оренди, -

УСТАНОВИВ:

У липні 2019 року представник ОСОБА_1 ? адвокат Соловей Л.О. звернулась до суду з позовом після уточнення якого просила витребувати від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельні ділянки площею 11,3888 га з кадастровим номером 6325183500:03:001:0147 та 13, 6112 га з кадастровим номером 6325183500:03:001:0148, що складає частину від земельної ділянки належної на праві постійного (довічного) користування ОСОБА_1 , визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №55 Про зарахування земельної ділянки з фермерського господарства ОСОБА_1 про земель запасу від 27 лютого 2002 року; визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29.04.2015 №1046-СГ, №1048-СГ про передання в оренду ОСОБА_2 земельних ділянок площею 11,3888 га та 13, 6112 га відповідно, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 11,3888 га з кадастровим номером 6325183500:03:001:0147 від 17.05.2015, укладений між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 11,3888 га з кадастровим номером 6325183500:03:001:0148 від 17.05.2015, укладений між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням ІХ сесії Харківської районної ради ХХІ скликання від 28.04.1992 ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка, загальною площею 42,6 га для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Русько-Тишківської сільської ради та виданий Державний акт на постійне користування. Згідно з Державним актом від 1992 року позивачу надано у довічне успадковане володіння 37,06 га землі в межах згідно з планом користування. Також, виділення вказаної земельної ділянки позивачу підтверджується Представленням Русько-Тишківської сільської ради народних депутатів, у відповідності до якого громадянину ОСОБА_1 виділені землі в постійне успадковуване володіння, з метою організації селянського господарства із земель запасу Русько-Тишківської сільської ради загальною площею 42,6 га, в тому числі пашні ? 24,6 га, пасовища ? 18га. Однак, 14 грудня 2001 року на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області у ОСОБА_1 вилучено земельну ділянку 24,7 га. Коли позивач дізнався про існування вказаного рішення суду, ним було подано апеляційну скаргу, та на підставі рішенні Апеляційного суду Харківської області від 12.12.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 грудня 2001 року. Оскільки скасовано рішення суду, яким у ОСОБА_1 вилучено земельну ділянку, то таке рішення не може породжувати жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, а відтак відповідна земельна ділянка є такою, що належить ОСОБА_1 на праві постійного користування. Правомірність набуття позивачем спірної земельної ділянки є чинним та ніким не скасовано. Однак, відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29.04.2015 №№1046-СГ, 1048-СГ земельні ділянки 11,3888 га та 13,6112 га відповідно й передані у користування на умовах оренди строком на 49 років ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства. Таким чином, у користування ОСОБА_2 передано саме ту земельну ділянку, яка була вилучена у позивача рішенням Харківського районного суду Харківської області від 14 грудня 2001 року, тоді як апеляційним судом, скасовуючи відповідне рішення суду першої інстанції, було відновлено правомірне становище позивача, яке існувало до порушення. Відтак, приведене вище призводить до неможливості виконання умов договору оренди, укладеного з ОСОБА_2 , оскільки стороною вказаного договору не є ОСОБА_1 як єдиний титульний володілець цього майна і як єдина особа, яка на даний час має право на укладення такого договору оренди щодо користування належної йому земельною ділянкою. Таким чином, з метою захисту порушених відповідачами прав та інтересів позивача, останній звертається до суду з відповідним позовом.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кабанець В.О. просить рішення суду скасувати, як незаконне та необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Скарга містить посилання на те, що суд першої інстанції порушено принцип змагальності сторін, оскільки з власної ініціативи, самостійно зібрав докази створення відповідачем фермерського господарства та без дослідження встановленого судом факту, відмовив у задоволенні позовних вимог у зв`язку не вірним визначенням суб`єктного складу.

Зазначено, що ФГ Фермер 69 не має відношення до правовідносин, що виникли між сторонами, оскільки заявлено вимоги про визнання недійсними договорів від 17.05.2015, укладених між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області про передання в оренду частки власності позивача, на момент вчинення яких фермерського господарства не існувало.

Крім того, не вірно застосовано строки позовної давності.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що належним відповідачем за вимогами заявленими ОСОБА_1 є фермерське господарство Фермер 69 , оскільки після реєстрації цього господарства як юридичної особа, саме воно здійснює обов`язки і права користування земельною ділянкою наданої в оренду фізичній особі раніше.

При цьому суд посилався на висновки які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19 та від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18.

У оскаржуваному рішенні суд надав оцінку строку звернення позивача до суду але дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав невірно визначення належного суб`єктного складу учасників спору.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської районної ради народних депутатів Харківської області від 17 березня 1992 року №377 Про відведення земель для організації селянського господарства гр. ОСОБА_1 останньому була надана земельна ділянка площею 46,2 га, у томі числі ріллі ? 4,6 га, пасовищ ? 18 га, із земель держземзапасу Р.Тишківської сільської Ради народних депутатів у довічне успадковане володіння (а.с. 78 том 1).

Згідно Державного акту на право користування землю Б №046448 від 1992 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №358, виданого ОСОБА_1 виконавчим комітетом Харківської районної Ради депутатів трудящих, за останнім закріплюється у безстрокове і безоплатне користування 37,06 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Земля надана у довічне успадковуване володіння для ведення селянського господарства (а.с .75-77 том 1).

У відповідності до рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 грудня 2001 року у справі №2-2104/2001, яке на момент ухвалення судового рішення по даній справі залишається не скасованим (у відкритті апеляційного провадження відмовлено згідно ухвали Харківського апеляційного суду від 26 травня 2020 року, у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження), у ОСОБА_1 вилучено земельну ділянку площею 24,7 га , яка розміщена на території Русько-Тишківської сільської ради та призначена для використання за цільовим призначенням фермерським господарством (а.с. 125-150 том 2).

З тексту відповідного рішення суду вбачається, що рішенням 9 сесії Харківської районної ради 21 скликання від 28 квітня 1992 року ОСОБА_1 було надано земельну ділянку площею 46,2 га для ведення селянського (фермерського) господарства із земель запасу Русько-Тишківської сільської ради, однак з 1999 року вказана земельна ділянка не обробляється та заросла бур`яном.

На виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 грудня 2001 року у справі №2-2104/2001, розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації від 27 лютого 2002 року №55 Про зарахування земельної ділянки з фермерського господарства ОСОБА_1 до земель запасу було зараховано земельну ділянку з території фермерського господарства ОСОБА_1 , площею 24,8 га, до земель запасу Русько-Тишківської сільської ради (а.с. 72 том 1).

Згідно наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 29.04.2015 №1046-СГ Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 11,3888 га із кадастровим номером 6325183500:03:001:0147, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 29.12.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 591983163251) (а.с. 234-235 том 1).

Як вбачається з договору оренди землі від 17 вересня 2015 року укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_2 , останньому на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 29.04.2015 №1046-СГ передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6325183500:03:001:0147, площею 11,3888 га, землі сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угідді (рілля) (а.с. 224-228 том 1).

Також згідно наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 29.04.2015 №1048-СГ Про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 13,6112 га із кадастровим номером 6325183500:03:001:0148, зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 29.12.2014 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 592042163251) (а.с. 236-237 том 1).

У відповідності до договору оренди землі від 17 вересня 2015 року укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_2 , останньому на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 29.04.2015 №1048-СГ передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6325183500:03:001:0148, площею 13,6112 га, землі сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угідді (рілля) (а.с. 229-233 том 1).

ОСОБА_1 , як фізична особа, звернувся до суду з цивільним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківської районної державної адміністрації Харківської області, а також фізичної особи - ОСОБА_3 , в якому просив: 1) витребувати на свою користь у ОСОБА_2 земельні ділянки із кадастровими номерами 6325183500:03:001:0147 та 6325183500:03:001:0148, які складають частину від земельної ділянки належної на праві постійного користування позивачу, 2) визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації №55 Про зарахування земельної ділянки з фермерського господарства ОСОБА_1 про земель запасу від 27 лютого 2002 року, 3) визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держагеокадастру у Харківській області від 29.04.2015 №1046-СГ, №1048-СГ про передання в оренду ОСОБА_2 земельних ділянок площею 11,3888 га та 13, 6112 га відповідно, 4) визнати недійсними договори оренди відповідних земельних ділянок укладених між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області.

З приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону № 937-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Так, у постанові від 23 червня 2020 року у справі №922/989/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Також у цій постанові вказано, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц).

Судом встановлено, що земельні ділянки державної форми власності із кадастровими номерами 6325183500:03:001:0147, 6325183500:03:001:0148, які сформовані із земель вилучених у ОСОБА_1 згідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 14 грудня 2001 року у справі 2-2104/2001 та розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації №55 від 27.02.2002 зараховані до земель запасу, передані у 2015 року в строкове платне користування ОСОБА_2 (в оренду на 49 років) для ведення фермерського господарства.

Разом з тим, ОСОБА_2 створив Фермерське господарство Фермер 69 (ідентифікаційний номер юридичної особи - 40531616), яке згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result) зареєстроване 02 червня 2016 року.

Відтак, у правовідносинах та спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому були передані у оренду спірні земельні ділянки, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Оскільки у правовідносинах оренди земельних ділянок із кадастровими номерами 6325183500:03:001:0147 та 6325183500:03:001:0148 відповідні права перейшли від ОСОБА_2 до ФГ Фермер 69 з дня його державної реєстрації, тому у таких правовідносинах стороною є вже ФГ Фермер 69 , а не ОСОБА_2 як фізична особа.

Отже, як вірно зроблено висновок судом першої інстанції з яким погоджується судова колегія, що заявлені позивачем вимоги про витребування земельних ділянок, визнання незаконними і скасування розпорядження і наказів, визнання недійсними договорі оренди землі безпосередньо стосуються прав та обов`язків Фермерського господарства Фермер 69 , не можуть бути розглянуті судом і вирішені по суті без залучення відповідного Фермерського господарства до справи в якості співвідповідача, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення такого належного відповідача позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Проте, фермерське господарство Фермер 69 до участі в справі в якості співвідповідача не залучено, клопотань про його залучення співвідповідачем за цим позовом позивач не заявляв, що є підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Таким чином пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, що коресподується з висновком Великою Палати Верховного Суду викладеним в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Вимоги, що стосуються розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області та наказів ГУ Державного управління Держгеокадастру України у Харківській області мають відношення до спірних земельних ділянок користувачем яких є на час розгляду справи ФГ Фермер 69 , а тому розгляд цих вимог та надання оцінки усім доводам позивача доцільно у одному провадженні.

Судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції такі норми не порушені та зроблено законний та обгрунтований висновок.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 , 376, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кабанець Вадима Олексійовича залишити без задоволення .

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.М. Хорошевський

Судді: А.В. Котелевець

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 06.12.2021.