Ухвала

від 29.11.2021 по справі 540/2450/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2450/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом`якової В.В. розглянувши у підготовчому судовому засіданні у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Багатогалузевого підприємства "Фауна" до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування розпорядження,

встановив :

29.11.2018 Багатогалузеве підприємство "Фауна" звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати розпорядження Генічеської РДА від 18.01.2018 № 24, яким надано 25 громадянам, згідно додатку, дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництв загальною площею 2,5 га із земель запасу рекреаційного призначення Щасливцевської сільської ради дачний масив "Фауна".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване розпорядження Генічеської РДА є протиправним у зв`язку з тим, що воно не відповідає положенням пункту 3 статті 60, статті 62 Земельного кодексу України , статей 88, 90 Водного кодексу України , пунктів 4, 11, 12 постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486 про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, статті 6 Закону України від 09.04.1999 № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації".

Херсонський окружний адміністративний суд (суддя Василяка Д.К.) рішенням від 03.01.2019 відмовив у задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що позивачем не доведено, яким чином оскаржуване розпорядження Генічеської РДА від 18.01.2018 № 24 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва" порушує його права.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.07.2019 скасував рішення Херсонського окружного адміністративного суду, ухвалив нове - про задоволення позовних вимог та скасування розпорядження голови Генічеської РДА від 18.01.2018 № 24, зазначивши у постанові, що основною метою звернення позивача до суду є не посягання на чужі права та інтереси, а намагання забезпечити дотримання суб`єктом владних повноважень (Генічеською РДА) вимог чинного законодавства у тій сфері регулювання, яка може вплинути як на права позивача, так і суспільства в цілому, оскільки порушення вимог земельного та водного законодавства може потягти за собою екологічні втрати та негативно вплинути на загальний екологічний стан прибережної захисної смуги, чим створити небезпеку не тільки для оздоровчого закладу "Фауна" чи підприємств, розміщених на суміжних територіях, але й створює небезпеку щодо санітарного та епідемічного благополуччя всього регіону та держави, може привести до невідновлюваних втрат навколишнього середовища та природних ресурсів.

Надалі, постановою від 27.07.2021 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду задоволено касаційну скаргу Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області, скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, а справу №540/2450/18 за позовом Багатогалузевого підприємства Фауна до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування розпорядження направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд дійшов висновку про те, що згідно із статтею 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, Орхуської конвенції, ратифікованої Законом України від 06.07.1999 № 832-ХІV "Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля", Керівних принципів щодо забезпечення доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі ухвалення рішень в галузі охорони навколишнього середовища (Софія, 23-25 жовтня 1995 року) (Софійські принципи) , отже, колегія суддів погодилась із висновком суду апеляційної інстанції про те, що багатогалузеве підприємство "Фауна" має право на звернення до суду з цим позовом за захистом своїх екологічних прав та інтересів, оскільки частина території, яка підлягає розподілу для індивідуального дачного будівництва межує з територією, належною позивачу, а метою звернення позивача до суду є намагання забезпечити дотримання суб`єктом владних повноважень (Генічеською РДА) вимог чинного законодавства у тій сфері регулювання, яка може вплинути як на права позивача так і суспільства в цілому, зокрема у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

ВС звернув увагу на необхідність дослідження судом питання щодо наявності проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та надання оцінки доводам відповідача щодо наявності рішення Генічеської районної ради від 22.05.2009 №478 про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної зони та відповідність оскаржуваного у цій справі розпорядження вказаному рішенню районної ради з урахуванням визначених законодавством розмірів прибережної захисної смуги, їх мети та заборон, які встановлюються при їх використанні, а відповідно і про можливість надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в межах таких смуг. Зазначені недоліки не могли бути усунені в межах касаційного провадження.

16.08.2021 матеріали по справі надійшли до суду першої інстанції.

Ухвалою від 19.08.2021 справа прийнята до розгляду суддею Хом`яковою В.В.

Постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення сторін.

04.10.2021 до суду надійшов відзив на позов від Генічеської РДА, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, при цьому посилається на затвердження рішенням XXXI сесії Генічеської районної ради V скликання від 22.05.2009 № 478 "Проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги вздовж Азовського моря на території Щасливцівської та Стрілківської сільських рад Генічеського району, розробленого ДП "Херсонський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", яким передбачено в межах рекреаційної території Арабатської Стрілки встановити прибережну захисну смугу вздовж Азовського моря на території Щасливцевської та Стрілківської сільських рад 100 метрів від берегової лінії на земельних ділянках, вільних від забудови, в інших містах по існуючій забудові об`єктів, які введені в експлуатацію.

Відповідач зазначив, що детальний план частини території Щасливцевської сільської ради за межами населеного пункту с. Щасливцеве (на схід від баз відпочинку "Кримський Атлас" та "Фауна") орієнтовною площею 6,0 га для індивідуального дачного будівництва, розроблений товариством з обмеженою відповідальністю "Укргенплан", затверджено розпорядженням голови Генічеської РДА від 23.10.2017 № 507 "Про затвердження детального плану частини території Щасливцевської сільської ради за межами с.Щасливцеве". Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у редакції, яка була чинною на момент прийняття розпорядженням голови ГРДА від 23.10.2017 № 507, детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Розпорядження про надання дозволів на розробку проекту землеустрою громадянам № 24 від 18.01.2018 було прийнято відповідно до вказаної документації.

Ухвалою від 16.11.2021 суд вирішив, що для остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, подальший розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, продовживши строк підготовчого засідання, та призначив підготовче засідання на 29.11.2021 року об 13 год. 30 хв. До такого висновку суд дійшов, виходячи з того, що в матеріалах справи був відсутній повний текст оспорюваного розпорядження голови РДА , тому невідомо яким саме 25 громадянам був наданий дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок орієнтовною загальною площею 2,5 га для індивідуального дачного будівництва із земель запасу рекреаційного призначення Щасливцевської сільської ради, дачний масив "Фауна", та чи необхідно залучати даних громадян до участі в розгляді справи, оскільки оспорюване розпорядження стосується їх прав.. Також, в ухвалі суд звернув увагу на те, що на день розгляду справи деякі з громадян, ймовірно, вже реалізували своє право на отримання земельних ділянок у власність. Про даний факт свідчив лист БП "Фауна", адресований Верховному Суду (вх. 01.06.2021), та загальнодоступні відомості Публічної кадастрової карти України.

На виконання ухвали суду, Генічеська РДА надала суду витребувані ухвалою суду від 16.11.2021 докази.

В підготовче судове засідання 29.11.2021 представники сторін не прибули, про день і час розгляду справи були своєчасно повідомлені, тому така неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ст.. 205 КАС України).

Розглянувши матеріали справи в письмовому провадженні, суд встановив, що на підставі заяв громадян про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва на території Щасливцевської сільської ради Генічеською РДА прийнято розпорядження від 18.01.2018 № 24 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва", яке оскаржує позивач.

Вказаним розпорядженням надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок кожна площею 0.1000 га орієнтовною загальною площею 2,5 га для індивідуального дачного будівництва із земель запасу рекреаційного призначення Щасливцевської сільської ради, дачний масив " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", 25 громадянам, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 .

Відповідачем надано суду копія розпорядження голови Генічеської РДА від 30.09.2019 № 382 від 30.09.2019, яким затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва загальною площею 1,1775 га із земель рекреаційного призначення, розташованих на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області дачний масив "Фауна" та передано земельні ділянки у власність таким громадянам:

ОСОБА_6 , ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1899 площею 0,0976га,

ОСОБА_7 , ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1879 площею 0,0971 га,

ОСОБА_8 ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1878, площею 0,0974га

ОСОБА_10 , ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1880, площею 0,0892га,

ОСОБА_11 ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1920, площею 0,0891га,

ОСОБА_13 , ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1910, площею 0,088га,

ОСОБА_17 ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1918, площею 0,0890га,

ОСОБА_19 ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1919, площею 0,088га,

ОСОБА_20 ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1890, площею 0,0890 га,

ОСОБА_21 ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1875, площею 0,0880га,

ОСОБА_23 ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1876, площею 0,088га,

ОСОБА_25 ділянка з кад. номером 6522186500:04:001:1868, площею 0,0891 га.

Відомості Публічної кадастрової карти свідчать про те, що інші ділянки, розташовані на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області дачний масив "Фауна", також перебувають у приватній власності. Це ділянки з такими кадастровими номерами 6522186500:04:001:04:001:3084, 6522186500:04:001:04:001:3362, 6522186500:04:001:04:001:3390,6522186500:04:001:04:001:3196, 6522186500:04:001:04:001:3187,6522186500:04:001:04:001:3234, 6522186500:04:001:04:001:3224,6522186500:04:001:04:001:3358, 6522186500:04:001:04:001:3220,6522186500:04:001:04:001:3189, 6522186500:04:001:04:001:3299, 6522186500:04:001:04:001:3240.

Отже, оскаржуване розпорядження РДА реалізоване, в результаті чого громадяни набули речові права на земельні ділянки.

Суд вважає, що з урахуванням викладеного, даний спір не підсудний адміністративному суду.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У свою чергу, пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За визначенням пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Тобто, необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

Визначаючи юрисдикцію спору, суди мають з`ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов`язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності та територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Статтею 17 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; є-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст у порядку, визначеному законом; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Виникнення спірних правовідносин у цій справі зумовлено протиправними, на думку позивача, діями відповідача при вирішенні питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншим громадянам, які реалізували своє право та отримали ділянки у власність. Тому оскарження розпорядження РДА № 24 від 18.01.2018 безпосередньо стосується прав і обов`язків громадян на захист своєї власності на ділянки. Ці громадяни повинні бути залучені до участі в розгляді справи, та мають право захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватних прав призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, спір має приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та юридичною особою або органом державної влади, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи. Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом. Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Якщо в результаті прийняття рішення органом місцевого самоврядування або органом державної влади особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин, оскільки оспорюється цивільне речове право особи, що виникло після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень, і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Отже, у даному випадку предметом спору має бути не тільки законність дій суб`єкта владних повноважень (відповідача) у питаннях надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також наслідки реалізації даного розпорядження та передачі відповідних прав щодо земельних ділянок. Рішення суб`єкта владних повноважень вичерпало свою управлінську владну функцію, трансформувалося і набуло іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються, а тому адміністративний суд не вправі розглядати вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке вже вичерпало свою дію і по суті більше не порушує чиїхось прав чи свобод. У протилежному випадку судовий розгляд за правилами адміністративного судочинства вимог про визнання протиправним акта органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фактично призведе до порушення правил предметної юрисдикції та розгляду адміністративним судом спору про право цивільне, тобто спору, який вже має приватноправовий характер. Так, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК (чинного на даний час) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що в контексті фактичних обставин та передумов спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки з огляду на суб`єктний склад його сторін, характер та суть сформованих спірних правовідносин мав би розв`язуватися спір про скасування рішень щодо затвердження проектів землеустрою та/або передачу ділянок у власність (які у даному випадку позивачем не оскаржені) в порядку цивільного судочинства. Саме лише та обставина, що власники земельних ділянок не були залучені позивачем до розгляду справи, не може бути підставою для розгляду спору адміністративним судом, адже предмет спору безпосередньо стосується прав та обов`язків таких осіб.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення.

За правилами пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Ужите в цій нормі формулювання "не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду за цими правилами не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, однак щодо них на рівні законодавчого положення встановлено веління, яке обмежує чи забороняє розгляд вимоги про судовий захист порушеного права через подію (явище, фактор), з настанням якої виникають відповідні для цього підстави. Частиною першою статті 239 КАС України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись ст. 183, п. 1 ч. 1 ст. 238, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України,суд

ухвалив :

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом Багатогалузевого підприємства "Фауна" до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування розпорядження.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою до адміністративного суду не допускається.

Роз`яснити позивачу про те, що він право звернутись до суду з аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства - до Генічеського районного суду Херсонської області.

Повернути багатогалузевому підприємству "Фауна" (код ЄДРПОУ 22743782) з Державного бюджету судовий збір в сумі 1762 грн., сплачене платіжною квитанцією № 149 від 18.06.2018 через термінал АТ "Ощадбанку".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали підписаний 06.12.2021.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 109020100