Рішення

від 18.11.2021 по справі 452/1405/21

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/1405/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"18" листопада 2021 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Карнасевич Г.І.,

секретаря Страхоцької Т.А.,

представників позивача - адвокатів Іванова О.О., Гнідець О.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Пецковича В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування (проїздом) шляхом приведення проїзду між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 до попереднього стану, демонтувавши встановлену огорожу.

Позов мотивовано тим, що йому належить 1/2 житлового будинку АДРЕСА_2 та земельна ділянка під будинком, площею 0,2305 га, кадастровий номер 4624287200:01:001:1373. З північної сторони земельна ділянка межує із землями загального користування - проїздом.

За проїздом розташована земельна ділянка відповідача, ОСОБА_1 , із кадастровим номером № 4624287200:01:001:0272, площею 0,1159 га.

ОСОБА_1 , власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , зі сторони спірного проїзду частково встановлено нову огорожу на бетонному фундаменті, яка виступає за межі існуючої старої огорожі, який відділяє його земельну ділянку від проїзду, при цьому посунув межу, захопивши частину проїзду. Вказаною огорожею звужено заїзд до його домоволодіння та захоплено частину земельної ділянки загального користування, в результаті чого йому створені перешкоди у користуванні проїздом, оскільки така ширина, що залишилася, не дозволяє йому здійснювати заїзд своїм транспортом до його домоволодіння. Добровільно відповідач відмовляється демонтувати встановлену огорожу та відновити проїзд до попереднього стану.

Відсутність заїзду до будинку позбавили його можливості завезення до будинку необхідних речей, майна та заїзду до будинку автомобілів, зокрема вантажних, пожежного та швидкої допомоги.

При цьому посилається на відповідь Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області № 472 від 27.07.2020 року, де зазначено, що даний проїзд є історично складений, де ширина його становить різні розміри на початку заїзду та в кінці заїзду. Під час приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 ширина проїзду згідно абрису від АДРЕСА_2 становила 4,20 м, а в кінці проїзду 3,20 м. Даний проїзд знаходиться на землі загального користування Ралівської сільської ради та у власність не передавався .

Згідно даного абрису ширина проїзду з АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 становить 4,20 м, а в кінці - 3,20 м, а всередині проїзду розмір зазначений - 3,20 м.

Висновком експерта № 013/21 від 19 березня 2021 року, складеним за результатами проведення земельно-технічної експертизи, встановлено, що ширина проїзду з АДРЕСА_2 становить 4,01 м між зовнішніми фундаментами огорож домоволодінь АДРЕСА_3 , що є менше зазначеної у листі-відповіді Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області

№ 472 від 27.07.2020 року на 0,2 м (20 см).

В кінці проїзду його ширина між фундаментами нової огорожі домоволодіння АДРЕСА_2 і старої огорожі домоволодіння АДРЕСА_1 становить 3,20 м, що відповідає абрису. Проміжні виміри ширини заїзду становлять: в місці першого згину нової огорожі ОСОБА_1 - 2,87м; в районі воріт власника ОСОБА_3 - 3,00м; в кінці нової огорожі - 2,90м. Таким чином, існуюча фактична ширина заїзду зменшена і не відповідає розмірам, зазначеним на абрисі і відповіді Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області №472 від 27.07.2020 року.

Зазначає, що під час дослідження експертом виконано контрольні виміри ширини земельних ділянок з АДРЕСА_3 власників ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .. Ширина земельної ділянки власника ОСОБА_3 становить - 19,7м, що на 0,2м менше зазначеної на кадастровому плані (19,9м) і Державному акті на право приватної власності на землю від 03.11.1995 року серії ЛВ. Таким чином, встановлення огорожі не вплинув на ширину заїзду, а навпаки ширина заїзду повинна бути збільшена.

Ширина земельної ділянки відповідача зі сторони АДРЕСА_2 становить 14,6м, що на 0,15м більше розміру зазначеного на абрисі. Із урахуванням проведених контрольних вимірів експертом зроблено висновок про те, що має місце порушення межі земельної ділянки відповідачем щодо ширини проїзду загального користування. Ураховуючи, що існуюча фактична ширина заїзду зменшена і не відповідає розмірам зазначеним на абрисі, земельна ділянка загального користування (проїзд) підлягає відновленню до того стану, який існував до порушення його прав.

Просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування (проїздом), шляхом приведення проїзду між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 до попереднього стану, демонтувавши встановлену огорожу та відшкодувати йому витрати, пов`язані із розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із проведенням експертизи.

Представники позивача - адвокати Іванов О.О., Гнідець О.М. підтримали позовні вимоги з вищенаведених підстав.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пецкович В.Д. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у позову за безпідставністю з мотивів, викладених у відзиві та письмових поясненнях по справі, а також відмовити у відшкодуванні будь-яких судових витрат. Пояснили, щоОСОБА_1 жодних перешкод у користуванні спільним проїздом позивачу не чинить, даний проїзд є землею загального користування Ралівської сільської ради та у власність не передавався, а є власністю всіх членів територіальної громади Ралівської сільської ради. З часу, відколи ОСОБА_1 проживає у своєму будинку АДРЕСА_1 , з 1996 року, претензій зі сторони власника землі загального користування - Ралівської сільської ради до нього щодо земельних меж не має, оскільки ним вони не порушувалися, правил добросусідства він не порушував, будь-яких перешкод у користуванні даним проїздом мешканцям АДРЕСА_2 та меншканцям інших прилеглих вулиць він не створював. Інші мешканці вулиці та сусіди користуються проїздом (заїзджають, виїзджають, ставлять свої автомобілі, ходять, їздять на велосипедах) і їм ніхто не вчиняє ніяких перешкод. Покликання позивачем у позові на ту обставину, що ОСОБА_1 створює перешкоди у користуванні проїздом землею загального користування, не відповідає дійсності, оскільки всі мешканці вулиці та сусідніх вулиць вільно користуються проїздом, в тому числі, позивач: завозить необхідні речі та майно, вільно завозив до своєї території автомобілем будівельні матеріали без будь-яких перешкод, не зачіпаючи будь-яких огорож сусідніх земельних ділянок, що говорить про те, що ОСОБА_1 ніяким чином не порушено права жителів територіальної громади Ралівської сільської ради і гр. ОСОБА_3 , які користуються даною землею загального користування. Вважають, що в даному випадку має місце просте непорозуміння між сусідами: позивачем та відповідачем, яке носить побутовий характер і ніяк не створює перешкод у користуванні проїздом - землею загального користування, яка є у власності Ралівської сільської ради.

Зокрема, представник відповідача пояснив, що висновок експерта від 19.03.2021 року №013/21 є неналежним доказом по даній справі і в порядку ст.110 ЦПК України він не має заздалегідь встановленої сили. Проведення земельно-технічної експертизи на місці чомусь проводилось без присутності відповідача ОСОБА_1 , експертиза проведена на замовлення сторони позивача і до уваги взято лише ті документи і дані, які були вигідні лише стороні позивача.

Експерт, використовуючи об`єкти дослідження, у своєму висновку №013/21 від

19.03.2021 року чомусь не взяв до уваги проект забудови земельної ділянки АДРЕСА_2 , відведеної гр. ОСОБА_2 , який міститься в матеріалах справи в документації по будівельному паспорту від 01.09.2006 року, виконаний комунальним проектно-виробничим підприємством Райархпроект і погоджений та підписаний головним архітектором Самбірського району Львівської області, де чітко видно ширину розмірів існуючого проїзду землі загального користування: на початку заїзду 4,10м, а в подальшому - 3,0м.

Вважає ці розміри відмінними від тих, які зазначені в абрисі земельної ділянки по АДРЕСА_1 (вл. ОСОБА_1 ) від 26.06.2006 року - 4,20м-3,20м, який експерт чомусь лише його додає до висновку. Зазначив, що поняття абрису в геодезії означає

схематичний план, зроблений від руки, з позначенням даних польових вимірювань, необхідних для побудови точного плану або профілю, а тому абрис це не є точним планом, не є точні вимірювання, а приблизні.

Відмітив, що у висновку експерта №013/21 за результатами проведення земельно-технічної експертизи по заяві адвоката Іванова О.О., який складено 19.03.2021 року, експерт чомусь упереджено робить неточні математичні обчислення, а саме на сторінці 5 в розділі Дослідження в абзаці 8 зазначає: Ширина проїзду з АДРЕСА_2 становить 4,01м між зовнішніми фундаментами огорож домоволодінь №28 і №30 що, є менше зазначеної у листі-відповіді Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області №472 від 27.07.2020р.= на 0,2м (20см) . Адже різниця між 4,20м (по абрису) та 4,01м становить 0,19м а не 0,2м.

Далі на сторінці 6 даного висновку в абзаці 3, стверджується, що Ширина земельної ділянки власника ОСОБА_1 зі сторони АДРЕСА_2 , становить 14,6м, що на 0,15м більше розміру зазначеного на абрисі та у п.3 робить висновок, що: Фактичний розмір земельної ділянки ОСОБА_1 від АДРЕСА_2 не відповідає розміру згідно наданого абрису. Даний розмір збільшено на 0,15м , а згідно Плану меж земельної ділянки (кадастровий номер 4624287200:01:001:0272) Державного акта на право власності на земельну ділянку серії

ЯД №480176, виданого 07.12.2006 року, технічної документації із землеустрою-кадастрового плану та плану встановлення меж - ширина земельної ділянки власника ОСОБА_1 зі сторони АДРЕСА_2 ширина становить - 14,46м, а не 14,45м, як приблизно зазначено в абрисі і на який лише чомусь посилається експерт у своєму висновку. Різниця між 14,6м та 14,46м становить 0,14м, а не 0,15м. Дані неточні обчислення позивач викладає і в позовній заяві. В сукупності з іншими обставинами це ставить під сумнів правильність інших досліджень, зроблених експертом у своєму висновку.

Зазначив, що абрис земельної ділянки ніким не погоджений і не затверджений. Раніше не затверджувався компетентними службами, а відтак не є офіційним документом. Це був примірний абрис земельної ділянки з похибками, накреслений при приватизації земельної ділянки

ОСОБА_1 в 2006 році для гр. ОСОБА_1 особисто для приблизного використання і який на прохання інженера-землевпорядника Ралівської сільської ради був наданий в сільську раду.

В подальшому цей абрис використала експерт при проведенні експертизи, завіривши своєю печаткою, і додала, як додаток, до висновку експертизи. Пояснив, що ОСОБА_1 ніяких незручностей власникам та землекористувачам не створює. Експерт при проведенні експертизи використовував інформаційні джерела, зокрема, ДБН В.2.3-5: 2018 Вулиці та дороги населених пунктів , хоча згідно даних норм ДБН в розділі 5 Елементи вулиць і доріг Таблиці 5.1 та 5.2. передбачають для проїзду мінімальну ширину смуги 2.75м.

Допитані в судовому засіданні свідок інженер-землевпорядник Ралівської сільської ради ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_5 пояснили, що ОСОБА_1 жодних перешкод у користуванні спільним проїздом мешканцям АДРЕСА_2 , в тому числі, і ОСОБА_2 , не чинить, даний проїзд є землею загального користування Ралівської сільської ради, претензій зі сторони власника землі загального користування - Ралівської сільської ради до нього щодо земельних меж не має, оскільки ним вони не порушувалися, правил добросусідства він не порушував, будь-яких перешкод у користуванні даним проїздом мешканцям АДРЕСА_2 та жителям інших прилеглих вулиць він не створював. Інші мешканці вулиці та сусіди користуються проїздом: заїжджають, виїжджають, ставлять свої автомобілі, ходять, їздять на велосипедах). Їм ніхто не вчиняє ніяких перешкод.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина 2 статті 327 Цивільного кодексу України визначає суб`єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо, або через органи місцевого самоврядування.

Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Відповідно до ст. 21 Закону України Про дорожній рух автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі, в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами.

Статтями 16,18 Закону України Про автомобільні дороги визначено, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є

комунальною власністю. Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення. Складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі,майданчики для паркування.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови №2 від 12.06.2009 року Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції зазначено, що виходячи з принципу процесуального рівноправя сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ,

розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 4624287200:01:001:0272), цільове призначення якої обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Дана земельна ділянка межує із землею загального користування - проїздом, яка є власністю територіальної громади Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області.

За проїздом з другої сторони проїзду - (землі загального користування), розташована земельна ділянка позивача: АДРЕСА_2 .

Технічна документація із землеустрою про виконані роботи по підготовці та видачі Державного акта на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 від 2006 року містить Акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , де позначені всі межі, зокрема, і проїзд, і встановлено та узгоджено межі земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , які проходять по металевому паркану та встановлені межі землі з самого початку і по даний час не змінювалися.

З листа Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області від 23.09.2020 року № 599, адресованому голові Самбірської районної державної адміністрації, убачається, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою, яка огороджена металевою сіткою та забетонованими стовпцями. Вищезгадана земельна ділянка приватизована, межі її не змінювалися.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на висновку експерта №013\21 від 19.03.2021 за результатами проведення земельно-технічної експертизи по заяві адвоката Іванова О.О., об`єктами дослідження якої були лише документи, надані позивачем. На підставі наданих лише стороною позивача документів зроблено наступний висновок про те, що: 1) фактична ширина проїзду між земельними ділянками вл. ОСОБА_3 і ОСОБА_1 від АДРЕСА_2 становить 4,01 і в кінці проїзду 3,20м; 2) Фактичний розмір земельної ділянки кадастровий номер 4624287200:01:001:1373 вл. ОСОБА_3 від АДРЕСА_2 не відповідає розміру згідно кадастрового плану, розмір зменшений на 0,2м; 3) Фактичний розмір земельної ділянки вл. ОСОБА_1 від АДРЕСА_2 не відповідає розміру згідно наданого абрису. Даний розмір збільшено на 0,15м; 4) має місце порушення межі земельної ділянки вл. ОСОБА_1 щодо зменшення ширини проїзду загального користування.

Допитана в судовому засіданні експерт ТзОВ ГАЛ-СВІТ Табунщик Т.Я., підтримала свій висновок, пояснила, що експертиза була проведена нею на підставі документів, наданих їй лише стороною позивача. Якщо б їй були надані додаткові документи, зокрема, Ралівською сільською радою чи відповідачем, вони були б також враховані нею при проведенні експертизи.

Згідно статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Суд не визнає належним доказом висновок експерта №013/21 від 19.03.2021 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи по заяві адвоката Іванова О.О. з наступних підстав.

У висновку містяться неточні обчислення, які зроблені на підставі наданих позивачем документів, в тому числі, абрису, взятому за основу експертного дослідження, який (абрис земельної ділянки не погоджений і не затверджений компетентними службами. Це примірний абрис земельної ділянки з похибками, накреслений при приватизації земельної ділянки

ОСОБА_1 26.06.2006 року.

Поняття абрису в геодезії означає схематичний план, зроблений від руки, з позначенням даних польових вимірювань, необхідних для побудови точного плану або профілю.

Крім того, у висновку експерта є неточні математичні обчислення, а саме на сторінці 5 в розділі Дослідження в абзаці 8 зазначає : Ширина проїзду з АДРЕСА_2 становить 4,01м між зовнішніми фундаментами огорож домоволодінь АДРЕСА_3 , що є менше зазначеної у листі-відповіді Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області №472 від 27.07.2020р. = на 0,2м (20см) . Адже різниця між 4,20м (по абрису) та 4,01м становить 0,19м а не 0,2м.

На наступній сторінці 6 висновку експерта від 19.03.2021 року експерт зазначає в абзаці 3, що Ширина земельної ділянки власника ОСОБА_1 зі сторони АДРЕСА_2 становить 14,6м, що на 0,15м більше розміру зазначеного на абрисі та у п.3 робить висновок, що: Фактичний розмір земельної ділянки вл. ОСОБА_1 від АДРЕСА_2 не відповідає розміру згідно наданого абрису. Даний розмір збільшено на 0,15м. .

Згідно Плану меж земельної ділянки (кадастровий номер 4624287200:01:001:0272) Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №480176, виданого 07.12.2006 року, Технічної документації з землеустрою про виконані роботи по підготовці та видачі Державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастрового плану, ширина земельної ділянки власника ОСОБА_1 зі сторони АДРЕСА_2 становить - 14,46м, а не 14,45м, як приблизно зазначено в абрисі і на який лише чомусь посилається експерт у своєму висновку. І різниця між 14,6м та 14,46м становить 0,14м а не 0,15м.

Позивач до позову додав копію будівельного паспорта земельної ділянки будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , в якому одним з поданих документів наявний проект забудови земельної ділянки АДРЕСА_2 відведеної гр. ОСОБА_2 від 01.09.2006 року, виконаний комунальним проектно-виробничим підприємством Райархпроект і погоджений та підписаний головним архітектором Самбірського району Львівської області, в якому чітко відображено ширину розмірів існуючого спірного проїзду землі загального користування, а саме, на початку заїзду 4,10м, а в подальшому - 3,0м.

Ці розміри є відмінними від тих, які зазначені в абрисі земельної ділянки по АДРЕСА_1 (вл. ОСОБА_1 ) від 26.06.2006 року - 4,20м-3,20м, який експертом взято за основу у висновку експерта № 013/21 від 19.03.2021 року .

Позивач, маючи в своєму розпорядженні будівельний паспорт земельної ділянки будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , в якому одним із документів є проект забудови земельної ділянки АДРЕСА_2 , відведеної гр. ОСОБА_2 від 01.09.2006 року, чогось не надав експерту для проведення дослідження, а лише абрис земельної ділянки по АДРЕСА_1 (вл. ОСОБА_1 ) від 26.06.2006 року, що суттєво вплинуло на результати висновку експерта, що в сукупності з іншими обставинами ставить під сумнів правильність інших досліджень, зроблених експертом у зв`язку з чим суд не бере це до уваги.

Судом встановлено, що в розумінні статті 103 Земельного кодексу України ОСОБА_1 ніяких незручностей власникам та землекористувачам не створює.

Згідно норм ДБН В.2.3-5: 2018 Вулиці та дороги населених пунктів , розділу 5 Елементи вулиць і доріг Таблиці 5.1 та 5.2. передбачено для проїзду мінімальну ширину смуги 2.75м.

Позивачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували наявність реальних перешкод зі сторони відповідача у користуванні землею загального користування - проїздом.

Із показань свідка ОСОБА_5 , підтверджується, що мешканці АДРЕСА_2 та сусіди вільно і безперешкодно користуються проїздом і огорожа ОСОБА_1 , ніяким чином не заважає користуватися даним проїздом, в тому числі, позивач вільно користується проїздом, проїзджаючи до свого домоволодіння, завозить необхідні речі та майно, будівельні матеріали без будь-яких перешкод, не зачіпаючи огорожу сусідньої земельної ділянки.

Судом не встановлено порушення правил добросусідства зі сторони відповідача, та створення будь-яких перешкод у користуванні даним проїздом позивачу, мешканцям АДРЕСА_2 та мешканцям інших прилеглих вулиць с.Ралівка.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином, кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_2 .

Позивачем ОСОБА_2 не доведено і судом не встановлено, яким чином порушуються його права у користуванні земельною ділянкою загального користування (проїздом), тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються у зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81 , 247 , 263-265 , 268 , 272-273 , 354ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування (проїздом), шляхом приведення проїзду між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 до попереднього стану, демонтувавши встановлену огорожу - відмовити.

На рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя