Постанова

від 06.12.2021 по справі 733/644/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 грудня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 733/644/17

Головуючий у першій інстанції - Овчарик В. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1667/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.

секретар: Позняк О.М.

Заявник: ОСОБА_1

Заінтересовані особи: Ічнянський відділ Державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Чернігівська митниця державної фіскальної служби

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1

Розглянув у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за кордон, заінтересовані особи: Ічнянський відділ Державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та Чернігівська митниця державної фіскальної служби (суддя Овчарик В.М.), постановлену о 15 год. 20 хв. у м.Ічня, повний текст ухвали складено 12 листопада 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року головний державний виконавець Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього постановою №0297/10200/16, виданою 20.07.2016 року, про стягнення штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 460288,98 грн. Подання мотивоване тим, що вказана постанова боржником не виконана, будь-яких дій, спрямованих на її виконання, ним не здійснено. За доводами державного виконавця, згідно з інформацією, наданою на його запити, у ОСОБА_1 відсутнє майно на праві власності.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2017 року подання задоволено.

У липні 2019 року ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України, у задоволенні якої відмовлено ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 вересня 2019 року, що залишена без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року.

Повторно ОСОБА_1 подав заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон у жовтні 2021 року. Заяву мотивовано тим, що на даний час боржник в добровільному порядку здійснює погашення штрафу, він не переховується, не ухилявся та не ухиляється від сплати боргу і не вчиняє жодних дій, які б свідчили про ухилення або небажання погашати борг. Однак, сума боргу занадто велика та обтяжлива для ОСОБА_1 , щоб її погасити одразу. За доводами заявника, з часу виникнення заборгованості він не мав змоги її погасити, оскільки офіційно не працював та у період з 01.09.2015 року по 13.02.2019 року навчався на денній формі навчання в ПАТ ВНЗ Міжрегіональна академія управління персоналом . ОСОБА_1 вважає, що на даний час відпали підстави, які стали умовою для звернення державного виконавця із клопотанням про обмеження у праві виїзду за межі України, що є підставою для його скасування.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2021 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвалу суду мотивовано тим, що з часу перебування у відділі ДВС на виконанні постанови Чернігівської митниці ДФС боржником сплачено тільки 8 490 грн, тобто сплачена сума складає всього 1,8% від суми заборгованості, яку останній почав погашати тільки з травня 2021 року. При цьому судом враховано, що стягувачем є держава, якій завдано значних збитків, а тому подальше обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон буде сприяти погашенню заборгованості перед державою, яке є пропорційним меті його застосування (буде дотримано справедливий баланс між правами людини і публічним інтересом).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду і скасувати тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, що накладене на підставі ухвали Ічнянського районного суду від 25 квітня 2017 року. Апеляційна скарга мотивована тим, що старший державний виконавець Рибалко А.А. під час розгляду справи не заперечував проти задоволення заяви боржника та посилався на те, що з останнього в рахунок погашення боргу наразі стягується 20% його заробітної плати і він у добровільному порядку частково погашає борг перед державою в силу своїх можливостей. За доводами ОСОБА_1 , подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду було розглянуто без участі боржника, було порушено його право на захист прав і свобод та в результаті чого боржник був позбавлений можливості надати суду пояснення та докази щодо не ухилення від виконання судового рішення. Заявник посилається, що невиконання ним своїх зобов`язань було зумовлене об`єктивними причинами, адже він був студентом, не мав заробітків і коштів, щоб погасити борг одразу.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції відповідає.

По справі встановлено, що постановою Чернігівської митниці ДФС від 20 липня 2016 року громадянина України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України; накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 460 288 грн 98 коп. (а.с.4-6).

Вказану постанову було звернуто до примусового виконання.

Постановою головного державного виконавця Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби у Чернігівській області від 18 жовтня 2016 року відкрито виконавче провадження (а.с.7), копію якої було направлено на адресу боржника 19 жовтня 2016 року, що підтверджується копією квитанції УДППЗ Укрпошта (а.с.8) і яка отримана ним 19 жовтня 2016 року (а.с.8 зворот).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 не зареєстроване право власності на будь-яке нерухоме майно (а.с.9).

Відповідно до відповідей Пенсійного фонду, Державної податкової служби України на запити державного виконавця боржник не працює, заробітну плату, пенсію або інші будь-які доходи не отримує (а.с.10-11).

Постановою головного державного виконавця Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби від 21 жовтня 2016 року накладено арешт на усе рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.12).

Транспортні засоби на ім`я боржника не зареєстровано (а.с.15).

29 грудня 2016 року на адресу ОСОБА_1 направлено виклик державного виконавця (а.с.17).

17 лютого 2017 року боржник надав письмове пояснення на ім`я начальника Ічнянського РВ ДВС про те, що з рішенням Чернігівської митниці ДФС він не згоден та оскаржує її в судах, ніде не працює, рухомого та нерухомого майна не має (а.с.19).

Постановою головного державного виконавця Ічнянського РВ ДВС від 20 червня 2017 року постанову Чернігівської митниці ДФС про стягнення штрафу з ОСОБА_1 у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 460 288,98 грн, повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки у боржника відсутнє майно чи кошти, на яке можливо звернути стягнення, що виключає можливість виконання відповідного рішення (а.с.62-63).

Чернігівська митниця ДФС неодноразово направляла свою постанову для виконання до Ічнянського районного ВДВС, проте постановами державного виконавця її повертали стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника доходів та майна, на які можливо звернути стягнення (а.с.64-83, 105).

У серпні 2021 року представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Сагаль С.В. подав до Ічнянського районного ВДВС заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, у відповідь на яку повідомлено про те, що станом на 02 вересня 2021 року постанова №0297/10200/16 від 20.07.2016, видана Чернігівською митницею ДФС, перебуває на виконанні, тому законних підстав для скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за кордон у Ічнянського відділу немає (а.с.171, 172).

Згідно з копіями платіжних доручень із доходів ОСОБА_1 у ФОП ОСОБА_2 стягувались кошти у виконавчому провадження ВП №62150508 на виконання постанови №0297/10200/16 від 20.07.2016 в період з травня по жовтень 2021 року, а також боржником здійснювалися добровільні внески на виконання постанови, всього на загальну суму 8 490 грн (а.с.174-181).

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до частин 1, 3 статті 441 ЦПК України суд може застосувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Разом із цим, суд також наділений повноваженнями вирішити питання щодо скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника (частина 5 статі 441 ЦПК України).

При цьому слід зауважити, що стаття 441 ЦПК України не визначає умов (підстав), за наявності яких суд скасовує тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Відповідно до довідки №624 від 23 вересня 2015 року Міжрегіональної Академії управління персоналом ОСОБА_1 дійсно є студентом 5 курсу Інституту права ім.Князя Володимира Великого за спеціальністю правознавство , освітньо-кваліфікаційний рівень магістр з правознавства , форма навчання денна, термін навчання з 01.09.2015 по 28.02.2017 (а.с.40).

Диплом магістра за спеціальністю правознавство боржник отримав 09 березня 2017 року (а.с.41).

Також 13 лютого 2019 року ОСОБА_1 отримав диплом магістра у Вищому навчальному закладі Міжрегіональна Академія управління персоналом за спеціальністю Публічне управління та адміністрування (а.с.42).

Відомості про те, що після отримання першого диплому магістра та постановлення ухвали суду про обмеження його як боржника у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 не мав можливості працевлаштуватися та сплачувати штраф, в матеріалах справи відсутні.

Вбачається, що сплачувати заборгованість боржник почав лише у травні 2021 року.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 сплачено незначну суму заборгованості у порівнянні із загальним розміром стягнутого штрафу - 8 490 грн із 460 288,98 грн.

Колегія суддів апеляційного суду вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що наразі обмеження боржника у праві виїзду за кордон є пропорційним меті його застосування, у даному випадку дотримано справедливий баланс між правами людини і публічним інтересом.

Доводи апеляційної скарги, що державний виконавець Рибалко А.А. не заперечував проти задоволення заяви, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки така позиція державного виконавця суперечить позиції в.о. начальника Ічнянського ВДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області, який у вересні 2021 року у відповідь на заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України повідомив про відсутність законних підстав для цього.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України було розглянуто без участі боржника, не заслуговують на увагу, оскільки наразі ОСОБА_1 оскаржується ухвала суду про відмову у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон не спростовують, ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текс постанови виготовлено7 грудня 2021 року

Головуючий: Судді: