Ухвала

від 03.09.2019 по справі 733/644/17

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа №733/644/17

№ 6/733/11/19

У Х В А Л А

Іменем України

"03" вересня 2019 р. м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого -судді Овчарика В.М.

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

представника заявника Луєнка Ю.В. та

головного держвиконавця Ічнянського

РВ ДВС Настича Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: головний державний виконавець Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Настич Р.М. та Чернігівська митниця державної фіскальної служби,

установив:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2017 року йому було встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України в зв`язку із заборгованістю згідно постанови Чернігівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0297/10200/16 від 20 липня 2016 року про стягнення з нього штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 460 288,98 грн. У зв`язку із тим, що на теперішній час в провадженні Ічнянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області не перебуває виконавче провадження з примусового виконання вищевказаної постанови, так як воно було завершене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20 червня 2017 року, передане до архіву Ічнянського РВ ДВС та знищене як таке, строк зберігання якого закінчився, а тому відпала потреба в обмеженні ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. Разом з тим він не мав можливості виконати зобов`язання, а саме сплатити штраф, оскільки він ніде не працює, при цьому в період з 01 вересня 2015 року по 13 лютого 2019 навчався на денній формі навчання в ПАТ ВНЗ Міжрегіональна академія управління персоналом , а матеріально на життя та навчання йому допомагають батьки.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити із зазначених у ній підстав.

Головний державний виконавець Ічнянського РВ ДВС Настич Р.М. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 ..

Представник Чернігівської митниці ДФС у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, при цьому надав письмові пояснення, згідно яких зазначив, що протягом 2016-2019 років постанова митниці від 20 липня 2016 року неодноразово поверталася головним держвиконавем Ічнянського РВ ДВС Настичем Р.М. відповідно до його постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з неможливістю встановити джерело доходів боржника на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу. Станом на 29.08.2019 року вказана постанова митниці направлена до Ічнянського РВ ДВС для примусового виконання.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні в Ічнянському відділі ДВС на виконанні знаходилося виконавче провадження 52678346 з виконання постанови Чернігівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0297/10200/16 від 20 липня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 460 288,98 грн.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2017 року року тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань (а.с. 26-28).

Із повідомлення начальника відділу Ічнянського районного відділу ДВС від 12 липня 2019 року вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання 52678346 з виконання постанови Чернігівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0297/10200/16 від 20 липня 2016 року на виконанні у виконавчій службі не перебуває, оскільки воно було завершене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20 червня 2017 року, передане до архіву Ічнянського РВ ДВС та знищене як таке, строк зберігання якого закінчився (а.с. 39).

Також встановлено, що протягом 2016-2019 років постанова митниці від 20 липня 2016 року неодноразово поверталася головним держвиконавем Ічнянського РВ ДВС Настичем Р.М. відповідно до його постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з неможливістю встановити джерело доходів боржника на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу (а.с. 62-63, 70-71, 73-74, 80-81).

Згідно інформації Чернігівської митниці ДФС, станом на 29.08.2019 року постанова митниці від 20.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 460 288,98 грн направлена до Ічнянського РВ ДВС для примусового виконання.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був студентом Інституту права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом за спеціальністю правознавство. Термін навчання з 01 вересня 2015 року по 28 лютого 2017 року (а.с. 40).

Крім того, ОСОБА_1 09 березня 2017 року отримав диплом магістра ВНЗ Міжрегіональна академія управління персоналом за спеціальністю правознавство (а.с. 41), а 13 лютого 2019 року отримав диплом магістра ВНЗ Міжрегіональна академія управління персоналом за спеціальністю публічне управління та адміністрування (а.с. 42).

Статтею 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , який регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері, встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання - до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України передбачено ст. 441 ЦПК України , у відповідності з якою тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Частина 5 ст. 441 ЦПК України передбачає, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Питання щодо зняття обмежень у праві виїзду за межі України регулюється спеціальною нормою права, зокрема Інструкцією з організації примусового виконання рішень, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, передбачає дві підстави для зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України в межах виконавчого провадження: закінчення виконавчого провадження на підставі п. 1?3, 5?7, 9?12, 14, 15 ч. 1 ст. 39 Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

При цьому зняття відповідного обмеження в межах виконавчого провадження здійснюється шляхом винесення виконавцем відповідної постанови про закінчення виконавчого провадження або про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України.

Як роз`яснив Верховний Суд України у Судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01 лютого 2013 року, тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а припинення обмеження виїзду у зв`язку з виконанням обов`язку за рішенням, що перебувало на виконанні, покладено на державного виконавця.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.

За статтею 18 ЦПК України , судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Право на справедливий суд, гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. Право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина процесу в розумінні статті 6 Конвенції ( Іммобільяре Саффі проти Італії , заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; Горнсбі проти Греції від 19.03.1997, § 40).

Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції та здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України (ст. 5 Закону України Про виконавче провадження ).

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України Про виконавче провадження .

Суд критично відноситься на посилання боржника у своїй заяві про відсутність об`єктивних причин виконати ним у добровільному порядку постанову про накладення штрафу у зв`язку з його навчанням, оскільки станом на день відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 виповнилося майже 22 роки, який є працездатним, закінчив навчання у лютому 2019 року, однак будь-яких доказів про намагання працевлаштуватися як під час навчання, у період літніх канікул, так і після його закінчення, суду не надав, разом з тим, як зазначив представник заявника, ОСОБА_1 навчався на платній формі, тобто, в останнього була можливість отримувати кошти з певних джерел, частину з яких він міг використати на погашення боргу, що можна розцінювати як намагання боржника ухилитися від виконання своїх боргових зобов`язань перед державою.

Разом з тим боржник документально не підтвердив неможливість отримання доходу для погашення боргу на території України, щодає підстави суду вважати, що останній може ухилитись від сплати штрафу, коли перетне кордон України.

Оскільки виконавче провадження з виконання постанови митниці від 20.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 460 288,98 грн не завершене, тому посилання заявника як на одну з підстав скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон за відсутності виконавчого провадження 52678346, у межах якого постановлялася ухвала від 25.04.2017 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України суд відхиляє, враховуючи також лист Чернігівської митниці ДФС, що станом на 29.08.2019 року постанова повторно направлена до Ічнянського РВ ДВС для примусового виконання.

За таких обставин, ураховуючи викладене вище, а також те, що постанова Чернігівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0297/10200/16 від 20 липня 2016 року, стягувачем по якій є держава, фактично не виконана, штраф у сумі 460 288,98 грн на даний час не сплачений, період невиконання рішення з дати відкриття виконавчого провадження - 18 жовтня 2016 року становить майже три роки, суд вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

При цьому суд роз`яснює, що відповідно до ч. 8 ст. 441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. 259, 260, 441 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: головний державний виконавець Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Настич Р.М. та Чернігівська митниця державної фіскальної служби, відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текс ухвали складено 06 вересня 2019 року.

Головуючий суддя В.М.Овчарик