Ухвала

від 06.12.2021 по справі 2-3808/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 2-3808/10

Провадження № 6/947/650/21

УХВАЛА

06.12.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі заінтересованих осіб: Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_3 , Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про заміну сторони на його правонаступника у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським районним судом міста Одеси по справі №2-3808/10,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява від ОСОБА_1 , про заміну сторони на його правонаступника у виконавчому провадженні, яку під час розгляду справи заявник уточнив та у відповідності до останньої редакції від 15.11.2021 року за вх. №ЕП-14606, поданої від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять суд замінити стягувача - ПАТ Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника - ОСОБА_2 , у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським районним судом міста Одеси по справі №2-3808/10.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 13.10.2021 року прийнято до розгляду вказану заяву та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 04.11.2021 року за клопотанням заявника витребувано з Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль засвідчену належним чином копію договору відступлення прав вимоги за кредитним договором №014/79790/85/85397 від 06.11.2007 року на користь АТ ОКСІ БАНК та з АТ ОКСІ БАНК засвідчену належним чином копію договору відступлення прав вимоги за кредитним договором №014/79790/85/85397 від 06.11.2007 року на користь третіх осіб.

На виконання зазначеної ухвали суду, 01.12.2021 року до суду надійшли витребувані судом документи з Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль .

У судове засідання призначене на 06.12.2021 року заявник та заінтересовані особи у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Судом враховується, що згідно з ч.3 статті 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

На підставі викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 06.12.2021 року за відсутності сторін по справі за наявними в ній матеріалами, з метою дотримання строків розгляду справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає заяву підлягаючою до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №2-3808/10 за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ Райффайзен банк Аваль до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції АТ Райффайзен банк Аваль заборгованість за кредитним договором №014/79790/85/85397 від 06.11.2007 року в розмірі 570877,05 грн., а також судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., витрати пов`язані з публікацією в пресі - 420,00 грн.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 14.09.2018 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 01.10.2010 року по справі №2-3808/10 - залишено без задоволення.

27 квітня 2018 року між Акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Публічним акціонерним товариством ОКСІ БАНК було укладено договір відступлення права вимоги №114/57, за умовами якого первісний кредитор відступив за плату новому кредитору належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. У відповідності до якого, перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.

У відповідності до витягу з реєстру боржників від 04.05.2018 року до договору відступлення права вимоги №114/57 від 27.04.2018 року, АТ Райффайзен Банк Аваль передало ПАТ ОКСІ БАНК у тому числі право вимоги за кредитним договором №014/79790/85/85397 від 06.11.2007 року, укладеним з ОСОБА_3 .

Тієї ж дати, 27.04.2018 року, між ПАТ ОКСІ БАНК та ТОВ Фінансова компанія Укрфінанс Груп було укладено договір відступлення права вимоги за умовами якого первісний кредитор відступив за плату новому кредитору належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, відповідно до якого ПАТ ОКСІ БАНК передало ТОВ Фінансова компанія Укрфінанс Груп у тому числі право вимоги за кредитним договором №014/79790/85/85397 від 06.11.2007 року, укладеним з ОСОБА_3 .

29 травня 2020 року між ТОВ Фінансова компанія Укрфінанс Груп та ОСОБА_2 було також укладено договір відступлення права вимоги №29-05/20/6, за умовами якого ТОВ Фінансова компанія Укрфінанс Груп , як кредитор, відступило за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, договором поруки, а новий кредитор - ОСОБА_2 замінило кредитора, як сторону - кредитора у кредитному договорі, та прийняло на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором - №014/79790/85/85397 від 06.11.2007 року, укладеним з ОСОБА_3 , та укладеним до нього договором поруки.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

За змістом ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до вимог ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У постанові від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13 Верховний Суд України дійшов правового висновку про те, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Правова позиція Верховного суду України обґрунтована тим, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України Про виконавче провадження заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , а також згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ, - виконання судового рішення є завершальною частиною судового процесу та невід`ємною складовою гарантованого державою права на справедливий суд.

За змістом частин другої, третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення віднесено до основних засад судочинства.

Відповідно до мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 № 16-рп/2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Оскільки, виконання судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України Про виконавче провадження .

Обов`язковість виконання судових рішень, як невід`ємна складова частина права громадянина на справедливий суд, встановлена також практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та відповідними нормами (ст. 6, 13, ст.1 Першого протоколу) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

У рішенні у справі Шмалько проти України (Shmalko v. Ukraine, №60750/00, 20.07.2004) ЄСПЛ беззастережно зазначив, що передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Аналогічна правова позиція викладена і в рішенні Європейського суду, прийнятому у справі Soering проти Сполученого королівства , де зазначалося, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд).

Відповідно до статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами та виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України Про виконавче провадження , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Одночасно суд зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним вищевказаних правочинів про відступлення права вимоги.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 916/2286/16, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником у виконавчому провадженні на стадії виконання судового рішення або відмова у такому задоволенні, здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 ЦК України).

Вирішуючи питання про заміну сторони суд виходить з того, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 76-80, 86 ЦПК України, тобто за перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Приймаючи вищевказані докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд доходить до висновку, що ОСОБА_2 набув право вимоги за кредитним договором - №014/79790/85/85397 від 06.11.2007 року, укладеним з ОСОБА_3 , та укладеним до нього договором поруки, замінивши первісного кредитора за цим договором - ПАТ Райффайзен Банк Аваль , у зв`язку з чим заява в частині вимог ОСОБА_2 є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Одночасно суд вважає заяву в частині вимог ОСОБА_1 не обґрунтованою та не підлягаючою до задоволення, оскільки останнім не обґрунтовано та не доведено наявність права вимоги за вищевказаним кредитним договором та співвідношення до цих правовідносин.

Керуючись ст. 442 ЦПК України , Законом України Про виконавче провадження , суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про заміну сторони на його правонаступника у виконавчому провадженні - задовольнити.

Замінити стягувача - Публічне акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (код ЄДРПОУ 14305909; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) на його правонаступника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-3808/10, виданого 18.03.2011 року Київським районним судом міста Одеси на виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 01.10.2010 року по цивільній справі №2-3808/10.

Заяву в частині вимог ОСОБА_1 про заміну сторони на його правонаступника у виконавчому провадженні - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий Калініченко Л. В.