Ухвала

від 16.11.2021 по справі 752/5409/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5409/16-ц

Провадження № 6/752/899/21

У Х В А Л А

16 листопада 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Хоменко В.С., при секретарі Павлюх П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Ювшина Віталія Сергійовича, в інтересах Приватного підприємства БУДРЕКС-2002 про визнання виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц, таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю LYKRYST INTERNATIONAL , -

встановив:

у жовтні 2021 року ПП Будрекс-2002 в порядку ст. 432 ЦПК України звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 752/5409/16-ц, в якій просило суд визнати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди у справі № 752/5409/16-ц, такою, що не підлягає виконанню у повному обсязі.

Свою позицію мотивувало тим, що у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за клопотанням ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL до ПП Будрекс-2002 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06.03.2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року провадження у цивільній справі за клопотанням ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL до ПП Будрекс-2002 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06.03.2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15, закрито, визнано мирову угоду між ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL (адреса: Республіка Молдова, МД-2075, м. Кишинів, вул. Мештерул Маноле, буд. 12, ідентифікаційний номер: 1014600001481) та ПП Будрекс-2002 (адреса: Україна, 03680, м. Київ, вул. Козацька, буд. 122, код ЄДРПОУ: 31862449), відповідно до якої ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL (надалі - Стягувач) в особі Адміністратора (директора) Чуботару С., який діє на підставі Статуту підприємства, з однієї сторони, та ПП Будрекс-2002 (надалі - Боржник), в особі Директора Петрова Д.В., який діє на підставі Статуту підприємства, з іншої сторони, які в подальшому разом іменуються Сторони , а окремо - Сторона , оскільки в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 752/5409/16-ц за клопотанням стягувача ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06.03.2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, беручи до уваги результати проведених переговорів і досягнуті домовленості, Сторони бажають врегулювати спір на основі взаємних поступок та у спосіб, який задовольняє їх власні інтереси, на підставі ст. 175 ЦПК України, уклали мирову угоду (надалі Мирова угода ) на зазначених нижче умовах:

- Сторони досягли згоди та домовились про врегулювання та припинення на основі взаємних поступок спору між Сторонами у цивільній справі № 752/5409/16-ц, що перебуває у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва на підставі клопотання Стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю LYKRYST INTERNATIONAL про надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06.03.2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15 про порушення зобов`язань за договором цільової позики та стягнення грошових коштів.

- Боржник визнає в повному обсязі заборгованість перед Стягувачем, яка підтверджена Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15, у наступних сумах:

-10 505 053,52 (десять мільйонів п`ятсот п`ять тисяч п`ятдесят три долари п`ятдесят два центи) доларів США - заборгованість за договором цільової позики;

-11 000 (одинадцять тисяч) доларів США - заборгованість по арбітражним витратам у арбітражному розгляді.

- Боржник зобов`язується в рахунок виконання грошових зобов`язань перед Стягувачем, зазначених у пункті 2 цієї Мирової угоди, сплатити Стягувачу суму в розмірі 5 400 000 (п`ять мільйонів чотириста тисяч) доларів США.

- Сторони домовились, що сплата зазначеної в пункті 3 суми буде здійснюватися шляхом перерахування Боржником грошових коштів трьома рівними платежами, у розмірі 1 800 000 (один мільйон вісімсот тисяч) доларів США кожен, не пізніше 25 числа кожного місяця, наступного за місяцем, у якому ця Мирова угода набрала чинності, протягом трьох місяців на наступний рахунок Стягувача: № НОМЕР_1 в КБ Moldindconbank АТ, м. Кишинів, Республіка Молдова, SWIFT: MOLDMD2X309.

- Стягувач має право змінити банківські реквізити, вказані для здійснення зазначених платежів. Про зміну банківських реквізитів Стягувача, Боржник повинен бути повідомлений письмово та завчасно.

- Усі банківські витрати, податки, збори та будь-які інші додаткові витрати, пов`язані з перерахуванням коштів за Мировою угодою, Банку Боржника сплачуються Боржником, банку Стягувача - Стягувачем.

- Після сплати Боржником на користь Стягувача всієї суми, зазначеної в п. 3 Мирової угоди, усі зобов`язання Боржника перед Стягувачем вважаються виконаними в повному обсязі. Боржник звільняється від виконання решти грошових зобов`язань перед Стягувачем на суму 5 116 053,52 (п`ять мільйонів сто шістнадцять тисяч п`ятдесят три долари п`ятдесят два центи) доларів США.

- Після сплати Боржником на користь Стягувача всієї суми, зазначеної в п. 3 Мирової угоди, Стягувач гарантує та підтверджує відсутність будь-яких інших претензій та/або вимог до Боржника, що виникли у зв`язку з невиконанням Боржником остаточного арбітражного рішення, винесеного 6 березня 2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15.

- У разі якщо Боржник порушить умови, встановлені пунктами 3 та 4 цієї Мирової угоди, в тому числі, якщо не виконає будь-який черговий платіж у встановлені строки, Боржник буде зобов`язаний сплатити на користь Стягувача в повному обсязі суму заборгованості, що була ним визнана перед Стягувачем, відповідно до п. 2 цієї Мирової угоди.

- Ухвала суду, якою затверджено Мирову угоду, є підставою для купівлі, обміну іноземної валюти для здійснення неторговельних операцій, відповідно до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281.

- Ця Мирова угода вступає в дію з моменту її підписання Сторонами та постановлення судом ухвали про її визнання і діє до повного виконання зобов`язань, передбачених цією Мировою угодою.

- Ця Мирова угода є підставою для постановлення судом ухвали про закриття провадження у справі.

- Сторони підтверджують та гарантують, що умови даної Мирової угоди відповідають закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб та держави.

- Сторони та/або їх представники підтверджують та гарантують, що мають достатні повноваження на укладання та підписання цієї Мирової угоди. Наслідки укладання даної Мирової угоди, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Сторонам відомі та зрозумілі.

Вказало, що оскільки 15.12.2017 року вступила в силу нова редакція ЦПК України, то відповідно до положень ст. 208 ЦПК України ухвала суду від 16.05.2016 року є виконавчим документом.

Зазначило, що ухвала суду від 16.05.2016 року як виконавчий документ в силу ч. 2 ст. 432 ЦПК України є такою, що не підлягає виконанню, оскільки була винесена помилково; відомості, вказані у ній, є недостовірними; у боржника відсутній будь-який обов`язок перед стягувачем; заборгованість боржника, якої стосується ухвала, ніколи не існувала в природі та є фіктивною; арбітражне рішення від 06.03.2016 року, яке стало підставою для винесення вказаної ухвали, взагалі не підлягало визнанню та примусовому виконанню; мировою угодою, щодо якої винесена вказана ухвала, суд був введений в оману та в обхід законодавства було визнано дійсною фіктивну заборгованість боржника перед стягувачем; мирова угода, яка затверджена (визнана) вказаною ухвалою, по своїй суті є нікчемною, оскільки порушує публічний порядок України, та не породжує жодних правових наслідків; були відсутні достатні правові підстави для затвердження (визнання) вказаною ухвалою такої мирової угоди. Крім того, на сьогодні вже сплинули всі строки, передбачені для пред`явлення цієї ухвали до виконання.

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Гнатюк І.О. вимоги заяви підтримав з підстав, що в ній викладені. Просив заяву задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, проте, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви..

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали заяви та матеріали справи № 752/5409/16-ц, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи та заяви вбачається, що арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляду № Х-В/1-15, 06.03.2016 року винесено остаточне арбітражне рішення, яким стягнуто з ПП Будрекс-2002 на користь ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL заборгованість за договором позики в загальній сумі 10 505 053,52 доларів США, з яких 8 800 000 доларів США - сума позики, 1 604 733,52 доларів США - відсотки за користування позикою, нараховані за період з 01.01.2011 року по 23.07.2015 року, 100 320 доларів США - пеня за прострочення виконання зобов`язань, нарахована за період з 01.04.2015 року по 23.07.2015 року, а також стягнуто 11 000 доларів США в якості арбітражних витрат по арбітражному процесу.

15.03.2016 року ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL звернулося до ПП Будрекс 2002 з вимогою про виконання арбітражного рішення.

Листом від 23.03.2016 року боржник повідомив стягувача про відмову виконати арбітражне рішення.

У квітні 2016 року ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06.03.2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.05.2016 року визнано мирову угоду між ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL та ПП Будрекс-2002 . Вказаною ухвалою провадження у цивільній справі за клопотанням ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL до ПП Будрекс-2002 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06.03.2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15, закрито, визнано мирову угоду між ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL (адреса: Республіка Молдова, МД-2075, м. Кишинів, вул. Мештерул Маноле, буд. 12, ідентифікаційний номер: 1014600001481) та ПП Будрекс-2002 (адреса: Україна, 03680, м. Київ, вул. Козацька, буд. 122, код ЄДРПОУ: 31862449), відповідно до якої ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL (надалі - Стягувач) в особі Адміністратора (директора) Чуботару С., який діє на підставі Статуту підприємства, з однієї сторони, та ПП Будрекс-2002 (надалі - Боржник), в особі Директора Петрова Д.В., який діє на підставі Статуту підприємства, з іншої сторони, які в подальшому разом іменуються Сторони , а окремо - Сторона , оскільки в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа № 752/5409/16-ц за клопотанням стягувача ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06.03.2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, беручи до уваги результати проведених переговорів і досягнуті домовленості, Сторони бажають врегулювати спір на основі взаємних поступок та у спосіб, який задовольняє їх власні інтереси, на підставі ст. 175 ЦПК України, уклали мирову угоду (надалі Мирова угода ) на зазначених нижче умовах:

- Сторони досягли згоди та домовились про врегулювання та припинення на основі взаємних поступок спору між Сторонами у цивільній справі № 752/5409/16-ц, що перебуває у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва на підставі клопотання Стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю LYKRYST INTERNATIONAL про надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06.03.2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15 про порушення зобов`язань за договором цільової позики та стягнення грошових коштів.

- Боржник визнає в повному обсязі заборгованість перед Стягувачем, яка підтверджена Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15, у наступних сумах:

-10 505 053,52 (десять мільйонів п`ятсот п`ять тисяч п`ятдесят три долари п`ятдесят два центи) доларів США - заборгованість за договором цільової позики;

-11 000 (одинадцять тисяч) доларів США - заборгованість по арбітражним витратам у арбітражному розгляді.

- Боржник зобов`язується в рахунок виконання грошових зобов`язань перед Стягувачем, зазначених у пункті 2 цієї Мирової угоди, сплатити Стягувачу суму в розмірі 5 400 000 (п`ять мільйонів чотириста тисяч) доларів США.

- Сторони домовились, що сплата зазначеної в пункті 3 суми буде здійснюватися шляхом перерахування Боржником грошових коштів трьома рівними платежами, у розмірі 1 800 000 (один мільйон вісімсот тисяч) доларів США кожен, не пізніше 25 числа кожного місяця, наступного за місяцем, у якому ця Мирова угода набрала чинності, протягом трьох місяців на наступний рахунок Стягувача: № НОМЕР_1 в КБ Moldindconbank АТ, м. Кишинів, Республіка Молдова, SWIFT: MOLDMD2X309.

- Стягувач має право змінити банківські реквізити, вказані для здійснення зазначених платежів. Про зміну банківських реквізитів Стягувача, Боржник повинен бути повідомлений письмово та завчасно.

- Усі банківські витрати, податки, збори та будь-які інші додаткові витрати, пов`язані з перерахуванням коштів за Мировою угодою, Банку Боржника сплачуються Боржником, банку Стягувача - Стягувачем.

- Після сплати Боржником на користь Стягувача всієї суми, зазначеної в п. 3 Мирової угоди, усі зобов`язання Боржника перед Стягувачем вважаються виконаними в повному обсязі. Боржник звільняється від виконання решти грошових зобов`язань перед Стягувачем на суму 5 116 053,52 (п`ять мільйонів сто шістнадцять тисяч п`ятдесят три долари п`ятдесят два центи) доларів США.

- Після сплати Боржником на користь Стягувача всієї суми, зазначеної в п. 3 Мирової угоди, Стягувач гарантує та підтверджує відсутність будь-яких інших претензій та/або вимог до Боржника, що виникли у зв`язку з невиконанням Боржником остаточного арбітражного рішення, винесеного 6 березня 2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15.

- У разі якщо Боржник порушить умови, встановлені пунктами 3 та 4 цієї Мирової угоди, в тому числі, якщо не виконає будь-який черговий платіж у встановлені строки, Боржник буде зобов`язаний сплатити на користь Стягувача в повному обсязі суму заборгованості, що була ним визнана перед Стягувачем, відповідно до п. 2 цієї Мирової угоди.

- Ухвала суду, якою затверджено Мирову угоду, є підставою для купівлі, обміну іноземної валюти для здійснення неторговельних операцій, відповідно до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281.

- Ця Мирова угода вступає в дію з моменту її підписання Сторонами та постановлення судом ухвали про її визнання і діє до повного виконання зобов`язань, передбачених цією Мировою угодою.

- Ця Мирова угода є підставою для постановлення судом ухвали про закриття провадження у справі.

- Сторони підтверджують та гарантують, що умови даної Мирової угоди відповідають закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб та держави.

- Сторони та/або їх представники підтверджують та гарантують, що мають достатні повноваження на укладання та підписання цієї Мирової угоди. Наслідки укладання даної Мирової угоди, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Сторонам відомі та зрозумілі.

Рішенням власника ПП Будрекс-2002 від 31.05.2017 року № 31/05-1 ОСОБА_1 вийшов зі складу учасників ПП Будрекс-2002 та відступив належну йому частку корпоративних прав у розмірі 100%, що складає 500,00 грн, шляхом укладення договору купівлі-продажу на користь ТОВ Гарін та Партнери .

У вересні 2017 року відомості про власника ПП Будрекс-2002 - ТОВ Гарін та Партнери внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

05.02.2018 року між ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL та ТОВ Сіті Сервіс Дон укладено договір про відступлення прав вимоги до ПП Будрекс-2002 за мировою угодою від 28.04.2016 року, затвердженою ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.05.2016 року.

30.04.2018 року між ТОВ Сіті Сервіс Дон та ПП Будрекс-2002 укладено угоду про часткове погашення зобов`язання, предметом якої була передача останнім у власність ТОВ Сіті Сервіс Дон 281 вагоноцистерни на суму 37 900 000,00 грн.

15.06.2018 року між ТОВ Сіті Сервіс Дон та ТОВ Рейл Вей Ін укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого до останнього перейшло право власності на 281 вагоноцистерну на суму 37 900 000,00 грн.

12.06.2018 року власником (засновником) ПП Будрекс-2002 прийнято рішення № 12/6 про припинення діяльності підприємства шляхом його ліквідації у добровільному порядку та у відповідності до ч. 5 ст. 105 ЦК України встановлено шестимісячний строк для подання кредиторами своїх вимог до боржника.

05.07.2018 року відомості про припинення діяльності ПП Будрекс-2002 внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

30.08.2018 року ліквідатором ПП Будрекс-2002 Швецем О.В. отримано кредиторську вимогу від ТОВ Сіті Сервіс Дон про визнання останнього кредитором ПП Будрекс-2002 з вимогами в розмірі 244 546 207,96 грн.

Ліквідатор ПП Будрекс-2002 , вживаючи заходів по інвентаризації майна боржника, перевірці обґрунтованості заявлених кредиторських вимог, складанню ліквідаційного балансу, отримав банківські документи (зокрема, банківські виписки по рахунку), які, на думку ліквідатора боржника, свідчать про відсутність у ПП Будрекс-2002 боргових зобов`язань, про які йдеться в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року, та щодо яких були відсутні відомості про їх існування на час розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.10.2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП Будрекс-2002 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16.05.2016 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.09.2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.02.2021 року, відмовлено у задоволенні заяви ПП Будрекс-2002 про перегляд ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 16.05.2016 року за нововиявленими обставинами.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.206 року набрала законної сили та статусу остаточного судового рішення.

ПП Будрекс-2002 в порядку ст. 432 ЦПК України звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 752/5409/16-ц, в якій просила суд визнати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди у справі № 752/5409/16-ц, такою, що не підлягає виконанню у повному обсязі, посилаючись на те, що оскільки 15.12.2017 року вступила в силу нова редакція ЦПК України, то відповідно до положень ст. 208 ЦПК України ухвала суду від 16.05.2016 року є виконавчим документом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За правилами ст. 175 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 16.05.2016 року) мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції на момент постановлення ухвали від 1605.2016 року) виконанню державною виконавчою службою підлягають ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Вимоги до виконавчого документа закріплено у ст. 18 цього Закону.

Однією з підстав відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження є невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону).

Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 21.04.1999 року) було передбачено, що мирові угоди, які затверджені судом, відносяться до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Однак, Законом України від 18.11.2003 року № 1255 Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень положення п. 5 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження виключено.

Отже, на момент постановлення ухвали суду від 16.05.2016 року про визнання мирової угоди вона не відносилась до рішень, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на час винесення ухвали від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ; 10) рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 11) рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов`язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов`язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

У ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на час винесення ухвали від 16.05.2016 року) закріплені вимоги до виконавчого документа та передбачено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання визначені у ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній станом на 16.05.2016 року), згідно з п. 2 ч. 1 якої інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Отже, враховуючи положення законодавства, яке діяло на час прийняття судом ухвали від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди, суд надходить до висновку про те, що ухвала про затвердження мирової угоди від 16.05.2016 року не є виконавчим документом згідно зі ст. 17 Закону України Про виконавче провадження , та як виконавчий документ повинен містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , які діяли на час затвердження мирової угоди).

Внаслідок недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Матеріали справи не містять даних про те, що ухвала суді від 16.05.2016 року була приведена у відповідність до вимог Закону України Про виконавче провадження , що ухвала про визнання мирової угоди як виконавчий документ пред`являлась до примусового виконання, мали місце звернення з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Тому, суд вважає помилковим твердження про те, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року є виконавчим документом і набула такого статусу автоматично у зв`язку із набуттям чинності 15.12.2017 року змін до ЦПК України, згідно яких відповідно п. 2 ст. 208 ЦПК України ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, з огляду на що заява ПП Будрекс-2002 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 752/5409/16-ц в порядку ст. 432 ЦПК України задоволенню не підлягає.

При цьому посилання заявника на негайну дію норми права, що, на його думку, дає підстави застосування положень ЦПК України в редакції після 15.12.2017 року, суд не приймає до уваги з огляду на те, що питання незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп, від 09.02.1999 року № 1-рп/99, від 05.04.2001 року № 3-рп/2001, від 13.03.2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що зі змісту ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення або з інших причин не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Разом з тим, заявник доказів на підтвердження наявності обставин помилковості видачі, відсутності повного чи часткового обов`язку боржника у зв`язку з його припиненням, добровільності виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, також не надав.

Посилання заявника в обґрунтування поданої заяви на те, що відомості, вказані в ухвалі про затвердження мирової угоди від 16.05.2016 року, є недостовірними; у боржника відсутній будь-який обов`язок перед стягувачем; заборгованість боржника, якої стосується ухвала, ніколи не існувала в природі та є фіктивною; арбітражне рішення від 06.03.2016 року, яке стало підставою для винесення вказаної ухвали, взагалі не підлягало визнанню та примусовому виконанню; мировою угодою, щодо якої винесена вказана ухвала, суд був введений в оману та в обхід законодавства було визнано дійсною фіктивну заборгованість боржника перед стягувачем; мирова угода, яка затверджена (визнана) вказаною ухвалою, по своїй суті є нікчемною, оскільки порушує публічний порядок України, та не породжує жодних правових наслідків; були відсутні достатні правові підстави для затвердження (визнання) вказаною ухвалою такої мирової угоди, суд вважає спробою заявника переглянути ухвалу суду від 16.05.2016 року задля отримання іншого процесуального результату, при цьому вирішивши питання щодо обставин та прав й обов`язків осіб, які можуть бути встановлені лише при розгляді справи в позовному провадженні шляхом подання відповідного позову й в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо). До того ж, сторонами в такому процесі є особи, які беруть участь у справі від свого імені, з метою захисту власних прав чи інтересів, або забезпечення легітимності їх реалізації судом, при цьому юридичний інтерес сторін поєднує матеріально-правову та процесуально-правову складові.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, вказані обставини були покладені заявником у його заяву про перегляд ухвали від 16.05.2016 року за нововиявленими обставинами, за результатами розгляду якої постановою Київського апеляційного суду від 23.09.2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.02.2021 року, відмовлено у задоволенні заяви ПП Будрекс-2002 про перегляд ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 16.05.2016 року за нововиявленими обставинами. У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 року зазначено, зокрема, що підставою для перегляду ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 16.05.2016 року заявник зазначав про відсутність у боржника боргових зобов`язань, про які йдеться в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 16.05.2016 року, однак, директор ПП Будрекс-2002 ОСОБА_1 , будучи засновником цього підприємства, підписавши від імені підприємства мирову угоду (та підписавши договір цільового займу, додаткову угоду до цього договору) не міг не знати про відсутність заборгованості у підприємства перед ТОВ LYKRYST INTERNATIONAL .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 261, 432, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви адвоката Ювшина Віталія Сергійовича, в інтересах Приватного підприємства БУДРЕКС-2002 про визнання виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц, таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю LYKRYST INTERNATIONAL - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.

Суддя Хоменко В.С.