Ухвала

від 17.05.2022 по справі 752/5409/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5409/16-ц

Провадження № 6/752/278/22

У Х В А Л А

18 травня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Хоменко В.С.

за участю секретаря Павлюх П.В.,

розглянувши питання про самовідвід судді Хоменко В.С. від розгляду справи за заявою Приватного підприємства «Будрекс-2002» про визнання виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц, таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «LYKRYST INTERNATIONAL», -

ВСТАНОВИВ:

у жовтні 2021 року ПП «Будрекс-2002» в порядку ст. 432 ЦПК України звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі № 752/5409/16-ц, в якій просила суд визнати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди у справі № 752/5409/16-ц, такою, що не підлягає виконанню у повному обсязі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.11.2021 року у задоволенні заяви ПП «Будрекс-2002» про визнання виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц, таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.02.2022 року апеляційну скаргу ПП «Будрекс-2002» задоволено частково, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16.11.2021 року скасовано, справу для продовження розгляду направлено до суду першої інстанції.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2022 визначено суддю Хоменко В.С. для розгляду даної заяви.

Головуючим суддею Хоменко В.С. заявлено самовідвід з підстав того, що при постановленні ухвали від 16.11.2021 року за заявою ПП «Будрекс-2002» про визнання виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц, таким, що не підлягає виконанню, нею як головуючою, була висловлена її думка, в результаті чого вона дійшла висновку про те, що заява по суті задоволенню не підлягає, і відмовила у визнанні ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц як виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, але судом апеляційної інстанції постановлена ухвала була скасована без надання правової оцінки вимоги щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, лише з підстав не вирішення питання процесуального правонаступництва, і справа була повернута для продовження розгляду до суду першої інстанції. Проте, при розгляді дані обставини можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого по даній справі судді Хоменко В.С., оскільки при продовженні розгляду заяви підлягатимуть розгляду вимоги, які суддею були вирішені та щодо яких висловлено думку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно ч. 1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.04.1994 року у справі Сарава ді Карвальо, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду. Будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27.07.2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Відповідно до ст. 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

За даних обставин, оцінюючи мотиви заявленого самовідводу, з метою унеможливлення виникнення різного роду сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, у відповідності до правил суддівської етики, приймаючи до уваги практику розгляду справ Європейського суду з прав людини з означених питань, з урахуванням принципу цивільного процесуального права процесуальної економії, яка дає можливість вирішити питання про самовідвід на даній стадії, самовідвід підлягає задоволенню.

Інші обставини, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 41, 258-260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву головуючого по справі про самовідвід - задовольнити.

Відвести суддю Хоменко В.С. від розгляду заяви Приватного підприємства «Будрекс-2002» про визнання виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц, таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «LYKRYST INTERNATIONAL».

Цивільну справу № 752/5409/16-ц із заявою Приватного підприємства «Будрекс-2002» про визнання виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц, таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «LYKRYST INTERNATIONAL», - передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко