Постанова

від 22.02.2022 по справі 752/5409/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Єдиний унікальний номер справи 752/5409/16 Номер провадження 22-ц/824/4292/2022Головуючий у суді першої інстанції В.С. ХоменкоСуддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач

23 лютого 2022 року місто Київ

Номер справи 752/5409/16

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.

секретар судового засідання: Сіра Ю.М.

учасники справи:

заявник (боржник) Приватне підприємство «Будрекс -2002»

заінтересована особа (стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю «LYKRYST INTERNATIONAL»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будрекс-2002», подану представником Воробйовою Іриною Вікторівною

на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 16 листопада 2021 року, постановлену у складі судді Хоменко В.С., в приміщенні Голосіївського районного суду м.Києва, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2021 року ПП «Будрекс-2002» звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №752/5409/16 за клопотанням ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» до ПП «Будрекс-2002» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06.03.2016 Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15.

Заява обгрунтована тим, що ухвала суду від 16.05.2016, як виконавчий документ, у силу положень ч.2 ст. 432 ЦПК України є такою, що не підлягає виконанню, оскільки була винесена помилково, а вказані у ній відомості є недостовірними. Боржник стверджує, що у нього відсутній будь-який обов`язок перед стягувачем, оскільки вказана в ухвалі суду заборгованість ніколи не існувала та є фіктивною. Арбітражне рішення від 06.03.2016, яке стало підставою для постановлення вказаної ухвали, взагалі не підлягало визнанню та примусовому виконанню. Мировою угодою, щодо якої винесена вказана ухвала, суд був введений в оману та в обхід законодавства було визнано дійсною фіктивну заборгованість боржника перед стягувачем. Мирова угода, яка затверджена (визнана) вказаною ухвалою, по своїй суті є нікчемною, оскільки порушує публічний порядок України, та не породжує жодних правових наслідків. У суду були відсутні достатні правові підстави для затвердження (визнання) вказаною ухвалою такої мирової угоди, строк пред`явлення пред`явлення якої до виконання сплинув.

Посилаючись на викладені обставини заявник просив суд визнати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 про затвердження мирової угоди у справі № 752/5409/16 такою, що не підлягає виконанню у повному обсязі.

Разом із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню ПП «Будрекс-2002» подало заяву про заміну сторони у справі її правонаступником, у якій просив суд замінити стягувача ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» правонаступником ТОВ «Сіті Сервіс Дон», посилаючись на укладений 05.02.2018 між ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» та ТОВ «Сіті Сервіс Дон» договір про відступлення прав вимоги до ПП «Будрекс-2002» за мировою угодою від 28.04.2016, затвердженою ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.05.2016.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ПП «Будрекс-2002» про визнання виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16, таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа: ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL».

Не погоджуючись з ухвалою суду ПП «Будрекс-2002», через свого представника Воробйову І.В., подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судоми норм процесуального та матеріального права, просить її скасувати та постановити нове судове рішення, яким замінити стягувача ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» правонаступником ТОВ «Сіті Сервіс Дон», визнати виконавчий лист (ухвалу суду від 16.05.2016) таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПП «Будрекс-2002» зазначило, що суд безпідставно відмовив у розгляді заяви про заміну сторони у справі її правонаступником, посилаючись на те, що така заява повинна бути подана в окремому порядку на підставі ч.5 ст.442 ЦПК України. Суд зробив хибний висновок про те, що ухвала від 16.05.2016 не є виконавчим документом та не існує підстав для визнання її такою, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПП «Будрекс-2002» Гнатюк І.О. підтримав подану апеляційну скаргу з викладених підстав та просив її задовольнити.

Представник ТОВ «Сіті Сервіс Дон» Щегельський М.З. у судовому засіданні просив замінити сторону стягувача у справі ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» її правонаступником ТОВ «Сіті Сервіс Дон» з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу заявника.

Представник заінтересованої особи ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про час та місце розгляду справи Товариство повідомлялось, будь-яких заяв, клопотань від ного до суду не надходило.

Суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» з урахуванням вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, оскільки його неявка в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників заявника та ТОВ "Сіті Сервіс Дон", перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною другою статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За відсутністю чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий документ ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За статтею 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Так, відмовляючи у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи положення законодавства, яке діяло на час прийняття судом ухвали від 16.05.2016 про затвердження мирової угоди, вона не є виконавчим документом згідно зі ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», так як виконавчий документ повинен містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством дані (ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», які діяли на час затвердження мирової угоди), а матеріали справи не містять даних про те, що ухвала суді від 16.05.2016 була приведена у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та як виконавчий документ пред`являлась до примусового виконання, мали місце звернення з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. Суд вважав помилковим твердження про те, що ухвала Голосіївського районного суду м.Києва від 16.05.2016 є виконавчим документом і набула такого статусу автоматично у зв`язку із набуттям чинності 15.12.2017 змін до ЦПК України, згідно яких відповідно до положень ст.208 ЦПК України ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.

Крім того суд зазначив, що заява ПП «Будрекс-2002» про заміну сторони у справі її правонаступником, у якій Підприємство просило суд замінити стягувача ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» правонаступником ТОВ «Сіті Сервіс Дон», посилаючись на укладений 05.02.2018 між ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» та ТОВ «Сіті Сервіс Дон» договір про відступлення прав вимоги до ПП «Будрекс-2002» за мировою угодою від 28.04.2016, затвердженою ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.05.2016 не підлягає розгляду у даній справі, а повинна бути подана заявником у відповідності до положень ст. 442 ЦПК України.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, із матеріалів справи вбачається, що Голосіївським районним судом м. Києва 16.05.2016 постановлено ухвалу про затвердження (визнання) мирової угоди між стягувачем - TOB «LYKRYST INTERNATIONAL» та боржником - ПП «Будрекс-2002» у цивільній справі № 752/5409/16-ц за клопотанням ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» до ПП «Будрекс-2002» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06.03.2016 Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15.

Згідно матеріалів справи первісним кредитором (стягувачем) було TOB «LYKRYST INTERNATIONAL».

05 березня 2018 року між TOB «LYKRYST INTERNATIONAL» та TOB «Сіті Сервіс Дон» було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого TOB «LYKRYST INTERNATIONAL» передало у повному обсязі на користь ТОВ «Сіті Сервіс Дон», а останнє отримало у повному обсязі право вимоги до боржника - ПП «Будрекс - 2002», за мировою угодою від 28.04.2016, затвердженою ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва 16.05.2016 у цивільній справі №752/5409/16-ц.

23 березня 2018 року ТОВ «Сіті Сервіс Дон» повідомило боржника, ПП «Будрекс-2002», про факт укладання Договору про відступлення права вимоги та перехід прав вимог до нового кредитора - ТОВ «Сіті Сервіс Дон».

Так, за частиною першою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між TOB «LYKRYST INTERNATIONAL» та TOB «Сіті Сервіс Дон» Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 05.05.2018 оспорювався в установленному законом порядку, чи визнавався недійсним, а отже в силу норм ЦК України є правомірним, і підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміється заміна однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав і обов`язків від право попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участь у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Таким чином, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьом реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду (постанова Верховного Суду у справі № 643/4902/14-ц від 05.12.2018).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 та від 29 березня 2021 року по справі №2-5356/10.

Таким чином законодавець не визначає обов`язковість наявності виконавчих листів у заявника для заміни сторони у чинному Цивільному процесуальному кодексі України.

Отже, процесуальне правонаступництво, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Відтак передача кредитором своїх прав іншій особі за договором про відступлення права вимоги, є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, що відповідає положенням ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», а тому у даному випадку така заява не потребує її подання в окремому порядку про що зазначив суд в ухвалі, занесеній до протоколу судового засідання.

Суд не дослідив наявність у заявника TOB «Сіті Сервіс Дон» правових та документально обгрунтованих підстав для заявлення вимог про заміну сторони у справи.

У матеріалах справи наявна заява TOB «Сіті Сервіс Дон» про заміну сторони у справі - стягувача TOB «LYKRYST INTERNATIONAL» правнаступником TOB «Сіті Сервіс Дон», яка судом першої інстанції розглянута не була.

Крім того, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково має відбуватися виключно в судовому порядку відповідно до вимог статті 432 ЦПК України, а новий стягувач має процесуальне право звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання на підставі статті 433 ЦПК України.

Без заміни сторони у виконавчому документі правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, зважаючи на факт укладення 05.03.2018 між TOB «LYKRYST INTERNATIONAL» та ТОВ «Сіті Сервіс Дон» Договору про відступлення прав вимоги (цесії), суд першої інстанції, розглядаючи заяву ПП «Будрекс-2002» про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, повинен був розглянути питання щодо процесуального правонаступництва у цій справі, ураховуючи що TOB «LYKRYST INTERNATIONAL» вибуло із цих правовідносин.

При наявних порушеннях норм процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду із вирішенням питання про процесуальне правонаступництво ТОВ «Сіті Сервіс Дон».

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За вимогами п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вищезазначених обставин, оскаржувана ухвала суду постановлена без додержання норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При продовженні розгляду справи, після вирішення питання про правонаступництво, суду першої інстанції необхідно перевірити наявність підстав, на які посилається заявник, для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та ухвалити законне, обгрунтоване судове рішення з цього питання.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює судове рішенні та не ухвалює нове, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 386, 389 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будрекс-2002», подану представником Воробйовою Іриною Вікторівною, задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 16 листопада 2021 року скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повна постанова складена 22.04.2022.

Судді

Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна