Ухвала

від 28.06.2022 по справі 752/5409/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5409/16-ц

Провадження № 6/752/278/22

У Х В А Л А

іменем України

29.06.2022 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Гладибороди Л.О., розглянувши заяву представника Приватного підприємства «БУДРЕКС-2002» - адвоката Ювшина Віталія Сергійовича про визнання виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «LYKRYST INTERNATIONAL», -

в с т а н о в и в:

ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року закрито провадження у цивільній справі за клопотанням ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» до ПП «Будрекс-2002» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 6 березня 2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15. Постановлено визнати мирову угоду між ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» та ПП «Будрекс-2002» (адреса: Україна, 03680, м. Київ, вул. Козацька, буд. 122. (том 1 а.с. 85).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.10.2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "Бедрекс -2002" на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.06.2020 року задоволено заяву ліквідатора ПП "Будрекс - 2002" Швеця О.В. про перегляд ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 р. за нововиявленими обставинами. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 травня 2016 року скасовано та відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Lykryst International» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06 березня 2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.02.2021 року, скасована ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 24 червня 2020 року та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено ПП «Будрекс-2002» у задоволенні заяви про перегляд ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 16 травня 2016 року за нововиявленими обставинами. (а.с. 121 т.3)

У жовтні 2021 року ПП «Будрекс-2002» звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №752/5409/16 за клопотанням ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» до ПП «Будрекс-2002» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 06.03.2016 Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15. (а.с. 131 т.3)

Заява обґрунтована тим, що ухвала суду від 16.05.2016, як виконавчий документ, у силу положень ч.2 ст. 432 ЦПК України є такою, що не підлягає виконанню, оскільки була винесена помилково, а вказані у ній відомості є недостовірними. Боржник стверджує, що у нього відсутній будь-який обов`язок перед стягувачем, оскільки вказана в ухвалі суду заборгованість ніколи не існувала та є фіктивною. Арбітражне рішення від 06.03.2016, яке стало підставою для постановлення вказаної ухвали, взагалі не підлягало визнанню та примусовому виконанню. Мировою угодою щодо якої винесена вказана ухвала, суд був введений в оману та в обхід законодавства було визнано дійсною фіктивну заборгованість боржника перед стягувачем. Мирова угода, яка затверджена (визнана) вказаною ухвалою, по своїй суті є нікчемною, оскільки порушує публічний порядок України та не породжує жодних правових наслідків. У суду були відсутні достатні правові підстави для затвердження (визнання) вказаною ухвалою такої мирової угоди, строк пред`явлення пред`явлення якої до виконання сплинув.

Посилаючись на викладені обставини заявник просив суд визнати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 про затвердження мирової угоди у справі № 752/5409/16 такою, що не підлягає виконанню у повному обсязі.

Ухвалою Голосіївського айонного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні заяви адвоката Ювшина Віталія Сергійовича про визнання виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц таким, що не підлягає виконанню, стягувач: ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL». (а.с. 16 т.4)

Постановою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2022 року скасована ухвала Голосіївського айонного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року, а справа для продовження розгляду направлена до суду першої інстанції. (а.с. 88 т.4)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.05.2022 року задоволена заява головуючого по справі про самовідвід судді Хоменко В.С. (а.с. 95 т.4)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 червня 2022 року стягувача ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» замінено на ТОВ «Сіті Сервіс Дон» (ЄДРПОУ 37296294), як правонаступника за правом грошової вимоги.

В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив її задовольнити.

Представник ТОВ "Сіті Сервіс Дон" в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Згідно ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року закрито провадження у цивільній справі за клопотанням ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» до ПП «Будрекс-2002» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення, винесеного 6 березня 2016 року Арбітражним судом Ad Hoc у складі одного арбітра Budu Pavel, що був створений відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ в редакції 1976 року по арбітражному розгляді № Х-В/1-15. Постановлено визнати мирову угоду між ТОВ «LYKRYST INTERNATIONAL» та ПП «Будрекс-2002» (адреса: Україна, 03680, м. Київ, вул. Козацька, буд. 122. (том 1 а.с. 85).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції визначає, що виконавчими документами є ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративне правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

15 грудня 2017 року вступила в силу нова редакція ЦПК України, п. 2 ст. 208 якого встановлено, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом.

Заявник як на підставу для задоволення заяви в даній справі посилався на те, що ухвала суду від 16.05.2016, як виконавчий документ, у силу положень ч.2 ст. 432 ЦПК України є такою, що не підлягає виконанню, оскільки була винесена помилково, а вказані у ній відомості є недостовірними. Боржник стверджує, що у нього відсутній будь-який обов`язок перед стягувачем, оскільки вказана в ухвалі суду заборгованість ніколи не існувала та є фіктивною. Арбітражне рішення від 06.03.2016, яке стало підставою для постановлення вказаної ухвали, взагалі не підлягало визнанню та примусовому виконанню. Мировою угодою, щодо якої винесена вказана ухвала, суд був введений в оману та в обхід законодавства було визнано дійсною фіктивну заборгованість боржника перед стягувачем. Мирова угода, яка затверджена (визнана) вказаною ухвалою, по своїй суті є нікчемною, оскільки порушує публічний порядок України, та не породжує жодних правових наслідків. У суду були відсутні достатні правові підстави для затвердження (визнання) вказаною ухвалою такої мирової угоди, строк пред`явлення пред`явлення якої до виконання сплинув.

Згідно вимог частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Заявник, як на підставу для задоволення заяви в даній справі, посилався на те, що сплив строк пред`явлення ухвали суду до виконання.

Законодавець не дав чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у частині другу статті 432 ЦПК України, на яку посилався заявник у даній справі.

При цьому, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Подібні правові висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 308/6024/14 (провадження № 61-15084св19) та у постанові Верховного суду від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц.

Частиною 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог заяви в даній справі та визнання спірного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника Приватного підприємства «БУДРЕКС-2002» - адвоката Ювшина Віталія Сергійовича про визнання виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц, таким, що не підлягає виконанню, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «LYKRYST INTERNATIONAL» - задовольнити.

Визнати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року про затвердження мирової угоди у цивільній справі № 752/5409/16-ц такою, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: