Постанова

від 30.11.2021 по справі 161/20019/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/20019/19 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В. В. Провадження № 22-ц/802/1444/21 Категорія: 68 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Федонюк С. Ю., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Савчук Т. Ф.,

з участю:

представника позивача адвоката Андріяш Н. В.,

представника відповідача адвоката Мартинюка С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 вересня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 29.11.2019 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя в якому просив визнати за ним право власності на: - Ѕ частину земельної земельну ділянку для індивідуального садівництва, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0006, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - Ѕ частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 0710100000:11:058:0063, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; - на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, в тому числі гараж Б-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; - на Ѕ частину земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Зміїнець, площею 0,1200 га; на Ѕ частину квартири загальною площею 119 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; - на Ѕ частину земельних ділянок загальною площею 26 га, що знаходяться у Любомльському району Волинської області з цільовим призначенням - для особистого селянського господарства; визнати право на корпоративні права у ТОВ Офісно-торговий центр , що становлять 50% статутного капіталу ТОВ Офісно-торговий центр ; визнати право на копоративні права у ТзОВ Фірма Любарт , що становлять 99% статутного капіталу ТзОВ Фірма Любарт .

Відповідно до заяви від 14.12.2020 розмір позовних вимог ОСОБА_1 було збільшено та доповнено позовні вимоги вимогами наступного змісту: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину грошової компенсації за частку у відчуженому ОСОБА_2 транспортному засобі Mercedes-Benz S500, 2014 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 ; транспортному засобі Mercedes-Benz G350, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 ; транспортному засобі BMW X5, 2010 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 ; поділити спільні сумісні кошти, що розміщені на рахунках, відкритих у банківських установах на ім`я ОСОБА_2 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину таких грошових коштів.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.01.2020 провадження у справі відкрито.

17.02.2020 ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, яка 27.03.2020 була уточнена, а 14.12.2020 ОСОБА_2 подано заяву про збільшення позовних вимог, а 01.03.2021 - заяву про уточнення однієї позовної вимоги.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.07.2020 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 прийнято, вимоги за первісним та зустрічним позовом об`єднано в одне провадження.

16.09.2021 ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову. В своїй заяві позивач, посилається на те, що спірне майно, яке набуте під час спільного проживання, зареєстроване на відповідачку ОСОБА_2 , яка відмовляється від добровільного його поділу. Вважає, що існує реальна можливість вибуття майна з спільної сумісної власності, що в подальшому може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- земельну ділянку для індивідуального садівництва, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0006, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 0710100000:11:058:0063, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0, 1200 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- житловий будинок по АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку площею 0,2626 га, кадастровий номер 0710100000:31:131:0016, за адресою АДРЕСА_5 ;

- квартиру, загальною площею 119 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку загальною площею 4,0001 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 0723380400:04:009:0266;

- земельну ділянку загальною площею 0,4534 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 0723380400:04:009:0264;

- земельну ділянку загальною площею 5,5458 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 0723380400:04:009:0267;

- земельну ділянку загальною площею 2,0003 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 0723380400:04:009:0252;

- земельну ділянку загальною площею 6,0000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 0723380400:04:009:0265;

- земельну ділянку загальною площею 3,9800 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 0723380400:04:009:0268;

- земельну ділянку загальною площею 3,9800 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 0723380400:04:009:0269.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 вересня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходів забезпечення первісного позову шляхом накладення арешту на:

1) земельну ділянку для індивідуального садівництва, кадастровий номер: 0710100000:11:058:0006, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1487514507101;

2) земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 0710100000:11:058:0063, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1449892207101;

3) квартиру загальною площею119 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 22834652.

В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 вересня 2021 року про забезпечення позову. Вказує, що ОСОБА_1 не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, стороною позивача не доведено, що вона має намір відчужити спірне майно. Крім того, майно є об`єктом права спільної сумісної власності, розпорядження таким майном і після розірвання шлюбу здійснюється за взаємною згодою співвласників, передбачає укладення договору, який підлягає нотаріальному посвідченню та отримання нотаріально посвідченої згоди другого з подружжя на відчуження. Суд не мотивував свою ухвалу. Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову повністю.

Відзив на апеляційну скаргу в цій справі не подавався.

Представник відповідача адвокат Мартинюк С. І. в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав з підстав, що в ній наведені.

Представник позивача адвокат Андріяш Н. В. апеляційну скаргу не визнала та просила залишити її без задоволення.

Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання можливого рішення про задоволення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову).

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні докази державної реєстрації права власності майно, щодо якого ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 вересня 2021 року вжито заходів забезпечення позову, за відповідачем ОСОБА_2 , а саме воно є предметом первісного позову. Має місце реальний спір між сторонами з приводу поділу майна подружжя. Тому правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову - накладення арешту на це майно.

У поданій заяві про забезпечення позову вказано вид забезпечення, зазначено усю необхідну інформацію про предмет забезпечення. Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Правова природа арешту майна, вчиненого у зв`язку із провадженням в цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи, зокрема, може відчужити майно, а тому підставою забезпечення позову є саме обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд вважає у даному випадку допустимими заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть виникнути в результаті невжиття цих заходів.

Оскільки предметом спору в даній справі є поділ майна подружжя, вимоги мають майновий характер, встановлено, що обраний судом вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що набуте у власність під час перебування у шлюбі, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відчуження нерухомого майна здійснюється виключно за нотаріально посвідченими договорами та з отриманням згоди другого з подружжя, не заслуговує на увагу, так як не спростовує того, що спірне майно може бути відчужено в іншому порядку.

З огляду на предмет спору - поділ спірного майна, доводи ОСОБА_1 про продаж ОСОБА_2 автомобілів, суд апеляційної інстанції вважає, що існує реальна загроза того, що відповідач вчинятиме дії направлені на уникнення виконання можливого рішення у цій справі.

Закон не обмежує права на повторне звернення з заявою про забезпечення позову і вирішення раніше судом цього питання дозволяє його розгляд за іншою заявою про забезпечення позову. Вказана в апеляційній скарзі ухвала від 22 січня 2020 року була постановлена судом за іншою заявою позивача, та суд відмовив в задоволенні заяви з підстав ненадання доказів.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також про невідповідність ухвали фактичним обставинам справи, її не вмотивованість та не обгрунтованість.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що 18 жовтня 2021 року постановлена ухвала суду, якою задоволена частково заява відповідача ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову і вжито заходи забезпечення зустрічного позову - накладено арешт на інше спірне майно.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 вересня 2021 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді