Ухвала

від 07.12.2021 по справі 274/7156/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/7156/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

третьої особи ОСОБА_7 ,

адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , діючого в інтересах ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 листопада 2021 року,

в с т а н о в и в:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_11 , та у кримінальному провадженні № 12021060480000701 від 12.11.2021 накладено арешт на: 1) машини для обдирання в кількості 2 шт., зі слів потерпілого марки «Valete» та «Simsa», які згідно видаткової накладної № 1 від 03.07.2020 належать ФОП ОСОБА_12 та перебувають у володінні ОСОБА_13 ; 2) рубальну машину типу «RM51», яка згідно видаткової накладної № 30 від 17.06.2015 належить ФГ «Захід-Овоч» (засновником та керівником якого є ОСОБА_7 ) та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 3) стрічкові пилорами в кількості 2 штук, які згідно видаткової накладної № 1 від 23.04.2015 належить ФГ «Захід-Овоч» (засновником та керівником якого є ОСОБА_7 ) та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 4) верстат деревообробний (дробарка), яка згідно видаткової накладної № 1 від 03.07.2020 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 5) верстат для оброблення деревини (машина зшиваюча раму CORALI М125 для з`єднання дошок з боковими кутниками), яка згідно митної декларації від 26.12.2014 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 6) зшиваючу машину «CORALI М65», яка згідно митної декларації від 26.12.2014 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 7) зшиваючу машину «CORALI М65», яка згідно видаткової накладної № 1 від 03.07.2020 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 8) ковш металевий орієнтовним об`ємом 3 куб.м, який згідно показань потерпілого ОСОБА_12 належить йому та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 9) горбильно-обрізний верстат, який згідно накладної № 15 від 19.03.2019 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 10) верстат для торцування палетної заготовки СТМ4, який згідно накладної № 17 від 20.03.2019 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 11) многопильний станок, який згідно накладної № 1 від 23.04.2015 належить ФГ «Захід-Овоч» (засновником та керівником якого є ОСОБА_7 ) та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 12) палетно-торцевальний станок, який згідно накладної № 1 від 23.04.2015 належить ФГ «Захід-Овоч» (засновником та керівником якого є ОСОБА_7 ) та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 13) автомобільний причіп до вантажного автомобіля державний номерний знак НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 14) автомобільний причіп до вантажного автомобіля державний номерний знак НОМЕР_3 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 зареєстрований за ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 15) автомобіль марки «ЗИЛ» автокран, державний номерний знак НОМЕР_5 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 зареєстрований за ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 16) поворотний кран, який згідно накладної № 1 від 17.02.2021 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 17) пилораму стрічкову ВГС-1200, яка згідно накладної № 1 від 03.07.2020 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 18) зшиваючу машину «СОКАЬІ»(для з`єднання дна тарного), яка згідно накладної № 1 від 03.07.2020 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 19) розрізну пилу (верстат розрізний з дисковою пилою), яка згідно накладної № 4 від 29.09.2020 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 20) розрізну машину «Согаїі» в 2-х частинах (верстат розрізний М-109 з дисковою пилою), яка згідно накладної № 4 від 29.09.2020 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 21) рубальну машину RM-800 в розібраному стані, яка згідно видаткової накладної № 23 від 18.03.2019 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 22) рубальний станок (верстат деревообробний ділильний), який згідно видаткової накладної № 1 від 03.07.2020 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 ; 23) безшпиндельний станок (верстат лущільний безшпиндельний), який згідно видаткової накладної № 14 від 06.05.2020 належить ФОП ОСОБА_12 та перебуває у володінні ОСОБА_13 , тимчасово позбавивши власників, користувачів, володільців майна права на відчуження, розпорядження та користування майном.

Свої висновки слідчий суддя мотивував обставинами кримінального провадження, метою та підставами застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тим, що вилучене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, є безпосереднім об`єктом кримінально-протиправних дій, може містити на собі сліди вчиненого правопорушення, та достатністю підстав вважати, що може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому існує потреба в забезпеченні їх збереження, тобто підтверджені підстави, передбачені ст.ст.170, 171, 173 КПК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в повному обсязі. При цьому, звертає увагу на те, що обшук було проведено без ухвали слідчого судді, як невідкладний, а огляд місця події було проведено на підставі, як зазначив слідчий, з дозволу власника. В свою чергу, згідно протоколу обшуку обшук проводився та майно вилучалося та описувалося за адресою: АДРЕСА_1 , а вже згідно клопотання слідчого арешт слід накласти на майно, яке знаходиться в будівлях та на території за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно доданих суду до клопотання документів, вбачається, що потерпілим в даному кримінальному провадженні являється ОСОБА_12 . Суду представником ФОП ОСОБА_14 та представником ОСОБА_10 надавалися пояснення та зверталася увага на те, що майно на яке накладено арешт не має ідентифікуючих ознак, зазначення цього майна слідчим у клопотанні фактично взято з накладних наданих потерпілим в провадженні ОСОБА_7 . Крім того, слідчий при проведенні невідкладного обшуку не мотивував підстав проведення його без ухвали суду посилаючись на випадки визначені КПК України (ч.3 ст.133 КПК України), також при проведенні обшуку на території де знаходиться виробництво не з`ясував наявність там інших юридичних осіб, не залучив до проведення обшуку керівників юридичних осіб або уповноважених осіб юридичної особи, не вручив їм копію протоколу проведеного обшуку, згідно якого було вилучено майно, як це передбачено абз.2 ч.9 ст.236 КПК України, натомість слідчим не було дотримано вищезазначених вимог КПК України.

Звертає увагу і на те, що в клопотанні про накладення арешту на тимчасово вилучене майно слідчий та прокурор просять накласти арешт на майно, яке начебто належить потерпілому ОСОБА_12 , а також в переліку майна на яке намагаються накласти арешт зазначається про майно ОСОБА_7 та Фермерського господарства «Захід-Овоч». Таким чином, слідчий ототожнює майно потерпілого ОСОБА_12 з майном його родичів та майном юридичної особи де потерпілий є засновником, хоча не взято до уваги, що від імені юридичної особи має виступати її керівник, а від імені іншої фізичної особи може виступати її представник.

Крім того, згідно протоколу обшуку під п.5 вилучається: верстат для оброблення деревини (машина для з`єднання рамок з боковими кутниками), а згідно клопотання слідчого та ухвали суду судом накладено арешт на верстат для оброблення деревини (машина зшиваюча раму CORALi МІ25 для з`єднання дошок з боковими кутниками), тобто фактично накладено арешт на майно, яке не вилучалося слідчим під час обшуку.

Майно, яке фактично знаходиться на території де проводився обшук та огляд місця події належить на праві власності ФОП ОСОБА_14 та передано в оренду ФОП ОСОБА_13 , на підтвердження чого представником було надано документи у вигляді договору купівлі-продажу майна, акту прийому-передачі до договору купівлі-продажу та договору оренди майна. Представниками власника та орендаря суду було надано пояснення про те, що на території де вилучалося майно знаходиться виробництво на якому знаходяться різного роду станки, машини та верстати, а також було повідомлено, що неможливо пояснити точне місце знаходження чи якісь ознаки машин та верстатів на які слідство намагалося накласти арешт з тих підстав, що назви майна вказані в клопотанні про арешт майна відрізняються від того майна, що фактично знаходиться на місцевості. Майно описане слідчим під час обшуку та огляду місця події здійснювалося в присутності ОСОБА_12 , який володіє інформацією щодо майна, яке знаходиться на території де був обшук так як останній був бізнес-партнером ФОП ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_15 . Майно, яке зареєстроване за потерпілим ОСОБА_12 , не вибувало з користування потерпілого адже воно знаходиться на території де фактично здійснювали господарську діяльність через ТОВ «Західна регіональна будівельна компанія» ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Доступ до вказаного майна ОСОБА_12 є вільним та останній не обмежений в праві користування чи розпорядження даним майном, а тому не вбачаємо, що накладення арешту на вказане майно буде дієвим заходом забезпечення кримінального провадження. Адже, а ні в клопотанні, а ні в додатках немає доказів обмеження права власності ОСОБА_12 на зареєстроване за ним майно, твердження про обмеження ОСОБА_12 , у праві користування, володіння та розпорядження майном зі сторони ОСОБА_10 є надуманими ОСОБА_12 та нічим не підтвердженими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників третіх осіб, які просили апеляційну скаргу задовольнити, заперечення третьої особи ОСОБА_7 та прокурора щодо задоволення апеляційної скарги адвоката, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених, ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як вважає апеляційний суд, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, надав достатні і належні докази тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

З матеріалів провадження убачається, що ці вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримано.

Як зазначено в клопотанні про накладення арешту на майно (а.п.10-11), в провадженні СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021060480000701 від 12.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.11.2021 до Бердичівського РВП звернувся із заявою ОСОБА_12 про те. що протягом 2021 року невідома особа привласнила деревообробне та інше обладнання, яке було ним надане в оренду протягом 2017- 2020 років до ТОВ «Західна регіональна будівельна компанія» (код ЄДРПОУ 35868088) та ПП «АЙВА» (код ЄДРПОУ 38261566), для здійснення господарської діяльності (діяльності пилорами) на території промислової зони по вул. Південній. 5 в с. Мирне, Бердичівського району.

Допитаний ОСОБА_12 повідомив, що у АДРЕСА_1 , у його власності знаходиться частина будівлі, розміром 1/2 частки. За даною територією фактично розміщене деревообробне підприємство, на яке він завіз власне деревообробне обладнання, де разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_15 займалися деревообробною діяльністю. Однак з середини жовтня 2021 року була виставлена охорона на території підприємства і за вказівкою ОСОБА_10 його перестали допускати до власного приміщення та до власного обладнання і транспортних засобів.

До протоколу допиту потерпілий ОСОБА_12 долучив копії накладних та митної декларації, що підтверджують придбання ним обладнання та власність на нього, в загальній кількості разом із транспортними засобами 32 одиниць.

12.11.2021 з дозволу ОСОБА_12 проведено огляд належної йому на праві власності будівлі, розташованої на території по АДРЕСА_1 , під час чого, в середині будівлі виявлено лише 6 одиниць обладнання.

Після чого, потерпілий ОСОБА_16 , з метою збереження належного йому майна звернувся із заявою про невідкладне проведення обшуку сусідніх будівель, які розташовані на території по АДРЕСА_1 , оскільки у разі зволікання, належне йому майно може бути вивезене невідомими особами та назавжди відчужене.

Тому, враховуючи обставини які склалися, зокрема те, що з метою врятування майна потерпілого, виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання майна, яке було здобуте у результаті вчинення кримінального правопорушення, у слідства виникла необхідність у невідкладному проведенні обшуку у будівлях та на території, розташованих по АДРЕСА_2 , без добровільної згоди її власників чи користувачів.

В ході обшуку зазначених будівель та території виявлено та вилучено 14 одиниць обладнання та 3 одиниці транспортних засобів, а саме: 1) машини для обдирання в кількості 2 шт., зі слів потерпілого марки «Valete» та «Simsa»; 2) рубальну машину типу «RM51», 3) стрічкові пилорами в кількості 2 штук; 4) верстат деревообробний (дробарка); 5) верстат для оброблення деревини (машина для з`єднання дошок з боковими кутниками); 6) зшивальну машину «CORALI М65»; 7) зшивальну машину «CORALI М65»; 8) ковш металевий орієнтовним об`ємом 3 куб.м.; 9) горбильно-обрізний верстат; 10) верстат для торцування палетної заготовки СТМ4; 11) многопильний станок; 12) палетно-торцевальний станок; 13) автомобільний причіп до вантажного автомобіля державний номерний знак НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_12 ; 14) автомобільний причіп до вантажного автомобіля державний номерний знак НОМЕР_3 , що зареєстрований за ОСОБА_12 ; 15) автомобіль марки «ЗИЛ» автокран, державний номерний знак НОМЕР_5 ; 16) поворотний кран; 17) пилораму стрічкову ВГС-1200.

Крім того, з письмового дозволу власника ОСОБА_12 , 12.11.2021 проведено огляд у його будівлі по АДРЕСА_1 , під час чого виявлено обладания: 1) зшиваючу машину «Кораллі»; 2) розрізну пилу (верстат розрізний з дисковою пилою); 3) розрізну машину «Согаіі» в 2-х частинах (верстат розрізний М-109 з дисковою пилою); 4) рубальну машину М-800 в розібраному стані; 5) рубальний станок (верстат деревообробний ділильний); 6) безшпіндельний станок (верстат).

Вказане обладнання і транспортні засоби відповідно до наданих потерпілим документів (видаткових накладних, накладних, митної декларації та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів) належить ОСОБА_12 . Разом з тим, зазначення у клопотанні більш детальні ідентифікуючі ознаки вилученого обладнання, а саме модель кожної із вилучених речей, не було за можливе у зв`язку з відсутністю даних ідентифікуючих ознак на кожному вилученому обладнанні.

Дане обладнання залишено на місцях його виявлення на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_12

13.11.2021 слідчому судді Бердичівського міськрайонного суду подано клопотання про арешт виявленого обладнання та транспортних засобів.

Як встановлено в ході апеляційної перевірки матеріалів провадження, звертаючись до суду з вказаним клопотанням, слідчий просив накласти арешт на вилучене майно в ході проведення обшуку у будівлях та на території, розташованих по АДРЕСА_2 .

На підтвердження доводі клопотання про арешт майна слідчим додано: витяг з ЄРДР з якого убачається, що 12.11.2021 було зареєстровано кримінальне провадження №12021060480000701 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_5 ; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_3 ; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_7 ; лист про надання інформації за №7313 від 16.11.2021; постанову про визнання речовими доказами від 13.11.2021; копію договору оренди за №16/11 від 08.11.2021; протокол прийняття заяви ОСОБА_12 про вчинення кримінального правопорушення від 12.11.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 12.11.2021; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; витяги з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; копію договору оренди землі №08-2019 від 03.12.2019; копію акту прийому-передачі об`єкта оренди від 03.12.2019; видаткові накладні від 17.02.2021, 29.09.2020, 03.07.2020, 06.05.2020, 17.06.2015, 23.04.2015, 18.03.2019, 19.03.2019, 20.03.2019; митну декларацію від 26.12.2014; копію договору оренди виробничого обладнання №13/02-20 від 13.02.2020; копія акту прийому- передачі виробничого обладнання від 13.02.2020; копію договору оренди №2 від 01.08.2019, копію договору оренди обладнання від 01.08.2019; копію акту прийому-передачі від 01.08.2019; копію договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 18.11.2017; копію протоколу огляду місця події від 12.11.2021; копію заяви про проведення обшуку від 12.11.2021; копію дозволу на проведення обшуку від 12.11.2021; копію розписки про отримання на відповідальне зберігання обладнання від 12.11.2021; копію протоколу обшуку від 12.11.2021; копію договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2021; копія акту приймання-передачі приміщення від 01.02.2021; копію договору купівлі-продажу обладнання від 02.06.2006; копію акту приймання-передачі майна від 10.06.2006; ілюстративні таблиці з зображенням обладнання; копію договору оренди обладнання від 01.03.2021; копію акту приймання-передачі від 01.03.2021; копію довіреності за №35 від 08.11.2021; митні накладні від 08.04.2012, 03.07.2020.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки майна, передбаченого статтею 98 КПК України, відповідно до тієї фабули, яка зазначена у витягу з ЄРДР у вказаному кримінальному проваджені і ці обставини доведено слідчим доданими до клопотання доказами, а відтак існували реальні підстави для накладення арешту на це майно, яке вилучене в ході проведення обшуку у будівлях та на території, розташованих по вул. Південній, 5, 5-г1 в с. Мирне, Бердичівського району, з метою збереження такого і використання його як докази у кримінальному провадженні.

В свою чергу, слідчий суддя, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає вимогам ч.2 ст.170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

Крім того, слідчим суддею ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, та зроблено правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування та накладення арешту на вказане майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати щодо наявності існування ризиків, передбачених ч.11 ст.170 КПК України.

З огляду на зазначене, як вважає апеляційний суд, висновки слідчого судді про арешт майна викладені в оскаржуваному рішенні, цілком доведені матеріалами кримінального провадження та долученими до клопотання про накладення арешту документами на підтвердження того, що обмеження прав власника співвідносяться із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для їх арешту.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав, відповідає вимогам КПК України.

При цьому, апеляційні доводи захисника щодо проведення обшуку у будівлях та на території, розташованих по АДРЕСА_2 без ухвали слідчого судді, а огляд місця події було проведено на підставі дозволу власника, є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів провадження №274/7156/21, 12.11.2021 з письмового дозволу ОСОБА_12 (потерпілого у провадженні) проведено огляд належної йому на праві власності будівлі, розташованої на території по АДРЕСА_1 , під час чого, в середині будівлі виявлено лише 6 одиниць обладнання (а.п.54). В подальшому, потерпілий ОСОБА_16 , з метою збереження належного йому майна звернувся із заявою про невідкладне проведення обшуку сусідніх будівель, які розташовані на території по АДРЕСА_1 (а.п.55, 56), оскільки у разі зволікання, належне йому майно може бути вивезене невідомими особами та назавжди відчужене.

Проведення цих слідчих дій, в даному випадку, огляд місця події та обшук від 12.11.2021 проведений у відповідності до норм ч.3 ст.233 КПК України, як у невідкладному випадку, пов`язаному із врятуванням майна потерпілого (на що останнім було надані підтверджуючи документи його права власності). В подальшому, у відповідності до вище зазначеної статті КПК України, слідчий за погодженням із прокурором після здійснення вище зазначених дій (обшук у будівлях та на території, розташованих по АДРЕСА_2 ) належно звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку, за результатами судового розгляду якого слідчим суддею Бердичівського міськрайонного суду постановлена відповідна ухвала від 15.11.2021 про задоволення клопотання слідчого на надання дозволу на проведення обшуку у будівлях та на території, розташованих по АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено відповідне майно, таким чином легалізувавши проведений обшук за вказаною адресою. В свою чергу, зазначення у клопотанні слідчого про накладання арешту на майно - у будівлях та на території за адресою: АДРЕСА_2 , а в протоколах обшуку, обшук проводився та майно вилучалося та описувалося за адресою: АДРЕСА_1 , на що посилається адвокат в скарзі, є безпідставними, оскільки, фактично обшук 12.11.2021 проводився в сусідніх будівлях, що розташовані на території по АДРЕСА_1 .

При цьому, за результатами обшуків 12.11.2021, органом досудового розслідування складено протоколи (а.п.54, 58-61) з залученням відповідних понятих, спеціалістів, як і володільця потерпілого ОСОБА_12 , події фіксувались за допомогою фотоапарату, жодних заяв та заперечень від учасників подій не заявлялось та до цих протоколі не вносилось.

Доводи апеляційної скарги щодо належності верстатів, машин та станків іншим юридичним особам були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, як доводи заперечення проти задоволення клопотання, при цьому, висновків слідчого судді, з якими погоджується і апеляційний суд, не спростовують. Переконливих доказів належності вилученого майна за результатами обшуку 12.11.2021 іншим юридичним особам (зокрема, ФОП ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_15 ) стороною захисту суду апеляційної інстанції не надано.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси як власника майна, так і інших осіб. Слідчий суддя дотримався вимог п.п.5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, та врахував розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги щодо істотних порушень слідчим суддею норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження, а зазначені в апеляційній скарзі обставини є необґрунтованими.

Крім того, за встановлених обставин провадження, того, що вилучене в ході обшуку 12.11.2021 майно визнано речовим доказом (а.п18-19), апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що для проведення повного та неупередженого розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, накладення арешту на майно із заборонами є необхідним, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення кримінального правопорушення та підлягає збереженню.

Накладення арешту на майно вилучене майно, жодним чином не порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції зважає й на те, що Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Одночасно, суд апеляційної інстанції враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала є обґрунтованою та законною. Підстави для її скасування відсутні, як і відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 листопада 2021 року, якою накладено арешт у кримінальному провадженні № 12021060480000701 від 12.11.2021 на майно (обладнання), яке розміщене по вул.Південній, 5, 5-г1 в с.Мирне, Бердичівського району, тимчасово позбавивши власників, користувачів, володільців майна права на відчуження, розпорядження та користування майном без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :