Ухвала

від 07.12.2021 по справі 522/18892/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/18892/21

Провадження №1-кп/522/2548/21

УХВАЛА

03 грудня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальномупровадженні №12021160000001160 від 20.08.2021 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Арциз Одеської області, з середньою технічною освітою, керівника ТОВ «Сангейт», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ,

представника потерпілих ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 ,

захисника ОСОБА_12 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021160000001160 від 20.08.2021 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_13 від 20.08.2021 року (справа № 947/25337/21, провадження № 1-кс/947/11518/21) відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено до 20.10.2021 року. Розмір застави не визначався.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2021 року відносно ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 09.12.2021 року включно, розмір застави не визначався.

03.12.2021 року захисником ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_11 було надано клопотання, в якому вона просить суд змінити запобіжний захід, обраний ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 20.08.2021 року обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме на домашній арешт у нічний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_11 просили суд задовольнити зазначене клопотання про зміну запобіжного заходу, посилаючись на погіршення стану здоров`я обвинуваченого та те, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, ризики при обранні запобіжного заходу не доведені. Крім того, захисник зазначила, що обвинувачений повністю визнає свою вину, а органом досудового розслідування при обранні запобіжного заходу не надано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_3 може переховуватись, оскільки він був затриманий на місці вчинення злочину, у розшуку не перебував, не надано доказів на підтвердження ризику впливу на свідків, спотворення або знищення доказів та вчинення ще одного злочину або продовження здійснення інкримінованого злочину. Також обвинувачений веде переговори з потерпілими про відшкодування завданої шкоди, має на утриманні непрацездатних бабусю з дідом та не має наміру переховувався від суду.

Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення вищевказаного клопотання заперечував, посилаючись на те, що ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, а саме: що обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив продовжити відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки строк дії запобіжного заходу спливає 09.12.2021 року.

Потерпілі та їх представник заперечували проти зміни відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси від 20.08.2021 року.

Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, до яких пунктом 15 цієї статті віднесена змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх правових позицій.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п. 1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Суд погоджується з висновком сторони обвинувачення про те, що в зазначеному кримінальному провадженні існують доведені ризики того, що ОСОБА_3 може:

-переховуватись відорганів досудовогорозслідування тасуду,обумовлений тим,що останнійобґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнітяжкого злочину,відповідальністьзаякий передбаченавиключноувиді позбавленняволі,утомучислі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.

- незаконно впливати на потерпілих та свідків у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, цей ризик продовжує існувати.

Що стосується висновку прокурора про наявність в даному кримінальному провадженні ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, суд звертає увагу на те, що таке твердження є припущенням та матеріалами провадження жодним чином не підтверджується, натомість, обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Між тим, на теперішній час виникли нові обставини, які у зв`язку з відсутністю на момент розгляду вищевказаного клопотання даних про їх існування, не були враховані слідчим суддею.

Зокрема, поза увагою слідчого судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 було залишено ті обставини, що ОСОБА_3 , який має постійне місце проживання та реєстрації в АДРЕСА_1 , має на утриманні непрацездатних бубусю ОСОБА_14 та дідуся ОСОБА_15 , які в силу віку та хворобливого стану потребують сторонньої допомоги, не судимий, раніше від органів досудового розслідування та суду не ухилявся.

Суд також враховує поведінку ОСОБА_3 після вчинення інкримінованого правопорушення, а саме те, що останній не вживав заходів щодо ухилення від слідства, надав покази, в яких визнав свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та повідомив відомі йому обставини, а також бере до уваги позицію потерпілих.

Крім того, суд враховує ту обставину, що обвинувачений веде перемовини з потерпілими стосовно відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що було підтверджено самими потерпілими у судовому засіданні.

Згідно частини другої ст. 3 Конституції України забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 29 Конституції Українигарантує, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 177 КПК Українивизначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимоги ч. 1ст. 183 КПК Українипередбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 КК України.

Згідно рішень ЄСПЛ у справі «Кіяшко проти України», суд підкреслив: у ряді випадків, що відсутність належного медичного обслуговування в місцях позбавлення волі може бути зверненням, таким, що суперечить ст. 3 Конвенції; «Барило проти України».

Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенніу справі «Харченко проти України» (у справах "Третьяков проти України" та "Єлоєв проти України") зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Згідно вимог ч. 2ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років, а тому є підстави вважати наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд зазначає, що хоча викладені обставини у сукупності й не спростовують існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду, проте суттєво зменшують вірогідність настання такого ризику.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що запобігати вказаному ризику, з огляду на характер його існування, можливо шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Так, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, на утриманні якого знаходяться непрацездатні бубуся ОСОБА_14 та дідусь ОСОБА_15 , які в силу віку та хворобливого стану потребують сторонньої допомоги, суд приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та забезпечить запобігання настання ризиків, передбаченихст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_11 та залишення без задоволення клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31, 32, 177-178, 181, 194, 201, 331, 350, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без задоволення.

Клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Змінити, обраний відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, строком на 60 днів, тобто до 31.01.2022 року включно.

Відповідно до ст. 202 КПК України обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному звільненню з-під варти та зобов`язується невідкладно прибути до місця свого проживання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

2) прибувати за кожною вимогою до суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, номеру засобу зв`язку;

4) не відлучатися з міста Одеси та Одеської області без дозволу суду;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в`їзд з України;

6) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідки в рамках даного кримінального провадження.

Строк дії обов`язків визначити до 31.01.2022 року включно.

Виконання ухвали та контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на ГУНП в Одеській області, якому відповідно до вимог ч. 4 ст. 181 КПК України необхідно негайно поставити обвинуваченого на облік, про що повідомити суд.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця ув`язнення обвинуваченого та відповідній посадовій особі ГУНП в Одеській області.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України у разі невиконання умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту або покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 07.12.2021 року о 12 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_1