Вирок

від 30.04.2024 по справі 522/18892/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/18892/21

Провадження №1-кп/522/518/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021160000001160 від 20.08.2021 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Арциз Одеської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, керівника ТОВ «Сангейт», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4

потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ,

представника потерпілих ОСОБА_10 ,

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Стороною обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред`явлено обвинувачення з наступним формулюванням.

19.08.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений час, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (0,82 %о етилового спирту в крові), приступив до керування автомобілем «BMW 128 I», номерний знак НОМЕР_1 , чим грубо порушив вимоги п/п «а» п.2.9. «Правил дорожнього руху», введені в дію з 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі Правила), якими передбачено:

п.2.9. «Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

У тойже деньо 23.04годині,водій ОСОБА_3 , керуючи цим технічно справним транспортним засобом, здійснював рух у темний час доби, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю Польського узвозу в Приморському районі міста Одеса, з боку вулиці Грецька у напрямку вулиці Жуковського, по прямій, освітленій вуличним міським ліхтарним освітленням ділянці, на якій організований двосторонній рух і проїзна частина має по дві смуги для руху в протилежному напрямку, у лівій смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 40 км/год., з увімкненим ближнім світлом фар.

Наближаючись до регульованого перехрестя з вулицею Буніна водій ОСОБА_3 , вирішив виконати на ньому поворот ліворуч, у напрямку вулиці Канатна, при цьому, вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення.

Так, отримуючи об`єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки, що виразились у ввімкненні на світлофорі, встановленому на цьому перехресті, жовтого сигналу, що забороняє рух, водій ОСОБА_3 , в порушення вимог пунктів: 1.5.; 2.3. б); 8.7.3 ґ); 8.10.; 10.1.; 10.4.; 11.4.; 16.6. Правил, які зобов`язують водія:

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення:

ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;

п. 8.10. «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 10.4. «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою»;

п. 11.4. «На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги»;

п. 16.6. Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч»,

не відмовився від виїзду на перехрестя і від виконання маневру повороту, хоча зелений миготливий сигнал на світлофорі, який передував увімкненню жовтого сигналу, завчасно попереджав його про зміну на сигнал, що забороняє рух і дозволяв ОСОБА_3 , шляхом штатного гальмування, безпечно зупинити свій транспортний засіб перед межами перехрестя, не створюючи перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

У той самий час по проїзній частині Польського узвозу, з боку вулиці Жуковського у бік вулиці Грецька, з увімкненим ближнім світлом фар і швидкістю близько 54 км/год, рухався мотоцикл «SUZUKI AN 400 BURGMAN», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_13 , який виїхав на перехрестя з вулицею Буніна на зелений миготливий сигнал світлофора і перетинав його прямолінійно, рухаючись у правій смузі свого напрямку руху.

У свою чергу, водій ОСОБА_3 , ще не доїхавши до меж цього перехрестя, з метою встигнути виконати маневр повороту по найкоротшій траєкторії, різко виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги і почав «зрізати кут», створюючи своїми діями небезпеку для життя і здоров`я пасажирці мотоцикла ОСОБА_7 і водієві ОСОБА_13 , який, з моменту виявлення небезпечного маневрування автомобіля «BMW 128 I», номерний знак НОМЕР_1 , застосував екстрене гальмування.

Як наслідок, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, водій ОСОБА_3 невірно оцінив дорожню обстановку, що склалась, повертаючи ліворуч на регульованому перехресті, з грубим порушенням вимог Правил дорожнього руху, не переконався, що його маневр буде безпечним для інших учасників, не дав дорогу водієві зустрічного транспортного засобу, який, маючи перевагу в русі, вже залишав межі цього перехрестя, виїхав на зустрічну половину проїзної частини, де допустив зіткнення на зустрічних курсах передньою правою кутовою частиною автомобіля «BMW 128 I», номерний знак НОМЕР_1 , з передньою частиною мотоцикла «SUZUKI AN 400 BURGMAN», номерний знак НОМЕР_2 .

В результаті ДТП водієві ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяні ТЯЖКІ тілесні ушкодження, що перебувають у прямому причинному зв`язку з його смертю на місці пригоди, а саме:

а) травма голови: крововилив червоної облямівки та слизової оболонки верхньої губи, крововилив слизової оболонки нижньої губи, синець та садно підборіддя;

б) закрита травма грудної клітки: садно передньої поверхні грудної клітки справа, переломи 1,2,3,4,5,6,7-го правих ребер поміж передньою і середньою пахвовими лініями з крововиливом під пристінковою плеврою без її розриву, повний поперечний розрив грудної частини аорти з крововиливом в навколоаортальну клітковину, середостіння та ліву плевральну порожнину (1800 мл рідкої крові), забій легенів з крововиливом у їх коренів;

в) закрита травма живота: садно лівої бічної поверхні живота по передній пахвовій лінії, крововилив серпоподібної зв`язки печінки та у судинної ніжки селезінки;

г) травма кінцівок: садно зовнішньої поверхні правого стегна у верхній третині, множинні садна внутрішньої поверхні лівого стегна у середній третині, синець та садна передньо-зовнішньої поверхні лівого стегна в середній третині

Смерть ОСОБА_13 перебуває в прямому причинному зв`язку з наявною у нього закритою травмою грудної клітки у вигляді розриву грудної частини аорти з крововиливом в ліву плевральну порожнину, заподіяною йому при дорожньо-транспортній події.

Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_13 з`явилася гостра крововтрата, про що свідчить наявність під внутрішньою оболонкою серця вогнищевих крововиливів (плям Мінакова).

Пасажиру цього ж мотоцикла, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правого колінного суглоба, до складу якої входять: перелом внутрішнього виростку правої стегнової кістки без зміщення кісткових відламків, розтягнення внутрішньої колатеральної зв`язки, три синця, які складаютьєдиний морфологічнийкомплекс тілеснихушкоджень,спричинили тривалийрозлад здоров`ястроком понад21день іза цимкритерієм,згідно п.п.2.2.2.і 4.6«Правила судово-медичноговизначення ступенятяжкості тілеснихушкоджень»,затверджених Наказом№ 6МОЗ Українивід 17.01.1995,відносяться докатегорії тілеснихушкоджень СЕРЕДНЬОЇтяжкості.

Отже, водій автомобіля ОСОБА_3 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.); 2.3. б); 2.9. а); 8.7.3 ґ); 8.10.;10.1.;10.4.;11.4.;16.6. Правил дорожнього руху, гарантовано мав технічну можливість запобігти ДТП і його фактичні дії знаходяться у причинному зв`язку з настанням події цієї пригоди, а також настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_14 тілесних ушкоджень середньої тяжкості та спричинення смертельних травм потерпілому ОСОБА_13 .

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, спричинили смерть потерпілого.

Допитаний усудовому засіданніпо сутіпред`явленого обвинувачення, ОСОБА_3 свою винув інкримінованомуйому злочинівизнав,суду показав,що віндійсно 19.08.2021 року о 23.04 год., керуючи автомобілем «BMW 128 I», номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рух у темний час доби по дорожньому покриттю Польського узвозу в Приморському районі міста Одеса, з боку вулиці Грецька у напрямку вулиці Жуковського, у лівій смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 40 км/год., з увімкненим ближнім світлом фар. Наближаючись до регульованого перехрестя з вулицею ОСОБА_15 , вирішив виконати на ньому поворот ліворуч, у напрямку вулиці Канатна, на зелений сигнал світлофору. У той самий час по проїзній частині Польського узвозу, йому на зустріч рухався мотоцикл «SUZUKI AN 400 BURGMAN», який виїхав на перехрестя з вулицею ОСОБА_15 і перетинав його прямолінійно, рухаючись у правій смузі свого напрямку руху. Після чого, водій ОСОБА_3 вирішив здійснити маневр дозволеного повороту вліво та відбулось зіткнення. Після зіткнення він вийшов з автомобілю та підійшов до водія та пасажира мотоцикла «SUZUKI AN 400 BURGMAN», однак водій був непритомний. Він почав викликати зі свого мобільного швидку допомогу та поліцію. У вчиненому він щиро кається. Крім цього, після ДТП у повній мірі добровільно компенсував завдану потерпілим матеріальну та моральну шкоду.

Разом з цим, обвинувачений ОСОБА_3 повністю заперечив факт перебування його у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та повідомив суд, що не вживав жодних алкогольних напоїв та наркотичних речовин. Під час проведення процедури освідування обвинуваченому не надавалась постанова прокурора про проведення освідування, не складався протокол про відібрання біологічних зразків.

Щодо міри покарання просив застосувати умовний термін покарання, не карати суворо.

Допитані у суді потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 повідомили, що вони не мають жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 , шкода їм відшкодована у повному обсязі, про що просили долучити до матеріалів судової справи нотаріально посвідчені документи.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його винуватість у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілого підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів:

- витягом з ЄРДР від 20.08.2021 за № 12021160000001160 про відкриття кримінального провадження за ознаками ч. 3 ст. 286-1 КК України за фактом порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть водію ОСОБА_13 та завдало тілесних ушкоджень пасажиру ОСОБА_14 ;

- протоколом огляду місця ДТП від 19.08.2021 з схемою до нього та фото-таблицею;

- постановою про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні автомобілю «BMW128I»,номерний знак НОМЕР_1 та мотоциклу «SUZUKI AN 400 BURGMAN», номерний знак НОМЕР_2 ;

- цифровим фірмовим носієм інформації DVD-дик, який містить відео дорожньо-транспортної пригоди, вилучений у посадових осіб КУ «ЦЕНТР-«077»;

- постановою від 09.09.2021 року про визнання та приєднання до речових доказів (цифровий фірмовий носій інформації DVD-дик з логотипом Центру-077, їх адресою, телефонами і надписом, виконаним від руки маркером чорного кольору: «01.1-05/1012», з серійним номером: « НОМЕР_3 », на якому зберігається відео файл із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 у бік мосту)_07024В20_1629922086_1»);

- висновком № 1023-3346/2021 судово-медичної експертизи, відповідно якої в результаті ДТП водієві мотоциклу ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяні ТЯЖКІ тілесні ушкодження, що перебувають у прямому причинному зв`язку з його смертю на місці пригоди, а саме:

а) травма голови: крововилив червоної облямівки та слизової оболонки верхньої губи, крововилив слизової оболонки нижньої губи, синець та садно підборіддя;

б) закрита травма грудної клітки: садно передньої поверхні грудної клітки справа, переломи 1,2,3,4,5,6,7-го правих ребер поміж передньою і середньою пахвовими лініями з крововиливом під пристінковою плеврою без її розриву, повний поперечний розрив грудної частини аорти з крововиливом в навколоаортальну клітковину, середостіння та ліву плевральну порожнину (1800 мл рідкої крові), забій легенів з крововиливом у їх коренів;

в) закрита травма живота: садно лівої бічної поверхні живота по передній пахвовій лінії, крововилив серпоподібної зв`язки печінки та у судинної ніжки селезінки;

г) травма кінцівок: садно зовнішньої поверхні правого стегна у верхній третині, множинні садна внутрішньої поверхні лівого стегна у середній третині, синець та садна передньо-зовнішньої поверхні лівого стегна в середній третині.

Смерть ОСОБА_13 перебуває у прямому причинному зв`язку з наявною у нього закритою травмою грудної клітки у вигляді розриву грудної частини аорти з крововиливом в ліву плевральну порожнину, заподіяною йому при дорожньо-транспортній події.

Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_13 з`явилася гостра крововтрата, про що свідчить наявність під внутрішньою оболонкою серця вогнищевих крововиливів (плям Мінакова);

-висновком №1639 від 01.09.2021 року судово-медичної експертизи, відповідно якої в результаті ДТП пасажиру цього мотоцикла, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правого колінного суглоба, до складу якої входять: перелом внутрішнього виростку правої стегнової кістки без зміщення кісткових відламків, розтягнення внутрішньої колатеральної зв`язки, три синця, які складають єдиний морфологічний комплекс тілесних ушкоджень, спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм, згідно п. п. 2.2.2. і 4.6 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.

- висновком №21-4846 від 08.09.2021 року автотехнічної експертизи технічного стану автомобілю «BMW 128 I», номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до якого ходова частина, рульове керування й гальмова система автомобілю «BMW 128 I», номерний знак НОМЕР_1 на момент настання ДТП перебувала у працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомої його ефективністю;

- висновком №21-4845 від 08.09.2021 року автотехнічної експертизи технічного стану мотоциклу «SUZUKI AN 400 BURGMAN», номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до якого ходова частина, рульове керування й гальмова система мотоциклу «SUZUKI AN 400 BURGMAN», номерний знак НОМЕР_2 на момент настання ДТП перебувала у працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомої його ефективністю;

- висновком №21-5320/5321 від 20.09.2021 року комп`ютерно-технічної та автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобілю «BMW 128 I», номерний знак НОМЕР_1 та мотоциклу «SUZUKI AN 400 BURGMAN», номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до якої в умовах пригоди водій автомобілю «BMW 128 I», належним виконанням вимог п.п. 8.7.3 ґ); 8.10.; 10.1.; 10.4.; 11.4.; 16.6 Правил дорожнього руху, мав технічну можливість уникнути пригоду, а водій мотоциклу «SUZUKI AN 400 BURGMAN» належним виконанням вимог пункту 12.3. ПДР не мав, то з експертної точки зору саме дії водія автомобілю «BMW 128 I», що не відповідали вимогам ПДР, знаходяться в причинному зв`язку з ДТП.

Разом з цим, під час судового розгляду обвинувального акту не знайшло свого підтвердження обвинувачення ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, спричинили смерть потерпілого, в стані алкогольного сп`яніння.

Прокурором на користь обвинувачення ОСОБА_3 у керуванні транспортним засобом на момент вчинення ДТП у стані алкогольного сп`яніння надано докази:

- акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 001182, дата заповнення 20.08.2021 о 00:40 годині, якого вбачається наявність етанолу у сечі 0,91 проміле.

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 20.08.2021 дата заповнення 01:10 годин за допомогою пристрою Drager 0,82 проміле.

Захисник обвинуваченого та обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні надали клопотання щодо необхідності визнати недопустимими наступні докази: акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 001182 та висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 20.08.2021, у зв`язку із тим, що вони отримані з порушенням процесуального закону.

Будь-яких інших доказів на підтвердження перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння прокурором у судовому засіданні не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КК України, відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу.

У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Статтею 241 КПК України (в редакції станом на 20.08.2021 року) передбачено, що освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря.

Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред`являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.

Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.

Згідно до частини 1 статті 104 КПК у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Разом з тим, на вимогу сторони захисту, прокурором у судовому засіданні не надано на адресу суду постанову прокурора про відбирання біологічних зразків та протокол відбирання біологічних зразків у обвинуваченого ОСОБА_3 .

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови.

Як встановлено під час судового розгляду обвинувального акту, органом досудового розслідування постанова про призначення та проведення експертизи біологічних зразків на вміст алкоголю у обвинуваченого ОСОБА_3 не виносилась. Експертиза не проводилась.

Крім того, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що реєстрація кримінального провадження № 12021160000001160 за ознаками ч. 3 ст.286-1КК України відбулася 20.08.2021 о 03.39.46 годині.

Зазначене також підтверджується відомостями щодо руху зазначеного кримінального провадження.

Отже, кримінальне провадження № 12021160000001160 було зареєстровано (користувач ОСОБА_16 ) 20.08.2021 о 03:39:46 та прийнято до провадження після внесення відомостей до Реєстру 20.08.2021 о 03:39.

Як передбачено ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні мало розпочатись з моменту внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме з 20.08.2021 о 03:39:46 року.

Як слідує з акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння №001182, дата заповнення 20.08.2021 о 00:40 годині, з якого вбачається наявність етанолу у сечі 0,91 проміле, процедура отримання біологічних зразків була розпочата і закінчена до початку досудового розслідування, тобто внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 94КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 3 ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки відібрання від обвинуваченого біологічних об`єктів як доказів у справі для подальшого їх експертного дослідження було проведено без дотримання вимог КПК України,а самеу порушеннявимог ст.ст.104,241,245КПК України то акт медичного огляду № 001182 та висновок щодо результатів медичного огляду про дослідження зазначених зразків, отриманих з порушенням закону, не може бути визнаний судом допустимим доказом, що перешкоджає суду посилатися на ці докази при ухваленні судового рішення.

У зв`язку з тим, що у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину у стані алкогольного сп`яніння, то ця ознака підлягає виключенню з обвинувачення, а його дії підлягають перекваліфікації з ч. 3 ст.286-1КК України на ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинили смерть потерпілого.

Таким чином, суд встановив, що 19.08.2021 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений час, приступив до керування автомобілем «BMW 128 I», номерний знак НОМЕР_1 .

У тойже деньо 23.04годині,водій ОСОБА_3 , керуючи цим технічно справним транспортним засобом, здійснював рух у темний час доби, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю Польського узвозу в Приморському районі міста Одеса, з боку вулиці Грецька у напрямку вулиці Жуковського, по прямій, освітленій вуличним міським ліхтарним освітленням ділянці, на якій організований двосторонній рух і проїзна частина має по дві смуги для руху в протилежному напрямку, у лівій смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 40 км/год., з увімкненим ближнім світлом фар.

Наближаючись до регульованого перехрестя з вулицею Буніна водій ОСОБА_3 , вирішив виконати на ньому поворот ліворуч, у напрямку вулиці Канатна, при цьому, вкрай уважним не був, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, не переконався, що його маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення.

Так, отримуючи об`єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки, що виразились у ввімкненні на світлофорі, встановленому на цьому перехресті, жовтого сигналу, що забороняє рух, водій ОСОБА_3 , в порушення вимог пунктів: 1.5.; 2.3. б); 8.7.3 ґ); 8.10.; 10.1.; 10.4.; 11.4.; 16.6. Правил, які зобов`язують водія:

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення:

ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;

п. 8.10. «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 10.4. «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою»;

п. 11.4. «На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги»;

п. 16.6. Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч»,

не відмовився від виїзду на перехрестя і від виконання маневру повороту, хоча зелений миготливий сигнал на світлофорі, який передував увімкненню жовтого сигналу, завчасно попереджав його про зміну на сигнал, що забороняє рух і дозволяв ОСОБА_3 , шляхом штатного гальмування, безпечно зупинити свій транспортний засіб перед межами перехрестя, не створюючи перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

У той самий час по проїзній частині Польського узвозу, з боку вулиці Жуковського у бік вулиці Грецька, з увімкненим ближнім світлом фар і швидкістю близько 54 км/год, рухався мотоцикл «SUZUKI AN 400 BURGMAN», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_13 , який виїхав на перехрестя з вулицею Буніна на зелений миготливий сигнал світлофора і перетинав його прямолінійно, рухаючись у правій смузі свого напрямку руху.

У свою чергу, водій ОСОБА_3 , ще не доїхавши до меж цього перехрестя, з метою встигнути виконати маневр повороту по найкоротшій траєкторії, різко виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги і почав «зрізати кут», створюючи своїми діями небезпеку для життя і здоров`я пасажирці мотоцикла ОСОБА_7 і водієві ОСОБА_13 , який, з моменту виявлення небезпечного маневрування автомобіля «BMW 128 I», номерний знак НОМЕР_1 , застосував екстрене гальмування.

Як наслідок, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, водій ОСОБА_3 невірно оцінив дорожню обстановку, що склалась, повертаючи ліворуч на регульованому перехресті, з грубим порушенням вимог Правил дорожнього руху, не переконався, що його маневр буде безпечним для інших учасників, не дав дорогу водієві зустрічного транспортного засобу, який, маючи перевагу в русі, вже залишав межі цього перехрестя, виїхав на зустрічну половину проїзної частини, де допустив зіткнення на зустрічних курсах передньою правою кутовою частиною автомобіля «BMW 128 I», номерний знак НОМЕР_1 , з передньою частиною мотоцикла «SUZUKI AN 400 BURGMAN», номерний знак НОМЕР_2 .

В результаті ДТП водієві ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяні ТЯЖКІ тілесні ушкодження, що перебувають у прямому причинному зв`язку з його смертю на місці пригоди, а саме:

а) травма голови: крововилив червоної облямівки та слизової оболонки верхньої губи, крововилив слизової оболонки нижньої губи, синець та садно підборіддя;

б) закрита травма грудної клітки: садно передньої поверхні грудної клітки справа, переломи 1,2,3,4,5,6,7-го правих ребер поміж передньою і середньою пахвовими лініями з крововиливом під пристінковою плеврою без її розриву, повний поперечний розрив грудної частини аорти з крововиливом в навколоаортальну клітковину, середостіння та ліву плевральну порожнину (1800 мл рідкої крові), забій легенів з крововиливом у їх коренів;

в) закрита травма живота: садно лівої бічної поверхні живота по передній пахвовій лінії, крововилив серпоподібної зв`язки печінки та у судинної ніжки селезінки;

г) травма кінцівок: садно зовнішньої поверхні правого стегна у верхній третині, множинні садна внутрішньої поверхні лівого стегна у середній третині, синець та садна передньо-зовнішньої поверхні лівого стегна в середній третині

Смерть ОСОБА_13 перебуває в прямому причинному зв`язку з наявною у нього закритою травмою грудної клітки у вигляді розриву грудної частини аорти з крововиливом в ліву плевральну порожнину, заподіяною йому при дорожньо-транспортній події.

Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_13 з`явилася гостра крововтрата, про що свідчить наявність під внутрішньою оболонкою серця вогнищевих крововиливів (плям Мінакова).

Пасажиру цього ж мотоцикла, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правого колінного суглоба, до складу якої входять: перелом внутрішнього виростку правої стегнової кістки без зміщення кісткових відламків, розтягнення внутрішньої колатеральної зв`язки, три синця, які складаютьєдиний морфологічнийкомплекс тілеснихушкоджень,спричинили тривалийрозлад здоров`ястроком понад21день іза цимкритерієм,згідно п.п.2.2.2.і 4.6«Правила судово-медичноговизначення ступенятяжкості тілеснихушкоджень»,затверджених Наказом№ 6МОЗ Українивід 17.01.1995,відносяться докатегорії тілеснихушкоджень СЕРЕДНЬОЇтяжкості.

Отже, водій автомобіля ОСОБА_3 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.); 2.3. б); 8.7.3 ґ); 8.10.;10.1.;10.4.;11.4.;16.6. Правил дорожнього руху, гарантовано мав технічну можливість запобігти ДТП і його фактичні дії знаходяться у причинному зв`язку з настанням події цієї пригоди, а також настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_14 тілесних ушкоджень середньої тяжкості та спричинення смертельних травм потерпілому ОСОБА_13 .

Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає повністю доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинили смерть потерпілого.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, раніше не судимий, добровільно відшкодував потерпілим матеріальну та моральну шкоду.

Відповідно до ст.66КК України до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття у вчиненому злочині, добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілим у повному обсязі.

Обставин, які відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насампередст.61КонституціїУкраїни, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив урішенні від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора»: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».

Вимога додержуватись справедливості під час застосування кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р.), статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, відповідно до яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 1постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання»суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогст. 65 ККстосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначати покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.

Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено, є не лише кара, а й виправлення засудженого. З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на необхідність та доцільність застосування покарання, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого, суд може, а в деяких випадках, за наявності передбачених кримінальних законом обставин, зобов`язаний звільнити обвинуваченого від покарання та від його відбування.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Питання звільнення від відбування покарання з випробуванням врегульованестаттею 75 КК України, відповідно до якої, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у своїй сукупності, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, а також те що ОСОБА_3 на обліку у психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому злочині, тобто висловив щирий жаль з приводу вчиненого злочину та осуд своєї поведінки, добровільне відшкодування потерпілим матеріальних та моральних збитків, думку потерпілих щодо призначення обвинуваченому покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, відсутність у потерпілих до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру, дають підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від призначеного покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст. 75 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і для попередження вчинення ОСОБА_3 нових злочинів.

Обставин що свідчать про відсутність необхідності призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового альтернативного покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, - судом не встановлено. Суд вважає за необхідне застосувати даний вид додаткового покарання, так як в результаті допущеного обвинуваченим порушення правил дорожньогоруху настала смерть потерпілого та іншому потерпілому завдано тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Суд також встановив, що у даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_3 перебував під вартою з 20.08.2021 року по 03.12.2021 року у зв`язку із застосуванням до нього ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 20.08.2021 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому в силу положень ч. 5 ст. 72 КК України в строк призначеного покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_3 слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Позовні заяви відсутні.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Долю речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 375, 376, 395, 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язатиОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме строк випробування, рахувати з моменту ухвалення вироку, тобто з 30 квітня 2024 року.

Зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання термін його перебування під вартою з 20.08.2021 року по 03.12.2021 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч.5ст.72 КК України).

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням автотехнічних експертиз на загальну суму 7207,62 (сім тисяч двісті сім гривень 62 копійки) гривень.

Скасувати арешт на автомобіль «BMW 128 I», номерний знак НОМЕР_1 , та мотоцикл марки «SUZUKI AN 400 BURGMAN», номерний знак НОМЕР_2 , накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 25.08.2021 року.

Скасувати арешт на майно, а саме на: частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «САНГЕЙТ» (код ЄДРПОУ 39721790) у розмірі 32500 (тридцять дві тисячі п`ятсот) гривень; частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КОБЛЕВЕ-СІТІ» (код ЄДРПОУ 39717716) у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень; частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «МОРСЬКІ ВОРОТА КОБЛЕВО» (код ЄДРПОУ 39820047) у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, накладений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.01.2022 року.

Речовий доказ: цифровий фірмовий носій інформації DVD-дик з логотипом Центру-077, їх адресою, телефонами і надписом, виконаним від руки маркером чорного кольору: «01.1-05/1012», з серійним номером: « НОМЕР_3 », на якому зберігається відео файл із назвою «Польська-Буніна 9ухдовж по Буніна у бік мосту)_07024В20_1629922086_1», - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1