Постанова
Іменем України
01 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 2-1088/10
провадження № 61-8242св21
Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Петрова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко А. І., Ткачука О. С.,
учасники справи:
заявник - Товариства з обмеженою відповідальністю АНСУ
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Мукачівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АНСУ на постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2021 року в складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Кожух О. А. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АНСУ про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Форум до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу та додаткової плати за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
10 грудня 2019 року (згідно з відтиском печатки суду) Товариство з обмеженою відповідальністю АНСУ (далі - ТОВ АНСУ ) звернулося через засоби поштового зв`язку до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.
На обґрунтування заяви товариство зазначало, що на виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 квітня 2010 року було видано виконавчий лист № 2-1088/10 від 14 червня 2010 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум (далі - ПАТ Банк Форум ) заборгованості за кредитним договором у розмірі 205 165,35 грн, 1700,00 грн сплаченого судового збору і 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
21 квітня 2015 року постановою державного виконавця Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - Мукачівський МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області) було відкрито виконавче провадження № 47366130.
09 жовтня 2018 року між ПАТ Банк Форум і ТОВ АНСУ було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1274-Ф, відповідно до умов якого ТОВ АНСУ набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
18 лютого 2019 року Мукачівським міськрайонним судом було замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ Банк Форум на ТОВ АНСУ .
У ході проведення передачі наявних документів від ПАТ Банк Форум до ТОВ АНСУ було встановлено, що відомості про стан виконавчого провадження № 47366130 та оригінал виконавчого листа від 14 червня 2010 року № 2-1088/10 відсутні, оригінал зазначеного виконавчого листа на адресу ПАТ Банк Форум не надходив.
Із відповіді Мукачівського МВ ДВС від 07 червня 2019 року № 199/8-9/8555 вбачається, що 07 грудня 2016 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа № 2-1088/10 стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України Про виконавче провадження і надіслано на його адресу.
Заявник стверджує, що виконавчого листа в нього немає, до виконання такий ТОВ АНСУ не пред`являвся, а отже є втраченим. Крім того, ТОВ АНСУ вказує на те, що рішення суду залишається не виконаним.
Посилаючись на зазначене, ТОВ АНСУ просило суд видати дублікат виконавчого листа для примусового виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду від 12 квітня 2010 року у справі № 2-1088/10 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Форум заборгованості за кредитним договором у розмірі 205 165,35 грн, 1700,00 грн сплаченого судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 18 лютого 2020 року у задоволенні заяви ТОВ АНСУ відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ АНСУ про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що стягувач ТОВ АНСУ 10 липня 2019 року вже звертався до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 12 листопада 2019 року у задоволенні вищезазначеної заяви було відмовлено.
Тому, оскільки питання про видачу дубліката виконавчого документа судом вже вирішувалося, то у разі незгоди з прийнятим рішенням суду від 12 листопада 2019 року, заявник має право оскаржити його у передбаченому законом порядку, тобто до Закарпатського апеляційного суду, а не повторно подавати до суду заяву з аналогічними вимогами.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ АНСУ задоволено частково.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 18 лютого 2020 року скасовано.
У задоволенні заяви ТОВ АНСУ про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 23 квітня 2013 року, тобто строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, ТОВ АНСУ у своїй заяві про видачу дубліката виконавчого листа від 10 грудня 2019 року не просить суд поновити такий строк. Тому, суд першої інстанції мав відмовити товариству по суті, а не через те, що питання про видачу дубліката виконавчого документа судом уже вирішувалося і в разі незгоди з прийнятим рішенням суду від 12 листопада 2019 року, товариство мало право оскаржити його у передбаченому законом порядку, тобто до Закарпатського апеляційного суду, а не повторно подавати до суду заяву з аналогічними вимогами, оскільки процесуальним законом не встановлено обмеження щодо подачі таких заяв.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
14 травня 2021 року через засоби поштового зв`язку ТОВ АНСУ подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2021 року в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ АНСУ про видачу дубліката виконавчого документа та постановити нове рішення про задоволення заяви ТОВ АНСУ .
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повним з`ясуванням обставини, що мають значення для справи.
Заявник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 23 квітня 2013 року, а товариство в своїй заяві про видачу дубліката виконавчого листа від 10 грудня 2019 року не просить суд поновити такий. Так в своїй заяві та в апеляційній скарзі ТОВ АНСУ неспростовно довело, що строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання на дату звернення ТОВ АНСУ до суду із заявою від 02 грудня 2019 року не закінчився, про що свідчать також долучені належні та допустимі докази, які Закарпатським апеляційним судом було проігноровано.
Зазначає, що з моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа (07 грудня 2016 року) у стягувача ПАТ Банк Форум та в подальшому в правонаступника ТОВ АНСУ виникло право для повторного пред`явлення до виконання виконавчого листа від 14 червня 2010 року № 2-1088/10, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області, в термін до 07 грудня 2019 року включно.
Зазначає, що 02 грудня 2019 року, тобто до закінчення зазначеного строку, ТОВ АНСУ направило до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області заяву № 8059 про видачу дубліката виконавчого документа, що підтверджується фіскальним чеком від 02 грудня 2019 року.
В касаційній скарзі заявник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 202/20331/13-ц (провадження № 61-9810св20), від 12 листопада 2020 року у справі № 2-н-1599/09 (провадження № 61-9004св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 521/21810/17 (провадження № 61-19488св19), від 16 вересня 2020 року у справі № 242/2375/16-ц (провадження № 61-6811св20).
Таким чином, апеляційний суд проігнорував положення статті 417 ЦПК України про те, що вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій, та проігноровано факт того, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа від 14 червня 2010 року № 2-1088/10, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області не сплив на час набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІ Про виконавче провадження , тому відповідно до положень статті 12 цього Закону строком пред`явлення його до виконання є три роки та безпідставно відмовив у задоволенні заяви ТОВ АНСУ , в результаті чого стягувач позбавлений гарантованого права щодо виконання прийнятого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області 12 квітня 2010 року рішення по справі № 2-1088/10, яке набрало законної сили.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Мукачівського міськрайонного суду .
Справа надійшла до Верховного Суду у вересні 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 квітня 2010 року позовні вимоги АКБ Форум , правонаступником якого є ПАТ Банк Форум до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь АКБ Форум заборгованість в розмірі 205 165,35 грн, 1700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (т. 1 а. с. 31-32).
14 червня 2010 року Мукачівським міськрайонним судом було видано виконавчий лист на виконання судового рішення по справі № 2-1088/10 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АКБ Форум заборгованості за кредитним договором у розмірі 205 165,35 грн, 1700,00 грн сплаченого судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлено - до 23 квітня 2013 року (т. 1 а. с. 38а-39).
Згідно договору про відступлення прав вимоги від 09 жовтня 2018 року № 1274-Ф відбулося відступлення прав вимоги за договором кредиту від 08 листопада 2007 року № 0409/07-26N, укладеного між АКБ Форум , правонаступником якого є ПАТ Банк Форум та ОСОБА_1 , відповідно до якого ТОВ АНСУ набуло прав кредитора до ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 40-43).
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 18 лютого 2019 року замінено сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданного Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області від 14 червня 2010 року по справі № 2-1088/10, а саме стягувача з ПАТ Банк Форум на ТОВ АНСУ (т. 1 а. с. 100-102).
10 липня 2019 року ТОВ АНСУ уже зверталося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
За результатом розгляду зазначеної заяви, Мукачівський міськрайонний суд ухвалою від 12 листопада 2019 року відмовив у задоволенні заяви ТОВ АНСУ про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (т. 1 а. с. 171-172).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України ).
Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 17.4 розділу VІІІ Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, яка діяла на час видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 24 вказаного Закону передбачає, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу Перехідні положення ГПК України).
Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.
Проте, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ АНСУ , суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 23 квітня 2013 року, тобто строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, а товариство в своїй заяві про видачу дубліката виконавчого листа не просить суд поновити такий.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2010 року Мукачівським міськрайонним судом було видано виконавчий лист на виконання судового рішення по справі № 2-1088/10 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Форум заборгованості за кредитним договором у розмірі 205 165,35 грн, 1700,00 грн сплаченого судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлено - до 23 квітня 2013 року (т. 1 а. с. 38а-39).
У заяві ТОВ АНСУ зазначало, що 14 липня 2010 року представник ПАТ Банк Форум звернувся до Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - Мукачівський МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області) із заявою про прийняття виконавчого листа від 14 червня 2010 року № 2-1088/10, за результатом розгляду якої було відкрито виконавче провадження ВП № 32485112.
20 червня 2013 року державним виконавцем Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Після повторного звернення представника ПАТ Банк Форум до Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа від 14 червня 2010 року № 2-1088/10, державним виконавцем 21 квітня 2015 року було відкрито виконавче провадження ВП № 47366130.
Зі змісту листа Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 07 червня 2019 року № 199/8-9/8555 вбачається, що 07 грудня 2016 року старшим державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України Про виконавче провадження (т. 1 а. с. 201).
З огляду на викладене, строк потрібно відраховувати саме з дати винесення постанови про повернення виконавчого документа.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 199/13511/13 (провадження № 61-19069св20).
05 жовтня 2016 року набув чинності новий Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, відповідно до статті 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно частини п`ятої статті 12 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент повернення виконавчого документа) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент повернення виконавчого документа) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виходячи з вищевикладеного висновки апеляційного суду про те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 23 квітня 2013 року, тобто строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив, є помилковими та прийнятті з порушенням норм матеріального права, оскільки строк потрібно відраховувати саме з дати винесення постанови про повернення виконавчого документа, а саме з 07 грудня 2016 року.
Тому висновки апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви ТОВ АНСУ про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою є передчасними.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що, як вбачається з матеріалів справи ТОВ АНСУ з заявою про видачу дубліката виконавчого листа зверталося до суду через засоби поштового зв`язку.
Тому, оскільки виконавчий документ повернуто 07 грудня 2016 року, а строк пред`явлення його до виконання закінчився 07 грудня 2019 року, суду апеляційної інстанції при новому розгляді необхідно встановити, чи пропущено заявником строк на подачу заяви про видачу дубліката виконавчого листа, з урахуванням того, що заяву про видачу дубліката виконавчого листа ТОВ АНСУ направило поштою. Також перевірити доводи заявника про втрату виконавчого листа, дослідити усі докази, та встановити обставини, що мають значення для справи.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити касаційну скаргу, постанову апеляційного суду скасувати з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АНСУ задовольнити частково.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Петров
Судді: А. І. Грушицький
А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
О. С. Ткачук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2021 |
Оприлюднено | 09.12.2021 |
Номер документу | 101712107 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Петров Євген Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні