Ухвала

від 06.12.2021 по справі 204/3991/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 204/3991/20

провадження № 61-17314ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Укрстройреконструкція , третя особа - Дніпровський міський центр зайнятості, про встановлення факту трудових відносин, зобов`язання вчинити дії, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2021 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: сплатити судовий збір.

У листопаді 2021 року (через систему Електронний суд ) ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву про звільнення від сплати судового збору, у якому заявниця, посилаючись на пункт 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір , просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Вказана заява обґрунтована тим, що предмет спору є захист трудових прав. Зазначає, що вона є матір`ю та законним представником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 14 квітня 2015 року є дитиною з інвалідністю. Вказує, що її майновий стан не дозволяє сплатити повністю (чи навіть частково) судовий збір, вона перебуває у тяжкому матеріальному становищі, оскільки не працевлаштована та доглядає дитину з інвалідністю і отримує виключно соціальну допомогу на дитину-інваліда, отже не має можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у визначеному законом розмірі. На підтвердження зазначеного додає копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 ; копію довідки № 567 від 15 червня 2015 року; копію медичного висновку № 10 від 14 квітня 2015 року на дитину (підлітка)-інваліда з дитинства в віці до 18 років; копію відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 26 листопада 2021 року № 854; копію виписки акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк по її картковому рахунку за період з 01 січня 2017 року по 20 листопада 2021 року; копію довідки від 22 листопада 2021 року про розмір виплаченої державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю за період з січня 2021 року по листопад 2021 року; копію довідки Дніпровського міського центру зайнятості від 29 листопада 2021 року № 4039, за змістом якої заявниця не перебуває на обліку у Державній службі зайнятості та не отримує допомогу по безробіттю.

Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, Верховний Суд виходить із того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Відповідно до частин першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі , сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання її касаційної скарги, оскільки предметом позову є захист трудових прав заявниці. Крім цього, розмір судового збору за подання касаційної скарги (21 035,46 грн) становить більше 5 відсотків розміру її річного доходу, а тому його сплата буде надмірним тягарем для заявниці з урахуванням її доходу та обов`язку утримувати дитину з інвалідністю.

У касаційній скарзі заявниця посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень. Зокрема, заявниця у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року у справі № 553/954/17.

Також, у касаційній скарзі заявниця посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України) як на підставу касаційного оскарження судового рішення. Зокрема, заявниця у касаційній скарзі зазначає, що справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України); судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу (пункт 4 частини першої статті 411 ЦПК України); справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України); суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог закону щодо форми та змісту.

За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.

Враховуючи, що заявницею усунуто недоліки касаційної скарги, доводи касаційної скарги підлягають перевірці за матеріалами справи, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів указаної вище справи.

Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пунктів 1,4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Укрстройреконструкція , третя особа - Дніпровський міський центр зайнятості, про встановлення факту трудових відносин, зобов`язання вчинити дії, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Витребувати із Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська матеріали цивільної справи № 204/3991/20.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик