Постанова

від 08.12.2021 по справі 240/5395/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2021 року

Київ

справа №240/5395/18

адміністративне провадження № К/9901/26824/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року (прийняте судом у складі судді Романченка Є.Ю.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Граб Л.С., суддів: Іваненко Т.В., Сторчака В.Ю.) у справі за позовом Держгеонадр до Товариства з обмеженою відповідальністю Фактор-Граніт (далі - ТОВ Фактор-Граніт ) про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року Держгеонадра звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3567 від 10.04.2009 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач порушив законодавство у сфері надрокористування (пункти 4, 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра) та не усунув порушення, виявлені в ході перевірки. Відповідач не надав згоду на припинення права користування надрами, а тому, на думку позивача, наявні підстави для припинення цього права в судовому порядку на підставі частини другої статті 26 Кодексу України про надра.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 05 травня 2020 року у задоволенні позову відмовив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 вересня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дію спеціального дозволу на користування надрами від 10.04.2009 №3567 зупинено відповідно до наказу позивача від 15.05.2018 № 142, зокрема, у зв`язку з невиконанням ТОВ Фактор-Граніт припису щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування № 66-14/06, а саме недопуску посадових осіб Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю та надання матеріалів щодо питань, що підлягають перевірці (додаток № 1 до припису).

Суди зазначили, що законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень надрокористувачем умов користування надрами, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеної перевірки, результати якої відображаються в акті, за наслідками її проведення, що підтверджує невиконання умов користування надрами та є підставою вжиття Держгеонадрами заходів для усунення виявлених порушень шляхом зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр, чи притягнення до відповідальності.

У матеріалах справи відсутній акт перевірки відповідача, який свідчив би про допущене ним порушення, передбачене статтею 4 1 Закону України від 06.09.2005 № 2806-IV Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та статтею 26 Кодексу України про надра.

Одночасно суд зауважує, що складання акта про недопущення до перевірки не може свідчити про виявлення у суб`єкта господарювання порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, оскільки його складання засвідчує лише факт неможливості здійснення такого заходу та, як наслідок, відсутності результату державного геологічного контролю із зазначених у ньому підстав.

Крім того, згідно із положеннями частини першої статті 11 Закону України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 877-V) суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

З акта про недопущення до перевірки № 06-02/23/2018-05/п (11) від 06.03.2018 вбачається, що під час виїзду відповідальних осіб Держгеонадр за юридичною адресою ТОВ Фактор-Граніт особу керівника суб`єкта господарювання чи іншої уповноваженої особи Товариства встановлено не було, що унеможливлює відмову відповідача у допуску посадових осіб позивача до державного геологічного контролю та, відповідно, порушення відповідачем положень статті 11 Закону № 877-V у вигляді недопущення до державного геологічного контролю.

Відтак, у даному випадку проведення планового заходу відносно відповідача не відбулося з підстав неможливості його проведення, а тому позивач не може посилатися на порушення відповідачем законодавства про надрокористування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19 жовтня 2020 року Держгеонадра звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У скарзі зазначає, що суди дійшли хибного висновку про те, що складення акта про недопущення до перевірки не може свідчити про виявлення у суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, оскільки його складення засвідчує лише факт неможливості здійснення такого заходу та, як наслідок, відсутності результату державного контролю із зазначених у ньому підстав.

Зазначає, що окрім статті 11 Закону № 877-V та пункту 5 частини другої статті 24 КУпН відповідачем порушено статті 14, пунктів 1, 2 частини другої статті 24, статті 56 КУпН, а саме надрокористувачем порушено вимоги пункту 5.3 Угоди № 3567 у частині зобов`язання допускати посадових осіб Держгеонадр для здійснення заходів державного геологічного контролю, таким чином відповідач не дотримується вимог законодавства України та не дотримується вимог, передбачених дозволом та Угодою.

Отже, оскільки ці порушення є порушенням вимог передбачених спеціальним дозволом, наявні підстави для анулювання дозволу, згідно зі статтею 26 КУпН та пункту 23 Порядку № 615.

Посилається також на те, що Верховний Суд висловлював правову позицію з приводу застосування положень частини першої статті 26 КУпН. Зокрема, згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 жовтня 2020 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 28 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ТОВ Фактор-Граніт надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 3567 від 10 квітня 2009 року, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, гранітів в якості сировини для виробництва блоків та облицювальних виробів з них, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями.

Як додаток до спеціального дозволу укладено Угоду № 3567 від 03 грудня 2015 року (далі - Угода № 3567) про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 3567.

Наказом № 69 від 22 лютого 2018 року Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів, зазначених у Переліках надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у березні 2018 року, зокрема відповідача, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини).

06 березня 2018 року згідно з направленням на проведення перевірки №44-14/06 від 01 березня 2018 року відповідальними особами Держгеонадра здійснено виїзд до ТОВ Фактор-Граніт за його місцезнаходженням і складено акт № 06-02/23/2018-05/п (11) про недопущення до перевірки (далі - акт).

У акті вказано, що ТОВ Фактор-Граніт за місцезнаходженням, зазначеним у спеціальному дозволі на користування надрами № 3567 від 10.04.2009, фактично не знаходиться, посадових осіб Товариства не встановлено.

Разом з цим, у акті зазначено, що відповідачем допущено порушення, а саме:

- статей 10, 11 Закону № 877-V внаслідок недопущення посадових осіб Держгеонадр до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю);

- статті 24 КУпН, яке полягає у невиконанні умов користування надрами, а саме недотримуються вимоги Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 3567 від 10.04.2009, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю.

На підставі акта 07 березня 2018 року позивачем складено припис №66-14/06, яким відповідачу надано строк для усунення виявлених порушень до 10 квітня 2018 року.

Наказом Держгеонадр №142 від 15 травня 2018 року дію дозволу №3567 зупинено у зв`язку з невиконанням припису щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування та надано ТОВ Фактор-Граніт 30 календарних днів на усунення порушень.

З метою доведення до відома Товариства наказу від 15 травня 2018 року № 172 та повідомлення про надання 30-ти календарних днів для усунення порушень на юридичну адресу направлено лист № 8956/03/14-18 від 23 травня 2018 року.

16 липня 2018 року Центральним Міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр на розгляд комісії з питань надрокористування внесено подання №566-14/06 щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3567 від 10 квітня 2009 року, у зв`язку з недопущенням до проведення перевірки та невиконання припису ТОВ Фактор-Граніт .

Держгеонадра листом №18378/03/14-18 від 14 вересня 2018 року повідомило ТОВ Фактор-Граніт про внесення вказаного подання та запропоновано у 15 денний строк надати до Держгеонадр власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами.

Відповідач своєї позиції щодо припинення права користування надрами не висловив, а тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 24 КУпН користувачі надр зобов`язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Статтею 60 КУпН передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, (далі - Порядок № 615, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Пунктом 23 вказаного Порядку визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Частиною сьомою статті 4 1 Закону України від 06.09.2005 № 2806-IV Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 2806-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення. Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Відповідно до частин першої, другої статті 26 КУпН про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини 1 статті 26 КУпН, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 3567 від 10 квітня 2009 року та, як наслідок, звернення позивача до суду з даним позовом, стало неусунення відповідачем порушень, зазначених у приписі № 66-14/06 від 07 березня 2018 року, в якому, зокрема, зазначено про: недопуск посадових осіб Держгеонадр до здійснення державного нагляду (контролю), які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю), чим порушено статті 10, 11 Закону України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ; недотримання на порушення вимог статті 24 КУпН вимог Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 3567 від 10 квітня 2009 року, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю; визначено обов`язок відповідача надати Департаменту державного геологічного контролю документи (завірені належним чином) та матеріали, що підтверджують виконання питань згідно з додатком № 1 до даного припису.

Згідно зі статтею 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб`єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред`являють керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб`єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що припис № 66-14/06 від 07 березня 2018 року відповідачем не оскаржувався, а тому відповідно до статті 7 Закону №877-V є обов`язковим до виконання.

Тобто, предметом спору у цій справі є не правомірність винесення зазначеного припису, а наявність або відсутність підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами № 3567 від 10 квітня 2009 року, наданого відповідачу.

Оскільки відповідачем недопущено позивача до перевірки та невиконано вимог припису Держгеонадр і, як наслідок, порушено вимоги статті 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування № 3567 від 10 квітня 2009 року, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю та надання документів і матеріалів щодо користування надрами відповідно до умов спеціального дозволу на користування надрами № 3567 від 10 квітня 2009 року, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для висновку, що відповідачем допущено порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем порушено вимоги, передбачені спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, що є підставою для припинення користування надрами відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 КУпН та частини сьомої статті 4 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Висновки суду у цій справі узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, висловленими у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 09 вересня 2021 року у справі № 824/160/19-а, від 02 грудня 2021 року у справі № 815/2625/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2019 року у справі №826/11885/16 дійшов наступного висновку:

…..відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання, зокрема надрами, є особливо суворими та, як виняток, застосовуються до суб`єкта, який отримав відповідний дозвіл і зобов`язаний забезпечувати безумовне дотримання у своїй діяльності всіх вимог законодавства у сфері надрокористування.

Крім того, відносно отримання від відповідача незгоди щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання дозволу, то Верховний Суд вже неодноразово висловлював з цього приводу свою правову позицію, яка, зокрема, у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №812/1735/17 викладена наступним чином:

Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011 у справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11 та від 10.12.2013 у справі №21-450а13 та постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №802/4846/13-а та від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а було зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом надання їм права вимагати (шляхом надання/висловлення письмової незгоди) від уповноваженого органу судової, а не адміністративної процедури припинення права користування надрами. При цьому, законом презюмується, що саме судовий порядок є додатковою гарантією ефективного захисту прав надрокористувача, що і було забезпечено позивачем у цій справі шляхом звернення до суду.

Отже, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 КУпН, лише за наявності згоди на це користувача надрами.

Крім того, у постанові від 03.05.2018 у справі №812/1074/17 вже висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Зокрема, згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій повністю з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Припинити право користування надрами шляхом анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами № 3567 від 10 квітня 2009 року, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю Фактор-Граніт .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець