Постанова

від 08.09.2020 по справі 240/5395/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5395/18 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю. Суддя-доповідач - Граб Л.С.

08 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Іваненко Т.В. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Граніт" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2018 року Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Граніт", в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3567 від 10.04.2009 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

У відповідності до вимог ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Фактор-Граніт" надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 3567 від 10 квітня 2009 року, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, гранітів в якості сировини для виробництва блоків та облицювальних виробів з них, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями.

Як додаток до спеціального дозволу укладено Угоду № 3567 від 03 грудня 2015 року (надалі - Угода №3567) про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 3567.

Наказом № 69 від 22 лютого 2018 року Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів, зазначених у Переліках надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у березні 2018 року, зокрема відповідача, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини).

06.03.2018 згідно направлення на проведення перевірки №44-14/06 від 01.03.2018, відповідальними особами Держгеонадра здійснено виїзд до ТОВ "Фактор-Граніт" за його місцезнаходженням і складено акт № 06-02/23/2018-05/п (11) про недопущення до перевірки (далі - акт).

У акті вказано, що ТОВ "Фактор-Граніт" за місцезнаходженням, зазначеним у спеціальному дозволі на користування надрами № 3567 від 10.04.2009, фактично не знаходиться, посадових осіб Товариства не встановлено.

Разом з цим, у акті зазначено, що відповідачем допущено порушення, а саме:

- ст.ст. 10, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V внаслідок недопущення посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю), які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю);

- ст. 24 Кодексу України про надра, яке полягає у не виконанні умов користування надрами, а саме недотримуються вимоги Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 3567 від 10.04.2009, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю.

На підставі акту 07.03.2018 позивачем складено припис №66-14/06, яким відповідачу надано строк для усунення виявлених порушень до 10 квітня 2018 року.

Наказом Держгеонадра України №142 від 15 травня 2018 року дію дозволу №3567 зупинено у зв`язку з невиконанням припису щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування та надано ТОВ "Фактор-Граніт" 30 календарних днів на усунення порушень.

З метою доведення до відома Товариства наказу від 15.05.2018 № 172 та повідомлення про надання 30-ти календарних днів для усунення порушень на юридичну адресу направлено лист № 8956/03/14-18 від 23 травня 2018 року.

16.07.2018 Центральним Міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України на розгляд комісії з питань надрокористування внесено подання №566-14/06 про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3567 від 10 квітня 2009 року, у зв`язку з не допущенням до проведення перевірки та не виконання припису ТОВ "Фактор-Граніт".

Держгеонадра листом №18378/03/14-18 від 14 вересня 2018 року повідомлено ТОВ "Фактор-Граніт" про внесення вказаного подання та запропоновано у 15 денний строк надати до Держгеонадр власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами.

Відповідач своєї позиції щодо припинення права користування надрами не висловив, а тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для анулювання дії спеціального дозволу, виданого товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-Граніт" за рішенням суду.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Ст. 2 Кодексу України про надра врегульовано, що завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Ч.1 ст.4 Кодексу України про надра унормовано, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Відповідно до ч.1 ст.13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

У абзаці 3 ч.1 ст.14 Кодексу України про надра зазначено, що надра надаються у користування для видобування корисних копалин.

Стаття 19 Кодексу України про надра передбачає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, процедура видачі якого передбачена Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Частиною 2 ст. 24 Кодексу України про надра визначені наступні обов`язки користувачів надр:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Ч.1 ст.26 Кодексу України про надра унормовано, що право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Разом з тим, частиною 2 ст. 26 Кодексу України про надра передбачено, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

За змістом частини третьої статті 26 Кодексу України про надра законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно статті 11 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Угодою про умови користування надрами від 07.02.2013 № 5726 (далі - Угода № 5726), яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 5726 від 07.02.2013 визначено, що надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства (п.п. 1.1 п. 1 Угоди), у тому числі дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами, допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю (п.п. 5.3 п. 5 Угоди).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 № 1294 затверджено Порядок здійснення державного геологічного контролю (далі - Порядок № 1294).

За приписами статтею 4 Порядку № 1294 органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний геологічний контроль за своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення та використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що суб`єкт господарювання зобов`язаний допускати представників органу державного контролю за користуванням надрами для здійснення заходів державного контролю. Водночас безпідставний недопуск до перевірки є порушенням вимог законодавства та умов користування надрами, оскільки зазначений обов`язок закріплений в Угоді № 4672.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1294 у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом п`яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Окрім того, аналогічна норма міститься у статті 7 Закону № 877-V, де зазначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Порядок № 615 регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Згідно з підпунктом 8 пункту 22 Порядку № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у тому числі разі невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.

Підпунктами 10, 11 Порядку № 615 передбачено, що право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі припинення без поважних причин робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, та коли суб`єкт господарської діяльності протягом двох років, з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами.

Отже, право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, самостійно або в судовому порядку.

Відтак, спеціальним законом, яким передбачено підстави припинення права користування надрами, є Кодекс України про надра, пунктом 5 статті 26 якого передбачено однією з підстав - порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

У свою чергу, Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Системний аналіз наведених правових норм Кодексу України про надра, Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Порядку № 615 свідчить на користь висновку, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для видання уповноваженим органом припису про їх усунення та зупинення дії дозволу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 (справа № 805/4098/17-а), від 19.03.2019 (справа №806/1334/16), від 02.10.2019 (справа № 804/215/18), від 30.01.2020 (справа №816/1098/16), від 15.04.2020 (справа № 806/1286/16).

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування.

Підпунктом 12 пункту 4 Положення № 1174 передбачено, що Держгеонадра відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України.

В розумінні частини першої статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За визначеннями наведеними в частині першій статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст.7 вказаного Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Частиною 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 цієї ж статті Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 цього Закону, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Вищенаведені правові норми свідчать про те, що позивач уповноважений здійснювати державний геологічний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати яких оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів у вигляді припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень надрокористувачем умов користування надрами, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеної перевірки, результати якої відображаються в акті, за наслідками її проведення, що підтверджує невиконання умов користування надрами та є підставою вжиття Держгеонадрами заходів для усунення виявлених порушень шляхом зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр, чи притягнення до відповідальності.

Поряд з цим, матеріали справи не містять акта перевірки відповідача, який свідчив би про допущення останнім порушення, передбаченого статтею 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV та статтею 26 Кодексу України про надра.

В той же час, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що складання акта про недопущення до перевірки не може свідчити про виявлення у суб`єкта господарювання порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, оскільки його складання засвідчує лише факт неможливості здійснення такого заходу та, як наслідок, відсутності результату державного геологічного контролю із зазначених у ньому підстав.

Крім того, згідно із положеннями частини першої статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Як вбачається із акту про недопущення до перевірки № 06-02/23/2018-05/п (11) від 06.03.2018 під час виїзду відповідальних осіб Держгеонадра за юридичною адресою ТОВ "Фактор-Граніт" особу керівника суб`єкта господарювання чи іншої уповноваженої особи Товариства встановлено не було, що унеможливлює відмову відповідача від допуску посадових осіб позивача до державного геологічного контролю та, відповідно, порушення відповідачем положень статті 11 Закону №877-V у вигляді недопущення до державного геологічного контролю. А отже, у даному випадку проведення планового заходу відносно відповідача не відбулося з підстав неможливості його проведення, а тому позивач не може посилатися на порушення відповідачем законодавства про надрокористування.

Поряд з цим, на переконання колегії суддів, невиконання ж припису позивача, не може слугувати самостійною та достатньою підставою для припинення права користування надрами, оскільки анулювання спеціального дозволу на користування є виключним способом усунення порушень суб`єктом господарювання у сфері видобування корисних копалин.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що Державною службою геології та надр України не надано суду акту перевірки, у якому встановлено порушення суб`єктом господарювання саме в ході перевірки, а також припис або розпорядження, складені на підставі такого акта перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 77, 243, 250, 304, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Іваненко Т.В. Сторчак В. Ю.