Ухвала

від 09.12.2021 по справі 810/3902/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 грудня 2021 року Справа № 810/3902/18

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лапія С.М.,

при секретарі судового засідання - Барчук Д.І.,

представника позивача Репетько О.Г.

розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Вишневої міської ради, Бучанської районної державної адміністрації, третя особа: гр. ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати незаконними дії (рішення) Крюківщинської сільської ради, що призвели до скасування кадастрового номеру 3222484001:01:023:0291 земельної ділянки площею 0,1618 га по АДРЕСА_1 , на яку згідно рішення Крюківщинської сільської ради № 8/18 від 29.01.2010 розроблено проект землеустрою щодо її відведення у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку та передачу його в архівний шар державного земельного кадастру; та до незаконного присвоєння земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 кадастрового номера 3222484001:01:023:5025, зміну її цільового призначення та передачі цієї земельної ділянки фізичній особі у приватну власність;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровими номерами №3222484001:01:023:5025 та №3222484001:01:023:5243;

- ухвалити рішення про припинення речових прав гр. ОСОБА_2 , зареєстрованих щодо земельної ділянки №3222484001:01:023:5243, у відповідності до положень ч.10 ст. 24 ЗУ Про Державний земельний кадастр ;

- визнати неправомірними висновки відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА щодо неможливості погодити розроблений відповідно до рішення сільської ради проект землеустрою з огляду на відсутність відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером №3222484001:01:023:0291 площею 0,1618 га у Публічній кадастровій карті та зміну цільового (індивідуального та багатоквартирне) призначення цієї земельної ділянки, обумовлену генеральним планом с. Крюківщини, затвердженим рішенням № 9 Крюківщинської сільської ради 07.09.2017;

- зобов`язати Вишневу міську раду Бучанського району Київської області, з урахуванням висновків суду, розглянути поданий гр. ОСОБА_1 на затвердження проект землеустрою для отримання земельної ділянки у приватну власність по АДРЕСА_1 площею 0,1618 га з кадастровим номером №3222484001:01:023:0291.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 позов залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2018, залишеною без змін ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2019, позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 скасовано і передано справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І. про самовідвід.

Відповідно до розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №810/3902/18» , справу передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 відкрито загальне позовне провадження .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 задоволено заяву судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. про самовідвід.

Відповідно до розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №810/3902/18» , справу передано на повторний автоматичний розподіл між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лапію С.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 справу прийнято до провадження та вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.

Ухвалою суду від 13.10.2021 зазначено, зокрема, на необхідність конкретизувати, які саме дії та/або рішення відповідача позивач оскаржує.

Також судом звернуто увагу позивача на недопущення об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати у порядку різного судочинства.

Крім того, в ухвалі суду від 13.10.2021 зазначено про надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою до Бучанської РДА.

На виконання ухвали суду від 13.10.2021 позивачем 22.10.2021 подано до суду заяву щодо усунення недоліків позовної заяви.

У заяві щодо усунення недоліків позовної заяви позивачем зазначено, що на час формування позовних вимог та на день розгляду справи суттєво змінилися норми права та обставини спору, на яких формувалися позовні вимоги, та вважає за необхідне уточнити свої позовні вимоги.

Також позивач зазначив про відсутність об`єднання в позовних вимогах кількох вимог, які належить розглядати у порядку різного судочинства.

Суд звертає увагу, що позивачем останні уточнення позовних вимог подано до суду 20.07.2021.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконними дій (рішення) Крюківщинської сільської ради, що призвели до скасування кадастрового номеру 3222484001:01:023:0291 земельної ділянки площею 0,1618 га по АДРЕСА_1 , на яку згідно рішення Крюківщинської сільської ради № 8/18 від 29.01.2010 розроблено проект землеустрою щодо її відведення у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку та передачу його в архівний шар державного земельного кадастру; та до незаконного присвоєння земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 кадастрового номера 3222484001:01:023:5025, зміну її цільового призначення та передачу цієї земельної ділянки фізичній особі у приватну власність, то ухвалою суду від 13.10.2021 було зазначено про необхідність позивачу конкретизувати, які саме дії та/або рішення відповідача він просить визнати незаконними.

Позивачем вимоги ухвали суду від 13.10.2021 у цій частині не виконано.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровими номерами №3222484001:01:023:5025 та №3222484001:01:023:5243 та ухвалення рішення про припинення речових прав гр. ОСОБА_2 , зареєстрованих щодо земельної ділянки №3222484001:01:023:5243, у відповідності до положень ч.10 ст. 24 ЗУ Про Державний земельний кадастр , в ухвалі суду від 13.10.2021 зазначено про недопущення об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати у порядку різного судочинства.

Як слідує із заяви про усунення недоліків, позивач вважає, що дані позовні вимоги не порушують порядку об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, і підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

З даного приводу суд зазначає таке.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер , якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу , як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника . Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду з метою скасування реєстрації земельної ділянки та припинення речового права на приватну власність третьої особи.

Таким чином, існує спір про право цивільне, в межах якого можуть бути розв`язані питання, пов`язані з реєстрацією прав власності на земельну ділянку та припинення такого права, отже даний спір не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних , земельних , трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій , якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3, спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року у справі № 826/4858/15.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п. 24 рішення в справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі Занд проти Австрії від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі є вимоги, стосовно яких існує спір про право цивільне, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 24 січня 2017 року у справі №815/6165/14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2018 у справі № 396/2550/17.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Також суд звертає увагу, що до заяви про усунення недоліків позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, в яких позивач наполягає саме на такому формулюванні своїх позовних вимог , як скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:023:5243 та припинення речових прав гр. ОСОБА_2 на частину земельної ділянки з кадастровим номером 3222484001:01:023:5243, поновлення її кадастрового номера 3222484001:01:023:0291 та її цільове призначення.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними висновки відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА від 02.07.2018 № 17-06/45 щодо неможливості погодити розроблений відповідно до рішення сільської ради проект землеустрою з огляду на відсутність відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером №3222484001:01:023:0291 площею 0,1618 га у Публічній кадастровій карті та зміну цільового (індивідуального та багатоквартирне) призначення цієї земельної ділянки, обумовлену генеральним планом с. Крюківщини, затвердженим рішенням № 9 Крюківщинської сільської ради 07.09.2017, в ухвалі суду звернуто увагу, що дана позовна вимога подана до суду з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України, та запропоновано позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду та надати докази поважності причин пропуску такого строку.

Позивачем на виконання ухвали суду від 13.10.2021 у цій частині не подано до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що початок перебігу процесуального строку звернення до суду у КАС України визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

У той же час, будь-яких доказів чи переконливих пояснень щодо існування причин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до адміністративного суду матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об`єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішенні «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча саме національним судам, перш за все, належить приймати рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 у справі № 2-а-547/12 позовні вимоги ОСОБА_1 до Крюківщинської сільської ради Києво-святошинського району Київської області, зокрема, в частині вирішення питання про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки по АДРЕСА_1 і передачу її у власність ОСОБА_1 , залишено без розгляду.

Згідно з приписами частини другої статті 44 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, добросовісність вимагає здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано.

Частиною третьою статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Відповідно до ч. 13, ч. 15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно п. 7, п. 8 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:

- провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

- з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 13.10.2021 позивачем не виконано, а виявлені судом недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто, а тому суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи викладене, сплачена згідно платіжного доручення від 22.10.2021 № 60 сума судового збору у розмірі 1834, 16 грн підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 21, 122, 123, 171, 240 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Вишневої міської ради, Бучанської районної державної адміністрації, третя особа: гр. ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Повернути гр. ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений згідно квитанції від 22.10.2021 № 60 судовий збір у сумі 1834 (одна тисяча вісімсот тридцять чотири) грн 16 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Лапій С.М.