Постанова

від 08.12.2021 по справі 200/2260/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 200/2260/19-а

адміністративне провадження № К/9901/26495/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 200/2260/19-а

за позовом ОСОБА_1

до Мелекінської сільської ради

про скасування рішеня та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Мелекінської сільської ради на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 (колегія у складі: головуючого судді Арабей Т.Г., суддів Геращенка І.В., Ястребової Л.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мелекінської сільської ради, в якій просив:

- скасувати рішення Мелекінської сільської ради №7/39-1306 від 30.11.2018 та №7/40-1377 від 21.12.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в оренду ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Мелекінську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,2391 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в АДРЕСА_1 із земель рекреаційного призначення.

2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення відповідача від 30.11.2018 №7/39-1306 та від 21.12.2018 № 7/40-1377 є протиправними та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про його право власності на нерухоме майно: об`єкт нежитлової нерухомості база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 391,8 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , тобто оскаржувані рішення порушують його права як власника нерухомого майна. Також, позивач звертає увагу суду на те, що при зверненні до відповідача з відповідними заявами, ним були подані усі необхідні відомості та документи для отримання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Крім того, позивач вказав, що відповідачем були прийняті два рішення, якими відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, зазначивши в них дві різні підстави відмови, жодна з яких не передбачена діючим законодавством, та оформив відмови без належного обґрунтування підстав відмови, з яких би вбачалось в чому саме полягає порушення заявником встановленого законодавством порядку отримання дозволу, однак при цьому пославшись на вимоги статті 118 Земельного кодексу України, що не регулюють спірні відносини. Позивач вважає, що належним способом захисту його порушеного права є не тільки скасування спірних рішень відповідача, а й зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,2391 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в АДРЕСА_1 із земель рекреаційного призначення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2019 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Мелекінської сільської ради № 7/39-1306 від 30.11.2018 та № 7/40-1377 від 21.12.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в оренду ОСОБА_1 .

Зобов`язано Мелекінську сільську раду винести на розгляд засідання сесії питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,2391 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення в АДРЕСА_1 із земель рекреаційного призначення, відповідно до заяви (клопотання) ОСОБА_1 від 22.11.2018 та прийняти рішення відповідно до ч. 3 статті 123 Земельного кодексу України.

В решті позовних вимог відмовлено.

4. Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що рішення Мелекінської сільської ради № 7/39-1306 від 30.11.2018 та № 7/40-1377 від 21.12.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в оренду ОСОБА_1 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що найбільш ефективним із можливих способів захисту порушеного права є зобов`язати Мелекінську сільську раду (код ЄДРПОУ 04340460) винести на розгляд засідання сесії питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,2391 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") в АДРЕСА_1 із земель рекреаційного призначення, відповідно до заяви (клопотання) ОСОБА_1 від 22.11.2018 та прийняти рішення відповідно до частини третьої статті 123 Земельного кодексу України. Позовні вимоги про зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею задоволені не були задля невтручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

5. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2019 скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов`язання Мелекінської сільської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,2391 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") в АДРЕСА_1 із земель рекреаційного призначення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мелекінської сільської ради про зобов`язання Мелекінської сільської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,2391 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") в АДРЕСА_1 із земель рекреаційного призначення - задоволено.

Зобов`язано Мелекінську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,2391 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") в АДРЕСА_1 із земель рекреаційного призначення.

В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду 07.05.2019 по справі № 200/2260/19-а - залишено без змін.

6. Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції помилково вважав, що повноваження відповідача у спірних правовідносинах є дискреційними, тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду є такими, що підлягають задоволенню. Рішення суду першої інстанції щодо зобов`язання втретє винести на розгляд засідання сесії відповідача питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є питанням позовних вимог та судом першої інстанції не зазначено, що суд виходив за межі позовних вимог, тому в цій частині рішення прийняте поза межами позовних вимог та не може враховуватись як їх розгляд. Таке рішення є зайвим в даній справі, оскільки в другій частині позовних вимог позивачу було відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У вересні 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Мелекінської сільської ради на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, в якій скаржник просить скасувати вказане рішення.

8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив, що після зобов`язання судом першої інстанції відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою в оренду, Мелекінська сільська рада винесла повторно на розгляд дане питання та в присутності позивача прийняла рішення, відповідно до якого розгляд заяви ОСОБА_1 відкладено для визначення площі та конфігурації запитуваної земельної ділянки. Таким чином, скаржник наголошує, що не заперечує проти надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , але після визначення меж та площі запитуваної земельної ділянки та оформлення земельного сервітуту. Крім того, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов до помилкових висновків, що повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 17.09.2019 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Бучик А.Ю., Рибачук А.І.

11. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2019 вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документа про доплату судового збору.

12. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.

13. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Мелекінської сільської ради на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі № 200/2260/19.

14. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2021справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 13.04.2021.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Як встановлено судами попередніх інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 13).

16. Між ОСОБА_2 (далі по тексту - Дарувальник ) та ОСОБА_1 (далі по тексту - Обдарований) укладений договір дарування частини бази відпочинку від 11.04.2014, відповідно до якого дарувальник подарував, а обдарований прийняв у дар безоплатно належні дарувальнику 9/50 (дев`ять п`ятдесятих) частин бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Предмет договору), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Мелекінської сільської ради, площею 0,3576 га, право на яку, згідно листа - відповіді відділу Держемагенства у Першотравневому районі Донецької області № 345 від 09.04.2014, у дарувальника відсутнє, не оформлене ніяким чином (а.с. 19-20).

17. 22.01.2018 між ОСОБА_4 (далі по тексту - Продавець) та ОСОБА_1 (далі по тексту - Покупець) укладений договір купівлі - продажу, відповідно до якого на умовах передбачених цим договором, покупець продає, передає у власність, а покупець купує, приймає у власність придатні до використання за призначенням 35/50 (тридцять п`ять п`ятдесятих) частин бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, площею 0,3576 га, право на яку у продавця відсутнє, не оформлене ніяким чином, і сплатити передбачену цим договором грошову суму (а.с. 15-16).

18. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 111271286 від 22.01.2018 встановлено, що база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальною площею 436,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (а.с.17-18).

19. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 114067734 від 15.02.2018 встановлено, що база відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , загальною площею 391,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 . Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: літній будинок, В-1; веранда, в; ганки, в (1), в (2), в (3); літній будинок, Г-1; веранда, г; ганок, г (1), г (2), г (3), г (4); літній будинок, З-1; веранда, з; ганок, з (1); літній будинок, Ж-1; літній будинок (металевий), И-1; ганок, и (1); склад, И (1) - 1; кхня, К-1; радіорубка, Л-1; веранда, л; туалет, Т-1 (а.с. 14).

20. 12.02.2018 ФОП - ВЕК Бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на громадський будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , згідно якого під будівлями знаходиться 391,8 кв.м земельної ділянки, право на яку у попередніх власників було відсутнє (а.с. 21-28).

21. Згідно висновку експертного дослідження № 3 будівельно - технічної експертизи, складеного судовим експертом Спиридоновим В.А. на запит ОСОБА_1 встановлено, що забудови, розміщені на території б/в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , є нерухомим майном (а.с. 32-36).

22. 22.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до голови Мелекінської сільської ради з заявою, відповідно до якої просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,2391 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ) по АДРЕСА_1 (а.с. 12).

23. Рішенням Мелекінської сільської ради від 30.11.2018 № 7/39-1306 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 та наданих документів: технічного паспорту БТІ, договору дарування частини бази відпочинку від 11.04.2014 (зареєстрованого в реєстрі № 1046), договору купівлі - продажу частини бази відпочинку (зареєстровано в реєстрі № 139), витягу з Державного реєстру речових прав на базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер запису про право власності: 24844049 від 13.02.2018), у зв`язку з проведенням експертизи об`єктів, розташованих на території бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , керуючись Конституцією України, статтями 12, 19, 118, частиною другою статті 123 Земельного кодексу України, пунктом 34 статті 26, частиною другою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування сесія сільської ради вирішила відмовити громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,2391 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в АДРЕСА_1 із земель рекреаційного призначення (а.с. 29).

24. 07.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до голови Мелекінської сільської ради з заявою, відповідно до якої просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,2391 га для будівництва та обслуговування бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 , та у разі відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки надати у встановлений законом термін вмотивовану відповідь для подальшого звернення до суду (а.с. 30).

25. Рішенням Мелекінської сільської ради від 21.12.2018 № 7/40-1360 Про затвердження технічного висновку по результатам обстеження будівель і споруд розташованих на території колишньої б/в ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 сесія сільської ради вирішила затвердити технічний висновок з ТОВ Азов - Гаррет по результатам обстеження будівель і споруд, розташованих на території колишньої б/в ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 83-84).

26. Рішенням Мелекінської сільської ради від 21.12.2018 № 7/40-1377 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі її в оренду громадянину ОСОБА_1 за результатами розгляду повторної заяви ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що дві металеві споруди, що належать заявнику на праві власності, відносяться до тимчасових споруд згідно технічного висновку, затвердженого рішенням сесії Мелекінської сільської ради від 21.12.2018 № 7/40-1360, керуючись Конституцією України, статтями 12, 19, 118, частиною другою статті 123 Земельного кодексу України, пунктом 34 статті 26, частиною другою статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування сесія сільської ради вирішила відмовити гр. ОСОБА_1 в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,2391 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в АДРЕСА_1 із земель рекреаційного призначення (а.с. 31).

27. Не погодившись з прийнятими Мелекінською сільською радою рішеннями від 30.11.2018 № 7/39-1306 та від 21.12.2018 № 7/40-1377, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

29. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

31. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

32. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

33. Частиною другою статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

34. Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

35. У відповідності до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

36. Згідно частиною першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

37. Згідно частинами 1 - 3 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

38. Відповідно до частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

39. Згідно з частиною першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

40. За правилами частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

41. Відповідно до частини третьої статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

42. Отже, передача земельних ділянок у користування передбачає виготовлення проекту землеустрою, його погодження компетентними органами, а відтак, прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки у користування.

43. За результатами розгляду заяви громадянина, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, або надати відмову у наданні такого дозволу.

44. Разом з цим, така відмова повинна бути мотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених частиною третьою статті 123 ЗК України, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

45. Відтак, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою визначений частиною третьою статті 123 ЗК України є вичерпним.

46. У справі яка розглядається суди встановили, що оспорювані рішення Мелекінської сільської ради №7/39-1306 від 30.11.2018 та №7/40-1377 від 21.12.2018, якими ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, не містять жодної підстави, наведеної у положеннях частини третьої статті 123 ЗК України.

47. Колегія суддів наголошує на тому, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний обґрунтовувати рішення, які він приймає, зобов`язаний навести/вказати його належне обґрунтування. Таке рішення має бути належно визначеним та зрозумілим, а його мотивування (обґрунтування) у письмовій формі повинно давати можливість особі правильно його зрозуміти та реалізувати право на оскарження.

48. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувані рішення є немотивованими, не обґрунтованими, а тому суди вірно визнали такі рішення протиправними та скасували їх.

49. Що стосується вимоги позивача зобов`язати Мелекінську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, колегія суддів зазначає наступне.

50. Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

51. Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

52. Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

53. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вирішення питання про яке просить позивач, в частині зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, перебуває поза компетенцією адміністративного суду, оскільки до юрисдикції суду в широкому розумінні не входить зобов`язання відповідача приймати на сесії будь-яке конкретне рішення, оскільки відповідно до чинного законодавства України суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції, зокрема, органів місцевого самоврядування. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати рішення неправомірним та скасувати його, а також зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути відповідне питання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване та обґрунтоване нормами законодавства рішення, при цьому суд не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

54. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 1340/5638/18.

55. Таким чином, обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права відповідає положенням пункту 4 статті 245 КАС України та є найбільш ефективним із можливих способів захисту порушеного права.

56. З огляду на викладене, враховуючи, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2019 залишити в силі.

57. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

58. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 343, 349, 352, 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Мелекінської сільської ради задовольнити.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 скасувати, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2019 - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик А.І. Рибачук