Постанова

від 09.12.2021 по справі 369/10903/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 369/10903/19

провадження № 22-ц/824/14741/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.

учасники справи:

позивач - Об`єднання багатоквартирного будинку Машинобудівників 17 А

відповідач - ОСОБА_1

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2021 року у складі судді Ковальчук Л.М.

у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Машинобудівників 17А до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року голова правління ОСББ Машинобудівників 17А Сідельников А.В. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання за період з червня 2017 року по серпень 2019 року у розмірі 5 507,52 грн. та пеню в розмірі 1 157,34 грн, всього 6 664,86 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ Машинобудівників 17 А .

Вказував, що протоколом №2 від 04 березня 2017 року загальними зборами ОСББ Машинобудівників 17А були затверджені щомісячні внески 5,28 грн - для власників (співвласників) житлових та нежитлових приміщень (членів або не членів ОСББ Машинобудівників 17А ) за 1 кв.м загальної площі житлових (квартир) та нежитлових (офісів) приміщень.

Сплата внесків здійснюється щомісячно, в термін до 5 числа поточного місяця на рахунок ОСББ.

Разом з тим, у результаті не виконання власником квартири умов Статуту, у останньої виникла заборгованість по внескам членів об`єднання в сумі 5 507,52 грн та пеня у розмірі 1 157,34 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання багатоквартирного будинку Машинобудівників 17А пеню за несвоєчасну сплату внесків та платежів співвласників об`єднання за період з червня 2017 року по серпень 2019 року у розмірі 1 157,34 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 22 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки вважає, що суд порушив норми матеріального права, невірно та неповно оцінив докази, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що позов є безпідставним у зв`язку з тим, що вона постійно та на регулярній основі сплачує внески на утримання будинку та прибудинкової території на рахунок позивача, про що свідчить виписка з банку. А сума пені, на думку відповідача, є безпідставною та неправомірною.

18 жовтня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшли заперечення від представника позивача ОСББ Машинобудівників 17А - Денисенка Є.В., в яких останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн.

Зазначає, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення представником ОСББ Машинобудівників 17А було підтверджено, що станом на 02 червня 2021 року основний борг ОСОБА_1 за період з червня 2017 року по серпень 2019 року погашено, пеня та судові витрати відповідачем не погашались.

Відповідно до частин першої та третьої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

За змістом частин четвертої, шостої, дев`ятої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:

1) малозначних справ;

2) справ, що виникають з трудових відносин;

3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;

4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);

4) справи про розірвання шлюбу;

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості, ціна позову визначена у розмірі 6 664,84 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Дана справа відповідно до статті 274 ЦПК України не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Жодних обставин справи, які б викликали необхідність розглядати справу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, колегією суддів не встановлено.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, яке міститься в апеляційній скарзі.

Також не підлягає задоволенню клопотання відповідача про витребування доказів, яке отримано судом 24 листопада 2021 року з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що таке клопотання в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявлялось, а відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України нові докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Доказів неможливості заявити вказане клопотання на стадії розгляду справи судом першої інстанції або необґрунтованої відмови місцевого суду у задоволенні цього клопотання відповідачем не надано.

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд апеляційної скарги проводиться у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 274 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент розгляду цієї справи заборгованість за вказаний вище період відповідачем погашена у повному обсязі, однак відповідач сплачувала внески та платежі співвласників об`єднання за період з червня 2017 року по серпень 2019 року невчасно, у зв`язку з чим у останньої виник обов`язок зі сплати пені у розмірі 1 157,34 грн.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та несе витрати по утримання даної квартири.

Відповідно Статуту ОСББ Машинобудівників 17А завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Розділ 5 п. 2 Статуту ОСББ визначає, що, співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені Статутом об`єднання обов`язки перед об`єднанням.

Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Відносини з приводу створення та діяльності об`єднань співвласників багатоквартирних об`єднань регулюються Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , їх Статутом, відповідно ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , до компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

Протоколом від 04 березня 2017 року № 2 загальних зборів ОСББ Машинобудівників 17А затверджено розмір щомісячних внесків (платежів) власників (співвласників) житлових та нежитлових приміщень (членів або не членів ОСББ Машинобудівників-17А ) у розмірі 5,28 грн за 1 кв.м загальної площі житлових (квартир) та нежитлових (офісів) приміщень.

Сплата внесків здійснюється щомісячно, в термін до 5 числа поточного місяця на рахунок ОСББ.

Згідно Протоколу від 20 червня 2019 року № 4 загальних зборів ОСББ Машинобудівників 17А затверджено розмір щомісячних внесків (платежів) власників (співвласників) житлових та нежитлових приміщень (членів або не членів ОСББ Машинобудівників-17А ) у розмірі 7,50 грн за 1 кв.м загальної площі житлових квартир та нежитлових (офісів) приміщень.

Згідно акту звірки, у результаті неналежного виконання власником квартири положень статуту та протоколу загальних зборів осіб, у період з червня 2017 року по серпень 2019 року виникла заборгованість по внескам членів об`єднання в сумі 5 507,52 грн та пеня у розмірі 1 157,34 грн.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Згідно пункту 1 частини першої статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Між позивачем та відповідачем склалися відносини у сфері житлово-комунальних послуг, які регулюються положеннями Закону України Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон).

Згідно ст. 13 Закону, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , в редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Отже, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з чинними тарифами.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що станом на момент розгляду цієї справи заборгованість за вказаний вище період відповідачем погашена у повному обсязі.

У своїх запереченнях (відзиві) на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що станом на 02 червня 2021 року основний борг за період з червня 2017 року по серпень 2019 року ОСОБА_1 погашено.

Таким чином, зважаючи на викладене, у відповідача заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг за період з червня 2017 року по серпень 2019 року відсутня.

Щодо вимог про стягнення пені, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45 Про внесення змін до постанови Кабміну від 08.10.1992 № 572 , власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законодавство не містить вказівок на розмір неустойки у разі невиконання зобов`язання, якщо її розмір не визначений у договорі.

Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, зокрема, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора - вимагати сплату грошей за надані послуги.

У разі прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені з відповідача як боржника, яка сплачувала внески та платежі співвласників об`єднання за період з червня 2017 року по серпень 2019 року невчасно, а отже прострочила виконання зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.

Таким чином, оскільки позивачем фактично надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а відповідач ними користується, що сторонами під час розгляду справи не заперечувалось, відповідач зобов`язалася своєчасно сплачувати за послуги, однак внаслідок несвоєчасної сплати комунальних послуг у останньої виникла заборгованість, суд першої інстанції, врахувавши відсутність заборгованості зі сплати основного боргу, дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 157,34 грн за несвоєчасне виконання зобов`язання.

При цьому, ОСОБА_1 , посилаючись на неправомірність дій позивача ОСББ Машинобудівників 17А , з позовом до ОСББ Машинобудівників 17А до суду не зверталася.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду щодо встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції, який їх спростував.

Отже, аргументи скарги висновків суду не спростовують та є фактично повторенням доводів позовної заяви, яким суд у своєму рішенні дав належну правову оцінку.

З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що місцевий суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.

Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено.

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У запереченнях (відзиві) на апеляційну скаргу представник позивача ОСББ Машинобудівників 17А - Денисенко Є.В. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн.

За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 10 вересня 2019 року між Об`єднанням багатоквартирного будинку Машинобудівників 17А та адвокатом Денисенком Євгеном Вікторовичем укладено договір про надання правової допомоги № 25, відповідно до п. 4 якого, за надання юридичної допомоги Клієнт зобов`язується виплатити представнику гонорар по домовленості сторін. Клієнт, погоджуючись на проведення інших платних послуг, компенсує представнику інші фактичні витрати (судові витрати, проведення досліджень тощо), а в разі відсутності коштів на їх оплату своєчасно повідомляє про це представника і погоджується з тим, що відмова в проведенні запропонованих представником заходів може вплинути на результативність виконання функції захисту його (її) інтересів, та зобов`язується не пред`являти претензій з цього приводу до представника.

Згідно акту виконаних робіт від 12 жовтня 2021 року адвокатом підготовані заперечення на апеляційну скаргу, робота оцінена сторонами у 500 грн.

На підтвердження сплати вказаних коштів стороною позивача також надано копію платіжного доручення (а.с. 153).

Таким чином, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи, що стороною позивача не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, колегія суддів доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ Машинобудівників 17А витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2021 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання багатоквартирного будинку Машинобудівників 17А витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.В. Желепа

О.Ф. Мазурик