Ухвала

від 06.12.2021 по справі 761/24371/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/24371/21

Провадження № 2/761/9899/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участю секретаря Войновського О.І.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача 1 Вадовського В.С.,

представника відповідача 3 Шильця А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані , Товарної біржі Земельна Універсальна Промислова Біржа , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

В судовому засіданні 06.12.2021 року представник відповідача 1 звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у даній справі, посилаючись на положення ст.ст. 4, 20, 45 ГПК України, зазначив, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності. При цьому, позивачем у таких спорах можуть бути, в тому числі і фізичні особи, які не є підприємцями. Також представник відповідача-1 у своєму клопотанні посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 21.03.2018 року у справі № 725/3212/16-ц, та від 05.06.2018р. у справа № 910/856/17. Тому відповідач-1 просить суд закрити провадження у справі, бо справа не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а має розглядатися за правилами господарського судочинства. Крім того, зазначив, що в провадженні судді Шевченківського районного суду м.Києва Фролової І.В. перебуває цивільна справа, предметом розгляду у якій є зустрічний позов з аналогічними вимогами, що й у даній справі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти клопотання про закриття провадження у справі.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник відповідача 3 підтримав заявлене клопотання.

Дослідивши матеріали поданого клопотання, а також заслухавши думку учасників судового розгляду суд дійшов до наступного висновку.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція, в тому числі господарських та цивільних судів.

Так, відповідно до частин 1, 2 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 1частини 1ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті),та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Аналіз викладеного вище дає підстави дійти висновку про те, що при розмежуванні юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін головним підходом є правильне визначення предмета спору, а після цього і суб`єктного складу. Крім того, визначальною ознакою справи цивільної юрисдикції, є суть (зміст, характер) спору. Загальні суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Так, судом встановлено, що предметом спору в цивільній справі, що розглядається, є, серед іншого, договір про відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором та прав іпотекодержателя за іпотечним договором, об`єктом якого є нерухоме майно, а саме: квартира. Тобто, спір стосується порушених прав позивача приватноправового характеру, оскільки позивач вважає, що саме нею правомірно набуті права вимоги за договорами.

Суд враховує те, що позивач оспорює дійсність договору про відступлення права вимоги з підстав того, що відповідач-1 не набув право вимоги до позивача за кредитним договором, а тому спір в цій частині стосується порушення прав позивача як фізичної особи.

Доводи представника відповідача-1 щодо необхідності закриття провадження у справі, з огляду на те, що спір має розглядатися в порядку господарського, а не цивільного судочинства, спростовується викладеним вище. Також, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача-1 на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 21.03.2018 року у справі № 725/3212/16-ц, та від 05.06.2018р. у справа № 910/856/17, оскільки, на переконання суду, вони ухвалені у правовідносинах, що є відмінними від тих, що підлягають встановленню у даній справі.

Крім того, представник відповідача-1 посилається на те, що в провадженні судді Шевченківського районного суду м.Києва Фролової І.В. перебуває цивільна справа, предметом розгляду у якій є зустрічний позов з аналогічними вимогами, що й у даній справі, разом з тим, не надає належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача-1 про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 13, 49, 255, 256, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника відповідача-1 про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 10.12.2021 року.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА