Постанова від 28.02.2024 по справі 761/24371/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 761/24371/21

провадження № 61-9489св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані», товарна біржа «Земельна універсальна промислова біржа», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року у складі судді Романишеної І. П. та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (далі - ТОВ «Файненс Компані»), товарна біржа «Земельна універсальна промислова біржа» (далі - ТБ «Земельна універсальна промислова біржа»), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання результатів торгів та правочину недійсними.

2. Позовна заява мотивована тим, що 23 квітня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та ТОВ «Елітком», ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 622, за яким була встановлена відновлена кредитна лінія на суму 450 000 доларів США.

3. У забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та нею було укладено іпотечний договір, за умовами якого нею як іпотекодавцем в іпотеку банку було передано майно: квартира АДРЕСА_1 .

4. 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега банк» (правонаступник ЗАТ «Сведбанк Інвест») та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, до яких увійшли, в тому числі, права вимоги за вищевказаними кредитним та іпотечним договорами і відповідно до цього договору купівлі-продажу всі права вимоги за вказаними договорами перейшли до ТОВ «Фінансова компанія Іпотека кредит».

5. 04 липня 2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, до яких увійшли, в тому числі, права вимоги за вищевказаними кредитним та іпотечним договорами і відповідно до цього договору купівлі-продажу всі права вимоги за вказаними договорами перейшли до ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент».

6. Зазначала, що в подальшому 25 травня 2018 року з метою врегулювання та виконання кредитного зобов`язання між ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» та нею було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за вищевказаними кредитним та іпотечним договорами і відповідно до цього договору купівлі-продажу всі права вимоги за вказаними договорами перейшли до неї.

7. Після укладення зазначеного договору та, як наслідок, виконання кредитного зобов`язання в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були припинені іпотечні обтяження: іпотека та заборона на відчуження відносно предмету іпотеки.

8. 18 грудня 2018 року з метою поділу майна, що було спільною сумісною власністю, укладено договір про поділ майна подружжя, за яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло вїї особисту приватну власність.

9. Проте, в подальшому вона дізналася, що після належного виконання нею кредитного зобов`язання та набуття права власності на зазначену квартиру як добросовісним набувачем, право вимоги за кредитним та іпотечним договорами, власником яких вона була, відчужені незаконно та безпідставно іншій особі - ТОВ «Файненс компані».

10. Так, ТБ «Земельна Універсальна Промислова Біржа» 18 лютого 2019 року було проведено аукціон, за наслідками якого права вимоги відносно зазначених в цьому позові кредитного та іпотечного зобов`язань були продані ТОВ «Файненс компані», про що складений відповідний протокол, та 07 березня 2019 року на підставі зазначеного протоколу був підписаний договір відступлення права вимоги.

11. Вказувала, що результати аукціону, що оформлені протоколом, та договір відступлення прав вимоги є незаконними та мають бути визнані недійсними, оскільки ТОВ «Файненс компані» не були і не могли бути передані права вимоги за вищевказаними кредитним і іпотечним договорами, оскільки суди своїми рішеннями в справі № 910/10364/16 залишили без розгляду позовні вимоги про застосування наслідків недійсності договорів та своїми рішеннями не вирішили питання про таке застосування в частині витребування чи повернення прав вимог, а тому права вимоги не повернулися до ПАТ «Омега банк». В додатку до договору відступлення прав вимоги, на який посилається відповідач, як на документ, за яким він придбав права вимоги, відсутні умови про передання прав вимоги за іпотечним зобов`язанням. Також іпотека в реєстрі речових прав на нерухоме майно не реєструвалася за ПАТ «Омега банк» після винесення зазначеного судового рішення.

12. Кредитне та іпотечне зобов`язання, позовні вимоги відносно яких заявляються, є припиненими задовго до укладення оскаржуваного правочину внаслідок належного виконання та поєднання в одній особі іпотекодержателя та іпотекодавця, а тому відносно зазначених зобов`язань не можуть виникати права вимоги. Фактично, на думку позивачки, купуючи право вимоги за кредитним та іпотечним зобов`язаннями, вона виконувала таким чином ці зобов`язання та погашала заборгованість перед належним кредитором. Іпотечне зобов`язання, на її думку, припинилося 25 травня 2018 року - в момент укладення договору купівлі-продажу прав вимоги і, відповідно, відбулося поєднання в одній особі іпотекодержателя та іпотекодавця в день укладення зазначеного договору, а кредитне зобов`язання припинилося 04 червня 2018 року, що підтверджується її заявою від 04 червня 2018 року, яка знаходиться в матеріалах справи, на підставі якої були припинені іпотечні обтяження в реєстрі речових прав на нерухоме майно та інформацією з вказаного реєстру.

13. Також зазначала, що на момент укладення договору купівлі-продажу прав вимоги 25 травня 2018 року жодних судових рішень, які набрали б законної сили, про визнання недійсними попередніх договорів купівлі-продажу з ланцюга відступлення прав вимоги не існувало, також не існувало таких судових рішень і на момент укладення договору поділу майна від 18 грудня 2018 року, за яким вона ( ОСОБА_1 ) отримала зазначену вище квартиру в особисту приватну власність.

14. Враховуючи наведене з урахуванням змін підстав позову просила суд:

- визнати результати відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № 11А-ЕА-2019-02-12-000004-Ь від 18 лютого 2019 року з продажу лоту № Е160СЕ40257, недійсними в частині реалізації (продажу) прав вимоги по кредитному договору № 622 від 23 квітня 2008 року, укладеному між ТОВ «Елітком», ОСОБА_3 і ЗАТ «Сведбанк Інвест», та Іпотечному договору № 622/ІП-1 від 23 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 (іпотекодавцем) і ЗАТ «Сведбанк Інвест» (іпотекодержателем);

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 07 березня 2019 року підписаний між ТОВ «Файненс компані» та ПАТ «Омега банк» в частині відступлення прав вимоги по кредитному договору № 622 від 23 квітня 2008 року, укладеному між ТОВ «Елітком», ОСОБА_3 і ЗАТ «Сведбанк Інвест», та Іпотечному договору № 622/ІП-1 від 23 квітня 2008 року, укладеному між ОСОБА_1 (іпотекодавцем) і ЗАТ «Сведбанк Інвест» (іпотекодержателем).

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

15. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року, у задоволенні позовних відмовлено.

16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що договір, укладений ОСОБА_1 з ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», не може прийматися судом як належний доказ набуття права вимоги в даному спорі, оскільки вказаний договір був укладений з особою, що не була власником активів і не мала права продажу цих активів, оскільки договір ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» укладений в процесі виконання нікчемного правочину.

17. При цьому судами вказано, що матеріали справи не містять доказів набуття позивачем права вимоги за спірними договорами у спосіб, визначений чинним законодавством, та не підтверджують наявності правових підстав для визнання договору відступлення прав вимоги від 07 березня 2019 року недійсним як такого, що порушує права позивача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

18. У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 07 березня 2019 року та задовольнити вимоги у вказаній частині, в іншій частині судові рішення залишити без змін.

22. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

23. Також як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо статті 3 Закону України «Про іпотеку», частини першої статті 182 та частини четвертої статті 334 ЦК України у взаємозв`язку з частиною першою статті 509, частиною першою статті 510 та частиною першою статті 514 ЦК України(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

24. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що ТОВ «Файненс компані» не були і не могли бути передані права вимоги за іпотечним зобов`язанням, оскільки іпотека в реєстрі речових прав на нерухоме майно не реєструвалась за ПАТ «Омега банк», а тому останнє не було іпотекодержателем й, відповідно, не мало прав на відступлення прав вимоги.

25. Вказує, що іпотечне зобов`язання припинилось 25 травня 2018 року в момент укладення договору купівлі-продажу прав вимоги й, відповідно, відбулось поєднання в одній особі іпотекодержателя та іпотекодавця.

26. Зазначає, що кредитне зобов`язання припинилось 04 червня 2018 року, що підтверджується її заявою від 04 червня 2018 року, яка знаходиться в матеріалах справи, на підставі якої було припинено іпотечні обтяження в реєстрі речових прав на нерухоме майно та інформацією з вказаного реєстру.

27. Таким чином, вважає, що суди наведеного не врахували та ухвалили судові рішення, які не відповідають вимогам закону.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

28. У серпні, вересні 2023 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від ТОВ «Файненс компані», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у яких вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29. 23 квітня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та ТОВ «Елітком», ОСОБА_3 було укладений кредитний договір № 622.

30. Згідно пункту 1.1 договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у доларах США на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати кошти кредиту , а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, передбачені договором.

31. Загальний розмір заборгованості за кредитною лінією 450 000 доларів США, що зменшується згідно з додатком 1 до договору (пункт 1.1 договору).

32. 23 квітня 2008 року між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 622/IП-1 в забезпечення виконання договору № 622, зі змісту якого вбачається, що ЗАТ «Сведбанк Інвест» позивачем було передано в іпотеку об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 134,70 кв. м.

33. 31 грудня 2014 року ПАТ «Омега банк», який є правонаступником ЗАТ «Сведбанк Інвест», та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, до таких прав вимог увійшли, зокрема, право вимоги за договором № 622 та іпотечним договором.

34. Надалі між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» укладено договір відступлення прав вимоги від 04 липня 2015 року, зі змісту якого вбачається, що до ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» перейшли права вимоги за договором № 622 та іпотечним договором.

35. 25 травня 2018 року між ТОВ «Скай Кепітал Менеджмент» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу прав вимоги.

36. Разом із тим, судами також було встановлено, що згідно рішення Господарського суду м. Києва від 04 вересня 2018 року у господарській справі № 910/10364/16, договір укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» від 31 грудня 2014 року, та договір від 04 липня 2015 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», з усіма змінами та доповненнями визнано недійсними.

37. Постановою Північного апеляційного господарського суду вказане судове рішення першої інстанції у справі № 910/10364/16 скасовано частково, викладено резолютивну частину в наступній редакції: «1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про збільшення розміру позовних вимог залишити без розгляду. 2. Позов задовольнити. 3. Визнати договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Омега Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А. В., зареєстрованим в реєстрі за № 1898 із змінами та доповненнями - недійсним. 4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А. В., зареєстрованим в реєстрі за № 912 із змінами та доповненнями».

38. Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 24 липня 2019 року вирішено рішення Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року у справи № 910/10364/16 скасувати в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, який укладений між публічним акціонерним товариством «Омега Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А. В., зареєстрованим в реєстрі за № 1898 із змінами та доповненнями, та вирішено ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, який укладений між публічним акціонерним товариством «Омега Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А. В., зареєстрованим в реєстрі за №1898 із змінами та доповненнями. У решті постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

39. Скасовуючи вказані судові рішення в зазначеній господарській справі, Верховний Суд зазначив у мотивувальній частині рішення касаційної інстанції: «.... Беручи до уваги те, що судами обох інстанцій правильно встановлені ознаки нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року відповідно до пункту 3 частин 3 статті 38 цього Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відповідно до частини першої статті 215, частини першої статті 216 ЦК України такий правочин не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що наступний договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року слід визнати недійсним відповідно до частини п`ятої статті 216, статті 658 Цивільного кодексу, як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має право продажу цих активів...».

40. Також судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, що ПАТ «Омега Банк» починаючи з 06 липня 2015 року перебуває в стані припинення згідно постанови НБУ від 06 липня 2015 року № 437.

41. ФГВФО прийнято рішення від 17 січня 2019 року № 82 про затвердження умов продажу активів ПАТ «Омега Банк» та АТ «Дельта Банк». До пулу активів, зокрема, входило право вимоги за договором № 622 та іпотечним договором.

42. 18 лютого 2019 року відбувся аукціон, за результатами якого переможцем аукціону було визнано ТОВ «Файненс Компані».

43. 07 березня 2019 року між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Файненс Компані» укладено договір № 1 про відступлення права вимоги. Так, згідно вказаного договору право вимоги за договором № 622 та іпотечним договором перейшло до ТОВ «Файненс Компані».

Позиція Верховного Суду

44. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

45. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

46. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

47. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

48. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

49. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

50. За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

51. Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

52. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

53. Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити, зокрема, наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позову зазначати в судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

54. Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

55. Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

56. Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

57. ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, обґрунтовувала його тим, що ПАТ «Омега Банк» на час укладення та підписання із ТОВ «Файненс компані» договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором № 622 та іпотечним договором №622-ІП-1, не мав відповідних прав продавця, оскільки зобов`язання за вказаними договорами були нею виконанні шляхом укладення 25 травня 2018 року договорів купівлі прав вимоги за вищевказаними кредитним та іпотечним договорами із ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» і відповідно до цього договору всі права вимоги за вказаними договорами перейшли до неї.

58. При цьому позивачем також зазначалось, що 31 грудня 2014 року між ПАТ «Омега банк» та ТОВ «Фінансова компанія Іпотека кредит» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, до яких увійшли, в тому числі, права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, які в подальшому, а саме 04 липня 2015 року, ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека кредит» було відчужено на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент».

59. Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

60. Верховний Суд у постанові від 24 липня 2019 року під час розгляду справи № 910/10364/16 за позовом ПАТ «Омега Банк» до ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання договорів недійсними дійшов наступних висновків:

- Верховний Суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 04 вересня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 квітня 2019 року слід скасувати в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року із змінами та доповненнями з підстав неправильного застосування норм матеріального права, що закріплені у частині 2 статті 215 Цивільного кодексу України, пункту 3 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову (пункт 4.7).

- водночас, оскільки предметом спору у справі є не лише визнання нікчемного правочину недійсним, а також спір щодо правових наслідків недійсного правочину (зокрема, недійсність наступного договору купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року), Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та висновків судів, зроблених у мотивувальній частині судових рішень, про наявність обставин нікчемності правочину (пункт 4.8).

- беручи до уваги те, що судами обох інстанцій правильно встановлені ознаки нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року відповідно до пункту 3 частини третьої статті 38 цього Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відповідно до частини першої статті 215, частини першої статті 216 ЦК України такий правочин не створює для сторін чи інших осіб юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що наступний договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 слід визнати недійсним відповідно до частини п`ятої статті 216, статті 658 Цивільного кодексу, як такий, що укладений у процесі виконання нікчемного правочину особою, що не є власником активів і не має право продажу цих активів (пункт 4.20).

61. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» не було належним власником вказаних прав вимоги, оскільки вони ним придбані у ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит», яке в свою чергу також не було їх власником, оскільки правочин - договір купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, що укладений між ПАТ «Омега Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» в силу вимог частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 ЦК України є нікчемним.

62. Отже, доводи позивача про те, що ПАТ «Омега Банк» не могло відчужити право вимоги за кредитним та іпотечним договорами, а ТОВ «Файненс компані» не могло їх набути за договором відступлення прав вимоги від 07 березня 2019 року, є неспроможними та спростовують вищевикладеним.

63. Посилання заявника на те, що ТОВ «Файненс компані» не були і не могли бути передані права вимоги за іпотечним зобов`язанням, оскільки іпотека в реєстрі речових прав на нерухоме майно не реєструвалась за ПАТ «Омега Банк» й, відповідно, останнє не могло вважатись іпотекодержателем, відхиляються колегією суддів, оскільки вказана обставина не може вважатися безумовною підставою для визнання оспорюваного договору недійсним.

64. Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ «Файненс компані» у визначеному законом порядку набуло право вимоги за кредитним договором 23 квітня 2008 року № 622 та договором іпотеки від 23 квітня 2008 року № 622/IП-1, тому відсутні підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним.

65. Доводи заявника про неврахування судами попередніх інстанцій висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, відхиляються колегією суддів, оскільки судові рішення, з урахуванням фактичних обставин, встановлених судами, не суперечать висновку, викладеному в указаній постанові.

66. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

67. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

68. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович