Ухвала

від 08.12.2021 по справі 640/5343/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про заміну сторони виконавчого провадження

08 грудня 2021 року м. Київ №640/5343/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

суддів Пащенко К.С.,

Чудак О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Дочірнього підприємства Віаланд про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі

за позовомДочірнього підприємства Віаланд доКабінету Міністрів України провизнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України в частині Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Громадська організація Асоціація суб`єктів проведення перевірок транспортних засобів ;

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Міністерство інфраструктури України;

- Міністерство внутрішніх справ України;

- Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ;

встановив:

Дочірнє підприємство Віаланд звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просило:

- визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №141 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 і від 31 травня 2012 року №512 в частині викладення пункту 6 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 в редакції:

6. Мінінфраструктури протягом 10 днів з дня надходження повідомлення перевіряє зазначену в ньому інформацію про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом аналізу поданих разом з повідомленням документів та і разі підтвердження такої інформації надсилає повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року, яке залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року касаційну скаргу Дочірнього підприємства Віаланд задоволено постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Також, постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З метою належного виконання постанови від 28 жовтня 2020 року судом 26 червня 2021 року видано виконавчий лист.

До суду надійшла заява представника позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні.

В обґрунтування необхідності заміни боржника, а саме Кабінету Міністрів України на Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України, позивач посилався на лист Державної казначейської служби України від 05 серпня 2021 року №5-06-06/16314, в якому зазначено, що Кабінет Міністрів України не обслуговується Державною казначейською службою України, у Кабінету Міністрів України відсутні відкриті рахунку в органах казначейської служби.

В той же час, на розрахунково-касовому обслуговуванні в казначействі перебуває Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України, а тому позивач вважає, що саме останній є належним боржником у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2021 року призначено судове засідання для розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Судові засідання 08 вересня 2021 року, 29 вересня 2021 року, 22 жовтня 2021 року, 03 листопада 2021 року та 01 грудня 2021 року не відбулися у зв`язку з перебування членів колегії у відпустках та на лікарняному.

В той же час, до суду надійшли клопотання представників учасників справи щодо розгляду заяви про заміну сторони за їх відсутності.

В судове засідання 08 грудня 2021 року учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників, проте в матеріалах справи наявні клопотання про розгляд заяви без участі таких представників.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд заяви про заміну сторони у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені заявником обґрунтування, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження по справі №640/5343/19, з огляду на наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року, яке залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року касаційну скаргу Дочірнього підприємства Віаланд задоволено, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Також постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року присуджено до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції

З метою належного виконання постанови від 28 жовтня 2020 року судом 26 червня 2021 року видано виконавчий лист 26 червня 2021 року.

Позивач звернувся з заявою про заміну боржника, в обґрунтування якої посилався на лист Державної казначейської служби України від 05 серпня 2021 року №5-06-06/16314.

В свою чергу, представник відповідача - Кабінету Міністрів України подав письмові пояснення, в яких заперечив проти задоволення заяви про заміну боржника, виходячи з наступного.

Так, відповідно до положень статті 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Представник відповідача зауважив, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань за пошуковим запитом 00019442 відображається інформація про те, що за вказаним кодом зареєстрована юридична особа Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України , який є державною організацією.

Основним видом діяльності зазначеної юридичної особи визначено Державне управління загального характеру .

Тобто, Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України є самостійною юридичною особою, який самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та не може нести відповідальність, у тому числі фінансового характеру за наслідками правовідносин між іншими особами та суб`єктами владних повноважень.

Враховуючи все вищенаведене, колегія судів дійшла наступного висновку.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження . Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Кабінет Міністрів України є колегіальним органом, його господарсько-фінансові функції покладено на Господарсько-фінансовий Департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України згідно із Законом України Про Кабінет Міністрів України , на що вказано в роз`ясненнях Міністерства юстиції України, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України Про Кабінет Міністрів України Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

Також, беручи до уваги аргументи заяви, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань за пошуковим запитом 00019442 відображається інформація про те, що за вказаним кодом зареєстрована юридична особа Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України , який є державною організацією.

Основним видом діяльності зазначеної юридичної особи визначено Державне управління загального характеру .

Тобто, як вірно зауважено відповідачем, Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України є самостійною юридичною особою, який самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями та не може нести відповідальність, у тому числі фінансового характеру за наслідками правовідносин між іншими особами та суб`єктами владних повноважень.

Варто наголосити, що відповідно до положень статті 1 Закону України Про Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України є вищим колегіальним органом у системі органів виконавчої влади, який діє на підставі повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Тобто, зі змісту зазначених вище положень чинного законодавства вбачається, що Уряд є суб`єктом владних повноважень, без створення юридичної особи.

Водночас. Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України є державною організацією, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до Положення, затвердженого постановою Уряду від 12 серпня 2009 року № 850 організаційну, експертно-аналітичну, правову, інформаційну роботу та матеріально- технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України, урядових комітетів, Прем`єр- міністра України, Першого віце-прем`єр-міністра України, віце-прем`єр-міністрів України, Міністра Кабінету Міністрів України та міністра, який не очолює міністерство здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України.

У той же час, Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату здійснює серед іншого: матеріально-технічне та господарсько-побутове забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та Секретаріату.

Відповідно до коду бюджетної програми 0410000 , передбаченої Законом України Про Державний бюджет на 2021 рік фінансування Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України здійснюється за напрямками: обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України; фінансова підтримка газети Урядовий кур`єр . інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення оперативного реагування органів виконавчої влади; забезпечення розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами Національним бюро; забезпечення функціонування офісу із залучення та підтримки інвестицій, заходи з підтримки розвитку лідерства в Україні; організаційне, матеріально-технічне, інформаційне та інше забезпечення діяльності Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

Проте, з огляду на існування положень Порядку № 845 щодо бюджетного призначення для Секретаріату Кабінету Міністрів України, коштів, визначених для здійснення стягнення на виконання рішень суду Законом України Про Державний бюджет на 2021 рік не передбачено, що свідчить про необґрунтованість посилань органу казначейської служби на те, що господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України повинен виконувати рішення щодо виплати коштів Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон України Про виконавче провадження ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодекс України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (надалі - Бюджетний кодекс України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Згідно частин першої, другої, десятої, дванадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.

Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Крім того, пунктом 1 статті 48 Бюджетного кодекс України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодекс України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Таким чином, виходячи з викладеного вище можна прийти до висновку, що Кабінет Міністрів України не є розпорядником бюджетних коштів, в розумінні норм бюджетного законодавства.

Водночас, з урахуванням встановленого, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Частиною другою статті 6 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 передбачено, що Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (п. 1). Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 9).

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 встановлено, що казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

В свою чергу, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (надалі - Порядок № 845).

Як визначено пунктом 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Пунктом 8 Положення № 845 встановлено, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер, здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів, повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 визначено, що безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Пунктом 3 зазначеного Порядку № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Таким чином, виходячи з викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що в такому випадку, рішення про стягнення коштів на підставі рішення суду може бути прийнято виключно органом Казначейства. При цьому, оскільки Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження , однак є особою, яка відповідно до Порядку № 845 вживає заходи щодо виконання виконавчого документу та забезпечує стягнення коштів на підставі рішення суду шляхом безспірного списання коштів в тому числі з місцевого бюджету.

Водночас, як вже було встановлено судом вище, листом Державної казначейської служби України від 05 серпня 2021 року №05-06-06/16314 позивачу було повідомлено про те, що виконавчий лист було повернуто без виконання у зв`язку із тим, що боржник немає відкритих рахунків в органах Казначейства.

З приводу вказаного, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України Про виконавче провадження , та особливості їх виконання.

Відповідно до статті 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган ; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

В свою чергу, статтею 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень врегульовано особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.

Так, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України Про виконавче провадження , із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.

У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень .

При цьому, суд зауважує, що повертаючи виконавчий лист, уповноваженим органом не було враховано нормативних вимог Порядку № 845, під час прийняття рішення про повернення виконавчого листа та вчинення дій щодо повернення виконавчого документа стягувачу без з`ясування всіх обставин та вчинення дій, які мають передувати поверненню виконавчого листа стягувачу.

Так, приписами абзаців 1, 2, 4 пункту 28 Порядку № 845 чітко встановлено, що орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.

Абзацом 1 пункту 29 Порядку № 845 передбачено, що у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

За положеннями пункту 35 Порядку № 845 безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів, а також підпунктів 4, 5, 7 Порядку № 845, відповідно до яких під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України; вживати інших заходів до виконання виконавчих документів. Таким чином, орган казначейства повинен вживати всіх заходів по виконанню рішення суду, встановлених Порядком № 845.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про вжиття органом казначейства комплексу заходів, передбачених Порядком № 845, спрямованих на виконання рішення суду про стягнення витрат з Кабінету Міністрів України. Навпроти, матеріалами справи підтверджується обставина того, що органом казначейської служби одразу було повернуто поданий позивачем виконавчий лист.

Оскільки, виходячи з аналізу наявного в матеріалах справи листа, Кабінет Міністрів України в органах Казначействах не обслуговується, відкриті рахунки боржника в органах Казначейства відсутні, що не дає можливості належним чином виконати вимоги поданого позивачем виконавчого листа, то, виходячи із вимог Порядку № 845 такий орган Казначейства зобов`язаний надіслати боржнику вимогу із зобов`язанням здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань, а також направити запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Крім того, суд вважає, що орган казначейства у вказаному вище листі не навів обґрунтованих причин не виконання рішення суду щодо списання коштів з боржника. Зокрема, не відправляв відповідних запитів боржнику, не з`ясував чи вживалися боржником заходи направленні на виконання рішення суду, чи є наявні перешкоди або підстави для звернення до суду, який видав виконавчий лист з клопотаннями щодо відстрочення виконання рішення суду на час необхідний для усунення вказаних причин, та/або для заміни способу чи порядку виконання рішення суду.

Жодних із зазначених дій органом казначейства, в порушення вимог Порядку не було здійснено чим порушено принцип верховенства права.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Законом України Про Державний бюджет України на 2021 рік затверджено на виконання бюджетних програми:

- КПКВК 3504030 Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб (далі - КПКВК 3504030) - 150,00 млн гривень;

- КПКВК 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою (далі - КПКВК 3504040) - 100,00 млн гривень.

Отже, оскільки як вже було вказано судом вище, згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, то в даному випадку, орган казначейства, як центральний орган виконавчої влади, відповідно до частини першої та другої статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень у випадку відсутності у відповідного державного органу відповідних призначень повинен був виконати поданий позивачем виконавчий лист шляхом виконання його за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3504040, найменування згідно з відомчою і програмною класифікаціями видатків та кредитування державного бюджету Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою Закону України Про державний бюджет на 2021 рік .

Згідно з приписами статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

У даній справі боржник - Кабінет Міністрів України не вибув як сторона виконавчого провадження. У свою чергу, Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України не є правонаступником Кабінету Міністрів України.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність ознак правонаступництва, у зв`язку з чим заява представника Дочірнього підприємства Віаланд про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 248, 294, 379 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Дочірнього підприємства Віаланд про заміну сторони виконавчого провадження залишити без задоволення.

Ухвалу направити заявнику та іншим особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шейко Т.І.

Судді Пащенко К.С.

Чудак О.М.