Ухвала

від 10.03.2021 по справі 640/5343/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2021 року

м. Київ

справа № 640/5343/19

адміністративне провадження № К/9901/7087/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу дочірнього підприємства Віаланд на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за позовом дочірнього підприємства Віаланд до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб - Громадської організації Асоціація суб`єктів проведення перевірок транспортних засобів , Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України в частині,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року Дочірнє підприємство Віаланд (далі - ДП Віаланд ) звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №141 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 і від 31 травня 2012 року №512 в частині викладення пункту 6 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137 в редакції: 6. Мінінфраструктури протягом 10 днів з дня надходження повідомлення перевіряє зазначену в ньому інформацію про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом аналізу поданих разом з повідомленням документів та в разі підтвердження такої інформації надсилає повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС. У разі виявлення недостовірної інформації, зазначеної в повідомленні Мінінфраструктури письмово повідомляє юридичній особі або фізичній особі - підприємцю про невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку або Вимогам до перевірки конструкцій та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 26 листопада 2012 р. №710 (далі - Вимоги до перевірки), з обов`язковим зазначенням виявлених недоліків. Після усунення недоліків, що стали причиною неможливості надіслання повідомлення та копій документів до Головного сервісного центру МВС, юридична особа або фізична особа - підприємець має право подати нове повідомлення відповідно до пункту 5 цього Порядку. Мінінфраструктури приймає рішення про відкликання повідомлення виконавця на підставі: інформації про скасування або тимчасове зупинення дії Національним органом з акредитації атестата про акредитацію виконавця; повідомлення виконавця про припинення своєї діяльності; рішення суду про припинення підприємницької діяльності виконавця; інформації про відсутність матеріально-технічної бази чи закінчення строку дії атестата акредитації і непоновлення його протягом шести місяців; інформації від Головного сервісного центру МВС про видачу 10 і більше протоколів, складених з порушенням цього Порядку або Вимог до перевірки .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року, в позові відмовлено.

26 лютого 2021 року ДП Віаланд повторно надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року. Заявник, посилаючись на пункт 1частини четвертої статті 328 КАС України та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позов.

Предметом спору є правомірність окремих положень пункту нормативно-правового акта.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, висловлені у справах №№2а-5178/12/1470, 9901/372/19, 814/2594/16, 820/5122/17, 825/100/15-а, 820/1169/17, 1440/2398/18 та 640/18067/18.

Перевіряючи доводи заявника щодо неврахування висновків Верховного Суду та аналізуючи зміст зазначених ДП Віаланд прикладів судових рішень, судом касаційної інстанції встановлено, що обставини справ, на які послався заявник, як на підставу для перегляду судових рішень, не є подібними до спірних правовідносин.

Так, у справах №№ 2-а-5178/12/1470, 820/5122/17 та №825/100/15-а вирішувалися спори щодо стягнення на користь осіб невиплачених сум грошового забезпечення; у справі №814/2594/16 предметом спору було правомірність звільнення особи зі служби поліції; у справі №1440/2398/18 оскаржувалося рішення сільської ради про затвердження документу, яким установлювалися ставки податку на нерухоме майно на 2017 рік; у справі № 820/1169/17 оскаржувалися податкові рішення-повідомлення; а у справі №9901/372/19 Верховний Суд ухвалив постанову щодо правомірності Указу президента про звільнення з посади державного уповноваженого Антимонопольного комітету України.

Водночас, у справі №640/18067/18 Верховним Судом переглядалися процесуальні рішення судів першої та апеляційної інстанцій про залишення позову без розгляду, у зв`язку зі зверненням позивача до суду поза межами процесуального строку.

Натомість у цій справі предметом спору є окремі положення пункту постанови Кабінету Міністрів України, які, на думку позивача, безпосередньо впливають на його права, оскільки Мінінфраструктури наділене повноваженнями припиняти господарську діяльність суб`єктів господарювання, чим може скористатися у майбутньому щодо ДП Віаланд .

Водночас, такі твердження мають суб`єктивний характер, а аргументи ДП Віаланд зводяться до переоцінки доказів у справі, зокрема щодо недослідження судами питання щодо впливу оскаржуваного пункту нормативно-правового акта на діяльність позивача у майбутньому, незгоди з висновками судів про відновлення порушеного права позивача в судовому порядку та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, ДП Віаланд не викладено передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Враховуючи те, що заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу дочірнього підприємства Віаланд на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за позовом дочірнього підприємства Віаланд до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб - Громадської організації Асоціація суб`єктів проведення перевірок транспортних засобів , Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України в частині повернути особі, яка її подала .

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Уханенко