Рішення

від 08.12.2021 по справі 357/9160/21

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9160/21

2/357/3929/21

Категорія 15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бебешко М. М. ,

при секретарі - Ковальчук Ю. В.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ;

представника позивачів - ОСОБА_2 ;

законного представника відповідача - ОСОБА_3 ;

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Білоцерківська міська рада в особі Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, про встановлення земельного сервітуту,-

В С Т А Н О В И В :

05 серпня 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Білоцерківська міська рада в особі Управління містобудування тат архітектури Білоцерківської міської ради Київської області про встановлення земельного сервітуту.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що позивачу ОСОБА_1 , відповідно до договору дарування земельної ділянки від 20 грудня 2013 року посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Савчук Н.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1184 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,7159 га (кадастровий номер 3210300000:06:007:0026). Окрім того, на підставі договору дарування нежитлової будівлі від 20 грудня 2013 року посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області та зареєстрованого в реєстрі за № 1182, ОСОБА_1 являється власником нежитлового приміщення під літерою Г за адресою: АДРЕСА_1 , яке розміщене на вищевказаній земельній ділянці.

Позивачу ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,7985 га (кадастровий номер 3210300000:06:007:0027), на якій розташоване нежитлове приміщення під літерою В за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене нежитлове приміщення здається у користування на умовах оренди суб`єктам господарювання.

Позивачу ОСОБА_6 на праві приватної власності належить три земельні ділянки: площею 0,5655 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3210300000:06:007:0046; площею 0,8000 га, що знаходиться по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3210300000:06:007:0028; площею 0,8000 га, що знаходиться по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3210300000:06:007:0030.

На земельній ділянці площею 0,5655 га, кадастровий номер 3210300000:06:007:0046, в АДРЕСА_2 , розташоване нежитлове приміщення під літерою Е , що здається у користування на умовах оренди суб`єктам господарювання. На інших земельних ділянках нежитлових приміщень немає.

20 листопада 2016 року ОСОБА_8 , який був власником земельної ділянки площею 0,6520 га, кадастровий номер 3210300000:06:007:0045 на якій розташоване нежитлове приміщення під літерою Д , за адресою: АДРЕСА_1 , передав (подарував) право власності на зазначену земельну ділянку та нежитлову будівлю малолітньому ОСОБА_7 на підставі договору дарування нежитлової будівлі та земельної ділянки, які були укладенні та нотаріально посвідченні 20 листопада 2015 року та зареєстровані в реєстрі за № 1126 та за № 1132.

Протягом тривалого часу, як до укладення договорів дарування, так і після їх укладення усі співвласники суміжних земельних ділянок, що знаходяться в межах території господарчого комплексу та використовуються орендарями нежитлових приміщень, що розташовані на цих земельних ділянках, безособово, безперешкодно та на безоплатній основі користувалися асфальтно-дорожним покриттям, яка пролягає від дороги по АДРЕСА_1 і по території господарчого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до всіх нежитлових будівель, розміщених на даній території.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер. Після його смерті законний представник малолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_3 , почала виставляти претензії іншим спадкоємцям, а саме позивачам з приводу спадкового майна померлого, шантажуючи тим, що перекриє в`їзд на територію господарчого комплексу, якщо не будуть виконанні умови щодо розподілу і виплату коштів на її користь та на користь її малолітнього сина. Проте, будь-якої згоди з приводу спадкового майна сторонами не було досягнуто. У зв`язку з чим, у квітні 2021 року позивачі отримали лист від ОСОБА_3 з попередженням про перекриття на необмежений час дороги та в`їзд на територію. ОСОБА_3 встановила капітальну бетонну огорожу на межі з земельною ділянкою позивача-1, встановила бетонні блоки та металеву огорожу на межі з земельною ділянкою позивача-2 та встановила огорожу та бетонні блоки на межі з земельною ділянкою позивача-3, чим здійснює перешкоджання проїзду транспортних засобів позивачів. Крім того, 04 серпня 2021 ОСОБА_3 встановила шлагбаум та має намір перегородити повний прохід та проїзд як позивачам, так і орендарям, які використовують нежитлові приміщення позивачів в своїй господарській діяльності та правах оренди. Найти порозуміння позивачам з ОСОБА_3 щодо спільного використання асфальтно-дорожнього покриття дороги/проїзду не вдалося. Вказаний проїзд та асфальтно-дорожнє покриття є єдиною можливістю потрапити на територію власникам, користувачам та відвідувачам приміщень та земельних ділянок, розташованих в межах господарчого комплексу. Під час поділу ОСОБА_8 всієї земельної ділянки на 6 окремих частин - проектною документацією передбачався проїзд та прохід саме по земельній ділянці, яка належить ОСОБА_7 .

Посилаючись на вказані обставини, позивачі вважаючи дії ОСОБА_3 , яка є представником малолітнього ОСОБА_7 щодо обмеження в доступі до приватної власності позивачів та орендарів, протиправними та незаконними, звернулися до суду з позовом, в якому просять суд встановити ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та суб`єктам господарювання, які здійснюють свою професійну діяльність в будівлях позивачів земельний сервітут відносно частини земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:06:007:0045, цільове призначення: під розміщення виробничих та складських приміщень, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності малолітньому ОСОБА_7 на право вільного проходу, проїзду на велосипеді та проїзду на будь-якому іншому виді транспортного засобу по асфальтно-дорожному покриттю проїзді/дорозі загального користування від АДРЕСА_1 між земельними ділянками АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , всього площа земельної ділянки щодо якої позивачі просять встановити сервітут становить 0,5188 га, як - безособовий, безоплатний та на постійній основі (безстроковий). Всі судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 09 серпня 2021 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 13 серпня 2021 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 31 серпня 2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи та призначено підготовче судове засідання 12 жовтня 2021 року о 09:00 год. у приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Турчанінова, буд.7.

23 вересня 2021 року до суду від законного представника малолітнього ОСОБА_7 - ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи тим, що обраний позивачами спосіб захисту виходить за межі найменш обтяжливого способу втручання у право власності сина, оскільки вимоги є невідповідними меті захисту та заявлений спосіб порушує право сина на вільне користування, розпорядження та володіння своєю приватною власністю, оскільки представником позивача подано суду докази - документи про право власності сина на земельну ділянку, яких у відповідача немає. Тому вважає дані докази взагалі є недопустимими, оскільки сторона позивача не вказала джерело їх отримання, а за наслідком втрати даних документів наявне кримінальне провадження. Вважає, що позивачі штучно створили позов аби задовольнити свої потреби, які нею та її діями жодним чином не порушуються. Сторона позивача вводить суд в оману, адже питання про врегулювання щодо належного користування земельною ділянкою сина взагалі не обговорювалося після смерті ОСОБА_8 . Звертала увагу суду також на те, що при вчиненні розподілу земель у 2016 році ОСОБА_8 на користь своїх дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , а також на користь матері був зроблений розподіл за яким кожен із суміжних землекористувачів вільно та безперешкодно міг дістатися до своєї землі, а саме надано суду фотознімок з розташування земель сторін отриманого з пошукової системи гуглкарти за яким вбачається, що доступ до існуючих приміщень сторони можуть мати за рахунок власних земель. Земельна ділянка ОСОБА_6 межує із земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_1 і за рахунок своїх нереалізованих земель вони можуть мати доступ до своїх приміщень. Закон не забороняє їм знаходити альтернативні способи доступу до своєї власності без втручання у правомочності сина. На сьогодні ОСОБА_1 до своєї земельної ділянки зробив доступ до земельній ділянці ОСОБА_6 , остання не заперечує проти такого проїзду та проходу. Що стосується доступу до земельної ділянки ОСОБА_5 , то остання теж може через земельну ділянку своєї рідної бабусі користуватися майном без втручання у майно ОСОБА_7 . Загалом з позову та існуючої ситуації, випливає, що окрім вимоги встановити на безоплатній основі сервітут, позивачі не використали свої права на пошук інших найменш обтяжливих способів доступу до своїх земель. Вважає, що при обрані способу захисту позивачами за наявними доказами не доведено порушене їх цивільне право за яким вони подали позов до суду, не спростовані висновки про доцільність встановлення сервітуту за умов, які тільки погіршують становите власника земельної ділянки і заявлені вимоги не відповідають нормам матеріального права щодо встановлення користування чужою земельною ділянкою.

12 жовтня 2021 до суду надійшов відповідь на відзив, в якому позивачі просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивачами при підготовці позовної заяви до суду всі документи були підшиті та подані до суду згідно з описом вкладенням та для кожної із сторін, а тому позивачі жодним чином не порушили вимоги ст.175 ЦПК України, а тому твердження ОСОБА_3 є безпідставними. Щодо оригіналів документів про право власності на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_7 яких начебто не має у представника відповідача зазначали, що у ОСОБА_8 дані документи були у копіях та які жодним чином не визнані недійсними в судовому порядку. Дані документи мають бути у ОСОБА_3 , а тому такі твердження ОСОБА_3 не заслуговують на увагу. Крім того вказували, що при здійсненні поділу ОСОБА_8 земельної ділянки на 6 окремих ділянок був зроблений розподіл за кожним із суміжних співвласників щодо вільного проходу, проїзду та доступу.

Зазначали, що вся проектна документація розроблялась первинним власником з урахуванням доступу до кожної земельної ділянки кожному співвласнику. З такими доводима позивачів ОСОБА_3 погодилася та визнала, а тому фактично визнала законність заявлених позовних вимог. Дорожно-асфальтне покриття дорога/проїзд, яке було збудовано первинним власником земельної ділянки фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 від моменту його будівництва та до 2021 року та яке розміщене основною частиною на земельній ділянці, яка наразі належить ОСОБА_9 використовувалось усіма суміжними власниками земельних ділянок безособово, безперешкодно та на безоплатній основі. ОСОБА_3 не будувала асфальтно-дорожного покриття дороги/проїзду та він був розрахований для вільного та безперешкодного забезпечення проходом та проїздом усіх співласників та орендарів з дороги загального користування з АДРЕСА_1 і можливий тільки та виключно через частину земельної ділянки Відповідача.

Твердження ОСОБА_3 про те, що ініціаторами позову були саме є безглуздим та надуманим так як в разі вільного доступу до своїх земельних ділянок ніхто б не подавав би позови до суду, а вільно та мирно співіснували та працювали на благо родини.

Зазначали, що єдиним заїздом до усіх земельних ділянок був саме заїзд та прохід поземельній ділянці малолітнього ОСОБА_7 . Здійснення ОСОБА_1 земельних робіт з метою заїзду вже робилося у вересні 2021 року, а позов подавався у липні 2021 року, тому що представник відповідача фактично паралізувала господарську діяльність усіх співвласників земельних ділянок і був необхідний хоч якийсь проїзд. Інших найменш обтяжливих способів чим встановлення сервітуту - не існує та позивачі використали усі можливі способи. Під час поділу ОСОБА_8 всієї земельної ділянки на 6 окремих та самостійних ділянок - проектом передбачався проїзд та прохід саме по земельній ділянці, яка належить малолітньому ОСОБА_7 .

Твердження ОСОБА_3 про те, що проект землеустрою та його висновки носять рекомендаційний характер не узгоджується з земельним законодавством України, а тому є хибним.

Крім того зазначали, що становлення сервітуту жодним чином не підпадає під види обтяжень чи обмежень і тому їх не має як в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як обмеження, так і в Державному земельному кадастрі, як обтяження, а тому заявлені позовні вимоги позивачів є аргументовані та законні, а тому, підлягають задоволенню в повному обсязі.

19 жовтня 2021 до суду від ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 надійшло заперечення на відповідь на відзив з проханням відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що позивачами упущено досить важливі факти та докази, які наявні в матеріалах справи, зокрема, те, що право проходу до земельних ділянок позивачів можливий не тільки по земельній ділянці відповідача, а самі позивачі допускають упущення, що можливий прохід і проїзд використати за рахунок інших земель, а саме земель комунальної власності. При зверненні до Білоцерківської міської ради, як власника суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 було отримано інформацію, що ніхто із позивачів не звертався до органу місцевого самоврядування з приводу встановлення сервітуту та розроблення проектної документації на встановлення сервітуту з правом користування земельними ділянками, їх утриманням, оплатою. Фактично дана відповідь від міської ради стверджує, що альтернативного шляху отримати право проїзду позивачі не використовували та не реалізовували, хоча таке право у них наявне за відомостях землевпорядної документації, що наявна в матеріалах справи. Тому відповідач вважає, що поданий позов стосується свідомого та умисного втручання у право власності ОСОБА_7 та позбавлення цілісності його майна, яке набуте на законних підставах. Зазначала, що на початку жовтня ОСОБА_1 маючи дозвіл ОСОБА_6 за допомогою будівельної техніки та найманих працівників здійснив порушення цілісності покриття земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом розриття земельної ділянки, знесення залізної огорожі, яка була побудована ще ОСОБА_8 на межі земельної ділянки сина ОСОБА_7 та прокладенням власного проїзду. За даним фактом було викликано поліцію, оскільки ОСОБА_1 допустив втручання у цілісність земельної ділянки, без відповідного погодження та дозволу, без рішення органу місцевого самоврядування та без дозволу ОСОБА_3 як законного представника ОСОБА_7 на проведення відповідних робіт, суміжного землевласника.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Масловський І.А. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задоволити. Представник позивача пояснив, що ОСОБА_8 , розділив земельну ділянку та єдиний майновий комплекс на 6 окремих земельних ділянок та подарував їх своїм дітям та матері. Заїзд до кожної із 6 земельних ділянок пролягав через земельну ділянку ОСОБА_7 . В 2020 році законним представником ОСОБА_7 - ОСОБА_3 було встановлено шлагбаум на проїжджій частині та почали чинитися перешкоди для проїзду транспортних засобів через земельну ділянку ОСОБА_7 . Встановлення сервітуту є єдиним можливим способом відновлення порушення прав позивачів на проїзд до належних їм земельних ділянок та об`єктів нежитлової нерухомості. Фактично земельна ділянка, яка належить ОСОБА_7 використовувалася суміжними землевласниками для проїзду. На даний час ОСОБА_1 облаштував тимчасовий проїзд поза межами земельної ділянки, що належить відповідачу, хоча до вчинення цих дій призвели обмеження його прав зі сторони законного представника відповідача.

Законний представник відповідача та її представник - адвокат Давигора С.А. заперечили проти задоволення позовних вимог та просили суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову. Представник відповідача пояснила, що позивачами не доведено порушення їх цивільних прав належними та допустимими доказами, крім цього обрано невірний спосіб захисту цивільних прав.. Відсутні письмові доказіви - площа, розмір, обставини, за яких можливо встановити земельний сервітут. Позивачами обрано найбільш обтяжливий спосіб встановлення земельного сервітуту для власника земельної ділянки, тому позов є безпідставним та необґрунтованим. До звернення до суду з позовом, позивачі в добровільному порядку з проханням щодо укладення договору на встановлення земельного сервітуту не зверталися. З метою можливості встановлення сервітуту сторона позивача будівельно-технічну експертизу не проводила. Єдиними можливими доказами встановлення земельного сервітуту є висновки управління архітектури та будівництва, датовані 11 травня 2016 року, які носять не обов`язковий, а рекомендаційний характер. На земельній ділянці відповідача відсутня будь-яка дорога в розумінні автомобільних доріг. Асфальтобетонне покриття в технічній документації на земельну ділянку відповідача відсутнє, як об`єкт інфраструктури дорога в технічній документації на земельну ділянку не значиться. Земельна ділянка відповідача має цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для розміщення цеху по виробництву меблів, складу-магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, а не як автомобільна дорога для проїзду до земельних ділянок суміжних землевласників, як про це стверджує сторона позивача. Позивачі, звернувшись до суду, просять встановити сервітут щодо всієї площі земельної ділянки, яка належить відповідачу, що є найбільш обтяжливим для власника земельної ділянки. На даний час позивачем ОСОБА_1 облаштовано проїзд до своєї земельної ділянки через земельні ділянки суміжних землевласників, які є родичами між собою, тому необхідності у встановленні земельного сервітуту немає. Позивачі ОСОБА_8 та ОСОБА_11 мають доступ до своїх земельних ділянок поза межами земельної ділянки відповідача. Позивачі не намагалися відшукати альтернативні пошуки проїзду до своїх земельних ділянок, так як не зверталися до органів місцевого самоврядування щодо надання можливості проїзду до власних земельних ділянок через землі комунальної власності, які межують із землями позивачів.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:

ОСОБА_1 являється власником нежитлової будівлі літ. Г , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:06:007:0026, площею 0,7159 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, право власності зареєстроване 20.12.2013.

ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки, кадастровий номер 3210300000:06:007:0026, площею 0,7159 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, право власності зареєстроване 20.12.2013.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 на замовлення ОСОБА_1 підготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3210300000:06:007:0026 у власність цільове призначення якої змінюється ОСОБА_1 під розміщення виробничих та складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква Київської області.

Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області 11 травня 2016 року складено висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,7159 га. Відповідно до даного висновку надано характеристику земельної ділянки, в якій, зокрема, зазначено, що під`їзд та підхід до даної земельної ділянки здійснюється по проїзду загального користування з АДРЕСА_4 та по земельній ділянці площею 0, 6520 га по АДРЕСА_4 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_7 і на яку необхідно укласти договір сервітуту на проїзд та прохід.

Земельна ділянка по АДРЕСА_4 межує:

-з заходу - з землями Білоцерківської міської ради;

-з північного заходу - з землями колективних садових товариств;

-з північного сходу - з земельною ділянкою по АДРЕСА_4 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_7 ;

-з півдня - з земельною ділянкою по АДРЕСА_4 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_8 .

ОСОБА_5 являється власником нежитлової будівлі літ. Д , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:06:007:0027, площею 0,7985 га, цільове призначення: для розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, право власності зареєстроване 20.12.2013.

ОСОБА_5 являється власником земельної ділянки, кадастровий номер 3210300000:06:007:0027, площею 0,7985 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, право власності зареєстроване 20.12.2013.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 на замовлення ОСОБА_5 підготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3210300000:06:007:0027 у власність цільове призначення якої змінюється ОСОБА_5 під розміщення виробничих та складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква Київської області.

Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області 11 травня 2016 року складено висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,7159 га. Відповідно до даного висновку надано характеристику земельної ділянки, в якій, зокрема, зазначено, що під`їзд та підхід до даної земельної ділянки здійснюється по проїзду загального користування з АДРЕСА_4 та по земельній ділянці площею 0, 6520 га по АДРЕСА_4 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_7 і на яку необхідно укласти договір сервітуту на проїзд та прохід.

Земельна ділянка по АДРЕСА_4 межує:

-з південного та північного сходу - з земельною ділянкою по АДРЕСА_4 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_7 ;

-з північного сходу - з земельною ділянкою по АДРЕСА_4 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_8 та територією Київоблкомунтранс АТП-13254;

-з південного сходу - з земельною ділянкою по АДРЕСА_4 , яка знаходиться в користування ОСОБА_8 .

ОСОБА_6 являється власником нежитлової будівлі літ. Е-2 , загальною площею 2802,6 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:06:007:0046, площею 0,5655 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, право власності зареєстроване 04.11.2020.

ОСОБА_6 являється власником земельної ділянки, кадастровий номер 3210300000:06:007:0046, площею 0,5655 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарі з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, право власності зареєстроване 04.11.2020.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 на замовлення ОСОБА_8 підготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3210300000:06:007:0046 у власність цільове призначення якої змінюється ОСОБА_5 під розміщення виробничих та складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква Київської області.

Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області 11 травня 2016 року складено висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,5655 га. Відповідно до даного висновку надано характеристику земельної ділянки, в якій, зокрема, зазначено, що під`їзд та підхід до даної земельної ділянки здійснюється по проїзду загального користування з АДРЕСА_4 та по земельній ділянці площею 0, 6520 га по АДРЕСА_4 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_7 і на яку необхідно укласти договір сервітуту на проїзд та прохід.

Земельна ділянка по АДРЕСА_4 межує:

-з південного заходу - з земельними ділянками по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 ;

-з півночі - з землями колективних садових товариств;

-з північного сходу - з земельною ділянкою, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_8 ;

- з південного сходу - з територією Київоблкомунтранс АТП-13254;

ОСОБА_6 являється власником земельної ділянки, кадастровий номер 3210300000:06:007:0028, площею 0,8000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, право власності зареєстроване 04.11.2020.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 на замовлення ОСОБА_8 підготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3210300000:06:007:0028 у власність цільове призначення якої змінюється ОСОБА_8 під розміщення виробничих та складських приміщень за адресою: АДРЕСА_5 за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква Київської області.

Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області 11 травня 2016 року складено висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки по АДРЕСА_5 , загальною площею 0,8000 га.

Відповідно до даного висновку надано характеристику земельної ділянки, в якій, зокрема, зазначено, що під`їзд та підхід до даної земельної ділянки здійснюється по проїзду загального користування з

АДРЕСА_5 межує:

-з південного заходу - з земельною ділянкою по АДРЕСА_5 , що знаходиться в користуванні ОСОБА_7 ;

-з північного заходу - з земельною ділянкою по АДРЕСА_5 , яка знаходиться в користуванні ОСОБА_5 ;

-з північного сходу - з територією Київоблкомунтранс АТП-13254;

- з південного сходу - з землями Білоцерківської міської ради.

ОСОБА_6 являється власником земельної ділянки, кадастровий номер 3210300000:06:007:0030, площею 0,8000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, право власності зареєстроване 04.11.2020.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 на замовлення ОСОБА_8 підготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3210300000:06:007:0030 у власність цільове призначення якої змінюється ОСОБА_8 під розміщення виробничих та складських приміщень за адресою: АДРЕСА_5 за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква Київської області.

Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області 11 травня 2016 року складено висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки по АДРЕСА_5 , загальною площею 0,8000 га.

Відповідно до даного висновку надано характеристику земельної ділянки, в якій, зокрема, зазначено, що під`їзд та підхід до даної земельної ділянки здійснюється по проїзду загального користування з

АДРЕСА_5 межує:

-з півдня та південного заходу - землями Білоцерківської міської ради;

- з північного заходу - з земельною ділянкою по АДРЕСА_5 , що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 ;

- з північного сходу - з земельною ділянкою по АДРЕСА_5 , що знаходиться в користуванні ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 , в інтересах якого діє законний представник - мати ОСОБА_3 являється власником нежитлової будівлі літ. В , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ,, загальною площею 1388 кв.м., яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:06:007:0045, площею 0,652 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для розміщення цеху по виробництву меблів, складу магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, право власності зареєстроване 20.11.2015.

ОСОБА_7 , в інтересах якого діє законний представник - мати ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки, кадастровий номер 3210300000:06:007:0045, площею 0,652 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для розміщення цеху по виробництву меблів, складу- магазину по продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту, право власності зареєстроване 20.11.2015.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 на замовлення ОСОБА_7 підготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3210300000:06:007:0045 у власність цільове призначення якої змінюється ОСОБА_7 під розміщення виробничих та складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква Київської області.

Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області 11 травня 2016 року складено висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки по АДРЕСА_5 , загальною площею 0,652 га.

Експлікацією земельних угідь, що належать ОСОБА_7 встановлено, що загальна площа земельної ділянки складає 0,6520 га, у тому числі 0,1332 га розміщено під спорудами та 0,5188 га розміщено під проходами, проїздами, площадками.

Відповідно до даного висновку надано характеристику земельної ділянки, в якій, зокрема, зазначено, що під`їзд та підхід до даної земельної ділянки здійснюється по проїзду загального користування з

АДРЕСА_5 межує:

-з півдня - з землями Білоцерківської міської ради;

-з південного заходу - з земельними ділянками по АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5

-з північного заходу - землями колективних садових товариств;

- з північного сходу - з земельною ділянкою по АДРЕСА_5 .

-з південного сходу - - з земельними ділянками по АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 3210300000:06:007:0045, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , сформованого 20.09.2021, встановлено, що цільове призначення даної земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Вид використання земельної ділянки - під розміщення виробничих та складських приміщень. Згідно з експлікацією земельних угідь, загальна площа земельної ділянки становить 0, 652 га, у тому числі землі під соціально-культурними об`єктами 0, 5177 га та землі під будівлями та спорудами промислових підприємств - 0, 1343 га.

Разом з відзивом на позовну заяву, стороною відповідача надано до суду письмову переписку між сторонами у справі, фото земельних ділянок сторін, фото облаштування стороною позивача проїздів через земельні ділянки поза межами земельної ділянки відповідача.

Разом із запереченнями на відповідь на відзив, стороною відповідача надано до суду копії зав до органів Національної поліції, пояснення, надані співробітниками поліції та копію відповіді виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 21.09.2021, адресованої адвокату Давигорі С. щодо відсутності вільних земельних ділянок по АДРЕСА_6 які є суміжними із земельними ділянками по АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 та через які може бути встановлено проїзд та прохід до земельної ділянки.

Також, стороною відповідача надано суду відповідь виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 21.09.2021, адресованої адвокату Давигорі С., щодо відсутності рішень про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо облаштування проїзду, в`їзду із АДРЕСА_5 .

При вирішенні справи суд виходить із наступного:

Статтею 401 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) надано поняття користування чужим майном.

Так, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Сервітут, відповідно до частини першої статті 402 ЦК України, може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (чатсина третя статті 402 ЦК України).

Стаття 404 ЦК України визначено право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном.

Так, право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Статтею 98 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) розкрито зміст права земельного сервітуту.

Так, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються у разі встановлення земельних сервітутів на земельній ділянці державної, комунальної власності, що сформована відповідно до частини третьої статті 100 цього Кодексу з метою встановлення земельного сервітуту.

Статтею 100 ЗК України описано порядок встановлення земельних сервітутів.

Так, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.

Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

За змістом статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

На підтвердження цього, в судовому засіданні встановлено, що позивачем ОСОБА_1 облаштовано проїзд до належних йому земельних ділянок через земельні ділянки суміжного власника ( ОСОБА_11 ), які є близькими родичами між собою, а саме матір`ю та сином.

Також, позивачами застосовано найбільш обтяжливий для відповідача, як власника земельної ділянки стосовно якої вирішується питання земельного сервітуту, у зв`язку з тим, що позивачами подано до суду позовну заяву щодо встановлення безоплатного, безстрокового користування чужою земельною ділянкою на всій, вільній від об`єктів нерухомості, площі (0,5188 га), що в свою чергу ставить відповідача у вкрай невигідне економічне становище та фактично позбавляє права на здійснення будь-якої діяльності на власній земельній ділянці.

Встановлення такого земельного сервітуту буде суперечити вимогам статтю 98 ЗК України.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволенню в повному обсязі.

Тому суд вважає, що позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту не підлягають до задоволення.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про необхідність ухвалення рішення про відмову в позовних вимог, судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою позивачами судового збору та з наданням їм правничої допомоги адвоката, покладаються на позивачів.

Керуючись ст. 4, 12, 81, 89, 141, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,-Крім того, під час судового розгляду позивачами або їх представником не заявлялось клопотання про призначення земельно-технічної експертизи для визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_7 в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Білоцерківська міська рада в особі Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Судові витрати у справі, пов`язані зі сплатою позивачами судового збору та наданням їм правничої допомоги, покласти на позивачів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач 1: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_7 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Позивач 2: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_8 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Позивач 3: ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_9 . РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_7 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_7 . РНОКПП: НОМЕР_4 .

Третя особа на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Білоцерківська міська рада в особі Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області. Місце знаходження: Київська область, місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок 76. Код ЄДРПОУ: 25300275.

Повний текст рішення суду складено 13 грудня 2021 року.

СуддяМ. М. Бебешко