Рішення

від 01.12.2021 по справі 759/3870/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3870/21

пр. № 2/759/5611/21

01 грудня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Ковалевської Е.А.

представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Світлицького А.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Європейський дім 11", третя особа: Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2021 р. до суду надійшов вказаний позов.

02.04.2021 р. ухвалою суду під головуванням судді Ул`яновської О.В., закрито провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 15.06.2021 р., ухвалу суду першої інстанції від 02.04.2021 р., скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом № 3-3034 від 02.10.2003 р. 13 червня 2020 року зазначену квартир було залито, в зв`язку з чим власникам квартири завдано матеріальної шкоди. Причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , стало те, що у підвалі будинку по стояку трапилося засмічення каналізації (як зазначенов акті "котячим піском"). Це, у свою чергу, призвело до підняття каналізаційної води до 1 та 2 поверхів та затоплення квартир в„–40 та в„–44 . Згідно з актом про залиття, що трапилося на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) та каналізації від 01 липня 2020 року вбачається, що при огляді квартири АДРЕСА_1 , були виявлені плями на стелі в коридорі, кухні, туалеті та у ванній кімнаті. Згідно з актом про залиття від 05 липня 2020 року вбачається, що при додатковому огляді квартири АДРЕСА_1 , було виявлено деформацію паркету у кімнаті близько 1,5 м 2 розходження стику полотнищ шпалер у коридорі та деформація ламінату підлоги близько 2 кв. м. на кухні. Відповідно до договору відступлення права вимоги від 16 вересня 2020 року ОСОБА_6 передав право вимоги ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 13 червня 2020 року з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11 . Відповідно до договору відступлення права вимоги від 18 лютого 2021 року ОСОБА_7 передав право вимоги ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 13 червня 2020 року з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11". Таким чином, як зазначив позивач він набув право вимоги до відповідача внаслідок залиття квартири. За результатами проведеного дослідження ФОП ОСОБА_8 , відповідно до проведених розрахунків, розмір матеріальних збитків, в результаті пошкодження оздоблення квартири АДРЕСА_1 , після залиття 13.06.2020р. становить 22 937, 00 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача пеню - 1779,65 грн., інфляційні втрати - 2087,25 грн., 3% річних - 300,73 грн., витрати за проведення звіту в розмірі 1700,00 грн., витрати на правову допомогу - 10000,00 грн., витрати по сплаті судового збору - 908,00 грн. Ухвалою судді від 19.11.2021 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання (а.с.226 том №1).

06.08.2021 р. до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти вимог позивача заперечував, зазначивши при цьому серед іншого, що на даний час відсутні докази вини відповідача у залитті вкартири, а тому просив в задоволені позовних вимог відмовити, а також просив залучити до участі у справі в якості третьої особи ФОП ОСОБА_5 (а.с.229-242 том №1).

09.09.2021 р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач на вимогах позову наполягав з підстав викладених в позові (а.с.1-4 том №2).

Ухвалою суду від 30.09.2021 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи ФОП ОСОБА_5 (а.с.10-11 том №2).

26.10.2021 р. до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення на позов, в якому ФОП ОСОБА_5 просила в позові відмовити (а.с.26-28 том №2). Також подала клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с.32 том №2).

Ухвалою суду від 27.10.2021 р. закрито підготовче провадженя а призначено до судового розгляду (а.с.37-38 том №2).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених в позові.

В судовому засідання представник відповідача проти вимог позивача заперечував з підстав викладених у відзиві на позов.

В судове засідання третя особа не з`явилась, повідомлялась належним чином, до суду подано заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 32, том №2).

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві часткової власності ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом № 3-3034 від 02.10.2003 р (а.с. 15, том №1) та свідоцтва про право власності на житло від 16.12.1998 року (а.с. 41 том №2).

13 червня 2020 року, квартиру АДРЕСА_1 , було залито. Внаслідок залиття квартири власникам квартири завдано матеріальної шкоди. Причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , являється те, що у підвалі трапилася засмічення каналізації котячим піском. Згідно з актом про залиття, що трапилося на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) та каналізації від 01 липня 2020 року вбачається, що при огляді квартири АДРЕСА_1 , були виявлені коричневі плями на стелі в коридорі, кухні, туалеті та в ванній кімнаті. Згідно з актом про залиття від 05 липня 2020 року вбачається, що при додатковому огляді квартири АДРЕСА_1 , було виявлено деформацію паркету у кімнаті близько 1,5 м 2 розходження стику полотнищ шпалер у коридорі та деформація ламінату підлоги близько 2 кв.м. на кухні (а.с. 18, 19 том №1). .

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 16 вересня 2020 року ОСОБА_6 передав право вимоги ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 13 червня 2020 року з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11" (а.с.17 том №1).

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 18 лютого 2021 року ОСОБА_7 передав право вимоги ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 13 червня 2020 року з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11 (а.с. 16, том №1).

З огляду на викладене, вбачається що ОСОБА_4 набув прав вимоги з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11 (код ЄДРПОУ: 41547091) про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , замість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

За результатами проведеного дослідження ФОП ОСОБА_8 , відповідно до проведених розрахунків, розмір матеріальних збитків, заподіяний залиттям, за адресою: АДРЕСА_1 , становить 22 937, 00 грн. (а.с. 24-28, том №1).

За проведення експертного дослідження позивачем було сплачено кошти у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 39, том №1).

Дані докази не спростовані відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992року №6 Про практику розгляду судами цивільних справз а позовами про відшкодування шкоди передбачено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди .

За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі справа № 759/4781/16-ц, провадження № 61-9338св18, дійшов висновку, що з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Аналогіче містить постанова Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі справа № 759/4781/16-ц, провадження № 61-9338св18.

Згідно зі статтею Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс. Конструктивні елементи багатоквартирного будинку частини споруди, які забезпечують її цілісніть та необхідні технічні умови фукнціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в`їзна група тощо). Прибудинкова територія навколо багатоквратирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Управління неподільним та загальним майном житлового комплексу здійснює управитель шляхом: належної експлуатації житлового комплексу та забезпечення відповідних умов користування власним, неподільним та загальним майном власників; накопичення необхідних коштів на проведення поточних та капітальних ремонтів (стаття 12 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається із неподільного та загального майна. Частка у загальному обсязі обов`язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквратирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Власник приміщення зобов`язаний забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших власників. Видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та договором про їх використання (статті 19, 20, 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Порядок забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством визначено Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до положень Закону України Про житлово-комунальні послуги утримання будинків і прибудинкової території визначається як господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної або юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів та споруд, а також утримання прилеглої до них прибудинкової території, відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Управитель зобов`язаний забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандарами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на обслуговуванні ОСББ "Європейський дім 11".

Відповідно до статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до пункту 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила), технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Пунктом 2.1.5 Правил передбачено, що до системи технічного огляду жилих будинків входить також профілактичне обслуговування будинків, яке є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв.

Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків, а саме системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання проводиться кожні 3-6 місяців.

Згідно з пунктом 5.3.4 Правил, під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно, зокрема, регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води та інше; здійснювати не рідше одного разу на рік профілактичне обслуговування запірної арматури (з прогонкою вентилів кранів), прочищення дворової та не рідше двох разів у рік - будинкової каналізаційної мережі; усувати засмічення в системі.

Матеріалами справи доведено, що залиття квартири відбулось через те, що у підвалі трапилось засмічення каналізації котячим піском. Вказана обставина сторонами по справі не оспорювалась.

Відповідно до вищевикладених норм законодавства обов`язок обслуговування і своєчасного вжиття заходів попередження та уникнення аварійної ситуації будинкової каналізаційної мережії у зазначеному вище будинку покладено на відповідача та виконавця послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Відповідач не надав у розпорядження суду належних та допустимих доказів належного виконання ним своїх обов`язків в частині утримання в належному технічному стані будинкової каналізаційної мережії. Сам розмір завданої шкоди, відповідачем не оспорювався.

Між відповідачем - ОСББ "Європейський дім 11" та третьою особою - ФОП ОСОБА_5 01.09.2019 року був укладений договір №АО010919/2 на технічне та аварійне обслуговування систем опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання, електрощитових, та систем внутрішнього освітлення (а.с.85-90 том №1).

Однак, вказаний договір не знімає відповідальності з відповідача за спричинені збитки, заподіяні залиттям квартири, оскільки відповідно до п.2.22 вищезазначеного договору замовник - ОСББ "Європейський дім 11" має право контролювати якість, строки та об`єм послуг(робіт), які надаються виконавцем (ФОП ОСОБА_5 ) відповідно до умов договору.

Отже, неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо утримання в належному технічному стані будинкової каналізаційної мережії у житловому будинку стало наслідком аварії та потрапляння води з підвалу до квартири позивача, що призвело до пошкоджень приміщень вказаної квартири.

Факт залиття сторони не заперечують, відтак, суд дійшов висновку, що залиття сталось з вини відповідача, а тому його вина у спричиненні позивачу матеріальної шкоди через залиття квартири є доведеною в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пунктами 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України передбачено, що суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій - частина 4 статті 12 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Жодна сторона у справі не скористалась процесуальним правом заявити клопотання про призначення експертизи.

Обов`язок доведення розміру шкоди лежить на позивачеві.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану май ну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження розміру шкоди позивачем надано висновок про розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, який становить 22937,00 грн. (а.с.24-39 том №1).

Відповідно до ч.1 ст. 358, та ч.1 ст. 369 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно із ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Позивачем доведено наявність зміни кредитора у зобов`язанні, а саме, що ОСОБА_4 набув прав вимог до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11 Код ЄДРПОУ: 41547091 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , замість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі укладених договорів відступлення (а.с.16, 17 том №1).

Щодо застосування положень статті 625 ЦК України

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

Звертаючись до суду з даним прозовом позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 2087,25 грн., 3% річних - 300,73 грн., які підлягають стяненню з відповідача на користь позивача, оскільки вимоги не спростовані відповідачем.

Також підлягають задоволенню вимоги в частині відшкодування вартості за проведення звіту 1700,00 грн., оскільки позивачем доведено понесення таких витрат, та вказаний звіт експерта взяту судом до уваги.

Що стосується вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

В обгрунтування понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи в розмірі 10000,00 грн., представник позивача надав до суду Договір про надання правничої (правової) допомоги (а.с.43), акт надання послуг від 19.02.2021 р (А.С. 44), квитанція від 19.02.2021 р. (а.с. 45 ) на загальну суму 10000,00 грн.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц роз`яснено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (п. 44 постанови).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

Згідно ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами такої діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі 305/1042/16-ц та інших.

Відповідно до ст. 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність розрахунку витрат, або про неналежність послуг адвоката до цієї справи, позивачем чи його представником не надано.

Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що зазначені адвокатом витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. є реальними та розумними, які підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 11, 509, 511, 524, 533-535, 625, 1166 ЦК України, ст.ст. 19, 20, 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , ст. 12, 13, 81, 89, 137, 138, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Європейський дім 11", третя особа: Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 провідшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, - задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Європейський дім 11" на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 22 937,00 грн., пені - 1779,65 грн., інфляційних втрат - 2087,25 грн., 3% річних - 300,73 грн., витрати за проведення звіту в розмірі 1700,00 грн., витрати на правову допомогу - 10000,00 грн., витрати по сплаті судового збору - 908,00 грн., а всього разом 39 712 (тридцять дев`ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 63 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст рішення складено та підписано 13 грудня 2021 року.

Зазначити дані сторін:

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСББ "Європейський дім 11", код ЄДРПОУ: 41547091, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Чорнобильська, 11;

Третя особа: ФОП ОСОБА_5 , Ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_2 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_6 .

Суддя Н.Д. Бабич