Постанова

від 15.06.2021 по справі 759/3870/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №759/3870/21 головуючий у суді І інстанції: Ул`яновська О.В.

провадження №22-ц/824/8886/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Сліпченка О.І.,

секретар судового засідання: Спеней О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Європейський дім 11" про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року позивач звернувся до суду із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Європейський дім 11" про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири, у якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке мало місце 13.06.2020 у розмірі 22937 грн. 00 коп. у тому числі стягнути 1700 грн. 00 коп. за послуги пов`язані з проведенням звіту №46/20 від 20.07.2020, щодо визначення розміру майнової шкоди, 1779 грн. 65 коп. суму пені; 2087 грн. 25 коп. суму інфляційних втрат, 300 грн. 73 коп. суму 3 % річних; 10000 грн. 00 коп. за послуги пов`язані з оплатою правничої допомоги адвоката та судовий збір по справі у розмірі 908 грн. 00 коп..

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Європейський дім 11" про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 23 квітня 2021 року подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №3-3034 від 02 жовтня 2003 року зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвестиції та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, записаним у реєстраційну книгу №д652-234 за реєстровим №529 від 30 жовтня 2003 року, зареєстроване реєстратором О. Коломієпь.

13 червня 2020 року, квартиру АДРЕСА_1 , було залито. Внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , власникам квартири ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 завдано матеріальної шкоди з вини Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11 .

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 16 вересня 2020 року ОСОБА_2 передав право вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 13 червня 2020 року з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11 Код ЄДРПОУ: 41547091.

Так, ОСОБА_2 звертався до Святошинського районного суду міста Києва з позовною заявою, однак під час розгляду справи ОСОБА_2 будучи в похилому віці розуміючи, що судові спори можуть тривати по 3-4 роки вирішив передати право вимоги на свою частку своєму синові ОСОБА_1 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після чого, ОСОБА_2 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з заявою про закриття провадження по справі від 23 вересня 2020 року після того, як передав свою частку право вимоги своєму синові ОСОБА_1 .

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 18 лютого 2021 року ОСОБА_3 передав право вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 13 червня 2020 року з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11 Код ЄДРПОУ: 41547091. Таким чином, ОСОБА_1 отримав право вимоги від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 , яке сталося 13 червня 2020 року з вини Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11 Код ЄДР1ЮУ 41547091, яке несе обов`язки по утриманню внутрішньо будинкових систем будинку АДРЕСА_3 .

Звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися вперше з позовною заявою про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири останні мають право вимоги на свою частину майна, якому завдано матеріальної шкоди, однак суд першої інстанції позбавив їх можливості відновити свої порушенні права передбаченні нормами чинного Законодавства України шляхом захисту своїх прав та законних інтересів в суді. Належним Позивачем в даному спорі є ОСОБА_1 маючи частину права вимоги батька ОСОБА_2 та брата ОСОБА_3 з моменту укладання договору відступлення право вимоги. ОСОБА_1 реалізуючи своє право на звернення до Суду звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовною заявою від 22 лютого 2021 року до ОСББ Європейський дім 11 . Позивач намагався врегулювати спір в досудовому порядку у зв`язку із чим Позивачем на адресу Відповідача надіслано претензію про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири, однак відповідь на зазначену претензію на адресу Позивача станом на сьогоднішній день не надходила, що вказує на те, що відповідач не вчиняє будь-яких дій щодо врегулювання спірних правовідносин.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не зверталися до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11 про відшкодування завданої шкоди звернулися вперше до суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції не мав права закривати провадження, такими діями суд першої інстанції позбавляє ОСОБА_1 та ОСОБА_3 права на захист своїх прав та інтересів в суді.

Крім того, вказує, що ОСОБА_2 передав право вимоги своєму синові ОСОБА_1 , саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тільки після того звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з відповідною заявою.

Зазначає, що належним позивачем станом на сьогоднішній день є ОСОБА_1 , якому належить право вимоги щодо відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири. І в даному випадку власником квартири (потерпілими) є 3 (три) людини, які мають рівні частини щодо відшкодування завданої шкоди, які уклали договір відступлення права вимоги та передали право вимоги ОСОБА_1 , а кожен з власників (потерпілих) має право вимагати поновлення порушених своїх прав та інтересів. Посилається на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду в постанові від 16 грудня 2020 року по справі № 757/27380/16-ц.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження, суд першої інстанції керувався п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України і обґрунтовував свої висновки тим, що є рішення, яке набрало законної сили у справі з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав. А також зазначив, що ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 право вимоги до ОСББ Європейський дім 11 , яке вже розглядалося судом і на момент подання позовної заяви в цій справі питання щодо заявлених позовних закрито на підставі ухвали суду від 04.12.2020 року, а вимоги про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11 на користь ОСОБА_1 суми пені у розмірі 1779 грн. 65 коп.; суми інфляційних втрат у розмірі 2087 грн. 25 коп., та суми 3 % річних у розмірі 300 грн. 73 коп., то ці вимоги є похідними від основних стосовно яких вже закрито провадження.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 31.07.2020 представник позивача ОСОБА_5 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 із позовною заявою про відшкодування шкоди, внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке мало місце 13.06.2020, в якій просив стягнути з ОСББ Європейський дім 11 на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 22937 грн. 00 коп. в тому числі стягнути 1700 грн. 00 коп. за послуги пов`язані з проведенням звіту №46/20 від 20.07.2020, 10000 грн. 00 коп. за послуги пов`язані з оплатою правничої допомоги адвоката та судовий збір по справі у розмірі 840 грн. 80 коп. (справа №759/12707/20)(а.с. 137-145).

16.09.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги щодо звернення до Святошинського районного суду м. Києва про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири; АДРЕСА_1 , яке сталося 13.06.2020 до ОСББ Європейський дім 11 у розмірі 22937 грн. 00 коп., а також право вимоги щодо оцінки матеріальної шкоди за звітом №46/20 визначення розміру майнової шкоди від 20.07.2020 року у розмірі 1700 грн. 00 коп. (а.с. 17).

У справі №759/12707/20 позивач ОСОБА_2 відмовився від позову в рамках цивільної справи №759/12707/20 про стягнення шкоди та вартості оцінки, як наслідок ухвалою суду від 04.12.2020 справу закрито (а.с. 126-128).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.02.2021року в рамках цивільної справи, що розглядається закрито провадження, задоволено клопотання представника відповідача, оскільки представник позивача звернувся суд з позовом до того самого відповідача, про той самий предмет із тих самих підстав.(а.с. 129, 130).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-1133цс15 та у постанові від 11 листопада 2015 року у справі №6-342цс15).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Предмет позову в розумінні цивільного процесуального закону - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, складені в постановах Верховного Суду.

Згідно з висновками Верховного Суду щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, що викладені в постановах від 10.06.2020 року у справі №366/2099/17, від 27.05.2020 року у справі №761/35475/18, від 13.05.2020 року у справі 65/4455/19, від 08.04.2020 року у справі №910/16868/19, від 27.11.2019 року у справі №303/4229/16-ц, від 27.11.2019 року у справі №235/4711/15-ц, від 22.05.2019 року у справі №640/7778/18, від 19.11.2019 року у справі №640/5563/19, від 09.10.2019 року у справі №285/3912/18, від 19.06.2019 року у справі 59/488/17 закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише за умови, що позов за результатами розгляду якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто, збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

При цьому, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці право на суд передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.

У своєму рішенні в справі Голдер проти Сполученого Королівства , 1975 р. суд відзначив: Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики "справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження . Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі, оскільки у розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 передав право вимоги своєму синові ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 передав право вимоги своєму брату ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 звернувся вперше з позовною заявою про відшкодування шкоди внаслідок залиття квартири, який має право вимоги на свою частину майна, якому завдано матеріальної шкоди.

ОСОБА_1 реалізуючи своє право на звернення до суду звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовною заявою від 22 лютого 2021 року до ОСББ Європейський дім 11 .

Апеляційний суд вважає, що у справі що розглядається зі справою №759/12707/20 не тотожні сторони, позови повністю не збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи не перевірив належним чином чи мав право по договору відступлення права вимоги передавати правонаступнику та чи набув право вимоги позивач, за умови відмови від цього права ОСОБА_6 у заяві про відмову від позовних вимог та погодження ОСОБА_1 з ухвалою про закриття провадження.

Відтак, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин справи, що призвело до порушення ним норм процесуального законодавства - ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 379 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 16 червня 2021 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіД.Р. Гаращенко О.І. Сліпченко