Постанова

від 04.07.2022 по справі 759/3870/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022року місто Київ.

Справа 759/3870/2021

Апеляційне провадження № 22-ц/824/5587/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Судді-доповідача: Желепи О.В.,

суддів: Кравець В.А., Стрижеуса А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Європейський дім 11" на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року ( у складі судді Бабич Н.Д., повний текст складено 13 грудня 2021 року.)

в справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11", третя особа: ФОП ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

встановив:

25.02.2021 р. до суду надійшов вказаний позов.

02.04.2021 р. ухвалою суду під головуванням судді Ул`яновської О.В., закрито провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 15.06.2021 р., ухвалу суду першої інстанції від 02.04.2021 р., скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом № 3-3034 від 02.10.2003 р. 13 червня 2020 року зазначену квартир було залито, в зв`язку з чим власникам квартири завдано майнову шкоду. Причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , стало те, що у підвалі будинку по стояку трапилося засмічення каналізації (як зазначено в акті "котячим піском"). Це, у свою чергу, призвело до підняття каналізаційної води до 1 та 2 поверхів та затоплення квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Згідно з актом про залиття від 01 липня 2020 року вбачається, що при огляді квартири АДРЕСА_1 , були виявлені плями на стелі в коридорі, кухні, туалеті та у ванній кімнаті. Згідно з актом про залиття від 05 липня 2020 року вбачається, що при додатковому огляді квартири АДРЕСА_1 , було виявлено деформацію паркету у кімнаті близько 1,5 м2 розходження стику полотнищ шпалер у коридорі та деформація ламінату підлоги близько 2 кв. м. на кухні. Відповідно до договору відступлення права вимоги від 16 вересня 2020 року ОСОБА_3 передав право вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 13 червня 2020 року з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Європейський дім 11». Відповідно до договору відступлення права вимоги від 18 лютого 2021 року ОСОБА_4 передав право вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 13 червня 2020 року з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Європейський дім 11". Таким чином, як зазначив позивач він набув право вимоги до відповідача внаслідок залиття квартири. За результатами проведеного дослідження ФОП « ОСОБА_5 », відповідно до проведених розрахунків, розмір матеріальних збитків, в результаті пошкодження оздоблення квартири АДРЕСА_1 , після залиття 13.06.2020р. становить 22 937, 00 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача пеню - 1779,65 грн., інфляційні втрати - 2087,25 грн., 3% річних - 300,73 грн., витрати за проведення звіту в розмірі 1700,00 грн., витрати на правову допомогу - 10000,00 грн., витрати по сплаті судового збору - 908,00 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року позов задоволено .

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Європейський дім 11" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири в розмірі 22 937,00 грн., пені - 1779,65 грн., інфляційних втрат - 2087,25 грн., 3% річних - 300,73 грн., витрати за проведення звіту в розмірі 1700,00 грн., витрати на правову допомогу - 10000,00 грн., витрати по сплаті судового збору - 908,00 грн., а всього разом 39 712 (тридцять дев`ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 63 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову, та стягнути з позивача витрати на правову допомогу 6 500 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що один з співвласників квартири відмовився від позовних вимог, а тому суд не мав права задовольняти вимоги позивача в тій частині, що були відступлені ОСОБА_3 , який відмовився від своїх вимог. Суд також встановив розмір завданої шкоди без надання позивачем належних доказів. Суд не врахував, що за два місяці до залиття спірної квартири, відповідач на виконання своїх обов`язків щодо утримання каналізаційних люків в будинку уклав договір з третьою особою, яка виконала роботи по прочистці каналізації, а відповідно вини відповідача у залитті квартири позивача не має. На думку відповідача квартира позивача залита з вини мешканців будинку, які викидають кошачий пісок до каналізації, що і стало причиною її повторного засмічення. Скарга також містить доводи, що судом були застосовані норми права, які втратили чинність на дату ухвалення рішення. Суд безпідставно стягнув з відповідача пеню, яка не передбачена договором, також неправомірно та безпідставно застосував ст. 625 ЦК України .

У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Щодо позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди в сумі 22 937, суд вважав встановлені такі обставини.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом № 3-3034 від 02.10.2003 р (а.с. 15, том №1) та свідоцтва про право власності на житло від 16.12.1998 року (а.с. 41 том №2).

13 червня 2020 року, квартиру АДРЕСА_1 , було залито. Внаслідок залиття квартири власникам квартири завдано майновоїшкоди. Причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , є те, що у підвалі відбулося засмічення каналізації котячим піском. Згідно з актом про залиття від 01 липня 2020 року при огляді квартири АДРЕСА_1 , були виявлені коричневі плями на стелі в коридорі, кухні, туалеті та в ванній кімнаті. Згідно з актом про залиття від 05 липня 2020 року вбачається, що при додатковому огляді квартири АДРЕСА_1 , було виявлено деформацію паркету у кімнаті близько 1,5 м2 розходження стику полотнищ шпалер у коридорі та деформація ламінату підлоги близько 2 кв.м. на кухні (а.с. 18, 19 том №1).

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 16 вересня 2020 року ОСОБА_3 передав право вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 13 червня 2020 року з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Європейський дім 11" (а.с.17 том №1).

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 18 лютого 2021 року ОСОБА_4 передав право вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , яке сталося 13 червня 2020 року з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Європейський дім 11» (а.с. 16, том №1).

З огляду на викладене, встановлено що ОСОБА_1 набув прав вимоги з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Європейський дім 11» (код ЄДРПОУ: 41547091) про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , замість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

За результатами проведеного дослідження ФОП « ОСОБА_5 », відповідно до проведених розрахунків, розмір матеріальних збитків, заподіяний залиттям, за адресою: АДРЕСА_4 , становить 22 937, 00 грн. (а.с. 24-28, том №1).

За проведення експертного дослідження позивачем було сплачено кошти у розмірі 1700,00 грн. (а.с. 39, том №1).

Дані докази не спростовані відповідачем.

Визнаючи відповідача завдавачем шкоди та встановлюючи винну поведінку останнього, суд вважав встановленою обставину, щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків з утримання будинку, що призвело до засмічення каналізації в підвалі та як наслідок залиття квартири позивача.

Дослідивши наявні в справі та подані суду докази, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини, які суд вважавв встановленими є доведеними, а висновки суду відповідають таким обставинам та вимогам закону.

Доводи відповідача в тій частині, що в залитті квартири позивача відсутня вина відповідача, який уклав договір з ФОП ОСОБА_2 , та якою 15 травня 2020 року здійснювались роботи з огляду лежаків каналізації та прочистки видимих каналів, колегія суддів не приймає так як відповідач не заперечує, що відповідно до Закону саме на ОСББ покладено обов`язки з утримання будинку та прибудинкової території. Господарська діяльність об`єднання може здійснюватись за допомогою укладення договорів з спеціальними суб`єктами господарювання для обслуговування та ремонту в тому числі і каналізаційних систем.

Та обставина, що в травні 2020 року ФОП ОСОБА_2 проводила роботи по огляду каналізаційної системи та прочистки видимих отворів не є беззаперечним доказом того, що відповідач належним чином виконував свої обов`язки щодо утримання та обслуговування каналізаційних систем.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.

Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.

За обставинами даної справи відповідач не довів, що шкоди завдано не з його вини,оскільки сам по собі факт проведення одного огляду за місяць до залиття не доводить, що відповідач належно виконав свої обов`язки щодо утримання будинку (роботи підрядником були виконані якісно, з урахуванням того, що перевірити роботи на якість покладений саме на відповідача, каналізаційні системи знаходились в справному відремонтованому стані, не закінчився строк їх експлуатації, суду не було надано доказів, що за період з дати проведення огляду, а це 15 травня 2020 року до 13 червня 2020 року мешканцями квартир, які мають котів, яких відповідач вважає винними, було викинуто стільки піску, який при повністю справній каналізації , яка була належним чином прочищена за поясненнями ФОП ОСОБА_2 ,став причиною засмічення та витоку каналізаційних вод в квартиру позивача.) Саме на відповідача був покладений обов`язок встановити причину залиття, відповідно складаючи акт про затоплення квартири позивача, вважаючи винуватими мешканців квартир які мають котів, відповідач мав зазначити та встановити цих мешканців, перевіривши кожну квартиру, що саме внаслідок їх неправомірних дій та викидання піску в період з 15 травня 2020 року по 13 червня 2020 року відбулося засмічення каналізації, яке і стало причиною завданих збитків.

Не належне виконання вищеперерахованих обов`язків знаходиться в прямому причинному зв`язку з шкодою, що заподіяна позивачу.

За недоведеності відповідачем в даній справі, що майнова шкода квартирі позивача завдана не з його вини, суд першої інстанції правомірно поклав відповідальність за завдану шкоду саме на ОСББ в обов`язки якого входить утримання будинку та прибудинкової території в такому стані, щоб майно всіх мешканців перебувало в безпеці від аварій, пов`язаних з системами, які зобов`язаний обслуговувати ОСББ або сам, чи за допомогою спеціальних організацій. На думку колегії за обставинами даної справи недостатньо довести проведення одного профілактичного огляду, щоб стверджувати, що ОСББ виконало всі покладені на нього обов`язки щодо утримання будинку.

Посилання в скарзі на те, що наведені в рішенні норми Закону України "Про ОСББ" частково виключені, а частково змінені на законність рішення не впливають, оскільки відповідач не заперечує, що саме він є відповідальним за утримання будинку в якому відбулося залиття в тому числі і за належне утримання каналізаційної системи.

Доводи відповідача про те, що позивач не довів розмір завданих збитків є безпідставні, оскільки позивач надав суду в якості письмового доказу зведений кошторис вартості відновлювальних робіт квартири позивача. Відповідач не навів жодних аргументів з приводу того, що до вказаного кошторису внесено або завищену вартість робіт, або роботи які не пов`язані з залиттям, також відповідач не ініціював призначення експертизи на спростування такого письмового доказу, а тому суд правомірно вирішив спір прийнявши належний доказ позивача.

Доводи відповідача про те, що при відмові від позову ОСОБА_3 , суд не мав права задовольняти вимоги в частині його частки в праві власності на квартиру, колегія суддів відхиляє, так як апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу про закриття провадження в постанові від 15 червня 2021 року встановлено, що ОСОБА_3 на час відмови від позову вже відступив своє право позивачу, а тому відмовлявся розуміючи, що це право передав іншій особі.

Інші доводи скарги висновків суду, щодо наявності підстав для покладення відповідальності за завдану шкоду на відповідача, не спростовують.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене рішення суду в частині стягнення з відповідача майнової шкоди в сумі 22937 грн. та витрат на складання кошторису вартості відновлювального ремонту в сумі 1700 грн. є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені та покладення на відповідача відповідальності за ст. 625 ЦК України, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині та вважає, що рішення в цій частині ухвалено за не вірного застосування норм матеріального права, за недоведеності тих обставин які суд вважав встановленими, а тому відповідно до ст. 376 ЦПК України в цій частині воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц (провадження № 61-12530св18) зроблено висновок, що «по своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди. Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання».

У справі, що переглядається, між сторонами договір про відшкодування шкоди не укладався. Рішення суду про стягнення з відповідача майнової шкоди ухвалено, лише 01 грудня 2021 року, тобто до його ухвалення у відповідача іще не існувало обов`язку відшкодовувати шкоду, який він прострочив.

За таких обставин, оскільки конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди не відбулося, прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) не настало, а тому підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних у суду не було.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 463/389/14-ц, провадження № 61-29844св18

Крім того, стягуючи пеню за прострочення виконання в розмірі облікової ставки, суд не звернув увагу, що між сторонами не існувало договору, який би передбачав обов`язок відповідача сплачувати пеню. Також, як вже зазначив суд вище обов`язок у відповідача відшкодувати завдану шкоду за обставинами даної справи виникне лише після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційним судом частково задоволено скаргу та відмовлено в задоволенні вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, апеляційний суд перерозподіляє понесені сторонами судові витрати.

Так до суду першої інстанції позивач заявив позовних вимог на суму 27104, 63 грн., з них за наслідками апеляційного розгляду задоволено вимог на суму 22937 грн., що складає 85 %

Таким чином з відповідача, відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню 85 % судового збору сплаченого при подачі позову та 85 % витрат понесених на правову допомогу, що становить: судовий збір - 771 грн. 80 коп. та 8 500 грн. витрати на правову допомогу.

З позивача на користь відповідача необхідно стягнути 15 % судового збору за подачу апеляційної скарги та 15 % понесених відповідачем витрат на правову допомогу, що становить: судовий збір 204,30 грн. , а витрати на правову допомогу 975грн.

В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а)г) п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Європейський дім 11" задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат, та 3% річних скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення яким:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11" про стягнення пені, інфляційних втрат, 3% річних, - відмовити.

В частині розподілу судових витрат рішення змінити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11"на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позову - 771 грн. 80 коп. та 8 500 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Європейський дім 11" судовий збір за подачу апеляційної скарги 204,30 грн. та 975грн. витрат на правову допомогу .

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає , крім випадків, передбачених п.п. а)г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови сладено 05 липня 2022 року.

Суддя-доповідач О.В. Желепа

Судді: В.А. Кравець

А.М. Стрижеус