Постанова

від 08.12.2021 по справі 906/1329/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року Справа № 906/1329/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2021 року в справі №906/1329/20 (суддя - Давидюк В.К.)

час та місце ухвалення: 30 серпня 2021 року; м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65; повний текст рішення складено 9 вересня 2021 року

за позовом ОСОБА_1

до

Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт"

Відповідача 2: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача:

Третя особа 1: Фермерське господарство "Дар-5"

Третя особа 2: Фермерське господарство "Дар 5"

Третя особа 3: Фізична особа-підприємець Гончаренко Олександр Віталійович

про припинення зобов`язання за договором поруки, зняття заборони на предмет іпотеки

за участю представників сторін:

від Позивача - ОСОБА_1;

від Відповідача 1 - не з`явився;

від Відповідача 2 - не з`явився;

від Третьої особи 1 - не з`явився;

Третьої особи 2 - не з`явився;

від Третьої особи 3 - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулася в Господарський суд Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Дельта Банк (надалі - Відповідач; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фермерське господарство "Дар-5" (надалі - Третя особа 1); Фермерське господарство "Дар 5" (надалі - Третя особа 2); Фізична особа-підприємець Гончаренко Олександр Віталійович (надалі - Третя особа 3) про:

· визнання таким, що припинив свою дію іпотечного договору №34/Zкіп-07 від 28 листопада 2007 року, за яким предметом іпотеки є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 152,9 кв.м, в тому числі житловою площею 87,3 кв. м, заставною вартістю 934300 грн у зв`язку з укладенням нового договору - мирової угоди у справі №3/2/2011/5003;

· зняття заборони на предмет іпотеки - нерухоме майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 152,9 кв.м.

В обгрунтування позовної заяви Позивач посилався на те, що Позивач є майновим поручителем за іпотечним договором №34/Zкіп-07 від 28 листопада 2007 року за зобов`язаннями ТОВ "Куманівецьке" як позичальника, які виникли у підприємства за кредитним договором №34/К-07 від 28 листопада 2007 року, що укладений з ТОВ "Укрпромбанк". Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить Позивачу на праві приватної власності. Згодом ТОВ "Укрпромбанк" здійснило передачу активів до Відповідача. У лютому 2020 року Позивачу стало відомо, що судовим рішенням від 22 березня 2018 року в справі №10/158-09 Товариство з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" ліквідовано як юридичну особу. За позицією Позивача, припинення юридичної особи-позичальника у зв`язку з його ліквідацією є підставою для припинення поруки, тому що зобов`язання за кредитним договором припинилося. Крім того, Позивач вказує, що Господарський суд Вінницької області ухвалою від 16 липня 2013 року в справі №3/2/2011/5003 затвердив мирову угоду між Відповідачем та Третьою особою 1, Третьою особою 2, Третьою особою 3, якою визначив порядок погашення заборгованості за кредитним договором №34/К-07 від 28 листопада 2007 року, укладеним з ТОВ "Куманівецьке" як позичальником. За твердженнями Позивача, мирова угода за своєю правовою природою є договором, що укладається з метою припинення спору на погоджених ними умовами, тому між вказаними сторонами укладено новий договір про врегулювання спору і виконання умов та зобов`язань за договором №34/К-07 від 28 листопада 2007 року. На думку Позивача умови договору №34/К-07 від 28 листопада 2007 року припинено внаслідок укладення нового договору - мирової угоди у справі №3/2/2011/5003 за позовом Відповідача до Третьої особи 1, Третьої особи 2, Третьої особи 3, в якому Позивач не була учасником. Враховуючи, що мировою угодою у справі №3/2/20011/5003, яка на переконання Позивача, є новим договором, виникли нові зобов`язання між новими сторонами.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18 березня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Відповідач 2; том 1, а.с. 201).

На підставі ухвали Господарського суду Житомирської області від 13 травня 2021 року проведено заміну в справі №906/1329/20 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" (Відповідач 1; том 2, а.с. 247-249).

Рішенням Господарського суду Житомирської областівід 30 серпня 2021 року в справі №906/1329/20 в задоволенні позову було відмовлено (том 2, а.с. 203-211).

Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що ПАТ "Дельта Банк" реалізувало своє право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в період, коли зобов`язання забезпечене іпотекою, належним чином не виконувалося, тобто до моменту ліквідації юридичної особи позичальника (ТОВ "Куманівецьке"). Наявність судового рішення про задоволення вимог банку, як і обставини, пов`язані з процедурою виконання судового рішення, не припиняють та не змінюють правовідносин сторін за договором іпотеки до фактичного погашення вимог кредитора за рахунок примусової реалізації предмета іпотеки.

Як зазначено місцевим господарським судом, укладаючи договір іпотеки, Позивач свідомо та у визначений законодавством спосіб обмежив своє право власності на предмет іпотеки та передбачав ймовірність звернення стягнення на належне йому майно у примусовому порядку, а тому наявність або відсутність волевиявлення кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки жодним чином не впливає та не порушує прав іпотекодавця. Припинення юридичної особи боржника за основним зобов`язанням - ТОВ "Куманівецьке" - і внесення запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є підставою для припинення іпотечного договору №34/Zкіп-07 від 28 листопада 2007 року та зняття заборони на предмет іпотеки.

Що ж стосується затвердження мирової угоди ухвалою суду (що на переконання Позивача, є підставою для припинення зобов`язання за іпотечним договором), то місцевий господарський суд в оскаржуваному рішення вказав, що затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Укладання мирової угоди як процесуального документа щодо врегулювання спірних у справі відносин між його сторонами є суто процесуальним правом учасників справи, та не належить до переліку правочинів, відповідно до Цивільного кодексу України. Отже, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з підстав, зазначених в апеляційній скарзі просив суд залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому Позивач вказав, що підставами припинення дії Іпотечного договору №34/Zкіп-07 від 28 листопада 2007 року та зняття заборони на предмет іпотеки є припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке", згідно з судовим рішенням у справі №10/158-09, а саме постановою Господарського суду Вінницької області від 1 жовтня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" визнано банкрутом та всі його боргові зобов`язання вважаються такими, що погашено, що на переконання Позивача є підставою для припинення поруки та зняття арешту з майна.

Ще однією з підстав для припинення поруки, на переконання Позивача, є укладення мирової угоди у справі №3/2/2011/5003 за позовом АТ "Дельта Банк" до Третьої особи 1, Третьої особи 2, Третьої особи 3, в якій визначено умови та строки погашення заборгованості за Кредитним договором №34/К-07, укладеним з банківською установою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке". За твердженнями Позивача, мирова угода за своєю правовою природою є договором, що укладається з метою припинення спору на погоджених ними умовами, тому між вказаними сторонами укладено новий договір про врегулювання спору і виконання умов та зобов`язань за договором №34/К-07 від 28 листопада 2007 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2021 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача в справі № 906/1329/20 та запропоновано Відповідачу 1 та Відповідачу 2 в строк протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали надати суду відзив на апеляційну скаргу.

Відповідачем 2 через відділ канцелярії та документообігу суду 8 листопада 2021 року було подано відзив на апеляційну скаргу в котрому він заперечував проти доводів апеляційної скарги Позивача та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу Позивача без задоволення. Також, Відповідач 2 зазначає, що в рамках проведення ліквідаційної процедури AT "Дельта Банк" відбулись відкриті електронні торги з продажу активів банку, за результатами проведення якого визначено переможця - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт", про що складено протокол № UK.R-2019- 04 від 12 вересня 2019 року та відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" укладено договір №2067/К від 28 жовтня 2019 року купівлі-продажу права вимоги та майнових прав.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 листопада 2021 року було призначено справу № 906/1329/20 до розгляду на 8 грудня 2021 року об 14:00 год..

В судове засідання від 8 грудня 2021 року представник Відповідача 1, Відповідача 2, Третьої особи 1, Третьої особи 2, Третьої особи 3 не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з тим, суд констатує, що ухвалою суду від 29 листопада 2021 року, сторони повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи (в розумінні частини 2 статті 120 ГПК України) та не викликалися (в розумінні частини 1 статті 120 ГПК України). З огляду на що, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливим розглядати дану апеляційну скаргу без участі уповноважених представників Відповідача та Третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами, тим більше з огляду на закінчення стоку розгляду апеляційної скарги.

Разом з тим, суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

В судовому засіданні від 8 грудня 2021 року Позивач підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі, просив її задоволити, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити дію Іпотечного договору №34/2кіп-07 від 28 листопада 2007 року та зняти заборону на предмет іпотеки - нерухоме майно. Позивач вказав, що згідно з судовим рішенням у справі №10/158-09 (а саме постановою Господарського суду Вінницької області від 1 жовтня 2009 року) Товариство з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" визнано банкрутом та всі його боргові зобов`язання вважаються такими, що погашено, в тому числі зобов`язання по кредитному договору перед банком, що на переконання Позивача є підставою для припинення поруки та зняття арешту з майна. Ще однією з підстав для припинення поруки, на переконання Позивача, є укладення мирової угоди у справі №3/2/2011/5003 за позовом АТ "Дельта Банк" до Третьої особи 1, Третьої особи 2, Третьої особи 3, в якій визначено умови та строки погашення заборгованості за Кредитним договором №34/К-07, укладеним з банківською установою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке". За твердженнями Позивача, мирова угода за своєю правовою природою є договором, що укладається з метою припинення спору на погоджених ними умовами, тому між вказаними сторонами укладено новий договір про врегулювання спору і виконання умов та зобов`язань за договором №34/К-07 від 28 листопада 2007 року.

Заслухавши представника Позивача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного, 28 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" укладено кредитний договір №34/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого ТОВ "Укрпромбанк" надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" кредит у вигляді відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування у розмірі 2000000 грн, строком до 27 листопада 2010 під 22% річних за користування кредитним коштами, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" зобов`язалося повернути кредитні кошти та проценти за користування ними у строки, порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" за кредитним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (іпотекодержатель) та Позивач підписали іпотечний договір №34/Zкіп-07 (надалі - Іпотечний договір; том 1, а.с. 61-65).

За умовами пункту 1.2 Іпотечного договору, Позивач передав в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно: житловий будинок, що розташований за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Жовтнева, будинок 32 а, загальною площею 152,9 кв. м., в тому числі житловою площею 83,7 кв.м., цільове призначення нерухомого майна: Житловий будинок розташований на земельній ділянці, яка на час даного договору не є власністю Позивача.

12 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Укпромбанк" та АТ "Дельта Банк" укладено договір про передачу активів Товариству з обмеженою відповідальністю "Укпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, до АТ "Дельта Банк" перешли активи ТОВ "Укпромбанк": права вимоги до позичальників ТОВ "Укрпромбанк", які виникли з кредитних та забезпечувальних договорів, в тому числі право вимоги за кредитним договором та усіма договорами, що забезпечували його виконання (в тому числі й іпотечним договором).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за пошуковими параметрами - адреса місцезнаходження нерухомого майна, зазначено номер запису про іпотеку 33965781, підставою для державної реєстрації якої є повідомлення про реєстрацію іпотеки №3809 від 27 листопада 2007 року, видавник "УкрПромБанк". Водночас до вказаного розділу внесено запис, за яким іпотекодержателем є Відповідач 1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49483986 від 1 листопада 2019 року; іпотекодавець - ОСОБА_1, боржник - ТОВ "Куманівецьке", а також відомості про основне зобов`язання (строк його виконання - 27 листопада 2010 року; розмір - 20000000 грн).

Згідно з відомостями Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено обтяження - заборона на нерухоме майно (реєстраційний номер 6113254 від 28 листопада 2007 року) та арешт нерухомого майна (реєстраційний номер 12009412 від 26 грудня 2011 року). Крім того, за номером запису про обтяження 33538082 зареєстровано арешт нерухомого майна та арешт житлового будинку на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 49021242 від 4 жовтня 2019 року приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича в інтересах АТ "Дельта Банк" (том 1, а.с. 66-68).

Господарський суд Вінницької області у справі №3/2/2011/5003 ухвалою від 16 липня 2013 року затвердив мирову угоду за позовом АТ "Дельта Банк" до Третьої особи 1, Третьої особи 2, Третьої особи 3, за участю Третьої особи ТОВ "Куманівецьке" (том 1, а.с. 125-132).

За змістом ухвали Господарського суду Вінницької області від 16 липня 2013 року в справі №3/2/2011/5003, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Куманівецьке" за Кредитним договором укладено:

· договір поруки №34/кпор-07-02 від 9 червня 2009 року з Третьою особою 1, за яким Третя особа 1 зобов`язалася перед банком відповідати солідарно за виконання зобов`язань ТОВ "Куманівецьке", що виникають з Кредитного договору;

· договір поруки №34/кпор-07-03 від 9 червня 2009 року з Третьою особою 2, за яким Третя особа 2 зобов`язалася перед банківською установою відповідати солідарно за виконання ТОВ "Куманівецьке" зобов`язань, що виникають з Кредитного договору;

· договір поруки №34/кпор-07-04 від 9 червня 2009 року з Третьою особою 3, за яким Третя особа 3 зобов`язалася перед банком відповідати солідарно за виконання ТОВ "Куманівецьке" зобов`язань, що виникають з Кредитного договору.

В описовій частині ухвали Господарського суду Вінницької області від 16 липня 2013 року в справі №3/2/2011/5003 зазначено, що: "банком, згідно з кредитним договором №34/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 28.11.2007, повністю виконано зобов`язання щодо перерахування грошових коштів у визначених кредитним договором розмірах та строки. ТОВ "Куманівецьке" не виконало свої зобов`язання за кредитним договором №34/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 28 листопада 2007 року, що підтверджується ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.06.2010 у справі №10/158-09 про банкрутство ТОВ "Куманівецьке", якою визнано кредиторські вимоги ТОВ "Укрпромбанк" (правонаступником якого є АТ "Дельта Банк") до боржника в сумі 2138825,42 грн.

Поручителі, ФОП Гончаренко О.В., ФГ "Дар - 5", ФГ "Дар 5", як солідарні з ТОВ "Куманівецьке", боржники за згодою банку, як кредитора, здійснюють погашення боргу на загальну суму 1650000 (один мільйон шістсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №34/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 28.11.2007, відповідно до узгодженого між сторонами графіку погашення.

У разі невиконання ФГ "Дар 5" обов`язків щодо погашення заборгованості, згідно з графіком, зазначеним в п.4.2. мирової угоди, обов`язок погашення боргу покладається на ФОП Гончаренка О.В., ФГ "Дар - 5", ФГ "Дар 5", відповідно до графіку, зазначеного в п.4.2. мирової угоди.

Поручителі, за згодою банку, здійснюють часткове погашення боргу в розмірі 1650000 (один мільйон шістсот п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, які будуть направлені банком на погашення заборгованості, визначеної в п. 3 мирової угоди.

Погашення заборгованості здійснюється за рахунок коштів, що надійдуть від поручителів з призначенням "погашення заборгованості ТОВ "Куманівецьке" за кредитним договором № 34/К-07 від 28.11.2007, згідно мирової угоди" на рахунок АТ "Дельта Банк" за реквізитами: Акціонерне товариство "Дельта Банк" 01133, м. Київ, вулиця Щорса 36-Б, п/р НОМЕР_1 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020".

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 3 грудня 2019 року в справі №0603/2-265/11 відмовлено у відкритті провадження за заявою Позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (том 2, а.с. 70-71).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 3 грудня 2019 року в справі №0603/2-265/11 залишено без змін (том 2, а.с. 72-73).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 4 грудня 2017 року в справі №274/5144/16-ц в задоволенні позову Позивача до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (за участю третіх осіб без самостійних вимог: приватний нотаріус Бердичівського нотаріального округу, Третя особа 1, Третя особа 2, Третя особа 3, ТОВ "Куманівецьке") про припинення виконання зобов`язання відмовлено за безпідставністю (том 2, а.с. 74-75). Дане судове рішення залишено без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 23 січня 2018 року та постановою Верховного Суду від 29 травня 2020 року (том 2, а.с. 76-77, 78-79).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22 березня 2018 року в справі №10/158-09 ліквідовано як юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке".

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність ТОВ "Куманівецьке" припинено на підставі судового рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом (том 1, а.с. 34-36).

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 2 жовтня 2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Відповідач 2 прийняв рішення від 2 жовтня 2015 року № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку". На підставі рішень виконавчої дирекції Відповідача 2 №619 від 20 лютого 2017 року, від 4 квітня 2019 року №772, від 24 вересня 2020 року №1724 продовжено строки здійснення процедури ліквідації та повноваження ліквідатора, а також строк управління майном (активами) банку та задоволення його кредиторів на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів. В межах проведення процедури реалізації активів АТ "Дельта Банк", яка проводиться в порядку, передбаченому статтями 51, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", належні АТ "Дельта Банк" права вимоги та майнові права за Кредитним договором та спірним у справі Іпотечним договором, передані (відступлені) на користь Відповідача 1 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав №2067/К, укладеного 28 жовтня 2019 року між АТ "Дельта Банк" та Відповідачем 1, як з переможцем прилюдних торгів з продажу вказаного активу в рамках процедури, визначеної Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (том 1, а.с. 235-236).

В силу дії пункту 1.2 договору купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав №2067/К, Відповідач 1 сплачує продавцю за майнові права грошові кошти (плату) у розмір цим договором. Майнові права вважаються переданими Відповідачу 1 з моменту підписання цього договору. У пункті 2.1 договору купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав №2067/К, сторони домовились, що за продаж майнових прав Відповідач 1 сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 3156602 грн 96 коп.. Ціна договору сплачується Відповідачем 1 продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Відповідач 1. У додатку №1 до договору №2067/К купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав від 28 жовтня 2019 року перелічено: найменування договору; сторону договору (боржника/ заставодавця / поручителя); номер договору/рахунку, в забезпечення виконання за яким договором укладався; дату укладання договору; дату закінчення договору; опис предмета забезпечення.

Так, у Додатку №1 за порядковим номером 448 зазначено Кредитний договір, укладений з ТОВ "Куманівецьке" (код ЄДРПОУ 33243364). Водночас у пункті 448.1 вказано Іпотечний договір, іпотекодавцем якого є Позивач з предметом забезпечення - житловим будинком загальною площею 152,9 кв.м, житлова - 87,3 кв. м за адресою: м. Бердичів, вул. Жовтнева, 32а, а також у пунктах 448,4, 448.5, 448.6 - договори поруки:№34/Zкпор-07-02 від 9 червня 2009 року, укладений з Третьою особою 1; №34/Zкпор-07-03 від 9 червня 2009 року, укладений з Третьою особою 2; №34/Zкпор-07-04 від 9 червня 2009 року, укладений з Третьою особою 3 (том 1, а.с. 237-239).

На підставі викладеного, проведено заміну Відповідача 1 - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт".

Позивач, вважаючи на всі вищеописані події, звернувся до суду, з метою захисту, порушеного на його думку права, з позовом про визнання припиненим Іпотечного договору та зняття заборони на предмет іпотеки.

Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В абзаці 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

До правовідносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 1 статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим способом забезпечення зобов`язань, регулювання якого здійснюється статтями 572-593 глави 49 Цивільного кодексу України та Законом України "Про іпотеку".

В силу дії частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Положеннями наведеного вище спеціального Закону щодо врегулювання правовідносин іпотеки визначено вичерпний перелік підстав для припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 Цивільного кодексу України.

За пунктом 6.2 Іпотечного договору, договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє по дату повного виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов`язань за договором (шляхом укладення додаткових договорів до нього), іпотека, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов`язань.

Вказаною умовою договору іпотеки встановлена дія цього правочину - до повного розрахунку боржника / іпотекодавця із іпотекодержателем за основним зобов`язанням.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" у випадку, коли іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника перед іпотекодержателем, він є майновим поручителем. Отже, в даному випадку іпотека є конгломератним різновидом таких видів забезпечення виконання зобов`язання як порука та застава.

Зважаючи на доводи та заперечення апеляційної скарги Позивача щодо припинення зобов`язань поруки, колегія суддів зауважує наступне.

Дослідивши зміст позовної заяви, колегія суддів констатує, що підставами позовних вимог (та запереченнями апеляційної скарги) Позивача є:

· припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке", згідно з судовим рішенням у справі №10/158-09, а саме постановою Господарського суду Вінницької області від 1 жовтня 2009 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" визнано банкрутом та встановлено, що всі вимоги кредиторів, що заявлені та визнані по даній справі, а також ті вимоги кредиторів, що не заявлені взагалі по даній справі, вважаються погашеними;

· затвердження мирової угоди у справі №3/2/2011/5003 за позовом АТ "Дельта Банк" до Третьої особи 1, Третьої особи 2, Третьої особи 3, в якій визначено умови та строки погашення заборгованості за Кредитним договором №34/К-07, укладеним з банківською установою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке".

Що ж стосується доводів апеляційної скарги щодо припинення юридичної особи боржника, а саме постановою Господарського суду Вінницької області від 1 жовтня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" визнано банкрутом та встановлено, що всі вимоги кредиторів, що заявлені та визнані по даній справі, а також ті вимоги кредиторів, що не заявлені взагалі по даній справі, вважаються погашеними, що на переконання Позивача є підставою для припинення поруки, то колегія суддів зазначає наступне.

Укладаючи Іпотечний договір, Позивач як іпотекодавець (майновий поручитель), шляхом вільного волевиявлення прийняв на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням позичальником (Товариство з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке") умов Кредитного договору та настання відповідних несприятливих для наслідків у разі невиконання основного зобов`язання боржником, добровільно обмеживши своє право власності на предмет іпотеки у встановлений чинним законодавством спосіб.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2011 року в справі №0603/2-265/11 звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Жовтнева, будинок 32 а, в рахунок задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" до Позивача за Кредитним договором зі способом реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною визначеною, пунктом 1.3 Іпотечного договору від 28 листопада 2007 року, в розмірі 934000 грн (том 2, а.с. 68-69).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 3 грудня 2019 року в справі №0603/2-265/11 відмовлено у відкритті провадження за заявою Позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Як зазначено в ухвалі Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 3 грудня 2019 року, Позивач 11 липня 2014 року вже звертався до Бердичівського міськрайсуду із заявою про перегляд рішення від 15 вересня 2011 року за нововиявленими обставинами з тих самих підстав: постановлення ухвали Господарським судом Вінницької області від 16 липня 2013 року про затвердження мирової угоди, укладеної ПАТ "Дельта Банк" з Третьою особою 1, Третьою особою 2, Третьою особою 3. Ухвалою Бердичівського міськрайсуду від 9 жовтня 2014 року заяву Позивача про перегляд рішення Бердичівського міськрайсуду від 15 вересня 2011 року розглянуто та залишено без задоволення (том 2, а.с. 70-71).

В той же час, в обґрунтування підстав для звернення з повторною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Позивач зазначав про те, що:

· рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 15 вересня 2011 року, позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" до Позивача про звернення стягнення задоволено та вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок за адресою: м. Бердичів, вул. Жовтнева, 32 а, в рахунок задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" до Позивача за Кредитним договором, способом реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною визначеною, пунктом 1.3 Іпотечного договору, в розмірі 934000 грн;

· 16 липня 2013 року ухвалою Господарського суду Вінницької області в справі №3/2/2011/5003 затверджено мирову угоду щодо виконання в повному обсязі умов Кредитного договору, але з поручителями: Третьою особою 1, Третьою особою 2, Третьою особою 3. Таким чином, на переконання Позивача, визначено коло осіб, які взяли на себе зобов`язання по виконанню умов Кредитного договору, без участі Позивача в якості поручительств;

Постановою Житомирського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 3 грудня 2019 року в справі №0603/2-265/11 залишено без змін (том 2, а.с. 72-73).

Отже, ПАТ "Дельта Банк" реалізував своє право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в період, коли зобов`язання забезпечене іпотекою, належним чином не виконувалося.

Відповідно до частини 1 статті 609 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22 березня 2018 року в справі №10/158-09 ліквідовано як юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" (ідентифікаційний код 33243364). Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" припинено на підставі судового рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом.

За змістом частини 1 статті 11 Закону України "Про іпотеку", за невиконання боржником основного зобов`язання відповідальність перед іпотекодержателем несе іпотекодавець (майновий поручитель) в межах вартості предмета іпотеки.

Припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації юридичної особи боржника за цим зобов`язанням не припиняє поруки (та, відповідно, іпотеки як різновиду поруки), якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи боржника.

Колегія суддів зазначає, що 4 лютого 2019 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", яким введено в дію положення частини 4 статті 593 та частини 5 статті 559 Цивільного кодексу України.

В частині 4 статті 593 Цивільного кодексу України вказано, що припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов`язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову.

Ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв`язку з порушенням таким боржником зобов`язання.

В пункті 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" вказано, що цей Закон застосовується і до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію.

Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року по справі №910/2815/19 та постанові від 20 лютого 2020 року по справі № 910/2815/19 зазначено, що припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації юридичної особи, яка є боржником у такому зобов`язанні, не припиняє право застави на майно, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову.

Укладаючи договір іпотеки, всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником (у межах вартості предмета іпотеки, у тому числі й ті, що виникають унаслідок припинення боржника з виключенням із Єдиного державного реєстру) бере на себе іпотекодавець.

Оскільки покладення цих ризиків на особу, яка видала забезпечення, відбулося за договором, укладеним майновим поручителем (іпотекодавцем) саме із кредитором, то всі узяті ризики слід покладати на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника. При цьому припинення господарської діяльності боржника не повинно припиняти обов`язку заставодавця (іпотекодавця) із несення ризиків. Інше може бути передбачене договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто звільнення майнового поручителя від таких ризиків має бути предметом спеціальної домовленості між ним і кредитором.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що сам факт ліквідації (припинення) боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи (за наявності заборгованості боржника за цим договором), не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Таким чином, право ПАТ Дельта банк як іпотекодержателя на задоволення своїх майнових вимог за рахунок предмету іпотеки (та відповідний обов`язок іпотекодавця) виникли не лише з Іпотечного договору, а і з рішення суду у справі №2-265/11 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набрало законної сили до припинення боржника за Кредитним договором як юридичної особи.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку у випадку, коли іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника перед іпотекодержателем, він є майновим поручителем. Отже, в даному випадку іпотека є конгломератним різновидом таких видів забезпечення виконання зобов`язання як порука та застава.

Припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації юридичної особи боржника (визнання його банкрутом) за цим зобов`язанням не припиняє поруки (та, відповідно, іпотеки як різновиду поруки), якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи боржника.

Крім того пунктом 6.2 Іпотечного договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє по дату повного виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою за цим Договором.

12 квітня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №11791170013003055 про припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" на підставі судового рішення Господарського суду Вінницької області від 22 березня 2018 року в справі №10/158-09 у зв`язку з визнанням банкрутом, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області у справі №0603/2-265/11 про звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Жовтнева, будинок 32а (в рахунок задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" до Позивача за кредитним договором №34/К-07 від 28 листопада 2007 року), ухвалене 15 вересня 2011 року.

Відтак, колегія суддів констатує, що ПАТ "Дельта Банк" реалізувало своє право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в період, коли зобов`язання забезпечене іпотекою, належним чином не виконувалося, до моменту ліквідації юридичної особи позичальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке").

В той же час, наявність судового рішення про задоволення вимог банку, як і обставини, пов`язані з процедурою виконання судового рішення, не припиняють та не змінюють правовідносин сторін за Іпотечним договором до фактичного погашення вимог кредитора за Кредитним договором за рахунок примусової реалізації предмета іпотеки.

При цьому укладаючи Іпотечний договір, Позивач свідомо та у визначений законодавством спосіб обмежив своє право власності на предмет іпотеки та передбачав ймовірність звернення стягнення на належне йому майно у примусовому порядку, а тому наявність або відсутність волевиявлення кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки жодним чином не впливає та не порушує прав іпотекодавця.

Враховуючи усе вищеописане в даній постанові, зважаючи на реалізацію свого права банком шляхом звернення стягнення на іпотечне майно, колегія суддів констатує, що припинення юридичної особи боржника за основним зобов`язанням - Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке та внесення запису про припинення такої юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є підставою для припинення Іпотечного договору та зняття заборони на предмет іпотеки. Дане повністю нівелює доводи апеляційної скарги Позивача щодо припинення іпотечного зобов`язання з причин припинення юридичної особи пози іпотекодержателя.

Що ж стосується посилань Позивача в своїй апеляційній скарзі на укладення мирової угоди у справі №3/2/2011/5003 (що на переконання апелянта свідчить про те, що виконання зобов`язань за Кредитним договором взяли Третя особа 1, Третя особа 2, Третя особа 3, що ніби то є підставою припинення поруки), то колегія суддів зазначає наступне.

Як вказує Позивач, умови Кредитного договору припинено на підставі нового договору - Мирової угоди у справі №3/2/2011/5003, тому що на переконання Позивача, виконання зобов`язань за Кредитним договором взяли Третя особа 1, Третя особа 2, Третя особа 3. Крім того, відбулося звільнення поручителя Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит". При цьому Позивач покликається на те, що не був учасником справи №3/2/2011/5003 та стороною мирової угоди, яка затверджена ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16 липня 2013 року.

Колегія суддів зазначає, що затвердження мирової угоди у справі №3/2/2011/5003, в якій визначено умови та строки погашення заборгованості за Кредитним договором, укладеним з банківською установою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке", є одним із способів вирішення господарського спору. Мирова угода сторін може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16 липня 2013 року в справі №3/2/2011/5003 затверджено мирову угоду за позовом АТ "Дельта Банк" до Третьої особи 1, Третьої особи 2, Третьої особи 3 (за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке").

Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді.

В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній на момент затвердження мирової угоди), а також вирішуються питання, пов`язані з судовими витратами у справі.

Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Укладання мирової угоди як процесуального документа щодо врегулювання спірних у справі відносин між його сторонами є суто процесуальним правом учасників справи, та не належить до переліку правочинів, відповідно до Цивільного кодексу України.

Отже, мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.

При цьому колегія суддів констатує, що мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і визнавати недійсною у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ГПК України .Водночас приписами Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду вказаної справи) передбачено право сторони на оскарження ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди та не передбачено право на звернення до суду з позовом про скасування відповідної ухвали в іншому провадженні.

Відповідна правова позиція наведена і в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року в справі №908/1604/17.

Згідно частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас посилання Позивача щодо того, що вона не була учасником справи №3/2/2011/5003 та стороною мирової угоди, яка затверджена ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16 липня 2013 року, є безпідставним, оскільки АТ"Дельта Банк" вже реалізувало своє право іпотекодержателя стосовно Позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2011 року в справі №0603/2-265/11, і повторно не міг (не мав законних підстав) звертатися з позовом до Позивача про стягнення заборгованості за Кредитним договором (зважаючи навіть на те, що з огляду на укладення Іпотечного договору з Позивачем, таким позовом мав бути позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, що й було вчинено банком до подачі позову).

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про звільнення поручителя Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит", то колегія суддів звертає увагу Позивача, що в матеріалах справи №906/1329/20 наявна копія заяви ПАТ "Дельта Банк" про відмову від позовних вимог (в частині стягнення солідарної заборгованості з відповідача Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" у справі №3/2/2011/5003; том 2, а.с. 35-36) з посиланням на статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду справи №3/2/2011/5003).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16 липня 2013 року в справі №3/2/2011/5003 заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про відмову від позовних вимог в частині стягнення солідарної заборгованості з відповідача Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" за Кредитним договором і договорами поруки задоволено. Провадження у справі №3/2/2011/5003 в частині стягнення солідарно з Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" заборгованості за Кредитним договором - припинено.

Водночас в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 16 липня 2013 року в справі №3/2/2011/5003 заначено підстав для задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" про відмову від позовних вимог в частині стягнення солідарної заборгованості Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит", а саме: частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду вказаної справи), за якою сторони мають право на відмову від позову в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами наданими Кодексом. Реалізуючи надані процесуальні права, ПАТ "Дельта Банк" відповідно до вимог діючих на той момент статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України був вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. На підставі статті 78 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду вказаної справи) відмова позивача від позову, викладається в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Правові наслідки відмови від позову, передбачені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду вказаної справи) ПАТ "Дельта Банк" відомі та зрозумілі.

Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, тому Господарський суд Вінницької області прийняв відмову ПАТ "Дельта Банк" від позовних вимог в частині стягнення солідарної заборгованості за Кредитним договором №34/К-07 з Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит".

При цьому, колегія суддів звертає увагу Позивача, що зі змісту ухвали Господарського суду Вінницької області від 16 липня 2013 року в справі №3/2/2011/5003 та заяви ПАТ "Дельта Банк" про відмову від позовних вимог в частині стягнення солідарної заборгованості за Кредитним договором №34/К-07 з Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" не вбачається звільнення поручителя (Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит") від поруки за Договором поруки від 28 листопада 2007 року, що свідчить про те, що Позивач трактує зміст такого процесуального документа виходячи із свого бачення (такого яке вигідно йому) вчиненої процесуальної дії Господарським судом Вінницької області, котра не відповідає фактичним обставинам.

Крім того, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з позовом у даній справі та зазначаючи заперечення в апеляційній скарзі, Позивач залишає поза увагою, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 4 грудня 2017 року в справі №274/5144/16-ц в задоволенні позову Позивача до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (за участю третіх осів без самостійних вимог: приватний нотаріус Бердичівського нотаріального округу, Третя особа 1, Третя особа 2, Третя особа 3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке") про припинення виконання зобов`язання (припинення поруки Позивача у зобов`язанні за Іпотечним договром через заміну боржника у зобов`язанні за Кредитним договором без її згоди) відмовлено за безпідставністю (том 2, а.с. 74-75).

При цьому підставами позовних вимог у справі №274/5144/16-ц зазначено, що: між Товариством з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" укладено Кредитний договір на отримання кредиту у національній валюті. У забезпечення виконання зазначеного договору Позивач виступив майновим поручителем належним йому на праві власності нерухомим майном - житловим будинком, розташованим по вул. Жовтневій, 32 в м. Бердичеві Житомирської області, про що укладено Іпотечний договір. Господарський суд Вінницької області 6 січня 2011 року відкрив провадження у справі за позовом банківської установи до ТОВ "Куманівецьке" та поручителів: Третьої особи 1, Третьої особи 2, Третьої особи 3, про стягнення боргу за Кредитним договором. При цьому ПАТ "Дельта Банк" подало заяву про затвердження мирової угоди, яка в подальшому підписана сторонами по справі №3/2/2011/5003. Як вказує Позивач в позовній заяві, відповідно до мирової угоди сторони погодили, що відповідальність за виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Куманівецьке", поручителем якого є Позивач, взяли на себе інші особи - Третя особа 1, Третя особа 2, Третя особа 3. Оскільки питання, пов`язані із заміною боржника, встановлення суми боргу, не були узгоджені із Позивачем, вона не брала участь в розгляді справи та підписанні мирової угоди, тому відбулася заміна боржника в зобов`язанні без її згоди, що відповідно до статті 523 Цивільного кодексу України є підставою для припинення поруки за Іпотечним договором.

Суд у справі №274/5144/16-ц, розглядаючи позовні вимоги, не погодився з твердженням Позивача про наявність факту заміни боржника у зобов`язанні, майновим поручителем у якому вона виступає, оскільки борг за Кредитним договором не погашено. Суд не встановив факт заміни боржника - ТОВ "Куманівецьке" у зобов`язанні перед ПАТ "Дельта Банк" за Кредитним договором, майновим поручителем у якому є Позивач та борг за Кредитним договором поручителями не погашено, тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для припинення іпотеки за договором № 34/Zкіп-07від 28 листопада 2007 року.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 4 грудня 2017 року в справі №274/5144/16-ц залишено без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 23 січня 2018 року та постановою Верховного Суду від 29 травня 2020 року (том 2, а.с. 76-77, 78-79).

Із вищеописаних судових актів вбачається, що Позивач уже зазначав такі підстави для припинення Іпотечного договору (як укладення мирової угоди без його участі та зміна боржника у зобов`занні за Кредитним договором) про які зазначає у даній справі звертаючись із позовною заявою та апеляційною скаргою.

Враховуючи вищеописане, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, на які посилається Позивач як у позовній заяві так і у апеляційній скарзі, не є підставами для припинення Іпотечного договору та зняття заборони на предмет іпотеки, та для задоволення позовних вимог саме з таких підстав.

Що ж стосується позовних вимог Позивача, заявлених саме до Відповідача 2, то колегія суддів зауважує таке.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ "Дельта Банк" перебуває в стані припинення, у процедурі ліквідації, яка здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до частини 1, 2 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Пунктом 8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті З Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

В силу дії частини 1 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації байку Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі приймає в управління майно (у том числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.

За положеннями статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим - з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Основною функцією Фонду під час процедури ліквідації неплатоспроможного банку є організація та проведення заходів з продажу майна такого банку з метою задоволення вимог його акцептованих кредиторів, проте Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації та під час ліквідації неплатоспроможного банку не набуває прав та обов`язків банківської установи як кредитодавця та не є учасником таких господарських відносин.

Вказані права та обов`язки залишаються за неплатоспроможним банком як юридичною особою, до його ліквідації або до реалізації таких прав (прав вимоги, майнових прав) на відкритих торгах (аукціоні) в рамках процедури продажу активів, врегульованої нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та спеціальними нормативно-правовими актами Фонду.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статі 46, частини 2 статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку, до якої включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, а також майнові права та інші активи банку.

Укладення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна банку (в тому числі майнових прав та інших активів) чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В силу дії статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" після затвердження Виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

В межах проведення процедури реалізації активів АТ "Дельта Банк", яка проводиться в порядку, передбаченому статтями 51, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", належні АТ "Дельта Банк" права вимоги та майнові права за кредитним договором та спірним у справі іпотечним договором, передані (відступлені) на користь Відповідача 1 на підставі договору купівлі- продажу прав вимоги та майнових прав №2067/К, укладеного 28 жовтня 2019 року між АТ "Дельта Банк" та Відповідачем 1. В матеріалах справи наявний додаток № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав, відповідно до якого майнові права (права вимоги) АТ "Дельта Банк" за Кредитним договором, а також похідними від нього забезпечувальними зобов`язаннями (включаючи майнові права / права вимоги за іпотечним договором) передані (відступлені) на користь Відповідача 1, який у вказаних кредитних правовідносинах набув статус нового кредитора (іпотекодавця).

Вищевказане вказує на те, що належним відповідачем у справі є саме Відповідач 1.

Відтак, дослідивши спірні правовідносини сторін у даній справі, законодавчі норми у їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів приходить до висновку, що наведені Позивачем обставини не є підставами для припинення Іпотечного договору, які передбачені законодавством та самим же договором та зняття заборони на предмет іпотеки. Інших належних, допустимих та достатніх доказів наявності підстав для припинення Іпотечного договору суду не подано. З огляду на все вищевстановлене в даній постанові, суд апеляційної інстанції відмовляє Позивачу в задоволенні позову повністю.

Дане рішення й було прийняте місцевим господарським судом. Відповідно колегія суду залишає без змін оспорюване рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання Позивача, наведені в апеляційній скарзі (щодо укладення мирової угоди, припинення (ліквідація) Товариства з обмеженою відповідальністю Куманівецьке ), безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Позивача згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2021 року в справі №906/1329/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 30 серпня 2021 року в справі №906/1329/20 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №906/1329/20 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2021 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.