Ухвала

від 01.12.2021 по справі 914/1693/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

01.12.2021 Справа № 914/1693/19

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Зубкович Д.С., розглянувши подання Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ТзОВ «Інзарго»

у справі № 914/1693/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилівмолоко» , с. Крупець, Радивилівський район, Рівненська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інзарго» , с. Плугів, Золочівський район, Львівська область,

предмет спору: стягнення 713 634,11 грн.,

підстава позову: порушення умов договору поставки №14 від 13.01.17 року,

за участю представників:

заявника: не з`явився,

інші учасники справи в судове засідання не викликались,

встановив:

22.11.2021 до Господарського суду Львівської області надійшло подання Старшого державного виконавця Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ТзОВ «Інзарго» у справі № 914/1693/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

У судове засідання 24.11.2021 з`явився приватний виконавець, підтримав вимоги подання. У зв`язку з необхідністю отримання доказів виконання чи невиконання боржником останніх вимог виконавця судом відкладено судове засідання на 01.12.2021, про що постановлено відповідну ухвалу.

29.11.2021 від державного виконавця надійшло клопотання про відсутність документів та пояснень від боржника.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА ПОДАННЯ

Старший державний виконавець Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) стверджує, що ТзОВ Інзарго не виконує судове рішення про стягнення на користь ТзОВ Радивилівмолоко 719 812,78 грн. боргу, що проявляється у такому:

- боржник не подав декларації, чим порушив ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження ,

- транспортний засіб боржника перебуває у розшуку з 2019 року та станом на дату подання не розшуканий, і стосовно нього проводяться виконавчі дії щодо опису та арешту.

Виконавцем вчинено дії щодо встановлення відкритих в банківських установах рахунків боржника, внаслідок чого з боржника стягнуто 171,78 грн. Крім цього, на депозитний рахунок Золочівського відділу державної виконавчої служби 22.06.2021 надійшли коти в сумі 12 000,00 грн., 28.07.2021 - 5 000,00 грн. Виконавцем також здійснювались виходи за місцезнаходженням боржника, про що складено акт 13.07.2020, а 09.06.2021 складено акт за участю боржника, відповідно до якого директором товариства вказано, що погашення заборгованості відбуватиметься регулярно щомісяця, а не сплачувалась у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках. Крім цього, 16.11.2021 до виконавця з`явився керівник боржника та зобов`язався сплатити заборгованість, подати декларацію про доходи та майно, що підтверджується актом.

Заявник подання стверджує, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішеннями судів, на виклики державного виконавця керівник боржника не з`являється, заходів для виконання виконавчих документів не вживає.

Заявник вважає, що протягом часу виконання виконавчого провадження вимоги виконавчих документів боржником у повному обсязі не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх, передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень. Також зазначає, що у 2020 році до боржника застосовувались заходи щодо обмеження керівника підприємства у праві виїзду за кордон, що стало мотивувальною складовою виконання рішення суду. Тому просить суд тимчасово обмежити в праві виїзду за кордон без вилучення паспорта для виїзду за кордон керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Інзарго , ЄДРПОУ 3850116, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , юридична адреса: Львівська область, Золочівський район, с. Плугів, вул. Тернопільська, 17.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Радивилівмолоко до Товариства з обмеженою відповідальністю Інзарго про стягнення 713 634,11 грн., за результатами розгляду якої 30.10.2020 року постановлено рішення про часткове задоволення позовних вимог: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інзарго» (80746, Львівська обл., Золочівський район, село Плугів, вул. Тернопільска, будинок 17, код ЄДР 38501167) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилівмолоко» (35541, Рівненська обл., Радивилівський район, село Крупець, код ЄДР 31259168) 552 881,74 грн. основного боргу, 119 142,96 грн. інфляційних втрат, 37 190,61 грн. 3% річних та 10 597,47 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. У задоволенні вимоги про стягнення 4 324,42 грн. інфляційних втрат і 94,38 грн. 3% річних відмовлено.

02.12.2019 на виконання вказаного рішення видано наказ.

18.12.2019 відкрито виконавче провадження № 60906397.

07.07.2020 винесено постанову про розшук майна боржника, а саме оголошено в розшук майна боржника - легковий автомобіль Toyota Camry, VIN НОМЕР_2 , сірий, 2002р., а також постанову про арешт майна боржника на все рухоме та нерухоме майно.

20.01.2021 винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, та на рахунках, щ обдуть відкриті після виненсення постанови, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчго збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 192 грн.

Виконавець звертався до АТ КБ Приватбанк із вимогою про отримання інфомації про відкриті рахунки боржника в банку із зазначенням залишку грошових коштів на рахунках. Згідно з відповіддю банку від 09.02.2021 у боржника відкриті два рахунки, кошти на яких відсутні, арешти відсутні. Водночас повідомлено перелік постанов про арешт коштів, що перебувають на рахунках, а саме від 02.12.2020, 13.08.2020, 08.10.2019, 20.01.2021.

12.04.2021 винесено постанову про арешт грошових коштів, що містять на рахунках боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 192 472,27 грн.

27.10.2021 винесено ще одну постанову про арешт грошових коштів, що містять на рахунках боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 грн.

Згідно з відповіддю Головного управління Національної поліції у Львівській області від 11.09.2020 в Інформаційному порталі Національної поліції було зареєстровано звернення стосовно неправомірних дій гр. ОСОБА_2 , матеріали перевірки якого зберігаються в архіві.

Відповідно до розпорядження № 60906397 від 01.03.2021 визначено необхідність перерахування грошових коштів в сумі 171,78 грн., що надійшли 25.02.2021, на користь ТзОВ Радивилівмолоко .

Відповідно до розпорядження № 60906397 від 29.07.2021 визначено необхідність перерахування грошових коштів в сумі 4 545,45 грн., що надійшли 22.06.2021 в сумі 10 909,09 грн. і 28.07.2021 в сумі 5 000,00 грн., на користь ТзОВ Радивилівмолоко .

Відповідно до розпорядження № 60906397 від 23.06.2021 визначено необхідність перерахування грошових коштів в сумі 10 909,91 грн., що надійшли 22.06.2021 в сумі 12 000,00 грн., на користь ТзОВ Радивилівмолоко .

Державним виконавцем періодично здійснювався виїзд за місцем знаходження боржника, за результатами чого складено такі акти:

09.06.2021, у присутності представника боржника Шмігельського Ю.І., виконавцем складено акт, зі змісту якого вбачається, що 09.06.2021 ОСОБА_3 з`явився до державного виконавця та повідомив, що підприємство не здійснює діяльності, тому у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках боржника заборгованість не була погашення. Керівник стверджує, що кошти будуть сплачуватись регулярно кожного місяця. Керівника попереджено про відповідальність за невиконання рішення суду;

13.07.2021 виконавцем складено акт, зі змісту якого вбачається, що при виході за місцем знаходження юридичної особи встановлено, що підприємство не здійснює підприємницької діяльності, керівні особи відсутні, транспортний засіб відсутній;

17.09.2021 виконавцем складено акт, зі змісту якого вбачається, що за місцем знаходження юридичної особи підприємств підприємницької діяльності не веде, керівні особи відсутні, транспортний засіб, який оголошено у розшук, відсутній.

Згідно з інформаційною довідкою станом на 10.11.2021 Золочівський районний відділ ДВС є обтяжувачем нерухомого майна боржника на підставі постанови про арешт майна від 11.10.2019 року; Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. - обтяжувач на підставі постанови про арешт майна від 09.03.2021.

16.11.2021 складено акт у присутності керівника боржника Шмігельського Ю.І., відповідно до якого на виклик державного виконавця з`явився керівник ТзОВ Інзарго та повідомив, що підприємство підприємницької діяльності не веде, про наявність заборгованості попереджений, зобов`язується сплачувати. Керівника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, копію книги бух.обліку основних засобів у строк п`ять робочих днів. За невиконання вимог державного виконавця про адміністративну та кримінальну відповідальність попереджений.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Розглянувши подання державного виконавця, суд вважає недоведеними заявлені вимоги та зазначає таке.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими на всій території України. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 11-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року виконавче провадження здійснюється з дотримання таких засад: верховенства права, обов`язковість виконання рішень, законність, диспозитивність, справедливість, неупередженість та об`єктивність.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом ч.1 та ч.3 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання судового рішення.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Касаційний господарський суд у справі № 910/8130/17 (постанова від 19.08.2020 року) звертає увагу на те, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи наведене, суд зазначає, що державний виконавець має право заявляти вимоги щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ТзОВ «Інзарго» .

Щодо підстав задоволення подання, суд звертає увагу на таке.

Положення п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження кореспондується з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України - право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor N sby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgme N ts a N d Decisio N s 1997-II). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (див. рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" п. 40, заява N 6962/02).

Суд зауважує, що 26.11.2020 в даній справі уже винесено ухвалу про тимчасове, строком на один календарний рік з дня постановлення ухвали, обмеження в праві виїзду за кордон без вилучення паспорта для виїзду за кордон керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Інзарго - Юрія Володимировича Шмігельського. З того часу упродовж 2021 року державним виконавцем вчинялись додаткові дії щодо розшуку майна боржника, зокрема, наявності відкритих рахунків в банку, виносились постанови про накладення арештів на грошові кошти. Також, на відміну від 2020 року, у червні та липні 2021 боржником здійснювались часткові оплати заборгованості. Більше того, керівник боржника двічі з`являвся на виклик державного виконавця, що вбачається зі складених виконавцем актів від 09.06.2021 та від 16.11.2021. Тобто, така поведінка боржника не підтверджує обставини ухилення від виконання рішення суду.

Так, державним виконавцем повідомлено суду, що докази виконання ним вимог, покладених на керівника боржника згідно з актом державного виконавця від 16.11.2021 відсутні. Зокрема, 16.11.2021 керівника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, копію книги бух.обліку основних засобів у строк п`ять робочих днів. П`ятиденний строк з урахуванням робочих днів закінчився 23.11.2021. Згідно з повідомленням державного виконавця, поданого суду 29.11.2021, у відповідний строк керівником боржника не надано державному виконавцю декларацію про доходи та майно, копії книги бухгалтерсього обліку основних засобів.

Так, ч. ч. 4, 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Суд зауважує, що приписи п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону щодо подання декларації не виконано боржником за весь час відкритого виконавчого провадження, у тому числі і на час розгляду подання. Разом з тим, на вимогу виконавця керівник боржника упродовж 2021 року з`являвся, пояснення щодо невиконання рішення суду надавав, що відображено в актах виконавця від 09.06.2021 та 16.11.2021. Зокрема, такі причини пов`язані з відсутністю грошових коштів на рахунках, нездійсненням діяльності товариством.

Зі встановлених вище обставин вбачається, що державним виконавцем вчинено певні дій, передбачені ст. 36 Закону України Про виконавче провадження щодо розшуку боржника та його майна. Так, розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Як підтверджено запитом державного виконавця від 25.01.2021 до банківської установи і відповіддю на нього, державний виконавець вживав заходів щодо з`ясування майнового стану боржника. Також державним виконавцем вживались заходи щодо розшуку транспортного засобу, зареєстрованого за боржником, який за твердженням представника ДВС в судовому засіданні, на даний час не розшуканий. Разом з тим, суд зауважує, що із актів, що складені державним виконавцем упродовж 2021 року, не вбачається з`ясування виконавцем у боржника інформації стосовно фактичного місцезнаходження належного йому автомобіля.

Разом з тим, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Крім цього, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд звертає увагу, що із системного аналізу наведених вище норм права для застосування передбаченого законодавством способу забезпечення виконання рішення суду - тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України вбачається необхідність доведення обставини виключності та обставини ухилення від виконання вимог державного виконавця, адже юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду застосовуються не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям, у зв`язку з чим доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Згідно з висновками, викладеними у листі Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Суд враховує, що відсутність у боржника на його рахунках грошових коштів упродовж довгого часу і наявність у власності товариства лише транспортного засобу 2002 року випуску вносить сумнів у реальну спроможність товариства швидкого виконання рішення суду у повному обсязі. Суд також доходить висновку, що на даний час відсутні докази саме ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду чи вимогами державного виконавця. Навпаки, упродовж 2021 року боржником здійснено часткові платежі, зараховані державним виконавцем в погашення заборгованості перед стягувачем, забезпечено явку керівника на виклики виконавця, надано пояснення стосовно неможливості швидкого виконання рішення суду. Тобто поведінка керівника боржника не свідчить про невжиття боржником будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти на виконання рішення суду, а обставини, повідомлені суду, не свідчать про реальну спроможність одночасного виконання рішення суду. На противагу наведеному є лише один факт невиконання керівником боржником останніх вимог державного виконавця, повідомлених йому 16.11.2021. Проте, судове рішення ґрунтується на сукупності оцінених судом доказів, і встановлені судом обставин із більшою вірогідністю доводять відсутність обґрунтованих підстав для задоволення подання державного виконавця, ніж для задоволення.

Твердження державного виконавця про те, що ухвала суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, яка вже постановлялась у даній справі, стала мотивувальною складовою для боржника по виконанню судового рішення у даній справі, суд не вважає доречним і таким, що підтверджує необхідність вжиття відповідного виключного заходу. Так, приписи Закону України Про виконавче провадження та Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України передбачають можливість заборони у праві виїзду за кордон як певний захід чи навіть санкцію за наслідком ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), але не для мотивації, заохочення чи гарантії виконання судового рішення. Тому недопустимим є вжиття відповідного заходу за умов підміни призначення відповідного правового інституту.

Враховуючи наведене, суд зазначає про недоведеність виключного випадку, за наявності якого вимога державного виконавця вважалася б обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

у задоволенні подання Золочівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ТзОВ «Інзарго» у справі № 914/1693/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 13.12.2021.

Суддя Матвіїв Р.І.