Ухвала

від 26.11.2020 по справі 914/1693/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.11.2020 Справа № 914/1693/19

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Демчук А.П., розглянувши подання Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про тимчасове обмеження праві виїзду за межі України керівника боржника ТзОВ «Інзарго»

у справі № 914/1693/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилівмолоко» , с. Крупець, Радивилівський район, Рівненська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інзарго» , с. Плугів, Золочівський район, Львівська область,

предмет спору: стягнення 713 634,11 грн.,

підстава позову: порушення умов договору поставки №14 від 13.01.17 року,

за участю представників:

заявника: Дитюк Ольга Романівна - посвідчення АА № 007350 від 01.09.2020 року,

інші учасники справи в судове засідання не викликались,

встановив:

16.10.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшло подання Старшого державного виконавця Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про тимчасове обмеження праві виїзду за межі України керівника боржника ТзОВ «Інзарго» у справі № 914/1693/19, яку призначено до розгляду в судове засідання на 19.10.2020 року та відкладено на 04.11.2020 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

30.10.2020 року від заявника надійшли пояснення.

Судове засідання 04.11.2020 року не відбулося у зв`язку з тимчасовою відпусткою судді, пов`язаною із перебуванням на самоізоляції. Ухвалою суду від 16.11.2020 року призначено подання державного виконавця в судове засідання 26.11.2020 року.

У судове засідання 26.11.2020 року з`явився приватний виконавець, підтримав вимоги подання, уточнив строк тимчасового обмеження права виїзду за кордон та надав відповідь з Міністерства юстиції України стосовно наявності у керівника боржника паспорта для виїзду за кордон.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА ПОДАННЯ

Старший державний виконавець Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) стверджує, що за час здійснення виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду по справі № 914/1693/19, виданого 02.12.2019 року, про стягнення з ТзОВ Інзарго в користь ТзОВ Радивилівмолоко 719 812,78грн. боргу встановлено наступне.

Відповідно до повідомлення ДФС України на запит державного виконавця за боржником наявні відкриті рахунки, на які державним виконавцем відповідною постановою накладено арешт та скеровано дану постанову у фінансову установу для виконання, сторонам для відома. Проте, згідно з відповіддю з банківських установ залишок коштів відсутній для погашення заборгованості за виконавчими документами. В результаті вжитих заходів з арештованих рахунків боржника стягнуто кошти на користь стягувача в сумі 17 320,27грн.

Державним виконавцем на адресу підприємства направлялися вимоги про надання інформації, щодо невиконання законних вимог державного виконавця, проте, конверти повертаються у відділ без вручення із відміткою працівника поштового зв`язку за терміном зберігання .

Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником не зареєстровано майно.

Транспортний засіб боржника перебуває у розшуку з 2019 року та станом на дату подання не розшуканий.

Боржник не подає декларації, чим порушено ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , не сплачує податки, не з`являється до державного виконавця, поштова кореспонденція, яка направляється боржнику повертається у відділ без вручення з відміткою потового працівника за терміном зберігання . Боржником не вчинено жодної дії для виконання рішення суду, що перебувають на виконанні у відділі.

28 січня 2020 року був здійснений вихід за місцем знаходження товариства, однак за місцем реєстрації юридичної особи не вдалося розшукати майна та працівників ТзОВ Інзарго . Боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішеннями судів, на виклики державного виконавця керівник боржника не з`являється, заходів для виконання виконавчих документів не вживає. Неодноразові виходи до ТзОВ Інзарго за адресою: Львівська область, Золочівський район, с. Плугів, вул. Тернопільська, 17 виявилися безрезультатними, про що свідчать акти державного виконавця.

Заявник вважає, що оскільки протягом часу виконання виконавчого провадження вимоги виконавчих документів боржником не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх, передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, керівник підприємства та/або інші уповноважені особи жодного разу не з`явилися до державного виконавця, та не повідомили письмово причину невиконання законних вимог державного виконавця, то в такий спосіб ухиляються від виконання зобов`язань покладених на нього рішеннями. Відтак, з урахуванням пояснень від 29.10.2020 року (вх. № 31414/20 від 30.10.2020 року), просить суд тимчасово обмежити в праві виїзду за кордон без вилучення паспорта для виїзду за кордон керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Інзарго , ЄДРПОУ 3850116, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Радивилівмолоко до Товариства з обмеженою відповідальністю Інзарго про стягнення 713 634,11 грн., за результатами розгляду якої 30.10.2020 року постановлено рішення про часткове задоволення позовних вимог: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інзарго» (80746, Львівська обл., Золочівський район, село Плугів, вул. Тернопільска, будинок 17, код ЄДР 38501167) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Радивилівмолоко» (35541, Рівненська обл., Радивилівський район, село Крупець, код ЄДР 31259168) 552 881,74 грн. основного боргу, 119 142,96 грн. інфляційних втрат, 37 190,61 грн. 3% річних та 10 597,47 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. У задоволенні вимоги про стягнення 4 324,42 грн. інфляційних втрат і 94,38 грн. 3% річних відмовлено.

02.12.2019 року на виконання вказаного рішення видано наказ.

18.12.2019 року відкрито виконавче провадження № 60906397, а також винесено постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та виконавчого збору. Постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана 21.12.2019 року на адресу боржника, вказану в наказі, - 80746, Львівська обл., Золочівський район, село Плугів, вул. Тернопільська, буд. 17, однак конверт повернувся з відміткою за закінченням терміну зберігання .

18.12.2019 року також винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 60906397 і № 60302021 у зведене виконавче провадження № 60908026.

23.12.2019 року у ВП № 60302021 винесено постанову про розшук майна боржника - Toyota Camry, VIN НОМЕР_2 , сірий, 2002р.

Державним виконавцем вчинялись дії щодо з`ясування майнового стану боржника, зокрема, щодо наявності грошових коштів на рахунках, про що свідчать запити та вимоги, адресовані АТ АК Приватбанк (вих. № 89 від 22.01.2020 року), відповіді банків, а саме відповідь ПУМБ від 21.11.2019 року про накладення арештів на рахунки боржника та від 19.08.2020 року про відсутність коштів для виконання арешту, відповідь АТ Райффайзен Банк Аваль від 02.12.2019 року про накладення арештів на кошти боржника та про наявність залишку на відкритому рахунку в сумі 97,78 грн., від 18.08.2020 року про відсутність грошових коштів для виконання постанови про арешт коштів, відповідь АТ АК Приватбанк від 27.11.2019 року про неможливість надання інформації, що становить банківську таємницю, відповідь Державної фіскальної служби України від 10.01.2020 року про перелік рахунків за кодом юридичної особи 38501167, відповідь АТ Державний ощадний банк України від 25.08.2020 року про відсутність відкритих рахунків на ім`я боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Інзарго , відповідь АТ Укрсиббанк від 31.08.2020 року про повернення постанови про арешт коштів без виконання, оскільки рахунки боржником у банку не відкривались, розпорядження на списання коштів від 26.03.2020 року, від 21.04.2020 року, від 25.06.2020 року.

Також неодноразово пред`являлись до виконання платіжні вимоги № 06 від 19.03.2020 року про списання коштів згідно з постановою про арешт коштів у ВП № 60257793 від 08.10.2019 року та ухвали суду від 23.09.2020 року, які повертались без виконання у зв`язку з відсутністю на рахунку коштів та частково була виконана в сумі 97,78 грн. Також повернуто без виконання платіжну вимогу № 06 від 23.04.2020 року, від 07.05.2020 року, від 15.05.2020 року, від 13.08.2020 року.

Державним виконавцем періодично здійснювався виїзд за місцем знаходження боржника, за результатами чого складено такі акти:

25.01.2020 року виконавцем складено акт, зі змісту якого вбачається, що при виході за місцем (адресою) реєстрації ТОВ Інзарго встановлено, що за вказаною адресою знаходиться житловий будинок, підприємства, яке здійснювало підприємницьку діяльність, не виявлено. Керівні особи відсутні;

11.03.2020 року складено акт про встановлення відсутності транспортних засобів, зареєстрованих за боржником;

20.05.2020 року складено акт про те, що при виході за місцем реєстрації ТОВ Інзарго відсутні керівні особи та транспортний засіб, який зареєстрований за боржником;

27.05.2020 року встановлено, що транспортний засіб, належних боржнику, відсутній, керівні особи відсутні, підприємство не здійснює підприємницької діяльності;

15.06.2020 року також зафіксовано відсутність транспортного засобу, відсутність керівних осіб, будинок зачинений;

23.07.2020 року встановлено, що ТОВ Інзарго не здійснює підприємницької діяльності, керівні особи відсутні;

02.09.2020 року при примусовому виконанні виконавчого документа № Ю-100849/58-У від 06.04.2020 року за участю понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено акт, відповідно до якого зафіксовано відсутність транспортного засобу, зареєстрованого за відповідачем.

Згідно з інформаційною довідкою станом на 17.04.2020 року встановлено, що Золочівським ВДВС накладено арешт на все нерухоме майно боржника на підставі постанови від 11.10.2019 року.

Державний виконавець стверджує, що звертався до боржника із вимогою про необхідність сплати суми боргу з урахуванням витрат, пов`язаних із виконавчим провадженням, на підтвердження чого долучено копію вимоги вих. № 3244 від 17.04.2020 року.

17.06.2020 року виконавець звернувся до боржника із вимогою надати вичерпну інформацію про місцезнаходження транспортного засобу, який перебуває у розшуку з 23.12.2019 року, із вимогою сплатити загальну суму боргу з урахуванням виконавчого збору. Докази надіслання долучено до письмових пояснень від 29.10.2020 року, з яких вбачається повернення конверта з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Повторно вимогу аналогічного змісту було надіслано 13.08.2020 року, яка також не отримана відповідачем - невдала спроба вручення .

06.07.2020 року виконавче провадження № 60906397 виведено зі зведеного виконавчого провадження № 60908026.

07.07.2020 року у ВП № 60906397 винесено постанову про розшук майна боржника - Toyota Camry, VIN НОМЕР_2 , сірий, 2002р., постанову про арешт рухомого та нерухомого майна боржника, а також винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 60906397 та № 62357033 у зведене виконавче провадження № 63360729.

Старший державний виконавець Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) звертався до Золочівського відділу поліції Головного управління поліції у Львівській області із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 КК України, яке згідно з відповіддю від 11.09.2020 року зареєстроване в Інформаційному порталі Національної поліції Золочівського ВП ШУНП у Львівській області № 3873 від 27.08.2020 року. Зокрема, також повідомлено, що фактичне місце перебування ОСОБА_4 не відоме.

Як вбачається з ухвали Золочівського районного суду Львівської області від 16.09.2020 року, Старший державний виконавець Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) звертався до суду із поданням про тимчасове обмеження праві виїзду за межі України керівника боржника ТзОВ Інзарго ОСОБА_4 , проте судом відмовлено у відкритті провадження за таким поданням, оскільки розгляд такого подання належить до юрисдикції господарського суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Державний виконавець також звертався до Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області із запитом про надання інформації щодо видачі ОСОБА_5 документа, що дає право на виїзд за кордон. У судовому засіданні 26.11.2020 року надано відповідь стосовно того, що громадянин України ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Розглянувши подання приватного виконавця, суд вважає доведеними заявлені вимоги та зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими на всій території України. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 11-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року виконавче провадження здійснюється з дотримання таких засад: верховенства права, обов`язковість виконання рішень, законність, диспозитивність, справедливість, неупередженість та об`єктивність.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом ч.1 та ч.3 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання судового рішення.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Касаційний господарський суд у справі № 910/8130/17 (постанова від 19.08.2020 року) звертає увагу на те, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права. Відтак якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи наведене, суд зазначає, що державний виконавець має право заявляти вимоги щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника ТзОВ «Інзарго» .

Щодо підстав задоволення подання, суд звертає увагу на таке.

Положення п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" кореспондується з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України - право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor N sby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgme N ts a N d Decisio N s 1997-II). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (див. рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" п. 40, заява N 6962/02). Разом з тим, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України). Крім цього, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Так, ч. ч. 4, 5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Як вбачається зі встановлених вище обставин, боржник неналежним чином виконував свої обов`язки як сторони виконавчого провадження, а саме не надав виконавцю декларацію про доходи та майно, не надавав пояснення за фактами невиконання рішення суду, не повідомив виконавця про підстави невиконання рішення суду у справі № 914/1693/19, не отримує кореспонденцію державної виконавчої служби та не повідомляв про зміну місця проживання чи перебування.

Суд звертає увагу, що надсилання документів виконавчого провадження регламентоване ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої, серед іншого, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. державним виконавцем дотримано вказаних вимог і подано докази надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження, що встановлено вище. Проте, кореспонденцію суду боржник не отримував з підстав за закінченням терміну зберігання та невдала спроба вручення , тобто з незалежних від державного виконавця підстав.

Зі встановлених вище обставин вбачається, що державним виконавцем вчинено певні дій, передбачені ст. 36 Закону України Про виконавче провадження щодо розшуку боржника та його майна. Так, розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Як підтверджено запитами державного виконавця до банківських установ і відповідями на них, державний виконавець вживав заходів щодо з`ясування майнового стану боржника. Також державним виконавцем вживались заходи щодо розшуку транспортного засобу, зареєстрованого за боржником, про що свідчать постанови про розшук майна боржника - Toyota Camry, VIN НОМЕР_2 , сірий, 2002р. Крім цього, державним виконавцем реалізовано свої повноваження та винесено постанови про арешт рухомого та нерухомого майна боржника.

Державним виконавцем вчинено дії щодо пред`явлення до виконання платіжних вимог, однак такі з причин відсутності грошових коштів повертались без виконання. Аналізуючи пред`явлення до виконання платіжних вимог, суд звертає увагу, що виконавцем долучено вимоги № 603002021 від 27.12.2019 року, які також поверталися без виконання, однак, такі стосуються виконання наказу № 914/1205/19 від 18.09.2019 року, а не виконання наказу, виданого у справі № 914/1693/19.

Так, вище судом також встановлено, що державним виконавцем вчинено певні дії щодо примусового виконання рішення суду у справі № 914/1693/19, в результаті яких встановлено відсутність за зареєстрованим місцем боржника діючого підприємства, керівних осіб підприємства та зареєстрованого за боржником транспортного засобу. Водночас, незважаючи на твердження виконавця про те, що боржник не з`являється до державного виконавця на виклики, такі залишились не підтвердженими, адже жодного звернення із відповідною вимогою виконавець боржнику не надсилав, доказів протилежного не подав.

Відтак, із аналізу наведених обставин вбачається як вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення у справі № 914/1693/19, так і відсутність дій боржника щодо виконання відповідного рішення суду та виконання вимог державного виконавця (керівник не надав виконавцю декларацію про доходи та майно, не надавав пояснення за фактами невиконання рішення суду, не повідомив виконавця про підстави невиконання рішення суду у справі № 914/1693/19, не отримує кореспонденцію державної виконавчої служби та не повідомляв про зміну місця проживання чи перебування).

Суд звертає увагу, що із системного аналізу наведених вище норм права для застосування передбаченого законодавством способу забезпечення виконання рішення суду - тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України вбачається необхідність доведення обставини виключності та обставини ухилення від виконання вимог державного виконавця, адже юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду застосовуються не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків, у зв`язку з чим і здійснюється примусове виконання. Саме це і є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям, у зв`язку з чим доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України. Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Згідно з висновками, викладеними у листі Верховного Суду України Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Зі встановлених вище обставин справи вбачається, що боржником в особі керівника, який обізнаний про наявність заборгованості, підтвердженої рішенням суду від 30.10.2019 року, не було забезпечено зворотного зв`язку із державним виконавцем, не було виконано вимог державного виконавця, не було вжито жодних заходів, спрямованих на виконання покладених на нього обов`язків рішенням суду у справі № 914/169319. При цьому, ТОВ Інзарго згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не припинене та не перебуває у стані припинення. Така поведінка керівника боржника свідчить про відсутність наміру виконувати рішення суду та обов`язків, покладених на нього судом і державним виконавцем під час виконання наказу від 02.12.2019 року у справі № 914/1693/19.

Так, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Водночас, суд враховує, що відсутність у боржника на його рахунках грошових коштів упродовж довгого часу і наявність у власності товариства лише транспортного засобу 2002 року випуску вносить сумнів у реальну спроможність товариства швидкого виконання рішення суду у повному обсязі. Протилежного державний виконавець суду не довів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що державним виконавцем і встановленими вище обставинами підтверджено і доведено необхідність для виконання рішення суду вжиття такого заходу як тимчасове обмеження фізичної особи - керівника боржника у праві виїзду за межі України.

Тимчасове обмеження фізичної особи - керівника боржника у праві виїзду за межі України є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення. Необхідність застосування даного виключного заходу полягає в тому, що боржником в особі керівника не було виконано вимог державного виконавця, не було вжито жодних заходів, спрямованих на виконання покладених на нього обов`язків рішенням суду у справі № 914/169319, і державний виконавець вичерпав усі передбачені законом процесуальні засоби для виконання рішення суду, окрім даного заходу, що є предметом подання.

Більше того, зареєстрований на праві власності за боржником транспортний засіб, що перебуває у розшуку за поданням державного виконавця, відповідно до матеріалів виконавчого провадження не вибував із володіння боржника за його волі, а керівник боржника не повідомляв про його місцезнаходження чи про його вибуття із володіння поза його волею (викрадення, знищення тощо). На думку суду, даний факт свідчить про ухилення керівника боржника від виконання обов`язків як сторони виконавчого провадження та про необхідність застосування виключного способу забезпечення виконання рішення суду.

Суд вважає, що подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України підлягає частковому задоволенню, а саме в частині строку тимчасового обмеження. Зі встановлених вище обставин суд доходить висновку, що належним у даному випадку, коли заходи вживаються до фізичної особи - керівника боржника, а не особисто до боржника, буде тимчасове обмеження в межах одного календарного року з дня прийняття даного рішення.

Керуючись ст. ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

1. Подання Золочівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про тимчасове обмеження праві виїзду за межі України керівника боржника ТзОВ «Інзарго» у справі № 914/1693/19 задовольнити частково.

2. Тимчасово, строком на один календарний рік з дня постановлення даної ухвали, обмежити в праві виїзду за кордон без вилучення паспорта для виїзду за кордон керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Інзарго , ЄДРПОУ 38501167, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 255, 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 07.12.2020 року.

Суддя Р.І. Матвіїв