Вирок

від 13.12.2021 по справі 503/700/21

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/700/21

Провадження № 1-кп/503/45/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима судове провадження за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020165320000060 від 14.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Речиця Столинського району Брестської області Республіки Білорусь, громадянина України, українця, працюючого директором комунального підприємства «Кодимське бюро технічної інвентаризації», з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 ч.1, 191 ч.2 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , потерпілий управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, представник потерпілого ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 ,

встановив:

ОСОБА_3 обіймаючи посаду директора комунального підприємства «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації», на підставі контракту від 30.03.2016 року та додаткової угоди №2 до вказаного контракту, згідно статуту даного підприємства здійснював адміністративно-господарські функції у зв`язку з чим є службовою особою останнього.

На початку березня 2020 року, дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи на посаді директора КП «Кодимське РБТІ» діючи умисно, з метою підтвердження наявності законних підстав не виходу на роботу, за невстановлених обставин отримав у невстановленої особи листок непрацездатності Серії АДФ №515708, який виготовлений пристроєм з струмино-крапельним способом друку (струминний принтер) та не відповідає, за способом виготовлення, аналогічним бланкам листка непрацездатності, виготовленим на підприємстві, що здійснює їх випуск «ДП «ПК «Зоря», із внесеними до нього недостовірними рукописними записами, щодо перебування, в період з 03.02.2020 року до 28.02.2020 року на амбулаторному лікуванні в ТОВ «МЕДАКОМ», що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 17 із діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ ступеню.

Продовжуючи свої протиправні дії, об`єднані єдиним умислом, 10.03.2020 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , будучи службовою особою, діючи умисно,достовірно знаючи, що він не проходив лікування в установленому законом порядку та не отримував листка непрацездатності, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів спрямованих на незаконне збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, виготовив заяву-розрахунок лікарняних таокремих виплатпотерпілим навиробництві КП «Кодимське РБТІ» №000146 від 10.03.2020 року, до якої вніс завідомо неправдиві відомості та долучив завідомо підроблений листок непрацездатності Серії АДФ № 515708, який в свою чергу містив завідомо неправдиві відомості про амбулаторне лікування ОСОБА_3 в ТОВ «МЕДАКОМ» та необхідність виплати йому, матеріального забезпечення у сумі 8102,01 грн. Після чого, з метою отримання та привласнення вище вказаних грошових коштів, подав зазначені документи до Балтського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області (далі за текстом Фонд), що розташоване за адресою: вул.Любомирська 177, м. Балта Одеської області.

У зв`язку із чим 03.04.2020 року Фондом, на підставі вказаних підроблених документів, на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 було перераховано допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 8102,01 грн, внаслідок чого останній незаконно заволодів грошовими коштами потерпілого, тим самим завдав йому збитків на вказану суму.

В судовому засіданніобвинувачений ОСОБА_3 винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 ч.1, 191 ч.2 КК України, не визнав зазначивши, що йому не було відомо про те, що наданий ним листок непрацездатності був підробним. У зв`язку з чим просив суд виправдати його.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив суд виправдати його підзахисного посилаючись на підстави викладенні у виступі у судових дебатах обвинуваченого, які надані до суду у письмовому вигляді, а у разі визнання винуватим обвинуваченого застосувати до останнього звільнення від відбування покарання з випробуванням, з урахуванням того, що обвинувачений має на утриманні дитину та дружину, яка не працює.

Представник потерпілого, за довіреністю Фонду, ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася,про дату, час і місце судового засідання була належним чином повідомлений. При цьому, представник потерпілого надав до суду письмову заяву про розгляд судового провадження за його відсутності. Водночас будучи присутньою в судовому засіданні, яке відбулось раніше підтвердила ту обставину, що отриманні обвинуваченим грошові кошти були добровільно повернуті останнім Фонду до звернення останнього до правоохоронного органу із заявою.

Суд визнає зазначене вище формулювання обвинувачення доведеним, а дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікує за ч.1 ст. 366 КК України , як внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей та за ч.2 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою

Водночас із цим суд визнає обвинувачення висунуте ОСОБА_3 та викладене в змісті обвинувального акту необґрунтованим в частині того, що останній отримав листок непрацездатності знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки одночасно із цим в змісті обвинувального акту зазначено, що отримання листка непрацездатності обвинуваченим відбулось за невстановлених обставин. Крім того, стороною обвинувачення суду не надано жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що листок непрацездатності був отриманий обвинуваченим саме під час знаходження останнього за місцем свого проживання.

Також суд визнає обвинувачення висунуте та викладене в змісті обвинувального акту необґрунтованим в частині зазначення адреси розташування Балтського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області, а саме вказівку у ній «Подільського району», оскільки Балтська міська територіальна громада увійшла до складу Подільського району лише після ліквідації Балтського району Одеської області та утворення Подільського району Одеської області, на підставі постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 р. № 807-ІХ. Таким чином на момент діяння, а саме 10.03.2020 року, Балтське відділення Фонду було розташоване в м. Балта Одеської області.

В свою чергу зазначення в змісті обвинувального акту Серії листка непрацездатності №515708 як «АДС» суд вважає технічною опискою допущеною при його складенні, оскільки поряд із цим у змісті обвинувального акту також містяться зазначення Серії листка непрацездатності №515708 як «АДФ», що відповідає дійсності (а.с.150 том 1).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вище вказаних кримінальних правопорушень доведена, оскільки підтверджується встановленими судом обставинами на підставі сукупності належних і допустимих доказів, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:

- статутом КП «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації» (а.с.253-256 том 1), який є додатком до рішення Кодимської районної ради Одеської області від 28.04.2016 року № 76-VII, яким його було затверджено та згідно пунктів 1.2 і 4.3 та підпунктів 4.3.3 і 4.3.4 пункту 4.3 якого дане підприємство засноване на майні, що належить на праві спільної власності територіальним громадам сіл, селища, міста району, інтереси яких представляє Кодимська районна рада, яка визначається як власник, в межах повноважень, визначених законодавством України. Керівництво поточною діяльністю підприємства здійснює директор, призначений на підставі відповідного рішення власника та з яким укладений контракт з головою районної державної адміністрації. Керівник, крім випадків, визначених статутом, діє без доручення від імені і в інтересах підприємства на всіх підприємствах, установах та організаціях не залежно від форми власності, у державних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування. Керівник в межах узгоджених з наймачем планових завдань Кодимською районною державною адміністрацією самостійно вирішує питання господарської та фінансової діяльності підприємства;

- контрактом з керівником районного комунального підприємства «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації» укладеним між головою районної державної адміністрації ОСОБА_7 та ОСОБА_3 30.03.2016 року (а.с.257-259 том 1) з додатковою угодою № 2 від 27.03.2018 року до нього (а.с.260 том 1), згідно яких ОСОБА_3 був прийнятий на посаду директора КП «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації» на період з 01.04.2016 року по 31.03.2020 року із покладенням на нього відповідних обов`язків керівника, зокрема щодо здійснення поточного керівництва підприємством, організації його фінансової, соціально-побутової та іншої діяльності, спрямованої на виконання статутних завдань; при здійсненні власних функцій з керівництва підприємством забезпечує виконання та дотримання законодавства України; забезпечує додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці;

- копією листа-відповіді управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області від 01.10.2020 року № 115/1519 (а.с.113 том 1), яким начальнику Балтського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області було повідомлено про те, що листок непрацездатності АДФ № 515708 на ім`я ОСОБА_3 оформлений на бланку, який суперечить зразку бланка листка непрацездатності, затвердженого спільним наказом МОЗ України № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004 року; прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_3 зазначені не державною мовою; у програмі ЄІАС виявлено дублювання використання листка непрацездатності АДФ № 515708 у Вінницькій області; ТОВ «Медаком» зареєстроване у м. Луганськ та не видає листки непрацездатності. У зв`язку з чим начальнику відділення вказано вжити заходів щодо повернення від ОСОБА_3 неправомірно отриманих коштів за вище зазначеним листком непрацездатності, повідомити управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про дублювання за сфальсифікованим бланком листка непрацездатності та повідомити правоохоронні органи про отримання коштів Фонду на підставі підробленого документа;

- повідомленням Балтського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області від 13.10.2020 року № 194 (а.с.111 том 1) до начальника Кодимського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області про сфальшованість та не відповідність нормативним вимогам листка непрацездатності АДФ № 515708 на ім`я ОСОБА_3 ;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020165320000060 від 14.10.2020 року (а.с.114), згідно якого внесено відомості з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 358 КК України за повідомленням отриманим 13.10.2020 року щодо сфальшування листка непрацездатності АДФ № 515708 датованого 03.02.2020 року;

- протоколом огляду предмета від 17.11.2020 року (а.с.154-155 том 1), згідно якого було оглянуто копію заяви-розрахунку керівника КП «Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 від 10.03.2020 року та копію платіжного доручення № 304 від 01.04.2021 року, які були надані Балтським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області 16.11.2020 року за № 215 (а.с.151 том 1);

- самою завіреною копією заяви-розрахунку керівника КП «Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 від 10.03.2020 року на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення в сумі 8102,01 грн, із внесеними до Додатку 1.1 даними про листок не працездатності, а саме Серії АДФ № 515708 (а.с.152 том 1), яка була зареєстрована за № 000146, а також завіреною копією платіжного доручення № 304 від 01.04.2021 року (а.с.153 том 1) про сплату Балтським відділенням Фонду Кодимському РБТІ допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно заяви розрахунку № 000146 від 10.03.2020 року в сумі 8102,01 грн, які було визнано речовими доказами і приєднано до кримінального провадження відповідною постановою від 17.11.2020 року (а.с.156-157 том 1);

- протоколом огляду предмета від 14.10.2020 року (а.с.169-170 том 1), згідно якого було оглянуто копію квитанції № 0.0.1862464450.1 АТ КБ «ПриватБанк», яка була надана Балтським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області;

- завіреною копією самої квитанції № 0.0.1862464450.1 АТ КБ «ПриватБанк» від 08.10.2020 року (а.с.168 том 1), згідно якої ОСОБА_3 сплатив Балтському відділенню управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області 8102,01 грн, із зазначенням в призначенні даного платежу «Повернення неправомірно отриманих коштів по листку непрацездатності серії АДФ № 515708, яку було визнано речовим доказом і приєднано до кримінального провадження відповідною постановою від 14.10.2020 року (а.с.173-174 том 1);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 03.12.2020 року (а.с.129-131 том 1) з описом речей і документів, які були вилученні від 03.12.2020 року (а.с.132 том 1), згідно яких з КП «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації» вилучено листок непрацездатності АДФ № 515708 датований 03.02.2020 року на ім`я ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Кодимського районного суду Одеської області від 24.11.2020 року (а.с.126 том 1) постановленої за результатом розгляду відповідного клопотання від 16.11.2020 року (а.с.126-127 том 1);

- протоколом огляду предмета від 03.12.2020 року (а.с.133-134 том 1), згідно якого було оглянуто листок непрацездатності Серії АДФ № 515708 на ім`я ОСОБА_3 , що було вилучено з КП «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації»;

- самим листком непрацездатності Серії АДФ № 515708 товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДАКОМ» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30761369), місцезнаходженням якого зазначена адреса: м. Одеса, вул. Стовпова, 17, датованим 03.02.2020 року на ім`я ОСОБА_3 (а.с.150 том 1), який було визнано речовим доказом і приєднано до кримінального провадження відповідною постановою від 03.12.2020 року (а.с.135-136 том 1) та на який ухвалою слідчого судді Кодимського районного суду Одеської області від 04.12.2020 року (а.с.139 том 1) було накладено арешт за результатом розгляду відповідного клопотання від 04.12.2020 року (а.с.137-138 том 1);

- висновком експерта від 15.01.2021 року № 20-7185 з фототаблицею № 1, за результатом проведення судово-технічної експертизи документів (а.с.143-148 том 1), яка була проведена на підставі відповідної постанови від 07.12.2020 року (а.с.140-141 том 1) та згідно якого наданий на експертизу бланк листка непрацездатності серії АДФ № 515708, виготовлений пристроєм з струминно-крапельним способом друку (струминний принтер) та не відповідає за способом виготовлення аналогічним бланкам листка непрацездатності, виготовленим на підприємстві, що здійснює їх випуск «ДП «ПК «Зоря»;

- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованою 02.02.2021 року за № 243586857 (а.с.159-163 том 1), згідно якої за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 17 розташований об`єкт нерухомого майна, який в розмірі цілої частки належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю «Чорноморська іграшка» (код ЄДРПОУ 05502858);

- листом-відповіддю ТОВ «Чорноморська іграшка» (м. Одеса) від 10.02.2021 року № 7 (а.с.165 том 1), згідно якої останнє не надавало в оренду чи користування будь-які приміщення розташовані за адресою: вул. Стовпова, буд. 17 підприємству ТОВ «Медаком»;

- рапортом прокурора від 28.05.2021 року (а.с.121 том 1), згідно якого за результатом дослідження матеріалів кримінального провадження № 12020165320000060 від 14.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, встановлено, що директор КП «Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 зловживаючи своїм службовим становищем 10.03.2020 року надав завідомо підроблені документи до Фонду на підставі яких в подальшому заволодів грошовими коштами в сумі 8102,01 грн;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021162510000019 від 28.05.2021 року (а.с.120 том 1), згідно якого внесено відомості з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст. 191 КК України за результатом дослідження матеріалів кримінального провадження № 12020165320000060 від 14.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, оскільки встановлено, що директор КП «Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 зловживаючи своїм службовим становищем 10.03.2020 року надав завідомо підроблені документи до Фонду на підставі яких в подальшому заволодів грошовими коштами в сумі 8102,01 грн;

- постановою прокурора від 31.05.2021 року (а.с.123-124 том 1) про об`єднання матеріалів досудових розслідувань № 12020165320000060 за ч.1 ст. 366 КК України та № 42021162510000019 за ч.2 ст. 191 КК України в одне провадження за № 12020165320000060;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.05.2021 року (а.с.211-212 том 1) з описом речей і документів, які були вилученні від 03.12.2020 року (а.с.132 том 1), згідно яких з Балтського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Одеській області вилучено оригінал заяви-розрахунку керівника КП «Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 від 10.03.2020 року, на підставі ухвали слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2021 року (а.с.210 том 1) постановленої за результатом розгляду відповідного клопотання від 12.04.2021 року (а.с.208-209 том 1);

- самою заявою-розрахунком керівника КП «Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 від 10.03.2020 року на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення в сумі 8102,01 грн, із внесеними до Додатку 1.1 даними про листок не працездатності, а саме Серії АДФ № 515708 (а.с.231 том 1), зареєстрована за № 000146 та яку було визнано речовим доказом і приєднано до кримінального провадження відповідною постановою від 07.05.2021 року (а.с.214-215 том 1) та на яку ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.05.2021 року (а.с.219-220 том 1) було накладено арешт за результатом розгляду відповідного клопотання від 07.05.2021 року (а.с.216-218 том 1);

- протоколом отримання зразків для експертизи від 22.04.2021 року (а.с.233 том 1) разом із самими зразками (а.с.234-245 том 1), згідно яких за участі захисника від ОСОБА_3 було отримано експериментальні зразки його підпису;

- висновком експерта № 21-2698 судово-почеркознавчої експертизи від 27.05.2021 року з фототаблицею (а.с.224-230 том 1), яка була проведена на підставі відповідної постанови від 08.05.2021 року (а.с.221-222 том 1) та згідно якого підпис від імені ОСОБА_3 у наданій на експертизу заяві-розрахунку на суму 8102,01 грн (про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, страхових виплат потерпілим на виробництві, відшкодування вартості поховання потерпілого та пов`язаних з цим ритуальних послуг за рахунок Фонду) з датою складення 10 березня 2020 року, розміщений в графі «Керівник ____ ОСОБА_3 », виконаний самим ОСОБА_3 ;

- показами представника за довіреністю (а.с.40 том 1 і а.с.13 том 2) потерпілого ОСОБА_5 , допитаної під час судового розгляду в судовому засіданні, яке відбулось 26.11.2021 року (а.с.18-25 том 2), згідно яких до відділення неодноразово надходили листки непрацездатності від керівника Кодимське РБТІ ОСОБА_3 , зокрема 10.03.2020 року до Балтського відділення УВД ФСС України в Одеській області від КП «Кодимське РБТІ» надійшла заява-розрахунок від 10.03.2020 року підписана керівником КП «Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення в сумі 8102,01 грн, із внесеними до Додатку 1.1 даними про листок непрацездатності, із долученим до неї самим відповідним листком непрацездатності ТОВ «Медаком» датованим 03.02.2020 року, яка була зареєстрована відділенням. Відділення Фонду не перевіряє дійсність пред`явлених йому листків непрацездатності, оскільки згідно ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державнесоціальне страхування»відповідальність занезаконне,зокрема внаслідокпідроблення документівабо поданнянедостовірних відомостей,одержання матеріальногозабезпечення тасоціальних послугза соціальнимстрахуванням несе саме застрахована особа з вини якої це сталося. Тому 01.04.2021 року Балтське відділення Фонду сплатило Кодимському РБТІ допомогу по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 в сумі 8102,01 грн, згідно відповідної заяви-розрахунку. У вересні 2020 року, коли у відділенні Фонду розташованому у Вінницькій області було зареєстровано листок непрацездатності з аналогічними серією і номером, то Балтському відділенню Фонду стало відомо про дане дублювання, у зв`язку з чим листок непрацездатності, який надійшов від Кодимського РБТІ, було направлено до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Одеській області при якому є відділ експертизи листків непрацездатності для здійснення його перевірки. За результатом розгляду звернення управління повідомило відділення про сфальшованість зазначеного листка непрацездатності та надало відповідні вказівки, зокрема щодо вжиття заходів на повернення виплачених коштів та повідомлення про даний факт правоохоронні органи. Також відзначила ту обставину, що після звернення відділення Фонду до ОСОБА_3 , що передувало зверненню до правоохоронних органів з повідомленням, останній добровільно у повному обсязі повернув відділенню неправомірно виплачені йому кошти;

- показами свідка ОСОБА_8 , допитаного під час судового розгляду в судовому засіданні, яке відбулось 26.11.2021 року (а.с.18-25 том 2), згідно яких останній виконував обов`язки начальника, який тоді перебував на лікарняному, коли у березні 2020 року надійшов листок непрацездатності з заявою-розрахунком щодо ОСОБА_3 . В іншій частині свідок ОСОБА_8 надав покази аналогічні за своїм змістом показам наданим представником потерпілого ОСОБА_5 , що викладені вище;

- показами самого обвинуваченого ОСОБА_3 , допитаного під час судового розгляду в судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2021 року (а.с.89-93 том 1), в частині того, що останній не заперечував ту обставину, що як керівник підприємства підписав заяву-розрахунок щодо себе від 10.03.2021 року до якої були внесенні відомості про листок непрацездатності АДФ № 515708 ТОВ «Медаком» датований 03.02.2020 року, які в подальшому були пред`явленні до Балтського відділення УВД ФСС України в Одеській області на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення та у зв`язку з цим отримав від останнього кошти в сумі 8102,01 грн.

Мотиви не врахування окремих доказів

Водночас із цим статут КП «Кодимське районне бюро технічної інвентаризації» (а.с.264-267 том 1), який є додатком до рішення Кодимської міської ради Одеської області від 11.02.2021 року № 307-VIIІ, суд не враховує, оскільки даний доказ не підтверджує фактів чи обставин, які мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, в наслідок того, що інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_3 діяння мали місце на весні 2020 року, в той час як зазначений статут був затверджений лише 11.02.2021 року.

Суд не погоджується з твердженнями сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_3 не знав і не міг знати, що отриманий ним листок непрацездатності не відповідає зразку бланку передбаченого для нього, оскільки отримав його від свого лікаря, з огляду на наступне.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час свого допиту в судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2021 року (а.с.89-93 том 1), а також письмовому викладенні свого виступу у судових дебатах, зазначав, що спілкувався з особою, яку вважав лікарем, виключно за допомогою телефонного зв`язку з номером (який у нього не зберігся), а також взаємними повідомленнями у месенджері «Viber» з мобільного телефону, який також не зберігся внаслідок розбиття при падінні.

Однак, відповідно до ст. 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 року № 2801-ХІІ (надалі за текстом Закон), в редакції чинній на час діянь, медичне обслуговування діяльність закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов`язана з її наданням.

Послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров`я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Телемедицина комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються під час надання медичної допомоги з використанням засобів дистанційного зв`язку для обміну інформацією в електронній формі.

Згідно ст. 33 Закону, медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Порядок надання медичної допомоги лікарями та іншими медичними працівниками і порядок направлення пацієнтів до закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу відповідного виду, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, згідно ст. 34 Закону, лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров`я або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець і який надає медичну допомогу пацієнту в період його обстеження та лікування. Лікуючий лікар обирається пацієнтом або призначається йому в установленому цими Основами порядку. Обов`язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Статтею 351 Закону передбачено, що первинна медична допомога - це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої).Первинну медичну допомогу надають лікарі загальної практики - сімейні лікарі, лікарі інших спеціальностей, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, та інші медичні працівники, які працюють під їх керівництвом. Пацієнт має право обирати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, упорядку,встановленому центральниморганом виконавчоївлади,що забезпечуєформування державноїполітики усфері охорониздоров`я. Первинна медична допомога може надаватися в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

В свою чергу згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу,затвердженого наказомМОЗ Українивід 19.03.2018року №503, пацієнт (його законний представник) має право обрати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, незалежно від зареєстрованого місця проживання такого пацієнта з числа осіб, які зазначені в договорі про медичне обслуговування населення, укладеному між відповідним надавачем ПМД та Національною службою здоров`я України.

Крім того, відповідно до пунктів 2, 5 і 6 розділу І Порядку організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, затвердженого наказом МОЗ України від 19.10.2015 року № 681 (надалі за текстом Порядок), домашнє телеконсультування - процес спостереження за станом здоров`я пацієнта, який перебуває за межами закладу охорони здоров`я, із застосуванням телемедицини. Лікар закладу охорони здоров`я, який здійснює телемедичне консультування без застосування кабінету телемедицини, зобов`язаний забезпечити виконання вимог, наведених урозділі VIцього Порядку. Фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики із застосуванням телемедицини, здійснюють телемедичне консультування без створення кабінету телемедицини з дотриманням вимог, наведених у розділі VI цього Порядку.

Згідно пунктів 2, 3, 6-7 і 16 розділу VI Порядку, лікуючий лікарвідповідно доФорми №001/тмготує запитна телемедичнеконсультування (далі-Запит)у виглядіелектронного повідомлення,на якенакладено електроннийцифровий підписцього лікаря. ДоЗапиту додаєтьсяінформація,необхідна дляконсультації:скановані копіїрезультатів діагностичнихта лабораторнихдосліджень таінша інформаціящодо фізіологічнихпоказників організмупацієнта увигляді електроннихповідомлень (файлів),а саме:результати рентгенографії,МРТ,КТ,УЗД,ЕКГ тощо.Лікуючий лікарповідомляє персоналкабінету телемедицинипро створенийним Запит. Лікаркабінету телемедициниреєструє Запиту журналіза Формою№ 003/тм. Уразі відсутностіу лікуючоголікаря електронногоцифрового підписувін зобов`язанийнадавати вкабінет телемедициниоригінали запитівна паперовихносіях ізвласним підписом,завіреним лікарськоюпечаткою,для реєстраціїїх ужурналі заФормою №003/тмі подальшогозберігання. У разі первинного звернення пацієнта до кабінету телемедицини за телемедичною консультацією лікар кабінету телемедицини здійснює первинний огляд пацієнта та заповнюєформи первинної облікової документації: № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого № ____»,№ 074/о «Журнал реєстрації амбулаторних хворих», затверджені наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року№ 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974. Подальші дії щодо проведення телемедичного консультування здійснюються відповідно до пункту 2 цього розділу.

З урахуванням зазначеного суд не вбачає обґрунтованості у твердженнях сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_3 не знав і не міг знати, що отриманий ним листок непрацездатності не відповідає зразку бланку передбаченого для нього, оскільки судом встановлено, що спосіб зв`язку, який останній використовував з особою, яку вважав лікарем, не дозволяв ні ідентифікувати дану особу, ані зафіксувати саме їх спілкування. Крім того, не було проведено саме обстеження і діагностику обвинуваченого, що є необхідними умовами для надання первинної медичної допомоги у порядку встановленому законодавством. У зв`язку з чим у обвинуваченого були відсутні підстави вважати, що його спілкування відбувалось саме з надавачем первинної медичної допомоги (лікарем), який зазначений в договорі про медичне обслуговування населення, укладеному з Національною службою здоров`я України, а від так і підстави вважати, що отриманий ним листок непрацездатності, як і наведені у ньому відомості, відповідають фактичним обставинам і є достовірними.

Водночас суд звертає увагу на ту обставину, що згідно наданих обвинуваченим ОСОБА_3 показів в судовому засіданні, яке відбулось 22.07.2021 року (а.с.89-93 том 1), лікарняний лист ним був отриманий у другій половині лютого 2020 року у відділенні «Нова пошта» розташованому в м. Кодима, а конверт в якому останній надійшов не зберігся, що позбавляє можливості ідентифікувати особу, яка була його відправником. При цьому, протягом судового розгляду від сторони захисту на підтвердження обґрунтованості своєї версії до суду не надходило клопотань про тимчасовий доступ до документів відділення «Нова пошта» розташованого в м. Кодима, в порядку ст. 160, 162 КПК України, з метою встановлення особи відправника відповідного поштового відправлення.

Статтею 62 Конституції України та ч.2 ст. 17 КПК України передбачено, що ніхто незобов`язаний доводитисвою невинуватістьу вчиненнікримінального правопорушення(злочину).

Але ч.1-2і 6ст.22КПК Українипередбачено,що кримінальнепровадження здійснюєтьсяна основізмагальності,що передбачаєсамостійне обстоюваннястороною обвинуваченняі стороноюзахисту їхніхправових позицій,прав,свобод ізаконних інтересівзасобами,передбаченими цимКодексом. Стороникримінального провадженнямають рівніправа назбирання таподання досуду речей,документів,інших доказів,клопотань,скарг,а такожна реалізаціюінших процесуальнихправ,передбачених цимКодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В свою чергу згідно до ч.3 ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Таким чином суд вважає, що саме стороною захисту мали б бути надані суду докази на підтвердження висловленої нею версії подій, що останньою не було реалізовано, а суд був позбавлений можливості вирішувати питання не внесене на його розгляд.

Також суд зважає на ту обставину, що згідно показів наданих обвинуваченим ОСОБА_3 , змісту його письмового виступу у судових дебатах, а також інформації викладеної у листі-відповіді Балтського відділення УВД ФСС України в Одеській області від 18.03.2021 року № 01-18-37 (а.с.166 том 1) ОСОБА_3 раніше пред`являв щодо себе листи непрацездатності, а отже був обізнаним із процедурою їх отримання.

За таких умов суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 мав усвідомлювати, що використовуючи відомості зазначені у листку непрацездатності, який був отриманий ним не за наслідком надання йому медичної допомоги та без дотримання законодавчо передбаченого порядку надання останньої, він тим самим вносить до заяви-розрахунку від 10.03.2020 року завідомо неправдиві відомості, а тому заперечення обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України є безпідставними.

Крім того, суд не погоджується з твердженнями наведеними стороною захисту, зокрема у письмовому викладенні виступу у судових дебатах, щодо відсутності у діянні обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, оскільки специфіка форми вчинення даного кримінального правопорушення, передбачає те, що внаслідок службового становища суб`єкт злочину має право оперативного управління майном, яке є предметом вчинення злочину. В той час як ОСОБА_3 , як керівник КП «Кодимське РБТІ» не був розпорядником коштів Фонду соціального страхування та не мав в своєму оперативному управлінні його коштів.

При цьому, суд звертає увагу на ті обставини, що постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28.02.2019 року у справі № 456/1181/15-к та від 22.01.2020 року у справі № 581/441/18 були ухвалені за результатом касаційного перегляду судових проваджень щодо осіб обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень хоча і передбачених ч.2ст.191КК України, алез кваліфікуючимиознаками,відповідно,привласнення тарозтрати чужогомайна шляхомзловживання службовоюособою своїмслужбовим становищемі розтратичужого майнашляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем.У зв`язкуз чимвисновки ВерховногоСуду викладеніу наведенихвище постановахстосуються самезгаданих кваліфікуючихознак,а томуне можутьбути врахованісудом упорядку ч.6ст.368КПК Українив даномусудовому провадженні,де ОСОБА_3 пред`явлене обвинувачення за ч.2 ст. 191 КК України, як у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

В свою чергу абзацом третім пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року № 10, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

За таких умов суд вважає, що заперечення обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України є також безпідставними.

Діючи у відповідності до вимог ст.337КПК України суд, з урахуванням доказів досліджених під час судового розгляду, вважає доведеною вину ОСОБА_3 відповідно до висунутого йому обвинувачення, а тому останній повинен нести відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 ч.1, 191 ч.2 КК України.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 366 КК України,судом невстановлені.Обставиною,яка пом`якшуєпокарання обвинуваченого за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст. 191 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого за кримінальними правопорушеннями, судом не встановлені.

Відповідно до наявних у суду відомостей, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується задовільно (а.с.252 том 1); одружений з 1994 року із ОСОБА_9 , яка 24.09.2021 року була звільнена з місця роботи у зв`язку із скороченням штату державних службовців; має на своєму утриманні спільну з дружиною неповнолітню дитину дочку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; є працевлаштованим згідно контракту укладеного 09.07.2020 року (а.с.261-263 том 1) на строк до 09.07.2022 року; за станом здоров`я інвалідності не має; у лікаря-нарколога та/або лікаря-психіатра на обліку не перебуває (а.с.249-250 том 1); раніше до кримінальної відповідальності не притягався (а.с.247 том 1).

Аналіз інформації про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого з досудової доповіді органу з питань пробації, вказує на те, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінені як середні, у зв`язку з чим беручі до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію теперішнього правопорушення, орган з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

При призначенні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує, ступінь тяжкості сукупності вчинених діянь кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 ч.1, 191 ч.2 КК України, які відповідно до ст.12КК України (в редакції чинній на час їх вчинення, відповідно, на початку березня2020року та10.03.2020року) визнавалися злочинами невеликої і середньої тяжкості відповідно, а на теперішній час, після змін внесених Законом України № 2617-VIIIвід 22.11.2018 року,відповідно до чинної редакції ст.12КК України визначаються як кримінальний проступок (без застосування змін внесених до ч.1 ст.366КК України також згаданим вище Законом, обґрунтування чого наведене нижче) та нетяжкий злочин відповідно, особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, у зв`язку з чим приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити міру покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, а саме за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366КК України призначити у межах, установлених у санкції згаданоїчастини статті Особливої частини КК України та з урахуванням майнового стану винного, основне покарання у виді штрафу з обов`язковим додатковимпокаранням увиді позбавленнямправа обійматипевні посади, за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.191КК України призначити у межах, установлених у санкції згаданоїчастини статті Особливої частини КК України, основне покарання у виді обмеження волі з обов`язковим додатковим покаранням у виді позбавленням права обіймати певні посади, після чого визначити остаточні покарання шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим основним і приєднанням до нього обов`язкових додаткових покарань одного виду, призначені судом за кримінальні правопорушення шляхом повного складання їх строку. На думку суду таке покарання є необхідним й достатнім як для кари обвинуваченого так і для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, при призначенні основного покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України, у виді штрафу суд вважає необхідним керуватися його розміром установленим у санкції згаданоїчастини статтіОсобливої частиниКК України, що діяв на час вчинення цього діяння, тобто до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В свою чергу Закон України № 2617-VIIIвід 22.11.2018 року, який набрав чинності з 1 липня 2020 року посилив кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, у частині визначення покарання у виді штрафу, а саме збільшивши його розмір неоподатковуваних мінімумівдоходів громадяніз «додвохсот п`ятдесяти»на «віддвох тисячдо чотирьохтисяч»,а томуданий законпро кримінальнувідповідальність немає зворотноїдії вчасі для його застосування при призначенні покарання обвинуваченому за кримінальне правопорушення вчинене останнім на початку березня 2020 року.

Водночас із цим суд вважає, що обвинувачений повинен відбувати призначену міру покарання, оскільки відсутні підстави для звільнення від його відбування, зокрема ч.1 ст. 75 КК України передбачено обмеження застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при цьому приміткою до ст. 45 КК України передбачено, що кримінальні правопорушення, передбачені статтею 191 КК України, відповідно до цього Кодексу вважаються корупційними кримінальними правопорушеннями у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем. В свою чергу обвинуваченого ОСОБА_3 судом буловизнано винним зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім того,ст.69КК Українипередбачено обмеження на призначення більшм`якого покарання,ніж передбаченозаконом увипадку засудження за корупційне кримінальне правопорушення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченого під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувався, а до набрання вироком законної сили суд не вбачає ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та як наслідок необхідності в обранні запобіжного заходу до обвинуваченого з огляду на обставини, передбачені ст. 178 КПК України,на призначенняостаточного основногопокарання пов`язаногоз його триманнямв кримінально-виконавчійустанові відкритоготипу без ізоляції від суспільства, а також поведінку обвинуваченого пов`язану із виконанням ним процесуальних обов`язків під час судового провадження.

Арешт із забороною користування та розпорядження документом (а.с.139 том 1) і арешт на майно (а.с.219-220 том 1), яке є речовими доказами, згідно положень ч.4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Речові докази листок непрацездатності АДФ № 515708 ТОВ «МЕДАКОМ» від 03.02.2020 року на ім`я ОСОБА_3 (а.с.150 том 1); завірену копію заяви-розрахунку керівника КП «Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 від 10.03.2020 року (а.с.152 том 1); копію квитанції № 0.0.1862464450.1 АТ КБ «ПриватБанк» від 08.10.2020 року (а.с.168 том 1) та оригінал заяви-розрахункукерівника КП«Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 від 10.03.2020року (а.с.231том 1),згідно положеньпункту 7ч.9ст.100КПК України, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання .

Процесуальні витрати в загальній сумі 14595,1 грн, пов`язані із проведенням судово-технічної та судово-почеркознавчої експертиз (а.с.142, 223 том 1), згідно положень ст. 118, 124 ч.2, 126 ч.1 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. 369-374, 381-382 КПК України, пунктами 20-22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366 ч.1, 191 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.366КК України у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади пов`язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 (один) рік;

за ч.2 ст.191КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади пов`язані з матеріальною відповідальністю на строк 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання, шляхом поглинання менш суворого основного покарання більш суворим та шляхом повного складання строків додаткових покарань, у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі посади пов`язані з матеріальною відповідальністю на строк 2 (два) роки і 6 (шість) місяців.

Скасувати арешт із забороною користування та розпорядження документом, накладений ухвалою слідчого судді Кодимського районного суду Одеської області від 04.12.2020 року, а саме на листок непрацездатності АДФ № 515708 від 03.02.2020 року на ім`я ОСОБА_3 ; та арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.05.2021 року, а саме на оригінал заяви-розрахунку керівника КП «Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 від 10.03.2020 року.

Речові докази листок непрацездатності АДФ № 515708 ТОВ «МЕДАКОМ» від 03.02.2020 року на ім`я ОСОБА_3 ; завірену копію заяви-розрахунку керівника КП «Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 від 10.03.2020 року; копію квитанції № 0.0.1862464450.1 АТ КБ «ПриватБанк» від 08.10.2020 року та оригінал заяви-розрахунку керівника КП «Кодимське РБТІ» ОСОБА_3 від 10.03.2020 року залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судово-технічної та судово-почеркознавчої експертиз, в загальній сумі 14595,1 грн.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд, який ухвалив його Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1