Рішення

від 02.12.2021 по справі 931/786/20

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/786/20

Провадження № 2/931/16/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Марчук Н.Я.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області - Ковальчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області, Державного реєстратора Локачинської районної державної адміністрації Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Затурцівська сільська рада Волинської області, про визнання незаконними та скасування актів, що порушують права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

28 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом до ОСОБА_3 , Локачинської районної державної адміністрації, державного реєстратора Локачинської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Війницька сільська об`єднана територіальна громада Локачинського району Волинської облаті. Позов мотивує тим, що на підставі сертифікату на земельну частку (пай) та рішення Війницької сільської ради Локачинського району № 22/5 від 27.12.2001 року в червні 2002 року йому видано Державний акт серії ВЛ № 3408 на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 2,35 га на території с. Війниця Війницької сільської ради, на землях біля кар`єру по урочищу "Поле-Ракетна біля траси . Згадана земельна ділянка в період з 2002 року по даний час обробляється ним особисто, засівалася різними агрокультурами, в тому числі зерновими, використовується за призначенням, в законний спосіб не вилучалась та в судовому порядку право власності будь-ким не оспорюється. Щорічно за платіжними повідомленнями Війницької сільської ради та податкових органів ним сплачувався земельний податок за пай, а тому він не мав ніяких підстав думати, що його земельний пай міг бути переданий без його відома ще іншій особі для приватизації. В першій декаді липня 2020 року до позивача завернулась ОСОБА_4 по довіреності від гр. ОСОБА_3 з вимогою звільнити земельну ділянку (пай № НОМЕР_1 ) біля кар`єру та сплатити їй орендну плату за використання згаданої земельної ділянки за період з 2018 по 2020 роки, оскільки на цю ж земельну ділянку ОСОБА_3 , згідно розпорядження Локачннської РДА № 326 від 08.08.2018 р., надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, а розпорядженням Локачинської РДА № 483 від 21.11.2018 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого підсобного господарства площею - 2,35 га ріллі (за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600) за межами населених пунктів в межах Війницької сільської ради. З метою перевірки отриманої інформації, він звернувся до землевпорядної організації для виготовлення на належну йому земельну частку (пай), площею 2,35 га. на території Війницької сільської ради, технічної документації із землеустрою, і дізнався, що виготовити зазначену технічну документацію неможливо, у зв`язку з накладанням на його земельну ділянку, земельної ділянки, площею 2.35 га, що належить ОСОБА_3 .

Для визначення розміщення належної йому земельної ділянки на місцевості згідно координат в Державному акті, він уклав договір 14.09.2020 року на розробку земельно-кадастрових робіт. Отримавши топографо-геодезичну зйомку власної земельної ділянки встановив, що на його земельну ділянку майже повністю накладається земельна ділянка ОСОБА_5 за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600. Вважає, що в даному випадку незаконними діями ОСОБА_3 , Локачинської районної державної адміністрації, розробниками технічної документації - Локачинським районним виробничим відділом Волинської регіональної філії Дії Центр ДЗК , грубо порушені вимоги земельного законодавства України. Виданий йому в 2002 році Державний акт на право приватної власності на землю відповідає вимогам земельного законодавства. Технічну документацію по видачі Державних актів на право приватної власності на земельні частки (паї) він разом з ОСОБА_6 замовили на землях біля кар`єру по урочищу "Поле-Ракетна біля траси , земельна ділянка якої розташована ліворуч від його, про що зазначено в його Державному акті на землю та технічній документації. На даний час, в цьому ж масиві, біля його паю праворуч є вільна земельна ділянка № НОМЕР_2 , такого ж розміру як і його - 2.35 га., копія викопіювання з карти-схеми землеволодінь та землекористувань земельних часток (паїв) Війницької сільської ради. Земельна ділянка (пай) ОСОБА_6 після її смерті перейшла у спадок її сину ОСОБА_7 , який виготовив в першому півріччі 2018 року технічну документацію із землеустрою, для подальшого визначення кадастрового номера (0722481200:06:000:0328) для належної на праві власності зазначеної земельної ділянки та зареєстрував її в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.06.2018 року. З кадастрового плану, виданого ОСОБА_7 в 2018 році вбачається, що по межі Б-В земельна ділянка праворуч належить позивачу ОСОБА_1 . Зазначену земельну ділянку (пай) ОСОБА_7 передав в оренду фермерському господарству Павловичівське-Ш , керівник ІІІуба О.З. В 2018 році Війницький сільський голова звернувся із клопотанням в інтересах ОСОБА_3 до Локачинської районної держадміністрації з проханням виділити їй в натурі земельну частку (пай № 322) згідно сертифікату серії ВЛ № 0272917 від 22.04.1999 року за межами населених нунктів в розмірі 2,35 га, долучивши викопіювання з плану землекористування Війницької сільської ради, вказавши останню вільну земельну ділянку № НОМЕР_2 , розміром 2.35 га. в урочищі Навпроти цегельного заводу , тобто на землях біля кар`єру по урочищу "Поле-Ракетна біля траси . Локачинська РДА розпорядженням № 326 від 08.08.2018 року надала ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,35га. та зобов`язала гр. ОСОБА_3 звернутись до землевпорядної організації щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки. На виконання вказаного розпорядження ОСОБА_3 24.09.2018 року уклала договір з ліцензованим розробником технічної документації - Локачинським районним виробничим відділом Волинської регіональної філії Дії Центр ДЗК , який виготовив технічну документацію з численними порушеннями вимог земельного законодавства України. В технічній документації відсутня інформація про суміжних землекористувачів та відсутній акт погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, а саме: ОСОБА_7 , Службою автомобільних доріг у Волинській області, Війницькою сільською радою, а лише зазначено, що узгоджено з представниками суміжних землекористувачів, заміри земельної ділянки промірялись рулеткою без прив`язки до нерухомих об`єктів на місцевості. Працівники Локачинського районного виробничого відділу Волинської регіональної філії Дії Центр ДЗК на вимогу ОСОБА_5 , всупереч клопотанню голови Війницької сільської ради, змінили розташування запропонованої земельної ділянки з № 322 на № 321 та долучили свою схему в технічну документацію, де вказано земельну ділянку, яка повністю накладається на приватизовану земельну ділянку, що належить гр. ОСОБА_1 . Також, працівниками відділу виготовлено кадастровий план зовнішніх меж земельної ділянки, в якому відсутні суміжні землекористувачі. Крім того, складено акт про перенесення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків гр. ОСОБА_5 де вказано, що межі земельної ділянки погоджені суміжними землевласниками (землекористувачами), претензій до існуючих меж не заявлено, що не відповідає дійсності. В подальшому ОСОБА_5 подала документи до Локачинської РДА, яка не проконтролювала та не перевірила правильність оформлених документів і розпорядженням № 483 від 21.11.2018 року затвердила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистою підсобного господарства площею - 2,35 га. ріллі (за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600) за межами населених пунктів в межах Вінницької сільської ради та була зареєстрована за ОСОБА_3 в державному реєстрі прав на нерухоме майно, а також в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку. Таким чином, Локачинською райдержадміністрацією прийняті розпорядження про передачу у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки № НОМЕР_1 розміром 2,35 га., належної йому на праві власності, що суперечить законодавству.

Крім того, вважає, що відповідачами ОСОБА_3 та Локачинською РДА завдано йому моральної шкоди, яка полягає в незаконних та неправомірних діях і рішеннях відповідачів, через які він зазнав душевних страждань. В нього змінився життєвий ритм, порушився сон, погіршився стан його здоров`я, він не міг без переживань обробляти земельний пай, відвозити членів сім`ї на лікування та відпочинок, порушилися його нормальні життєві зв`язки із односельчанами, органами місцевого самоврядування, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Він змушений нести витрати на правову допомогу, переносить психологічний стрес, вживає заспокійливі чаї та медпрапарати. Через неможливість користуватися земельним паєм, в нього в майбутньому зменшиться дохід сім`ї. Моральну шкоду заподіяну йому ОСОБА_3 позивач оцінює в сумі 40000 грн., моральну шкоду заподіяну йому Локачинською РДА оцінює в сумі 20000 грн. Орієнтовний розрахунок судових витрат складає з 10000 грн. витрат на правничу допомогу.

Просить визнати незаконними та скасувати розпорядження Локачинської районної державної адміністрації № 326 від 08.08.2018 року та № 483 від 21.11.2018 року.

Визнати незаконними та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 від 07.12.2018 року № 29363963 та зобов`язати Державного реєстратора Локачинської РДА видалити з реєстрів відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 від 07.12.2018 року, за номером запису про право власності 29363963. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1717164507224: індексний номер - 44523119 від 11.12.2018 року.

Визнати незаконними та скасувати в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку записи про право власності гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 та зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Волинській області видалити з реєстру відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 від 13.11.2018 року. номер витягу 0704645382018.

Визнати за ним право власності на земельну ділянку, що належить йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 3408 від 31.06.2002 року та зобов`язати державного реєстратора внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме маймо, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також зобов`язати ГУ Держгеокадастру внести відповідні записи до Державного земельного кадастру про належну йому земельну ділянку.

Стягнути з ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду в розмірі 40 000 гривень.

Стягнути з Локачинської районної державної адміністрації на його користь моральну школу в розмірі 20 000 гривень. Призначити в судовому порядку експертизу з питань землеустрою та земельно-технічної документації. Стягнути з ОСОБА_3 та Локачинської РДА в його користь судові витрати та витрати на правову допомогу.

19 жовтня 2020 року суддею Локачинського районного суду Волинської області постановлено ухвалу про прийняття до розгляду позовної заяви та відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

13.11.2020 року представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області подав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що з доводами, викладеними у позові в частині вимог до ГУ Держгеокадастру у Волинській області, не погоджується та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною державну реєстрацію; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки. У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених вище, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав. При цьому, судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до набрання чинності цим Законом. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, для скасування державної реєстрації земельної ділянки необхідні правові підстави. Іншого порядку державної реєстрації чи скасування їх державної реєстрації земельної ділянки законами України або прийнятими на їх підставі підзаконними нормативно-правовими актами, не встановлено. На даний час, Головне управління, згідно наданих повноважень, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них. Державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Таким чином, Головне управління не наділене повноваженнями щодо скасування записів про право власності на земельні ділянки та не видаляє з реєстру відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення. Просить відмовити в задоволенні позову до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

17.11.2021 року представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 подав відзив на позовну заяву. Відзив мотивує тим, що позивач помилково вважає, що ОСОБА_3 , реалізуючи своє право на отримання земельної ділянки в натурі на місцевості, кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, порушила його право на володіння земельної ділянкою на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ВЛ 3408, площею 2,35 га для ведення особистого селянського господарства, оскільки земельна ділянка ОСОБА_3 повністю накладається на земельну ділянку позивача. Вказане не відповідає дійсності. За ОСОБА_3 визнано право на земельну частку (пай) площею 2,35 га, розташовану на території Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області за межами населеного пункту, згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВЛ №0272917 від 22.04.1999 року. З метою отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) на території Війницької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3 звернулася до Війницької сільської ради з відповідною заяваю. 02 серпня 2018 року сільська рада звернулася з клопотанням до Локачинської РДА, про виділення в натурі земельної частки (паю) жительці села Війниця - ОСОБА_3 , згідно сертифікату серії ВЛ № 0272917 від 22.04.1999 року. 08 серпня 2018 року розпорядженням № 326 Локачинської РДА ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою. Таку документацію на підставі договору з ОСОБА_3 виготовило ДП Центр Державного земельного кадастру , Локачинський районний виробничий відділ. 21 листопада 2018 року Розпоряженням Локачинської РДА № 483 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянці ОСОБА_3 затверджено. В подальшому право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, площею - 2,3500 га ріллі зареєстровано у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Після реєстрації права власності ОСОБА_3 приступила до обробітку вказаної земельної ділянки. Тобто, вказане вище засвідчує законність дій ОСОБА_3 в отриманні земельної ділянки в натурі. Земельну ділянку, було зареєстровано 13.11.2018 року відділом у Локачинському районі Міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управлінням Держгеокадастру у Волинській області, перевірено та внесено до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, площею 2,3500 га. Таким чином, при проведенні реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором встановлювалась відповідність поданої документації із землеустрою вимогам законодавства. Що стосується Державного акту на право приватної власності на землю серії № ВЛ 3408 для ведення особистого підсобного господарства громадянина ОСОБА_1 , на підставі якого останній володіє земельною ділянкою, ОСОБА_3 довідалася про його існування з матеріалів даної справи. Його наявність не заперечує. Однак, як їй стало відомо на сьогоднішній день, ОСОБА_1 в натурі межі земельної ділянки не встановлено, кадастровий номер на неї відсутній. В матеріалах справи відсутні докази про те, що позивач здійснив державну реєстрацію свого права власності або користування на земельну ділянку, яка була йому надана. Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

В судовому засіданні 30.11.2021 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відповідь на відзив ГУ Держгеокадастру, в якому вказав, що позивачем ОСОБА_1 , як первинним приватним власником спірної земельної ділянки, отриманий в 2002 році Державний акт на право приватної власності на землю, який відповідає вимогам земельного законодавства на той і на даний час, та є дійсним, а земельна ділянка є сформованою незалежно від присвоєння їй кадастрового номера. Крім того, органами місцевого самоврядування та податковими органами визнається згаданий Державний акт, оскільки з 2002 року по 2020 рік позивачу ОСОБА_1 нараховується земельний податок, який позивач своєчасно сплачував. Вважає, що позивач ОСОБА_1 міг позбутися своєї земельної ділянки у двох випадках, а саме : виключно у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, що не було зроблено або внаслідок вчинення кримінального злочину. В даному випадку відповідач ОСОБА_3 на час виготовлення технічної документації із землеустрою знала, що земельна ділянка належить ОСОБА_1 , яка оброблялася та була засіяна зерновими культурами, що приховала від Локачинської РДА, коли приймались відповідні розпорядження. Також працівниками Локачинського районного виробничого відділу Волинської регіональної філії ДП Центр ДЗК на вимогу відповідачки ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 були допущені інші грубі порушення вимог земельного законодавства під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку, яка повністю накладається на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 . Дані обставини підтверджуються матеріалами перевірки проведеної ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Крім того, відповідач ОСОБА_3 відповідно до вимог Закону України Про державний земельний кадастр під час державної реєстрації земельної ділянки не передала Державному кадастровому реєстратору оригінал технічної документації із землеустрою, що підтверджується відповіддю ГУ Держгеокадастру у Волинській області № 29-3-0.3-5834/2- 20 від 26.08.2020 року. Таким чином, невідомо чи встановлювалась працівниками Локачинської РДА та Державним кадастровим реєстратором відповідність технічної документації із землеустрою вимогам законодавства та клопотанню Війницького сільського голови. Оскільки, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний кадастровий реєстр складають єдину державну інформаційну систему, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав, є адаптованими між собою і взаємопов`язаними, програми реєстрів працюють синхронно, а підвідомчість є різною, тому з метою відновлення порушених прав позивача ОСОБА_1 на земельну ділянку просимо суд одночасно у вищезгаданих реєстрах визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 від 13.11.18р., яка оформлена на відповідача ОСОБА_3 . Просить позовні вимоги задовольнити.

Крім того, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відповідь на відзив відповідача ОСОБА_3 . Зазначає, що наданий відзив на позовну заяву є необгрунтованим і надуманим, таким що не грунтується на доказах а лише на припущеннях. Зокрема, відповідач ОСОБА_3 зазначає, що згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0272917 від 22.04.1999 року визнано її право на земельну частку (пай) в розмірі 2,35 га, що не відповідає дійсності, оскільки в сертифікаті зазначено, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ССП Павловичі розміром 2,74 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Відповідач ОСОБА_5 у відзиві не зазначає, що особисто зверталась до сільського голови Базара М.Б. про виділення їй земельного паю в 2002 році. Так, 2 серпня 2018 року Війницький сільський голова звернувся із клопотанням в інтересах гр. ОСОБА_3 до Локачинської райдержадміністрації з проханням виділити в натурі згідно сертифікату серії BJI № 0272917 від 22.04.1999 року пай за межами населених пунктів в розмірі 2,35га., долучивши викопіювання з плану землекористування Війницької сільської ради, вказавши останню вільну земельну ділянку № НОМЕР_2 в урочищі Навпроти цегельного заводу , тобто на землях біля кар`єру по урочищу "Поле-Ракетна біля траси , хоча як на той час так і зараз є інші вільні земельні частки (паї) в інших місцях на території сільської ради. Крім того, відповідач не зазначає чи надала вищезгадане викопіювання Локачинському районному виробничому відділу Волинської регіональної філії ДП Центр ДЗК для виготовлення технічної документації із землеустрою на запропоновану сільрадою земельну ділянку № 322, згідно укладеного договору № 180310010 від 29.10.2018 року, а також не зазначає, на яку саме земельну ділянку було виготовлено технічну документацію із землеустрою, яку передала до Локачинської РДА на затвердження. Твердження відповідача ОСОБА_3 про те, що її дії є законними і вона не могла допустити та не допустила будь-яких дій, котрі призвели до порушення прав позивача є голослівними та не відповідають дійсності, оскільки на час виготовлення технічної документації із землеустрою земельна ділянка позивача оброблялася та була засіяна зерновими культурами, про що вона знала та приховала від Локачинської РДА. Межі виділеної земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами в порушення вимог законодавства не погоджувались, щоб уникнути непорозумінь та конфліктів. Також, ОСОБА_9 повідомив, що орендує земельну ділянку ОСОБА_7 і знає що, суміжним землевласником є позивач. Коли ОСОБА_4 під час виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку звернулась і показала на місцевості земельну ділянку, яку хоче передати йому в оренду, повідомив, що цей земельний пай є власністю ОСОБА_1 , і відмовився землю орендувати. Про такі обставини відповідач ОСОБА_3 не повідомила Локачинську РДА, Державного реєстратора та Державному кадастровому реєстратору, тобто приховала важливу інформацію про земельну ділянку (пай № 321) на яку виготовлена технічна документація, яка належить позивачу на праві приватної власності. Крім того, відповідач відповідно до вимог Закону України Про державний земельний кадастр під час державної реєстрації земельної ділянки не передала Державному кадастровому реєстратору оригінал технічної документації із землеустрою, що підтверджується відповіддю ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Таким чином, невідомо чи встановлювалась працівниками Локачинської РДА та Державним кадастровим реєстратором відповідність технічної документації із землеустрою вимогам законодавства та клопотанню Війницького сільського голови. Виходячи зі змісту відзиву випливає, що відповідачі ОСОБА_3 та Локачинська РДА не визнають права власності позивача ОСОБА_1 на земельну частку (пай) засвідченого Державним актом на право приватної власності на землю для ведення особистого підсобного господарства частку (пай № 321) - 2,35 га. ріллі на землях біля кар`єру по урочищу "Поле-Ракетна біля траси , на яку накладається приватизована земельна ділянка, що належить відповідачу ОСОБА_5 з 2018 року, оскільки позивач відповідно до правил ст.125, ст. 126 ЗК України на даний час не здійснив державної реєстрації свого права на земельну ділянку в єдиній державній геоінформаційній електронній системі відомостей про землі, яка була йому надана, і на даний час немає кадастрового номера. Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Згадана земельна ділянка в період з 2002 року по даний час обробляється ОСОБА_1 особисто, використовується за призначенням, щорічно сплачується земельний податок, в законний спосіб не вилучалась та в судовому порядку ніким не оспорювалась. Таким чином, виданий ОСОБА_1 в 2002 році Державний акт на право приватної власності на землю відповідає вимогам земельного законодавства на той та теперішній час і законодавством України не передбачено будь-якого терміну для реалізації набуття права власності на земельну ділянку (пай) в подальшому або її перереєстрації, через прийняття нових Законів. Твердження відповідача ОСОБА_5 про те, що вона тільки з позовної заяви ОСОБА_1 дізналася, що він має Державний акт на земельний пай не відповідає дійсності, оскільки ще в 2002 році ОСОБА_1 розом з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вирішили приватизувати земельні паї у власність та отримали Державні акти. Однак відповідач з невідомих причин цього не робила до 2018 року. Дані обставини можуть підтвердити свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Виходячи зі змісту відзиву випливає, що відповідач ОСОБА_3 зазначає, що позивач ОСОБА_1 з 2002 року по даний час сплачує земельний податок з власної ініціативи. Такі твердження є необгрунтованими, надуманими і грунтуються не на доказах, а лише на припущеннях. Таким чином, очевидною є та обставина, що посилання відповідача ОСОБА_3 викладені у зазначеному відзиві не грунтуються на доказах, а лише на припущеннях, є надуманими і необгрунтованими. Просить позов задоволити.

30 листопада 2020 року представником позивача С.А. Приступою подано клопотання про витребування доказів, а саме просить витребувати з Локачинського ВП ГУНП у Волинській області матеріали за результатами розгляду звернень громадян та допитати свідків. Суд ухвалив клопотання задовольнити частково, допитати свідків, у частині витребування доказів відмовити.

17 грудня 2020 року представником ГУ Держгеокадастру у Волинській області подано заперечення, в яких зазначає, що з доводами викладеними у відповіді на відзив не погоджується та просить відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1

17 грудня 2020 року ухвалою Локачинського районного суду Волинської області продовжено строк підготовчого судового засідання.

06 січня 2021 року в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи витягу з технічної документації ОСОБА_3 . Суд ухвалив клопотання задовольнити.

22 січня 2021 року в судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що працює спеціалістом у Відділі земельних ресурсів Війницької сіьської ради. У липні - серпні 2018 року до Війницької сільської ради звернулася ОСОБА_3 із заявою про виділення паю в натурі. Після цього Війницька сільська рада в її інтересах звернулася до Локачинської РДА із клопотанням про виділення ОСОБА_3 земельної частки - паю. Локачинська РДА розглянула клопотання і надала дозвіл на виготовлення технічної документації ОСОБА_3 . При виготовленні технічної документації на ділянку розробниками Центру ДЗК Локачинської філії було допущено помилки в промірах, проміри робилися звичайною рулеткою, а не тахеометром чи GPS -навігатором, точку виміру визначено неправильно, внаслідок чого земельна ділянка ОСОБА_3 стала накладатися на земельну ділянку ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що є пенсіонером, у 2018 році був Війницьким сільським головою, в кінці липня 2018 року у Війницьку с/р звернулася ОСОБА_3 про виділення частки - паю згідно належного їй сертифікату. По карті розпаювання с. Війниця у них була вільна ділянка, яка знаходилася за ділянкою ОСОБА_1 . В серпні 2018 року Локачинська РДА видала розпорядження про виділення земельної ділянки ОСОБА_3 , чому вийшло так, що отримана нею земельна ділянка стала накладатися на земельну ділянку ОСОБА_1 , хоча мала бути за нею, не знає. ОСОБА_3 до Війницької сільської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки в будь - якому конкретному місці, не зверталася.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що є пенсіонером, головою ФГ Світанок , знає ОСОБА_1 як власника спірної земельної ділянки, його фермерське господарство оробляло земельну ділянку ОСОБА_1 , як вийшло так, що цю ж земельну ділянку наддали ОСОБА_3 , пояснити не може і не знає.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що є невісткою відповідача ОСОБА_3 , саме вона по довіреності в її інтересах оформляла документи на виділення паю, писала заяву до Війницької сільської ради. Коли вони вже виробили технічну документацію і отримали документи про право власності на земельну ділянку, то захотіли подивитися, де вона знаходиться, разом з ОСОБА_14 - спеціалістом ДЗК Локачинська філія та ОСОБА_13 виїжджали на поле, де їй показаи де знаходиться земельна ділянка, вона побачила, що земельна ділянка оброблена, після того ОСОБА_9 їй повідомив, що це мабуть земельна ділянка, належна ОСОБА_1 , після чого з`ясувалося, що дійсно ОСОБА_1 має державний акт про право власності на цю земельну ділянку.

17 лютого 2021 року в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що його пай знаходиться по сусідству з паєм ОСОБА_1 , на належний йому пай він виготовив технічну документацію і здав його в оренду ОСОБА_9 , знає, що ОСОБА_1 свою землю обробляв, з питанням погодження меж суміжних землекористувачів до нього ніхто не звертався.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 звернулася до Війницької сільської ради з клопотанням про виготовлення технічної документації. З нею було укладено договір, у виробленій технічній документації були розбіжності, тоді голова Війницької сільської ради прислав землевпорядника, який вказав місце розташування земельної ділянки. Потім виявилося, що це земельна ділянка ОСОБА_1 , а та земельна ділянка, яка мала бути надана ОСОБА_3 , передана під кар`єр, ще частина цієї земельної ділянки знаходиться у власності іншої особи. До встановення меж в натурі ОСОБА_3 не знала, де знаходиться її земельна ділянка. Межових знаків на ділянці ОСОБА_1 не було, все поле було засіяне пшеницею, тому, якщо й були, то не було видно.

Ухвалою суду від 13.04.2021 року клопотання представника позивача задоволено та призначено у справі земельно-технічну експертизу а вирішення якої поставлено наступні питання: Чи має місце накладення земельної ділянки кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, що розташована поза межами населених пунктів в межах Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області, яка передана ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства у власність згідно розпорядження Локачинської районної державної адміністрації Волинської області № 483 від 21.11.2018 року площею 2, 35 га на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2, 35 га, яка знаходиться на території с. Війниця Війницької сільської ради Локачинського району та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ВЛ 3408 від 31.06.2002 року, виданого на підставі рішення Війницької сільської ради народних депутатів від 27.12.2001 року № 22/5. Якщо такі накладення мають місце, зазначити в якому розмірі з вказанням місця накладення та конфігурації такого накладення. Проведення даної експертизи доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

16 серпня 2021 року із Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов лист про залишення без виконання ухвали суду про призначення судової земельно-технічної експертизи, у зв`язку з неоплатою вартості проведення експертизи.

20 серпня 2021 року ухвалою Локачинського районного суду Волинської області провадження у справі поновлено.

14 вересня 2021 року представник позивача ОСОБА_2 повторно заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи з тих самих підстав. Суд ухвалив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки за клопотанням позивача експертиза вже призначалась і не була проведена, у зв`язку з неоплатою позивачем вартості експертизи, а також з метою недопущення невиправданого затягування процесу.

29 вересня 2021 року ухвалою суду замінено правонаступником відповідача Локачинської районної державної адміністрації -Володимир-Волинську районну державну адміністрацію Волинської області та правонаступником третьої особи Війницької об`єднаної територіальної громади - Затурцівську сільську раду Волинської області.

13 жовтня 2021 року представник позивача ОСОБА_2 подав заяву про долучення доказів до матеріалів справи, а саме оригіналу землевпорядної документації на земельну ділянку ОСОБА_1 , доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу: акту здачі - приймання наданих інформаційно-консультаційних послуг з питань, пов`язаних з виконанням Договору; акту виконаних адвокатом робіт; відповіді на запит до ПрАТ Волинське обласне підприємство автобусних станцій , квитанцій АТКБ Приватбанк про оплату послуг адвоката.

26 жовтня 2021 року представник ГУ Держгеокадастру у Волинській області подав заперечення на заяву про долучення доказів до матеріалів справи. Вказує на те, що позивачем порушено вимоги цивільного процесуального законодавства при поданні землевпорядної документації, розмір витрат на правову допомогу, заявлений представником позивача, є необгрунтований та непропорційним до предмета спору та ціни позову, представником позивача не надано договору про надання правової допомоги, а тому у стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

28.10.2021 року представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 разом з клопотанням про відкладення розгляду справи, що був призначений на 28.10.2021 року подано заперечення щодо заяви представника позивача про долучення доказів. Зокрема, зазначено, що представником позивача при поданні землевпорядної документації порушено вимоги ст. 83 ЦПК України, необгрунтовано, чому вказаний доказ не поданий ним раніше. Щодо доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, то вважає вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення судом.

В судовому засіданні 02.12.2021 року заяву представника позивача про долучення доказів задоволено, долучено до матеріалів справи оригінал поданої землевпорядної документації на ділянку ОСОБА_1 , судом визнано поважними причини, з яких даний доказ не був поданий раніше, для доведення факту накладення земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 на земельну ділянку ОСОБА_1 позивач при поданні позову просив призначити земельно -технічну експертизу, оскільки експертиза була призначена і не була проведена, доказ отримано та додано пізніше. Докази понесення витрат на професійну правнич допомогу також долучено до матеріалів справи, оскільки право на їх подання сторона має до закінчення судових дебатів.

В судовому засіданні 02.12.2021 року позивач тайого представник, кожен зокрема, позов підтримали із зазначених в ньому підстав, просили позовні вимоги задовольнити, крім того стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача Володимиир - Волинської районної державної адміністрації та третьої особи Затурцівської сільської ради в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, подали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області - Ковальчук О.В. в судовому засіданні позов не визнала, просила його відхилити з підстав, зазначених у відзиві, запереченнях на відзив.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, подані докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до сертифікату серії ВЛ № 0272913 від 22.04.1999 року ОСОБА_1 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувє в колективній власності Павловичі , розміром 2, 74 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 59 Том 2).

З метою виділення в натурі земельної частки (паю) згідно з сертифікатом серії ВЛ № 0272913 від 22.04.1999 про право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до сільського голови Війницької сільської ради (а.с. 57 Том 2).

Відповідно до виписки з рішення сесії Війницької сільської ради № 19/3 від 20.06.2001 року про виділення земельних часток та погодження їх передачі в натурі виділено та погоджено передачу земельної частки (паю) площею 2, 74 в умовних кадастрових гектарах ОСОБА_1 відповідно до його заяви (а.с. 60).

Рішенням Війницької сільської ради народних депутатів від 27.12.2001 року № 22/5 затверджено проект відведення земельних часток (паїв) згідно схеми поділу власності колишнього КСП Павловичі та надано з видачею Державних актів на право приватної власності на землю для ведення особистого підсобного господарства частки (паю) громадянам Війницької сільської ради, зокрема й ОСОБА_1 - 2, 35 га ріллі (а.с. 66 Том 2).

31.06.2002 року ОСОБА_1 видано на підставі рішення Війницької сільської ради народних депутатів від 27.12.2001 року № 22/5 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2, 35 га на території с. Війниця Війницької сільської ради серії ВЛ3408 від 31.06.2002 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №193 (а.с.17,27-29 том 1, а.с.66 том2).

Відповідно до Акту про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі від 15.05.2003 року ОСОБА_1 на підставі рішення Війницької сільської ради передано в натурі як власнику сертифіката на земельну частку (пай) земельну ділянку площею 2, 35 га ріллі. Межі земельної ділянки проходять на території Війницької сільської ради і закріплені 4 межовими знаками. Зовнішні межі погоджені з суміжними власниками землі (а.с. 64 Том 2).

Згідно відповіді на запит адвоката С.Приступи від 06.08.2020 року, виданої Володимир-Волинським управлінням ГУ ДПС у Волинській області, ОСОБА_1 сплачено земельний податок на пай у 2017, 2018, 2019 роках в розмірі 246, 80 грн. Інформація щодо сплати земельного податку з 2002 року по 2011 рік в управлінні відсутня (а.с.18 том 1).

02.08.2018 року Війницька сільська рада в інтересах ОСОБА_3 звернулася з клопотанням до Локачинської райдержадміністрації про виділення в натурі земельної частки (паю) згідно сертифікату серії ВЛ № 0272917 від 22.04.1999 року за межами населених пунктів в розмірі 2,35 га (а.с.31 том 1).

ОСОБА_3 згідно розпорядження Локачинської РДА № 326 від 08.08.2018 р. надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 2, 35 га ріллі за межами населених пунктів в межах Війницької сільської ради Локачинського району Волинської облаті (а.с. 19 Том 1).

Земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 2,3500 га за заявою ОСОБА_3 від 02.11.2018 року 13.11.2018 року присвоєно кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, що вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.22-24 том1, а.с.9-13 том2).

Розпорядженням Локачинської РДА №483 від 21.11.2018 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передано у власність земельну ділянку ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства площею - 2,35 га. ріллі (за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600) за межами населених пунктів в межах Війницької сільської ради (а.с.19,20 том 1, а.с.2,5 том2).

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.12.2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1717164507224, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу): 44523119 від 11.12.2018 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.21).

Згідно акту про перенесення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 24.09.2018 року межі земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 з кадастровим номером 0722481200:0_:000:_, площею 2, 35 га закріплені межовими знаками у кількості 4 шт., межі земельної діляки погоджені суміжними землевласниками (а.с. 40).

Згідно відповіді Служби автомобільних доріг у Волинській області стосовно погодження меж з суміжними землевласниками земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:06000, повідомляє, що облік погоджень меж суміжних земельних ділянок в 2018 році не проводився (а.с.33, 34, 35 том 1).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру від 15.09.2020 року проведено перевірку з питання передачі у власність земельної ділянки загальною площею 2, 35 га з кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 Локачинською районною державною адміністрацією. Встановлено, що зазначена земельна ділянка розташована на території Війницької сільської ради, відноситься до земель с/г призначення, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, перебуває у власності ОСОБА_3 . При цьому, встановлено, що зазначена земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_1 відповідно до рішення Війницької сільської ради від 27.12.2001 року № 22/5 та державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 3408 та надана йому для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до картографічних матеріалів (схеми прив`язки земельної ділянки та інше), які наявні в Технічній документації по видачі Державних актів на право на земельні частки (паї) громадян Війницької сільської ради Локачинського району, розробленого Локачинською філією Володимир - Волинського районного центру ДЗК 2002 року, земельна ділянка, площею 2, 35 га, яка була надана ОСОБА_1 відповідає місцю розташування земельної ділянки площею 2, 35 га , яка передана у власність ОСОБА_3 з кадастровим номером 0722481200:06:000:0600, відповідно до розпоряджень Локачинської районної державної адміністрації від 08.08.2018 року № 326 та від 21.11.2018 року № 483. Виходячи з наведенного встановлено, що розпорядження Локачинської районної державної адміністрації від 08.08.2018 року № 326 та від 21.11.2018 року № 483 видані з порушеннями ст. 14 КУ, ст. 17 ЗК України, ст. 6, 13, 21, 41 ЗУ Про місцеві державні адміністрації , ст.ст. 3, 5 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земелних ділянок власникам земельних паїв (часток), ст. 13, 55 ЗУ Про землеустрій , ч. 3 ст. 123 Земельного Кодексу України (а.с. 41-42).

16.09.2020 року ГУ Держгеокадастру у Волинській області звернулося до Волинської обласної державної адміністрації з клопотанням про приведення у відповідність до норм чинного законодавства розпоряджень Локачинської районної державної адміністрації від 08.08.2018 року № 326 та від 21.11.2018 року № 483 ( а.с. 43).

Крім того, 14.08.2020 року ОСОБА_1 звертався до Локачинської районної державної адміністрації із заявою про досудове врегулювання земельного спору, на яку 08.09.2020 року отримав відповідь про те, що оскаржувані ним розпорядження Локачинської районної державної адміністрації від 08.08.2018 року № 326 та від 21.11.2018 року № 483 прийняті в законний спосіб, а питання надання оцінки законності технічної документації, розробленої Локачинським районним виробничим відділом Волинської регіональної філії ДП Центр ДЗК виходить за межі компетенції Локачинської РДА (а.с. 45).

ОСОБА_1 14.09.2020 року з ФОП ОСОБА_16 уклали договір №630/20 на розробку земельно-кадастрових робіт та надання послуг щодо топографо-геодезичної зйомки на території Війницької сільської ради, згідно якої належна йому земельна ділянка накладається на земельну ділянку гр. ОСОБА_5 за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 (а.с.25,26 том 1).

За клопотанням представника позивача ухвалою Локачинського районного суду Волинської області було призначено земельно-технічну експертизу для вирішення питання чи має місце накладеня земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 . Експертиза не була проведена, в зв`язку з її неоплатою позивачем (а.с. 92-93, 118, Том 2).

Відповідно до землевпорядної документації на ділянку ОСОБА_1 , виготовленої відповідно до договору між ФОП ОСОБА_17 та ОСОБА_1 від 20.09.2021 року, земельна ділянка, належна ОСОБА_1 відповідно до Державного акту від 31.06.2002 року майже повністю накладається на земельну ділянку, надану ОСОБА_3 відповідно до даних її розташування в Державному земельному кадастрі (а.с. 183-188).

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Як встановлено судом ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2, 3500 га, що знаходиться на території Війницької сільської ради, відповідно до державного акту серії ВЛ3408 від 31.06.2002 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 193.

Відповідно до п.п.9, 10 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр , який набрав чинності з 01.01.2013 року, усі державні акти, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними, незалежно від наявності чи відсутності кадастрового номера. До 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Отже, вказаний державний акт на ім`я ОСОБА_1 є дійсним, посвідчує його право власності на зазначену у ньому земельну ділянку, крім того в судовому порядку не оспорювався.

Відповідно до пункту 2 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Земельній ділянці, належній ОСОБА_1 на праві власності відповідно до вищевказаного Державного акту, не присвоєно кадастровий номер, однак відповідно до вищенаведених норм права вона вважається сформованою, відомості про земельну ділянку не внесено до Державного земельного кадастру, оскільки ОСОБА_1 не виготовлялась технічна документація із землеустрою на цю земельну ділянку.

Право власності на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 , з підстав, визначених законодавством, не припинялося.

Відповідно до ст.ст. 3, 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (в редакції на час звернення ОСОБА_3 із заявою про виділення майнового паю в натурі) підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Згідно ч. 3 ст. 122 Земельного Кодексу України (на дату видання розпорядження Локачинської РДА від 21.11.2018 року про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_3 за межами населених пунктів в межах Війницької сільської ради) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Земельну ділянку ОСОБА_3 передано у приватну власність розпорядженням Локачинської РДА для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції на час передання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог ст.140 ЗК України (на час видачі розпорядження про передання у власність земельної ділянки ОСОБА_3 ), підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ)відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів, суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Судом встановлено, що земельна ділянка, передана ОСОБА_3 у приватну власність відповідно до розпорядження Локачинської районної державної адміністрації від 21.11.2018 року з кадастровим номером 0722481200:06:000:0600, накладається майже повністю на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 відповідно до державного акту серії ВЛ3408 від 31.06.2002 року, що стверджується поданими позивачем доказами: актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства ГУ Держгеокадастру від 15.09.2020 року, землевпорядною документацією на ділянку ОСОБА_1 , виготовлену відповідно до договору між ФОП ОСОБА_17 та ОСОБА_1 від 20.09.2021 року, які відповідачем не спростовано.

Таким чином, надання у власність земельної ділянки ОСОБА_3 площею 2,3500 га з кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 відбулось без врахування правовстановлюючих документів на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 2,3500 га, як встановлено з показів свідків в судовому засіданні не враховано було правовстановлюючий документ ОСОБА_1 на земельну діянку внаслідок помилки розробників технічної документації на ділянку ОСОБА_3 - ДП Центру ДЗК Локачинського районного виробничого відділу, внаслідок чого земельна ділянка, право на яку у позивача виникло на підставі Державного акту від 31.06.2002 року серії ВЛ № 3408, стала накладатись на земельну ділянку, яка надана відповідачу ОСОБА_3 згідно розпорядження Локачинської РДА №483 від 21.11.2018 р. та зареєстрована у державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Таким чином, земельна ділянка ОСОБА_1 вибула з власності його законного володільця поза його волею, та надана розпорядженням Локачинської РДА у Волинській області у власність ОСОБА_3 з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема частини п`ятої ст.116 ЗК України та поза межами наданих йому частиною третьою ст.122 ЗК України повноважень.

Згідно з ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, розпорядження Локачинскої районної державної адміністрації №483 від 21.11.2018 р., яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передано у власність земельну ділянку ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства площею - 2,35 га. ріллі (за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600) за межами населених пунктів в межах Війницької сільської ради, слід визнати незаконним та скасувати.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Локачинської РДА № 326 від 08.08.2018 р., яким надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 2, 35 га ріллі за межами населених пунктів в межах Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області, то вказана вимога до задоволення не підлягає, оскільки не порушує цивільних прав та інтересів позивача. Рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі набуття права власності чи користування на земельну ділянку, є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку - правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого дозволу не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

(постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301цс18).

Щодо позовної вимоги визнати незаконними іа скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме маймо, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 від 07.12.2018 року № 29363963 та зобов`язати Державного реєстратора Локачинської РДА видалити з реєстрів відомості про державну реєстрацію речового права па нерухоме майно гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію.

Право або інтерес позивача, який вважає себе власником земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності іншої особи.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано .

Отже, належним відповідачем у справі про скасування рішення реєстратора на нерухоме майно має бути саме особа, за якою зареєстроване право власності на об`єкт нерухомості. В даному спорі такою особою є ОСОБА_3 , яка і є належним відповідачем за даною вимогою.

Оскільки суд дійшов висновку, що видання Локачинською РДА розпорядження від 21.11.2018 року, на підставі якого передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку 2, 3500 га з кадастровим номером 0722481200:06:000:0600, порушує права позивача як власника земельної ділянки 2,35 га, що знаходиться на території Війницької сільської ради Локачинського району і підлягає визнанню незаконним та скасуванню, то запис про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,35 га з кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 підлягає скасуванню

Щодо зобов`язання державного реєстратора Локачинської РДА видалити з реєстрів відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку, то такий спосіб захисту прав як зобов`язання вчинити дії застосовується судом в разі встановлення протиправного ухилення чи відмови від виконання покладених обов`язків. Так як суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, ОСОБА_1 не звертався і йому не було відмовлено у скасувані запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на належну йому земельну ділянку, то вимоги про зобов`язання державного реєстратора видалити запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 є передчасними і задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку записи про право ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 та зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Волинській області видалити з реєстру відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 від 13.11.2018 року. номер витягу 0704645382018 суд зазначає таке.

Згідно ч.ч. 1, 9, 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:поділу чи об`єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Оскільки суд дійшов висновку про незаконність та скасування розпорядження Локачинської РДА, відповідно до якого ОСОБА_3 передано у власність спірну земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав, то як наслідок, для відновлення становища, яке існувало до прийняття Локачинською РДА незаконного розпорядження, слід скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 шляхом внесення відповідних записів до Поземельної книги та відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 11 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр у разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

У даній справі державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі здійснено за заявою ОСОБА_3 13.11.2018 року, яка і буде належним відповідачем за даною вимогою.

Щодо зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Волинській області видалити з реєстру відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 від 13.11.2018 року, то ГУ Держгеокадастру у Волинській області не уповноважений здійснювати реєстрацію речових прав, такий спосіб захисту як зобов`язання вчинити дії застосовується у разі ухилення від здійснення таких дій, а тому ці вимоги є передчасними.

Щодо вимоги позивача про визнання за ним права власності на земельну ділянку, що належить йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 3408 від 31.06.2002 року, то вказана вимога до задоволення не підлягає, оскільки відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку визнано за ним на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 3408 від 31.06.2002 року, який є дійсним і позивачем не втрачений. Ні рішення Війницької сільської ради, на підставі якого ОСОБА_1 було видано Державний акт від 31.06.2002 року, ні сам державний акт не оспорюється іншими особами, а тому підстав для задоволення позовної вимоги про визнання права власності на вже належну йому земельну ділянку немає.

Щодо вимог позивача про стягнення з ОСОБА_3 та Локачинської районної державної адміністрації моральної шкоди в розмірі 40000 та 20 000 відповідно, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення цих вимог з огляду на таке.

За приписами ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди,завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювачата вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому слід враховувати, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (п.п. 55-57 судового рішення).

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, докази вимушених змін у житті позивача, тощо.

У даній справі позивачем не доведено спричинення йому моральної шкоди діями ОСОБА_3 , оскільки судом її вини у прийнятті Локачинською РДА незаконного розпорядження від 21.11.2018 року, не встановлено. Щодо завдання Локачинською РДА моральної шкоди ОСОБА_1 прийняттям незаконного розпорядження, судом враховується, що з показів свідків, які були допитані саме за клопотанням позивача, встановлено, що при виготовленні технічної документації на земельну ділянку, що була надана у власність ОСОБА_3 за її замовленням, розробники цієї документації допустили технічні помилки в обмірах, що призвело до неврахування правовстановлюючого документа ОСОБА_1 на земельну ділянку і як наслідок прийняття Локачинською РДА незаконного розпорядження та порушення права власності ОСОБА_1 на належну йому земельну ділянку, а в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не виготовив технічну документацію на належну йому ділянку і їй не було присвоєно кадастровий номер, при реєстрації ділянки, наданій ОСОБА_3 в Державному земельному кадастрі, дані про права ОСОБА_1 на земельну ділянку в Державному земельному кадастрі не були відображені, що призвело до помилки відповідних органів та видання розпорядження Локачинською РДА з порушенням Закону.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що сам по собі факт протиправної поведінки відповідача не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди (№826/10460/16 від 03.10.2019 року, №804/6922/16 від 31.07.2019 року та інші).

Доказів, які б свідчили про наявність шкоди, позивачем суду не подано. При цьому в позовній заяві він наголошував, що в зв`язку з душевними переживаннями змушений був приймати медикаменти, доказів придбання яких, не подав, як і будь - яких інших доказів завдання йому моральної шкоди. Крім того, позивач не надав доказів, що у зв`язку з прийняттям розпорядження від 21.11.2018 року Локачинською РДА, негативні емоції позивача досягли рівня страждання або приниження.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, позов у даній справі слід задовольнити частково, визнати незаконним та скасувати розпорядження Локачинської районної державної адміністрації № 483 від 21.11.2018 року, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, площею 2, 35 га, номер запису про право власності 29363963 від 07.12.2018 року, скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, площею 2, 35 га, що була проведена 13.11.2018 року шляхом внесення відповідних записів до Поземельної книги та відомостей до Державного земельного кадастру.В решті позову відмовити.

Сплачений судовий збір відповідно до ст. 141 ЦПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено в частині поданих позивачем трьох позовних вимог до двох відповідачів - ОСОБА_3 та Локачинської РДА, правонаступником якої є Володимир - Волинська РДА. Кожна з трьох задоволених позовних вимог при поданні позову оплачена була в розмірі 840, 80 грн, що в сумі становить 2522 грн 40 коп. Вказану суму сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з обох відповідачів по 1261 грн 20 коп з кожного.

Вирішуючи питання щодо стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою ля відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У справі на підтвердження повноважень представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 міститься ордер ВЛ №000028254, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 09.07.2020 року (а.с. 97), копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Приступи С.А. (а.с. 97 а).

Представником позивача на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: оригінал акта здачі приймання робіт, пов`язаних з виконанням договору (а.с. 189 Том 2), оригінал акта виконаних робіт від 11.10.2021 року (а.с. 190 Том 2), оригінал інформації про вартість квитків від 16.12.2021 року (а.с. 191), копії квитанцій АТ КБ Приватбанк (а.с. 192), квитанції про поштові відправлення надіслання зазначених доказів іншим учасникам справи (а.с. 193 Том 2).

В судовому засіданні 02.12.2021 року представником позивача подано договір про надання правової допомоги від 09.07.2021 року, а не від 09.07.2020 року, як зазначено в ордері, що підверджує повноваження представника позивача Приступи С.А. Договір про надання правової допомоги є доказом виникнення договірних відносин між представником та його довірителем, і основною підставою для сплати клієнтом винагороди адвокату, що містить умови про ціну послуг, порядок їх оплати та відповідальність сторін за його невиконання. Згідно акту виконаниих адвокатом робіт основний перелік наданих послуг надано представником ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 у 2020 році, при цьому поданий суду договір про надання правової допомоги укладений в липні 2021 року. До того ж, вказаний поданий договір не надісланий іншим учасникам справи, а тому відповідно до вимог ч. 9 ст. 83 ЦПК України не може бути взятий до уваги судом як доказ. Таким чином, доказів про укладення договору про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суду не надано, що унеможливлює пеевірку розрахунку заявлених до стягнення 14 150 грн витрат на професійну правничу допомогу. До того ж не підтверджено фактичне понесення таких витрат і відповідно до поданих представником позивача квитанцій АТ КБ Приватбанк про сплату ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 зазначеної суми коштів. У всіх поданих квитанціях зазначено у призначенні платежу: надходження готівки за платіжними картками, що не підтверджує оплату ОСОБА_1 послуг ОСОБА_2 на виконання саме договору про надання правової допомоги.

Таким чином, у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.4, 81, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 116, 122, 140, 152 ЗК України, ст.ст. 23, 1167, 1173, 392 ЦК України ст. 24, Розділу 7 Прикінцеві та перехідні положення ЗУ "Про Державний земельний кадастр", ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ЗУ "Про судовий збір", суд,

у х в а л и в:

Позов у даній справі задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Локачинської районної державної адміністрації № 483 від 21.11.2018 року.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, площею 2, 35 га, номер запису про право власності 29363963 від 07.12.2018 року.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, площею 2, 35 га, що була проведена 13.11.2018 року шляхом внесення відповідних записів до Поземельної книги та відомостей до Державного земельного кадастру.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Володимир-Волинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 1261 (одну тисячу шістдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1261 (одну тисячу шістдесят одну) грн 20 коп. судового збору.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.12.2021 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач: Володимир-Волинська районна державна адміністрація Волинської області - адреса: м.Володимир-Волинський, вул. Небесної Сотні, 3, код ЄДРПОУ - 04051359.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, юридична адреса: 43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ - 39767861.

Третя особа на стороні відповідача: Затурцівська сільська рада Володимир-Волинського району Волинської області: адреса: с.Затурці вул. Липинського, 66 Володимир-Волинського району Волинської області, код ЄДРПОУ - 04332087.

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна