Постанова

від 04.05.2022 по справі 931/786/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 931/786/20 Головуючий у 1 інстанції: Масляна С. В. Провадження № 22-ц/802/285/22 Категорія: 19 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,

з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Володимир-Волинської районної державної адміністрації Волинської області, Державного реєстратора Локачинської районної державної адміністрації Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа Затурцівська сільська рада Волинської області, про визнання незаконними та скасування актів, що порушують права власності на земельну ділянку, визнання права власності на земельну ділянку та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 02 грудня 2021 року,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Покликався на те, що він є власником земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, площею 2,35 га на території с. Війниця Війницької сільської ради, Локачинського району, Волинської області, на землях біля кар`єру в урочищі «Поле-Ракетна біля траси», що підтверджується Державним актом серії ВЛ № 3408 виданим на підставі рішення Війницької сільської ради народних депутатів від 27 грудня 2001 року № 22/5 та зареєстрованим 31 червня 2002 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 193.

Вказана земельна ділянка ним обробляється з часу отримання її у власність. Щорічно за платіжними повідомленнями Війницької сільської ради та податкових органів ним сплачується земельний податок за пай. Дана земельна ділянка у нього не вилучалась та в судовому порядку його право власності іншими особами на неї не оспорювалось.

Крім того позивач зазначав, що в липні 2020 року до нього завернулась громадянка ОСОБА_5 , яка діяла в інтересах відповідача ОСОБА_3 , з вимогою звільнити земельну ділянку (пай № 321 ) біля кар`єру та сплатити їй орендну плату за використання згаданої земельної ділянки за період з 2018 по 2020 роки, оскільки на цю ж земельну ділянку ОСОБА_3 , згідно розпорядження Локачннської РДА № 326 від 08 серпня 2018 року, надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, а розпорядженням Локачинської РДА № 483 від 21 листопада 2018 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого підсобного господарства площею - 2,35 га ріллі (за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600) за межами населених пунктів в межах Війницької сільської ради.

З метою визначення розміщення належної йому земельної ділянки на місцевості згідно координат в Державному акті, він уклав договір 14 вересня 2020 року з ФОП ОСОБА_6 на розробку земельно-кадастрових робіт. Отримавши топографо-геодезичну зйомку власної земельної ділянки, встановив, що на його земельну ділянку майже повністю накладається земельна ділянка ОСОБА_7 за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600. Вважає, що дії відповідачів ОСОБА_3 , Локачинської районної державної адміністрації, розробника технічної документації - Локачинського районного виробничого відділу Волинської регіональної філії Дії «Центр ДЗК», щодо виготовлення та затвердження технічної документації на спірну земельну ділянку, встановлення її меж в натурі, реєстрація цієї земельної ділянки за ОСОБА_3 в державному реєстрі прав на нерухоме майно та Державному кадастрі про право власності та речові права, є незаконними та такими, що порушують його право власності на землю.

Також позивач вказував, що незаконними та неправомірними діями відповідачів йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у перенесених душевних стражданнях викликаних порушенням його права власності на земельну ділянку-пай та неможливістю її подальшого використання для вирощування сільськогосподарських культур.

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_2 просив суд визнати незаконними та скасувати:

розпорядження Локачинської районної державної адміністрації № 326 від 08 серпня 2018 року та № 483 від 21 листопада 2018 року;

записи про право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 від 07 грудня 2018 року № 29363963, що знаходяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та зобов`язати Державного реєстратора Локачинської РДА видалити з реєстрів відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 від 07 грудня 2018 року, за номером запису про право власності 29363963. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1717164507224: індексний номер - 44523119 від 11 грудня 2018 року.

записи в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку про право власності гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 та зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Волинській області видалити з реєстру відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно гр. ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 від 13 листопада 2018 року номер витягу 0704645382018.

Визнати за ним право власності на земельну ділянку, що належить йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 3408 від 31.06.2002 року та зобов`язати державного реєстратора внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме маймо, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а також зобов`язати ГУ Держгеокадастру внести відповідні записи до Державного земельного кадастру про належну йому земельну ділянку.

Стягнути з ОСОБА_3 та Локачинської РДА на свою користь 40000 грн та 20000 грн відповідно за завдану йому моральну шкоду. та відшкодувати понесені ним судові витрати.

Під час розгляду справи 29 вересня 2021 року ухвалою Локачинського районного суду Волинської області до участі у справі замість відповідача Локачинської районної державної адміністрації та третьої особи Війницької об`єднаної територіальної громади було залучено їх правонаступника Володимир-Волинську районну державну адміністрацію Волинської області та Затурцівську сільську раду Волинської області.

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 02 грудня 2021 року ухвалено позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Локачинської районної державної адміністрації № 483 від 21 листопада 2018 року.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, площею 2, 35 га, номер запису про право власності 29363963 від 07 грудня 2018 року.

Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, площею 2, 35 га, що була проведена 13 листопада 2018 року шляхом внесення відповідних записів до Поземельної книги та відомостей до Державного земельного кадастру.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, в порушення вимог чинного законодавства, яке регулює набуття права власності на земельну ділянку позивачем не було здійснено всіх необхідних для реєстрації прав на спірну земельну ділянки дій, зокрема вона не була зареєстрована у відповіданому державному реєстрі і не має кадастрового номеру, а тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення даного позову.

Також представник відповідача у поданій апеляційній скарзі зазначав, що суд безпідставно та без наявності належних і допустимих доказів вважав встановленим факт накладення земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 на земельну ділянку позивача ОСОБА_2 тим самим порушив норми процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 , посилаючись на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та надав їм належну правову оцінку, просив рішення, ухвалене судом, залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог ніким із учасників справи не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається.

Оскільки, відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, повторно просили відкласти розгляд справи із-за погіршення стану здоров`я позивача, то колегія суддів вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності факту порушення відповідачами прав ОСОБА_2 , оскільки Локачинська РДА розпорядженням від 21 листопада 2018 року № 483 незаконно передала у власність земельну ділянку, яка вже знаходилася у приватній власності позивача, а ОСОБА_3 , незаконно отримала у власність дану земельну ділянку та провела реєстрацію свого права, незважаючи на те, що право власності на спірну земельну ділянку вже було зареєстровано за позивачем (відповідно до вимог чинного законодавства, на час набуття ним у власність цієї земельної ділянки).

Також, суд вважав право власності ОСОБА_2 на спарну земельну ділянку діями відповідачів порушеним і це право позивача підлягає захисту в обраний ним спосіб.

Такий висновок суду є правильний.

Встановлено, що відповідно до сертифікату серії ВЛ № 0272913 від 22 квітня 1999 року ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Павловичі», розміром 2,74 в умовних кадастрових гектарах (а.с. 59 т. 2).

З метою виділення в натурі земельної частки (паю) згідно з сертифікатом серії ВЛ № 0272913 від 22 квітня 1999 року про право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 звертався із заявою до сільського голови Війницької сільської ради (а.с. 57 т. 2).

Як убачається з виписки з рішення сесії Війницької сільської ради № 19/3 від 20 червня 2001 року про виділення земельних часток та погодження їх передачі в натурі, виділено та погоджено передачу земельної частки (паю) площею 2,74 в умовних кадастрових гектарах ОСОБА_2 згідно переданої ним заяви (а.с. 60 т. 2).

Рішенням Війницької сільської ради народних депутатів від 27 грудня 2001 року № 22/5 затверджено проект відведення земельних часток (паїв) згідно схеми поділу власності колишнього КСП «Павловичі» та надано з видачею Державних актів на право приватної власності на землю для ведення особистого підсобного господарства частки (паю) громадянам Війницької сільської ради, зокрема й ОСОБА_2 - 2, 35 га ріллі (а.с. 66 т. 2).

31 червня 2002 року ОСОБА_2 видано на підставі рішення Війницької сільської ради народних депутатів від 27 грудня 2001 року № 22/5 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 2,35 га на території с. Війниця Війницької сільської ради Локачинського району, Волинської області серії ВЛ3408 від 31 червня 2002 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 193 (а.с. 17, 27-29 том 1, а.с. 66 т. 2).

Відповідно до Акту про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі від 15 травня 2003 року ОСОБА_2 , на підставі рішення Війницької сільської ради, передано в натурі як власнику сертифіката на земельну частку (пай) земельну ділянку площею 2,35 га ріллі. Межі земельної ділянки проходять на території Війницької сільської ради і закріплені 4 межовими знаками. Зовнішні межі погоджені з суміжними власниками землі (а.с. 64 т. 2).

Як слідує з відповіді, виданої Володимир-Волинським управлінням ГУ ДПС у Волинській області, ОСОБА_2 сплачено земельний податок на пай у 2017, 2018, 2019 роках в розмірі по 246 грн 80 коп. щорічно (а.с.18 т. 1).

Також встановлено, що 02 серпня 2018 року Війницька сільська рада в інтересах ОСОБА_3 зверталася з клопотанням до Локачинської райдержадміністрації про виділення в натурі земельної частки (паю) згідно сертифікату серії ВЛ № 0272917 від 22 квітня 1999 року за межами населених пунктів в розмірі 2,35 га (а.с.31 т. 1).

Після чого ОСОБА_3 , згідно розпорядження Локачинської РДА № 326 від 08 серпня 2018 року було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 2, 35 га ріллі за межами населених пунктів в межах Війницької сільської ради Локачинського району Волинської облаті (а.с. 19 т. 1).

Земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 2,3500 га, за заявою ОСОБА_3 від 02 листопада 2018 року, 13 листопада 2018 року присвоєно кадастровий номер 0722481200:06:000:0600, що вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.22-24 т. 1, а.с.9-13 т. 2).

Розпорядженням Локачинської РДА №483 від 21 листопада 2018 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передано у власність земельну ділянку ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства площею - 2,35 га. ріллі (за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600) за межами населених пунктів в межах Війницької сільської ради (а.с.19,20 т. 1, а.с.2,5 т. 2).

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07 грудня 2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1717164507224, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу): 44523119 від 11 грудня 2018 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.21 т. 1).

Згідно акту про перенесення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 24 вересня 2018 року межі земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 з кадастровим номером 0722481200:0_:000:_, площею 2,35 га закріплені межовими знаками у кількості 4 шт., межі земельної ділянки погоджені суміжними землевласниками, однак їх підписи в акті відсутні (а.с. 40 т. 1).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру від 15 вересня 2020 року проведено перевірку з питання передачі у власність відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 2,35 га з кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 Локачинською районною державною адміністрацією. Встановлено, що зазначена земельна ділянка розташована на території Війницької сільської ради, відноситься до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, перебуває у власності ОСОБА_3 . Крім того, встановлено, що ця ж земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_2 відповідно до рішення Війницької сільської ради від 27 грудня 2001 року № 22/5 та державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 3408 і надана йому для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до картографічних матеріалів (схеми прив`язки земельної ділянки та інше), які наявні в Технічній документації по видачі Державних актів на право на земельні частки (паї) громадян Війницької сільської ради Локачинського району, розробленого Локачинською філією Володимир - Волинського районного центру ДЗК 2002 року, земельна ділянка, площею 2,35 га, яка була надана ОСОБА_2 відповідає місцю розташування земельної ділянки площею 2,35 га , яка передана у власність ОСОБА_3 з кадастровим номером 0722481200:06:000:0600, відповідно до розпоряджень Локачинської районної державної адміністрації від 08 серпня 2018 року № 326 та від 21 листопада 2018 року № 483. З наведеного слідує, що розпорядження Локачинської районної державної адміністрації від 08 серпня .2018 року № 326 та від 21 листопада 2018 року № 483 видані з порушеннями ст. 14 КУ, ст. 17 ЗК України, ст. 6, 13, 21, 41 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 3, 5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земелних ділянок власникам земельних паїв (часток), ст. 13, 55 ЗУ «Про землеустрій», ч. 3 ст. 123 Земельного Кодексу України (а.с. 41-42 т. 1).

У зв`язку із встановленими у ході перевірки і відображеними в акті обставинами 16 вересня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Волинській області зверталося до Волинської обласної державної адміністрації з клопотанням про приведення у відповідність до норм чинного законодавства розпоряджень Локачинської районної державної адміністрації від 08 серпня 2018 року № 326 та від 21 листопада 2018 року № 483 ( а.с. 43 т. 1).

14 вересня 2020 року ФОП ОСОБА_6 , на підставі договору №630/20 на розробку земельно-кадастрових робіт укладеного з позивачем, було проведено топографо-геодезичну зйомку на території Війницької сільської ради, згідно якої на належну ОСОБА_2 земельну ділянку накладається земельна ділянка гр. ОСОБА_7 за кадастровим номером 0722481200:06:000:0600 (а.с.25,26 т. 1).

Вищенаведена обставина щодо накладення земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 , відповідно до даних її розташування в Державному земельному кадастрі, на земельну ділянку позивача підтверджується також землевпорядною документацією, виготовленою на земельну ділянку ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_8 (а.с. 183-188 т. 2).

Крім того, як убачається з матеріалів справи, 14 вересня 2021 року ухвалою Локачинського районного суду Волинської області у призначенні земельно-технічної експертизи за клопотанням сторони позивача було відмовлено із-за відсутності такої потреби. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції клопотання про призначення експертизи не заявлялось.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною дев`ятою статті 59 цього Закону передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, а пунктом 15 частин першої статті 26 цього ж Закону визначено, що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

За змістом частини четвертої, сімнадцятої, двадцятої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб`єктами, визначеними законодавством), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджуються районними державними адміністраціями. Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Погодження документації із землеустрою здійснюється за місцем розташування земель (земельних ділянок) територіальними органами центральних органів виконавчої влади, утвореними у районі, місті обласного, республіканського значення (Автономної Республіки Крим), містах Києві та Севастополі, або міжрегіональним територіальним органом, у разі якщо повноваження його поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно з частинами першою та другою статті 49 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій розробляються на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій включають: а) завдання на складання проекту землеустрою; б)пояснювальну записку; в) рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про приватизацію земель; г) список осіб, які мають право на отримання у власність земельної частки (паю); ґ) матеріали нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь підприємства; д) схему розподілу земель підприємств, установ, організацій на землі, що передаються у приватну власність та залишаються у державній або комунальній власності (лісогосподарського призначення, водного фонду, резервного фонду); е) матеріали розрахунку вартості і розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах; є) схему поділу сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації, на земельні ділянки; ж) матеріали погодження проекту землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України; з) відомості про обчислення площі земельної ділянки; и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок; ї) матеріали перенесення меж земельних ділянок у натуру (на місцевість).

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України в редакції, чинній на час отримання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Умовами статті 126 ЗК України в редакції, чинній на час отримання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки визначено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» було затверджено форму державного акта на право власності на земельну ділянку. Видавалися державні акти вказаного зразка державними органами земельних ресурсів при місцевих державних адміністраціях або органах місцевого самоврядування, підписувались головою місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, а також начальником державного органу земельних ресурсів.

Постановами Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 року № 926, від 12 листопада 2008 року № 1019 були змінені форми державного акта на право власності на земельну ділянку.

До 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

З 01 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як зазначалося вище, державний акт на право приватної власності на землю від 31 червня 2002 року № ВЛ3408, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №193, виданий Війницькою РДА на підставі рішення Війницької сільської ради народних депутатів від 27 грудня 2001 року № 22/5, яким земельну ділянку, площею 2, 35 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, надано ОСОБА_2 у власність, не скасовано і незмінено, а тому районна рада, передаючи ОСОБА_3 земельну ділянку, право власності на яку раніше набув позивач, діяла не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції і зазначеним вище законам України.

Отже, на думку колегії суддів, право власності на спірну земельну ділянку позивач набув на підставі державного акта на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №193, тобто набув право власності на земельну ділянку в порядку, який був передбачений на той час. При цьому, зміна законодавства щодо порядку реєстрації права власності на землю (необхідність внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), що відбулося пізніше, не дає підстав вважати, що земельна ділянка була набута позивачем у власність з порушенням вимог закону, чи його права на земельну ділянку, які підтверджувалися державним актом припинились, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення діями відповідачів земельних прав позивача і які, у зв`язку з наведеним, потребують захисту в спосіб ним обраний.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачає..

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і по своїй суті зводяться до незгоди з установленими обставинами справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 02 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді