Постанова

від 01.12.2021 по справі 755/13449/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/13449/19 Головуючий у І інстанції Яровенко Н.О.

Провадження №22-ц/824/14705/2021 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В.,

за участі секретаря Тимошевської С.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Амаріс Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк , Публічне акціонерне товариство Платинум Банк , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович про встановлення нікчемності правочинів, визнання правочину недійсним, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

у серпні 2019 року позивач ОСОБА_1 , з урахуванням поданої заяви про зміну підстав позову, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Амаріс Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк , Публічного акціонерного товариства Платинум Банк , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович про встановлення нікчемності правочинів, визнання правочину недійсним, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, щоОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2006 року.

13.07.2006 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ ПЛАТИНУМ БАНК договір про іпотечний кредит №3.06070465, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти під іпотеку вищевказаної квартири.

У період з 27.01.2015 року по 20.03.2017 року ОСОБА_1 приймав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.

10 січня 2017 року, за рішенням НБУ, ПАТ ПЛАТИНУМ БАНК був визнаний неплатоспроможним.

16 січня 2018 року за договором №26К про відступлення (купівлі- продажу) прав вимоги ПАТ ПЛАТИНУМ БАНК відступив шляхом продажу новому кредитору - товариству з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНМАРК права вимоги до позичальника - ОСОБА_1 за кредитним договором №3.06070465 від 13.07.2006, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього.

16 січня 2018 року за договором №26і про відступлення (купівлі- продажу) прав вимоги ПАТ ПЛАТИНУМ БАНК продав товариству з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНМАРК право вимоги по іпотечному договору №3.06070465 від 13.07.2006р. , укладеному з ОСОБА_1

26 квітня 2019 року ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНМАРК уклало договір купівлі-продажу №1766 належної ОСОБА_1 на праві власності квартири АДРЕСА_2 товариству з обмеженою відповідальністю АМАРІС ГРУП . Даний договір купівлі-продажу квартири був укладений в якості задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку. Вказаний договір купівлі-продажу №1766 від 26.04.2019 був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 7735 від 10.09.2009, місцезнаходження: 01034, м.Київ, вул. Прорізна, буд 18/1 літ. "Б"). Він же, приватний нотаріус Бадахов Ю.Н., прийняв рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю АМАРІС ГРУП .

Позивач вважає договори № 26і та № 26к від 16 січня 2018 року про відступлення прав вимоги нікчемними з тих підстав, що ПАТ Платинум банк здійснив відчуження прав вимоги за ціною в 14 разів нижчою від звичайної. Отже, як зазначає позивач, оскільки договори № 26і та № 26к від 16 січня 2018 року є нікчемними, то і відповідно договір купівлі-продажу квартири від 26 квітня 2019 року між ТОВ ФК Фінмарк та ТОВ Амаріс Груп не є дійсним.

Також, приватний нотаріус Бадахов Ю.Н. , посвідчуючи вказаний договір , не перевірив факт невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Підставами для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26 квітня 2019 року позивач також зазначає те, що договором іпотеки не була передбачена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору. Будь-яких вимог про усунення порушень кредитних зобов`язань та попереджень про звернення стягнення на предметом іпотеки від ТОВ ФК Фінмарк позивач не отримував та підпис в поштовому відправленні він також не ставив. В іпотечній квартирі проживає неповнолітній син позивача, що є його єдиним житлом. Дану обставину приватний нотаріус Бадахов Ю.Н. також не перевірив. Крім цього, на даний час діє мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на таке відчуження. Щодо протиправності рішення приватного нотаріуса позивач зазначив, що ним не було перевірені всі обставини, а саме не встановив факту невиконання боржником основного зобов`язання, посвідчено договір купівлі-продажу без попереднього дозволу органу опіки та піклування, звернуто стягнення на іпотечне майно в період дії мораторію на таке майно.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 рокув задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся його представник - адвокат Бердило О.М. Посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення по справі, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, представник позивача просить рішення скасувати та задовольнити заявлені позовні вимоги.

Зокрема, в доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недоречності застосування до даних правовідносин п. 3 ч. 3 статті 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , вважає що положення частини 3 вказаної статті є рівноправними за своєю суттю з іншими частинами та визначають підстави, з яких правочини неплатоспроможного банку є нікчемними.

Вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача щодо невідповідності спірного договору купівлі-продажу предмета іпотеки вимогам ст.ст. 33, 35 ЗУ Про іпотеку , ч. 3 статті 10 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 3, 5, 44 ЗУ Про нотаріат .

Відповідачем - ТОВ ФК Фінмарк подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач посилається на безпідставність доводів скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Звертають увагу апеляційного суду на ту обставину, що відступлення прав за договорами №26К та №26І від 16.01.2018 року проводилось через публічні торги.

Договори про відступлення прав вимоги, укладені за результатами публічних торгів, не порушують права позивача, тому оскарження останнім вказаних договорів не з підстав порушення правил проведення таких торгів (аукціонів) не є ефективним способом захисту його прав.

Вважають також, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо дотримання вимог ст. ст. 35, 38 Закону України Про іпотеку , а також п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно під час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу та реєстрації права власності на нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2 підтримав подану апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи.

Представники відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що наведені позивачем підстави для визнання нікчемними правочинів з відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, не знайшли свого підтвердження. Судом також встановлено дотримання відповідачем ТОВ ФК Фінмарк вимог ст. 35 та ст. 38 ЗУ Про іпотеку , а також п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про правомірність прийняття оспореного ОСОБА_1 рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 за Товариством з обмеженою відповідальністю АМАРІС ГРУП .

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 13 липня 2006 року між ЗАТ Міжнародний іпотечний банк , правонаступником якого став ПАТ Платинум банк , та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 3.06070465 відповідно до умов якого позивач отримав грошові кошти в сумі 34 000,00 доларів США на строк користування 130 місяців.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 3.06070465, 13 липня 2006 року між ЗАТ Міжнародний іпотечний банк , правонаступником якого став ПАТ Платинум банк , та ОСОБА_6 був укладений іпотечний договір № 3.06070465 за умовами якого позивач передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_3 .

20 грудня 2017 року відбулися електронні торги відповідно до яких переможцем аукціону з продажу права вимоги за Кредитним договором № 3.06070465 від 13.07.2006 (із забезпеченням: п`ятикімнатна квартира загальною площею 141,40 кв.м та жилою площею 95,00 кв.м., яка знаходить за адресою: АДРЕСА_4 ), відповідно до протоколу № UA-EA-2017-12-06-000040-c став ТОВ ФК Фінмарк .

Також, 16 січня 2018 року між ПАТ Платинум банк та ТОВ ФК Фінмарк було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 26к відповідно до якого ТОВ ФК Фінмарк набув право вимоги за договором про іпотечний кредит № 3.06070465 від 13 липня 2006 року.

Також, 16 січня 2018 року між ПАТ Платинум банк та ТОВ ФК Фінмарк було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 26і відповідно до якого ТОВ ФК Фінмарк набув право вимоги за договором іпотеки № 3.06070465 від 13 липня 2006 року за умовами якого новий іпотекодержатель набув усіх прав замість первісного іпотекодержателя.

26 квітня 2019 року між ТОВ ФК Фінмарк та ТОВ Амаріс - груп було укладено договір купівлі-продажу за умовами п.1 якого ТОВ ФК Фінмарк , як іпотекодержатель, продав ТОВ Амаріс Груп квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно, приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.З. було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 та зареєстровано за ТОВ Амаріс груп , що підтверджується інформаційною довідкою від 04 серпня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Звертаючись до суду з вимогами про встановлення нікчемності правочинів - договорів № 26к та № 26і від 16 січня 2018 року, укладених між ПАТ Платинум банк та ТОВ ФК Фінмарк , посилався на п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та те, що ПАТ Платинум банк здійснив відчуження прав вимоги за ціною в 14 разів нижчою від звичайної.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд першої інстанції вірно виходив із того, що положення п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не можуть бути застосовані до даних правовідносин.

За статтею 38 ЗаконуУкраїни "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частин третьої статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" ;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 Цивільного кодексу Українита частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Положення зазначеної статті врегульовують порядок визнання нікчемними правочинів неплатоспроможного банку, вчинених (укладених) протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, з метою забезпечення збереження активів і документації банку.

У даній справі встановлено, що ПАТ Платинум банк віднесено до категорії неплатоспроможних 11 січня 2017 року та введено тимчасову адміністрацію.

Оспорювані договори відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги були укладені від імені ПАТ Платинум банк уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоречність посилань позивача на ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб як на підставу нікчемності оспорюваних договорів.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено підстав нікчемності договору щодо відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за зобов`язанням, із розміром якого не погоджується боржник.

Як на підставу недійсності договору купівлі-продажу квартири від 26 квітня 2019 року, укладеного між ТОВ ФК Фінмарк та ТОВ Амаріс - груп , позивач посилався, крім нікчемності договорів відступлення прав вимоги, на неправомірність дій нотаріуса, який посвідчував оспорюваний договір. Зокрема, на думку позивача, нотаріусом не було перевірено факт невиконання або неналежного виконання боржником ОСОБА_1 договору про іпотечний кредит.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про їх необґрунтованість.

Згідно із ст. 36 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка діяла на момент укладення іпотечного договору) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Пунктом 2.7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 у редакції від 07.11.2018, що діяла на момент посвідчення правочину (далі - Порядок) встановлено, що якщо договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі- покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Для посвідчення такого договору іпотекодержатель зобов`язаний за тридцять днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір. Іпотекодержатель має документально підтвердити нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2.13 Порядку закріплено, що ціна продажу предмета іпотеки має бути встановлена за згодою між іпотекодержателем та іпотекодавцем. У разі недосягнення згоди щодо ціни продажу предмет іпотеки здійснюється за ціною, не нижчою за встановлену незалежною оцінкою, що підтверджується відповідним актом про оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ Платинум банк надав приватному нотаріусу акт про оцінку, за допомогою якого можна встановити те, що продаж предмета іпотеки був здійснений за ціною не нижчою за встановлену незалежною оцінкою, та свідчить про дотримання приватним нотаріусом вимог п. 2.7 та п. 2.13 Порядку при посвідченні правочину та прийнятті рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ Амаріс Груп .

Крім цього, відповідно до п. 61 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127 від 25.12.2015 (у редакції від 08.12.2018, що діяла на момент вчинення правочину та здійснення реєстраційних дій приватним нотаріусом), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1)копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2)документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3)заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Із аналізу положень Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 № 1127 в редакції від 08.12.2018, а також положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (у редакції від 07.11.2018) вбачається, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено додаткових вимог до довідки чи надання додаткових документів та їх витребування нотаріусами.

ТОВ ФК Фінмарк надав приватному нотаріусу копію письмової вимоги про усунення порушень вих. 1301/1 від 13.03.2019, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві, та документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, а саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 010010736191, чим було виконано вимоги п. 61 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 № 1127 в редакції від 08.12.2018.

На підтвердження належного дотримання іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця приватному нотаріусу також було надано фіскальний чек № 010010736191 та опис вкладення у цінний лист № 010010736191, тобто документи, що підтверджують факт надсилання вимоги належним чином.

В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 29.09.2020 р. у справі № 757/13243/17 (№ 14-711цс19).

У постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також потрібно вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Іпотекодержатель на підтвердження факту направлення й отримання іпотекодавцем вимоги про порушення основного зобов`язання та звернення стягнення на предмет іпотеки зобов`язаний надати державному реєстратору докази отримання іпотекодавцем такої вимоги разом із заявою про державну реєстрацію (відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року, справа №127/23288/18).

За змістом копії документів, наданих ТОВ ФК Фінмарк та приватним нотаріусом з реєстраційної справи за вимогою суду першої інстанції, вбачається, що для здійснення державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 ТОВ ФК Фінмарк було подано всі необхідні документи для здійснення реєстраційних дій приватним нотаріусом та виконано вимоги ст. 35 та ст. 38 Закону України Про іпотеку .

У тому числі ТОВ ФК Фінмарк було подано: копію іпотечного договору; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, яке адресоване позивачу у формі вимоги від 13.03.2019; фіскальний чек з описом вкладення у цінний лист, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100107436191.

Судом також встановлено, що 19.10.2018 ТОВ ФК Фінмарк через приватного нотаріуса звертався до позивача з вимогою про погашення заборгованості у розмірі 4 221 435,47 грн, та у якій повідомляв позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку якщо вимога не буде ним виконана.

Вказана вимога була направлена позивачу рекомендованим цінним листом, та повернулася без отримання за закінченням терміну зберігання 07.11.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

Вказані обставини та докази у сукупності доводять факт дотримання ТОВ ФК Фінмарк вимог ст. 35 та ст. 38 ЗУ Про іпотеку , а також п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в редакції від 08.12.2018, що діяла на момент вчинення правочину та здійснення реєстраційних дій), оскільки приватному нотаріусу були надані всі передбачені вимогами нормативно-правових актів документи.

Встановивши , що у діях приватного нотаріуса не вбачається порушень законодавства України, яке діяло на момент прийняття рішення приватним нотаріусом та вчинення ним реєстраційних дій щодо договору купівлі-продажу квартири від 26.04.2019, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог позивача в частиніскасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов`язання приватного нотаріуса внести запис про належність права власності на квартиру позивачу.

Доводи апелянта про відсутність в Іпотечному договорі положень, які передбачають право Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб, спростовуються положеннями п. 3.3. статті 3 Іпотечного договору №3.06070465 від 13.07.2006р., згідно з якими сторонами погоджено Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, яке надає право Іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього Договору шляхом продажу від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку .

Колегія суддів апеляційного суду також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення прав на житло його сина ОСОБА_7 у зв`язку із укладенням оспорюваного договору купівлі-продажу, оскільки позивачем суду не надано доказів, підтверджуючих право користування ОСОБА_7 спірною квартирою як на момент укладення Іпотечного договору 13.07.2006р., так і на час вчинення правочину купівлі-продажу квартири, посвідчення договору купівлі-продажу від 26.04.2019 приватним нотаріусом та прийняття ним рішення щодо реєстрації права власності за ТОВ Амаріс Груп .

Отже, переглядаючи справу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясував усі обставини справи, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог і заперечень, і з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому, судове рішення відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 08 грудня 2021 року.

Суддя-доповідач Таргоній Д.О.

Судді: Голуб С.А.

Ігнатченко Н.В.