Рішення

від 11.08.2021 по справі 755/13449/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/13449/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С., Чалій І.В.

з участю сторін:

представника позивача Бердило О.М.,

представника відповідача Линник Я.В.,

представника відповідача Холоденко Г.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Амаріс Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк , Публічне акціонерне товариство Платинум Банк , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович про встановлення нікчемності правочинів, визнання правочину недійсним, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Позивач, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Амаріс Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк , Публічного акціонерного товариства Платинум Банк , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович про встановлення нікчемності правочинів, визнання правочину недійсним, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивував тим, що 13.07.2006 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ ПЛАТИНУМ БАНК (код ЄДРПОУ 33308489, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вул..Амосова,12) договір про іпотечний кредит №3.06070465, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти під іпотеку вищевказаної квартири. У період з 27.01.2015 року по 20.03.2017 року ОСОБА_1 приймав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. 10 січня 2017 року, за рішенням НБУ, ПАТ ПЛАТИНУМ БАНК був визнаний неплатоспроможним. 16 січня 2018 року за договором №26і про відступлення (купівлі- продажу) прав вимоги ПАТ ПЛАТИНУМ БАНК продав право вимоги по договору про іпотечний кредит №3.06070465 від 13.07.2006р. Товариству з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНМАРК . 26 квітня 2019 року ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНМАРК уклало договір купівлі-продажу №1766 про продаж належної ОСОБА_1 на праві власності квартири АДРЕСА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю АМАРІС ГРУП . Даний договір купівлі-продажу квартири був укладений в якості задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку. Вказаний договір купівлі-продажу №1766 від 26.04.2019 був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 7735 від 10.09.2009, місцезнаходження: 01034, м.Київ, вул. Прорізна, буд 18/1 літ. "Б"). Він же, приватний нотаріус Бадахов Ю.Н., прийняв рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю АМАРІС ГРУП . Позивач вважає договори № 26і та № 26к від 16 січня 2018 року про відступлення прав вимоги нікчемними з тих підстав, що ПАТ Платинум банк здійснив відчуження прав вимоги за ціною в 14 разів нижчою від звичайної. Отже, як зазначає позивач, що оскільки він вважає договори № 26і та № 26к від 16 січня 2018 року, то і відповідно договір купівлі-продажу квартири від 26 квітня 2019 року між ТОВ ФК Фінмарк та ТОВ Амаріс Груп не є дійсним. Також, приватний нотаріус Бадахов Ю.Н. посвідчуючи вказаний договір не перевірив факт невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Підставами для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26 квітня 2019 року позивач також зазначає про те, що можливість про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору в договорі іпотеки не було зазначено. Будь-яких вимог про усунення порушень кредитних зобов`язань та попереджень про звернення стягнення на предметом іпотеки від ТОВ ФК Фінмарк позивач не отримував та підпис в поштовому відправленні він також не ставив. В іпотечній квартирі проживає неповнолітній син позивача, що є його єдиним житлом. Дану обставину приватний нотаріус Бадахов Ю.Н. також не перевірив. Крім цього, на даний час діє мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на таке відчуження. Щодо протиправності рішення приватного нотаріуса позивач зазначив, що ним не було перевірені всі обставини, а саме не встановив факту невиконання боржником основного зобов`язання, посвідчив договір купівлі-продажу без попереднього дозволу органу опіки та піклування, звернув стягнення на іпотечне майно в період дії мораторію на таке майно.

17 жовтня 2019 року представником ТОВ ФК Фінмарк було подано відзив на позовну заяву в первісній редакції в якій просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відзив на позовну заяву з урахуванням зміни підстав позову не було подано.

15 жовтня 2019 року приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.Н. було подано відзив на позовну заяву в первісній редакції в якій просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

17 червня 2021 року представником ТОВ ФК Фінмарк було подано відзив на позовну заяву (про зміну підстав позову) в якій просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Однак, судом протокольною ухвалою від 17 червня 2021 року було відмовлено в прийняті відзиву у зв`язку із пропущенням строків.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву з урахуванням зміни підстав позову підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача ТОВ ФК Фінмарк в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та просив відмовити.

Представник відповідача ПАТ Платинум банк в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та просив відмовити.

Представник відповідача ТОВ Амаріс груп в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не подавав.

Третя особа приватний нотаріус КМНО Швець Р.О. в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Пояснення на позовну заяву не подавав.

Третя особа приватний нотаріус КМНО Бадахов Ю.Н. в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Пояснення на позовну заяву не подавав.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 серпня 2019 року Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бердила О.М. про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти усунення перешкод у користуванні приватною власністю шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 141,4 кв. м., житловою площею 95 кв.м. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти вселення будь-яких осіб у квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 141,4 кв. м., житловою площею 95 кв.м.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у ПАТ Платинум Банк договір по іпотечний кредит № 3.06070465 від 13 липня 2006 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ ПЛАТИНУМ БАНК . Витребувано у ПАТ Платинум Банк договір № 26і від 16 січня 2018 року про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, укладений між ПАТ 2ПЛАТИНУМ БАНК та ТОВ ФК ФІНМАРК .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 січня 2020 року в задоволенні заяву представника відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю АМАРІС ГРУП про зустрічне забезпечення позову відмовлено.

16 січня 2020 року представником ПАТ Платинум банк на виконання ухвали суду від 16 грудня 2019 року було подано клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 18/1 Б) договір купівлі-продажу №1766 від 26 квітня 2019 року укладений між ТОВ Фінансова компанія Фінмарк та ТОВ Амаріс Груп та належним чином завірені копії документів на підставі яких вчинено нотаріальну дію нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу №1766 від 26 квітня 2019 року укладеного між ТОВ Фінансова компанія Фінмарк та ТОВ Амаріс Груп .

11 лютого 2020 року на виконання ухвали суду від 16 січня 2020 року приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.Н. були надані документи.

Протокольною ухвалою від 16 березня 2021 року було прийнято до розгляду позовну заяву з урахуванням змін підстав позову.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Амаріс Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк , Публічного акціонерного товариства Платинум Банк , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича про визнання правочинів недійсними, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії, судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк для проведення судової почеркознавчої експертизи оригінал Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу № 0100107436191. Зобов`язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення судової почеркознавчої експертизи надати експериментальні, вільні, умовно-вільні зразки почерку та підпису.

20 травня 2020 року на виконання ухвали суду від 13 травня 2020 року позивачем надано ряд документів.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ ФК Фінмарк залишено без задоволенні. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2020 року залишено без змін.

04 лютого 2021 року до суду надійшов висновок експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по справі № 755/13449/19 від 25 січня 2021 року № 15418/15419/20-32.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2021 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Амаріс Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк , Публічного акціонерного товариства Платинум Банк , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича про визнання правочинів недійсними, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача ТОВ ФК Фінмарк та представника відповідача ПАТ Платинум банк , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 13 липня 2006 року між ЗАТ Міжнародний іпотечний банк , правонаступником якого став ПАТ Платинум банк , та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 3.06070465 відповідно до умов якого позивач отримав грошові кошти в сумі 34 000,00 доларів США на строк користування 130 місяців.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 3.06070465, 13 липня 2006 року між ЗАТ Міжнародний іпотечний банк , правонаступником якого став ПАТ Платинум банк , та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 3.06070465 за умовами якого позивач передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 .

20 грудня 2017 року відбулися електронні торги відповідно до яких переможцем аукціону з продажу права вимоги за Кредитним договором № 3.06070465 від 13.07.2006 (із забезпеченням: п`ятикімнатна квартира загальною площею 141,40 кв.м та жилою площею 95,00 кв.м., яка знаходить за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до протоколу № UA-EA-2017-12-06-000040-c став ТОВ ФК Фінмарк .

Також, 16 січня 2018 року між ПАТ Платинум банк та ТОВ ФК Фінмарк було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 26к відповідно до якого ТОВ ФК Фінмарк набув право вимоги за договором про іпотечний кредит № 3.06070465 від 13 липня 2006 року.

Також, 16 січня 2018 року між ПАТ Платинум банк та ТОВ ФК Фінмарк було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 26і відповідно до якого ТОВ ФК Фінмарк набув право вимоги за договором іпотеки № 3.06070465 від 13 липня 2006 року за умовами якого новий іпотекодержатель набув усіх прав замість первісного іпотекодержателя.

26 квітня 2019 року між ТОВ ФК Фінмарк та ТОВ Амаріс - груп було укладено договір купівлі-продажу за умовами п.1 якого ТОВ ФК Фінмарк , як іпотекодержатель продав ТОВ Амаріс Груп квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно, приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.З. було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 та зареєстровано за ТОВ Амаріс груп , що підтверджується інформаційною довідкою від 04 серпня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Позивач, звертаючись до суду з вимогами про встановлення нікчемності правочинів договору № 26к від 16 січня 2018 року та договору № 26і від 16 січня 2018 року посилається на п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та те, що ПАТ Платинум банк здійснив відчуження прав вимоги за ціною в 14 разів нижчою від звичайної.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

Натомість, посилання позивача на дану норму Закону не є доручним, оскільки вказана норма фактично стосується заходів щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, які вживаються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації у банку щодо правочинів (у тому числі договорів), вчинений (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначений ч. 3 цієї статті.

11 січня 2017 року ПАТ Платинум банк віднесено до категорії неплатоспроможних та введено тимчасову адміністрацію.

Договори відступлення були укладені від імені ПАТ Платинум банк уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , нікчемними можуть визнаватися правочини, укладені протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, в даному випадку це період з 11 січня 2016 року до 11 січня 2017 року.

Враховуючи те, що договори відступлення були укладені 16 січня 2018, тобто після запровадження тимчасової адміністрації банку, то дані правочини не є нікчемними з підстав, встановлених ч. 3 ст. ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Крім того, такий спосіб захисту як встановлення нікчемності правочину не є способом захисту прав та інтересів передбачених законом.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договір купівлі продажу від 26 квітня 2019 року слід зазначити наступне.

Позивач посилається на нікчемність договорів про відступлення права вимоги, однак як було зазначено судом, позивачем не було обґрунтовано належним чином встановлення нікчемності правочинів, більше того, посилання на п.3 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не встановлює факту нікчемності правочинів, а навпаки - повністю спростовує.

Щодо з`ясування приватним нотаріусом наявності факту невиконання основного зобов`язання, то суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством України не передбачено обов`язку для останнього перевіряти походження заборгованості витребовувати будь-які додаткові документи на підтвердження факту наявності невиконання основного зобов`язання окрім тих, які визначені п. 61 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127 від 25.12.2015.

Пунктом 2.7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 у редакції від 07.11.2018, що діяла на момент посвідчення правочину (далі - Порядок) встановлено, що якщо договором про задоволення вимог іпотекодержателя передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі- покупцеві, посвідчення таких договорів здійснюється за загальними правилами посвідчення договорів відчуження.

Для посвідчення такого договору іпотекодержатель зобов`язаний за тридцять днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти такий договір. Іпотекодержатель має документально підтвердити нотаріусу, що він повідомив осіб, які мають зареєстровані в установленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2.13 Порядку закріплено, що ціна продажу предмета іпотеки має бути встановлена за згодою між іпотекодержателем та іпотекодавцем. У разі недосягнення згоди щодо ціни продажу предмет іпотеки здійснюється за ціною, не нижчою за встановлену незалежною оцінкою, що підтверджується відповідним актом про оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ Платинум банк надав приватному нотаріусу акт про оцінку, за допомогою якого можна встановити те, що продаж предмета іпотеки був здійснений за ціною не нижчою за встановлену незалежною оцінкою, та свідчить про дотримання приватним нотаріусом вимог п. 2.7 та п. 2.13 Порядку при посвідченні правочину та прийнятті рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ Амаріс Груп .

Крім цього, відповідно до п. 61 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127 від 25.12.2015 (у редакції від 08.12.2018, що діяла на момент вчинення правочину та здійснення реєстраційних дій приватним нотаріусом), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1)копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2)документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3)заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Із аналізу положень Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 № 1127 в редакції від 08.12.2018, а також положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (у редакції від 07.11.2018) вбачається, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено додаткових вимог до довідки чи надання додаткових документів та їх витребування нотаріусами.

ТОВ ФК Фінмарк надав приватному нотаріусу копію письмової вимоги про усунення порушень вих. 1301/1 від 13.03.2019, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві, та документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, а саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 010010736191, чим було виконано вимоги п. 61 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 № 1127 в редакції від 08.12.2018.

На підтвердження належного дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця приватному нотаріусу також було надано фіскальний чек № 010010736191 та опис вкладення у цінний лист № 010010736191, тобто документи, що підтверджують факт надсилання вимоги належним чином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 № 757/13243/17 звертає увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.

Позивач стверджує, що однією із підстав визнання недійсним договору купівлі- продажу від 26.04.2019 є невиконання іпотекодержателем ТОВ Фінансова компанія Фінмарк вимог ст.ст. 35, 38 ЗУ Про іпотеку щодо направлення іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушення.

За змістом копії документів, наданих Відповідачем 2 та приватним нотаріусом з реєстраційної справи за вимогою суду, вбачається, що для здійснення державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ТОВ ФК Фінмарк було подано всі необхідні документи для здійснення реєстраційних дій приватним нотаріусом та виконано вимоги ст. 35 та ст. 38 Закону України Про іпотеку .

У тому числі Відповідачем 2 було подано: копію іпотечного договору; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, яке адресоване Позивачу у формі вимоги від 13.03.2019; фіскальний чек з описом вкладення у цінний лист, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100107436191 особисто Позивачу.

Більше того, ще 19.10.2018 Відповідач 2 через приватного нотаріуса звертався до Позивача з вимогою про погашення заборгованості у розмірі 4 221 435,47 грн, та у якій повідомляв Позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку якщо вимога не буде ним виконана.

Вказана вимога була направлена Позивачу рекомендованим цінним листом, та повернулася без отримання за закінченням терміну зберігання 07.11.2018, що підтверджується матеріалами справи.

Вказані обставини та докази у сукупності доводять факт дотримання Відповідачем 2 вимог ст. 35 та ст. 38 ЗУ Про іпотеку , а також п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в редакції від 08.12.2018, що діяла на момент вчинення правочину та здійснення реєстраційних дій).

Як зазначалося Відповідачем 2 вище, приватному нотаріусу були надані всі необхідні документи, які підтверджували дотримання вимог п. 2.7. та п. 2.13 Порядку, п. 61 Постанови КМУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 № 1127 в редакції від 08.12.2018, а також ст. 35 та ст. 38 ЗУ Про іпотеку .

Невиконання вимог статті 38 ЗУ Про іпотеку щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з будь-якою особою - покупцем не має наслідком настання нікчемності такого правочину та не є підставою для визнання такого договору недійсним (за умови дотримання інших вимог закону щодо такого виду правочину) у разі дотримання іпотекодержателем вимог статті 35 ЗУ Про іпотеку щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання, однак може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю завданих збитків.

Такі висновки здійснені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 757/13243/17 .

Варто також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції від 04.02.2019, що діяла на момент прийняття рішення приватним нотаріусом про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру за ТОВ Амаріс Груп прийняттю такого рішення повинне передувати вчинення наступного переліку дій:

4)прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

5)виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

6)встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

7)перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.

Лише після вчинення вказаних дій державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).

Підстави для зупинення розгляду заяви визначені ст. 23 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції від 04.02.2019, для відмови у проведенні державної реєстрації прав - ст. 24 вказаного закону, для зупинення державної реєстрації прав - ст. 25 того ж закону.

Таким чином, за відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав.

Підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, у нашому випадку приватного нотаріуса, може бути недотримання ним вимог ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав чи відмови в державній реєстрації, перелік яких чітко визначений ст. 23, ст. 24 та чт. 25 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не було, а отже, рішення про державну реєстрацію прав приватним нотаріусом було прийнято правомірно.

Щодо тверджень Позивача про порушення прав на житло його сина ОСОБА_2 , слід зазначити наступне.

В момент вчинення правочину купівлі-продажу квартири, посвідчення договору купівлі-продажу від 26.04.2019 приватним нотаріусом та прийняття ним рішення щодо реєстрації права власності за ТОВ Амаріс Груп на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 у ній був зареєстрований лише Позивач, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 3102990 від 26.04.2019.

Наданий Позивачем акт обстеження умов проживання № 168 від 22.08.2019, складений та поданий до суду Позивачем пізніше, ніж було вчинено правочини та здійснено реєстрацію прав на нерухоме майно за договором купівлі-продажу квартири від 26.04.2019. На момент вчинення правочину Відповідач 2 та приватний нотаріус не могли знати про фактичне користування квартирою за адресою: АДРЕСА_3 , сином Позивача, що виключає протиправність їх дій.

Крім цього, попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, надається лише в разі, коли власником відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, що випливає зі змісту ст. ст. 177, 232, 249, 255, 261 Сімейного кодексу України (далі - СК України), ст. ст. 17, 18 ЗУ Про охорону дитинства , а також ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Такий правочин є оспорюваним.

За змістом цієї норми закону, а також статей 17, 18 Закону України Про охорону дитинства , ст. 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах - обов`язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов`язків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини та осіб, які їх замінюють, вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.

До осіб, що замінюють батьків та мають обов`язки щодо дитини, відповідно до положень СК України належать: 1) опікун (частина четверта статті 249 СК України); 2) піклувальник (частина четверта статті 249 СК України); 3) особа, що усиновила чи удочерила (частина четверта статті 232 СК України); 4) патронатний вихователь (стаття 255 СК України); 5) прийомні батьки (частина друга статті 256-2 СК України); 6) батьки-вихователі дитячого будинку (частина друга статті 256-6 СК України); 7) фактичний вихователь, особа, яка взяла у свою сім`ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування (стаття 261 СК України).

Відповідно до частини другою статті 177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов`язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.

Системне тлумачення вказаних вище норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що органи опіки та піклування надають згоду на відчуження будинку, квартири, якщо таке відчуження здійснюється батьками або особами, які їх замінюють.

Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд Верховного суду у постанові від 15.04.2021 у справі № 127/26597/19.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (п. 6 ст. З ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra faktum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській максимі - "non concedit venire contra faktum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra faktum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

У момент укладення договору іпотеки Позивач підтверджував, що прав третіх осіб щодо вказаної квартири немає, про що сторони домовились в іпотечному договорі № 3.06070465 від 13.07.2006, при цьому, як зазначив Позивач, в момент укладення договору син Позивача уже проживав з ним у спірній квартирі з 27.04.2006, про що Позивач надав до суду акт обстеження умов проживання № 168 від 22.08.2019.

Зважаючи на наведене вище, підстави для визнання оскаржуваного договору купівлі-продажу від 26.04.2019 недійсним за відсутності згоди органу опіки та піклування на відчуження за цим договором Відповідачем 2 не вбачаються.

Щодо тверджень Позивача про відчуження майна іпотекодавця без згоди останнього на таке відчуження всупереч мораторію встановленого ЗУ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті та протиправність дій приватного нотаріуса щодо посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 26.04.2019 та рішення про реєстрацію прав за ТОВ Амаріс Груп .

Відповідно до пп. 1 п. 1 ЗУ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті у редакції від 12.08.2015, що діяла на момент вчинення правочину зазначено, що протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 ЗУ Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 ЗУ Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Ураховуючи те, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 , яка є предметом оскаржуваного договору купівлі-продажу від 26.04.2019 має загальну площу 141,4 кв.м., тобто більшу, ніж 140 кв.м., а отже, дія заборони примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, встановлена пп. 1 п. 1 ЗУ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті у редакції від 12.08.2015, що діяла на момент вчинення правочину на договір купівлі-продажу квартири від 26.04.2019 не розповсюджуються.

Крім цього, дія заборони примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, встановлена пп. 1 п. 1 вказаного Закону також не поширюється на договір купівлі-продажу квартири від 26.04.2019 у зв`язку із тим, що квартира не купувалася за кредитні копій, отримані за споживчим кредитом.

Вказана квартира була предметом договору про іпотечний кредит, який на момент його укладення не був споживчим кредитом, виходячи з положень законодавства України, чинного на момент укладення цього договору, а саме ЗУ Про захист прав споживачів у редакції від 13.01.2006.

Відповідно до п. 23 ст. 1 ЗУ Про захист прав споживачів у редакції від 13.01.2006 споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно з п. 1.2. договору про іпотечний кредит, кредит надається позичальнику на власні потреби.

Отже, дія мораторію на відчуження майна іпотекодавця без згоди останнього на таке відчуження на спірні правовідносини не поширюється, а відповідно, це не може бути підставою для задоволення вимог Позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.04.2019, скасування рішення та запису приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ Амаріс Груп .

Щодо вимоги Позивача про скасування запису про державну реєстрацію прав та зобов`язання приватного нотаріуса внести запис про належність права власності на квартиру Позивачу жодним чином необґрунтовані Позивачем, а тому також не підлягають задоволенню судом.

Вказані вимоги Позивача не є належним способом захисту у розумінні положень цивільного законодавства України, та не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Чинна редакція ч. 3 статті 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не передбачає такий спосіб судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

Отже, вимога Позивача скасувати запис про державну реєстрацію прав не передбачена чинним законодавством України, не є належним способом захисту прав та інтересів Позивача, а тому не може бути задоволена судом.

Чинна редакція ч. З ст. 26 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

8)судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

9)судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

10)судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Ураховуючи те, що у діях приватного нотаріуса не вбачається порушень законодавства України, яке діяло на момент прийняття рішення приватним нотаріусом та вчинення ним реєстраційних дій щодо договору купівлі-продажу квартири від 26.04.2019, то не існує жодних підстав для скасування такого рішення, більше того, для зобов`язання судом приватного нотаріуса внести запис про належність права власності на квартиру Позивачу.

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Амаріс Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк , Публічне акціонерне товариство Платинум Банк , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович про встановлення нікчемності правочинів, визнання правочину недійсним, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 16, 203, 204, 215, 236, 328, 334 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Амаріс Груп , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк , Публічне акціонерне товариство Платинум Банк , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович про встановлення нікчемності правочинів, визнання правочину недійсним, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20 серпня 2021 року.

Дані сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Амаріс Груп , ЄДРПОУ 40669430, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Ярославська, 39-г;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк , ЄДРПОУ 40424913, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, 2-а;

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Платинум Банк , ЄДРПОУ 33308489, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Амосова, 12;

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, адреса місцезнаходження, місто Київ, вулиця Лютеранська, 3, нежилі приміщення з № 1по № 5 (група приміщень № 31) (а літ. А), офіс 31;

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович, адреса місцезнаходження: місто Київ, вулиця Прорізна, 18/1 літера Б.

Суддя Н.О. Яровенко