Вирок

від 10.12.2021 по справі 304/2050/19

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/2050/19 Провадження № 1-кп/304/76/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2021 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальні провадження №12019070130000354 від 20 серпня 2019 року, № 12019070130000491 від 05 грудня 2019 року та по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, українця, громадянина України, раніше судимого:

- 27 серпня 2010 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ст. ст. 69, 70, 152 ч. 3, ст. 15 ч. 2 ст. 153 ч. 2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі;

- 05 лютого 2013 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на два роки;

- 12 грудня 2013 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ст. ст. 71, 185 ч. 2 КК України до 2 (двох) років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 2 Закону України «Про амністію» від 08 квітня 2014 року звільнений на невідбутий термін 1 рік 4 місяці 20 днів;

- 18 лютого 2015 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік. Ухвалою Перечинського районного суду від 26 вересня 2016 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано та направлено засудженого для відбування призначеного йому за даним вироком покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- 03 лютого 2017 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на підставі ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки і 1 (один) місяць. 22 липня 2019 року звільнений з Маневицької виправної колонії № 42 Волинської області у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- 12 серпня 2020 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ст. 395 КК України до арешту на строк 3 (три) місяці. 08 січня 2021 року звільнений з ДУ «Закарпатська УВП № 9» по відбуттю строку покарання;

- 03 листопада 2021 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ст. 395 КК України до арешту на строк 1 (один) місяць,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України,

сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

його захисника адвоката ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 у період часу з 22.40 год 19 серпня по 01.00 год 20 серпня 2019 року, знаходячись у службових приміщеннях та на подвір`ї відділення Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги, що розміщене у будівлі Перечинської районної лікарні за адресою м. Перечин, вул. Ужанська, 8 Ужгородського району Закарпатської області, умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та спокій громадян, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, у присутності працівників вказаного закладу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , безпричинно ображав нецензурними словами працівників центру та районної лікарні, на зауваження щодо необхідності припинення протиправних дій не реагував, погрожуючи при цьому фізичною розправою, спричиненням фізичного болю та тілесних ушкоджень. Тоді ж ОСОБА_3 безпричинно наніс водію карети швидкої допомоги ОСОБА_10 один удар рукою в обличчя, внаслідок чого спричинив йому фізичний біль, а потім намагався спричинити тілесні ушкодження фельдшеру ОСОБА_12 . Однак остання, побоюючись за своє здоров`я, змогла ухилитись від ударів та відбігла в сторону. Тоді ОСОБА_3 , продовжуючи свої хуліганські дії, ображаючи присутніх нецензурними словами та погрожуючи фізичною розправою, став наносити удари руками та ногами по стінах та дверях приміщень для надання медичної допомоги. У цей час ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , побоюючись за своє здоров`я, зачинилися у кабінеті, тоді як ОСОБА_3 продовжував виражатися нецензурними словами та бити руками та ногами по стінах, внаслідок чого розбив склопакет розміром 122х30 см на вхідних дверях до відділення центру. Внаслідок вказаних хуліганських дій ОСОБА_3 , що тривали дві години, припинено нормальну роботу медичного закладу, спричинено фізичний біль ОСОБА_10 , моральну шкоду медичним працівникам, а також матеріальну шкоду Закарпатському територіальному центру екстреної медичної допомоги у розмірі 344 грн.

Кримінальна відповідальність за дане кримінальне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 296 КК України.

Також обвинувачений ОСОБА_3 03 вересня 2019 року близько 15.00 год, знаходячись на терасі піцерії «Фемілі», що розташована у м. Перечин, пл. Народна, 20 Ужгородського району Закарпатської області, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_14 заснув за столом, де вони разом відпочивали, викрав з кишені останнього гаманець, всередині якого знаходились грошові кошти в розмірі 1 500 грн та 260 євро, що відповідно до курсу НБУ становить 7 204 грн 31 коп, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 8 704 грн 31 коп.

Кримінальна відповідальність за дане кримінальне правопорушення передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, 04 серпня 2019 року близько 15.40 год, 26 серпня 2019 року близько 20.30 год та 21 листопада 2019 року близько 22.30 год, обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , систематично умисно вчиняв фізичне та психологічне насильство відносно свого батька ОСОБА_15 , ображаючи його нецензурними словами та погрожуючи фізичною розправою, що призводило до фізичних та психологічних страждань потерпілого, чим вчинив домашнє насильство.

Кримінальна відповідальність за дане кримінальне правопорушення передбачена ст. 126-1 КК України.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 06 серпня 2020 року вищевказані кримінальні провадження об`єднані в одне.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилася, однак попередньо подала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, міру покарання залишає на розсуд суду (том 1, а. с. 19).

Представник потерпілого Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилася, однак попередньо подала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі, питання про міру покарання залишає на розсуд суду (том 1, а. с. 49).

Потерпілий ОСОБА_10 у судове засідання не з`явився, однак попередньо подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, питання щодо міри покарання залишає на розсуд суду (том 1, а. с. 50).

Потерпілий ОСОБА_14 у судове засідання не з`явився, однак попередньо подав заяву про проведення розгляду кримінального провадження без його участі, із мірою та видом покарання погоджується з думкою прокурора (том 1, а. с. 56).

Потерпілий ОСОБА_15 у судове засідання не з`явився, однак попередньо подав заяву про розгляд кримінального правопорушення без його участі у зв`язку з поганим станом здоров`я, просить призначити ОСОБА_3 найвищу міру покарання (том 1, а. с. 120).

Крім показів самого обвинуваченого ОСОБА_3 , вина такого підтверджується висновками експертів, зокрема:

- висновком експерта від 24 вересня 2019 року № 11/664, згідно якого ринкова вартість подвійного склопакету висотою 122 см, шириною 30 см та товщиною скла 4 мм, для дверей, станом цін на 19 серпня 2019 року може становити 344 (триста сорок чотири) грн (том 2, а. с. 91-96);

- висновком експерта від 07 жовтня 2019 року № 11/690, згідно якого ринкова вартість гаманця марки «Dr. BOND», бувшого у використанні, з врахуванням ознак зносу, станом цін на 03 вересня 2019 року могла становити 335 (триста тридцять п`ять) грн (том 2, а. с. 99-109);

- висновком судово-психіатричної експертизи № 151 від 14 листопада 2019 року, згідно якого ОСОБА_3 в період часу, який відноситься до інкримінованих йому діянь (ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України), психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час, а виявляє ознаки емоційно нестабільного розладу особистості. В період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь ОСОБА_3 міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Питання осудності відноситься до компетенції суду. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (том 2, а. с. 131-135).

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» (Case of John Murray v. United Kingdom, Заява 18731/91, рішення від 25 січня 1996 року, статус рішення остаточне, Reports of Judgments and Decisions 1996-I).

Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України обмежується визнавальними показами обвинуваченого та дослідженням висновків експертів, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.

З урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях і кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушення, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 12 КК України вчинені обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальні правопорушення відносяться до проступку (ч. 1 ст. 296 КК України) та нетяжких (ст. 126-1, ч. 2 ст. 185 КК України) злочинів.

Як особа ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується добре як неодружений, тимчасово непрацюючий, проживає разом з батьками, скарги з боку сусідів не поступали, на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває, а перебуває на диспансерному обліку в лікаря психіатра з 2013 року з діагнозом: F 60.4.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів.

Призначаючи покарання суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно яких особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень з урахуванням його особи, ступеня тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. За змістом зазначеного закону покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

В той же час згідно із ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, беручи до уваги інформацію, викладену у досудовій доповіді, згідно якої орган пробації вважає, що виправлення даної особи можливе лише в умовах ізоляції за рахунок здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню ним повторних кримінальних правопорушень, суд, задля досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкцій статей, за якими кваліфіковано його дії.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів згідно ч. 1 ст. 70 КК України суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Призначаючи ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків згідно ст. 71 КК України, суд вважає за доцільне до покарання, призначеного за даним вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2021 року, у виді арешту на строк 1 (один) місяць, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України з співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту, переводиться у один місяць позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 слід обчислювати з дня його затримання, а саме з 27 жовтня 2021 року.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили слід підтвердити раніше обраний у вигляді тримання під вартою, але не більше як на шістдесят днів.

Питання речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження вирішуватиметься у порядку ст. 100, 124, 174 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

Керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, с у д,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч. 2 ст. 185 та ч. 1 ст. 296, КК України і призначити:

- за ст. 126-1 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 1 ст. 296 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2021 року, у вигляді 1 (одного) місяця арешту, що за правилами складання покарань відповідає 1 (одному) місяцю позбавлення волі, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили підтвердити раніше обраний тримання під вартою, але не більше як на шістдесят днів, а саме 07 лютого 2022 року.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання, а саме з 27 жовтня 2021 року.

Речові докази, а саме:

- уламок скла зі слідами бурого кольору, змив рідини бурого кольору, на стерильному марлевому тампоні, що зберігаються у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області знищити;

- шкіряний гаманець чорного кольору, що зберігається у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області, та грошові кошти дев`ять купюр номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна серії ЗБ №0772086, серії ЛБ № 0311284, серії ФЗ № 1637830, серії ЛБ № 1044883, серії МВ №9570787, серії ВФ № 0226392, серії ВХ № 6715048, серії ЛД № 4838827, серії СЗ №5243731; одну купюру номіналом 100 (сто) гривень серії ТА № 9067135; одну купюру номіналом 10 (десять) серії ДЄ № 0165801; три купюри номіналом по 5 (п`ять) гривень кожна серії YE № 2970936, серії YЄ № 1448136, серії НЗ №2927332; одну купюру номіналом 2 (два) гривні серії ТИ № 8465851; три купюри номіналом 1 (одна) гривня кожна серії СГ №8323300, серії ТБ № 1309283, серії СЕ № 4619166, в сумі 4 630 (чотири тисячі шістсот тридцять) гривень, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_14 такому повернути.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 11/664 від 24 вересня 2019 року у розмірі 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 03 коп та товарознавчої експертизи № 11/690 від 07 жовтня 2019 року у розмірі 785 (сімсот вісімдесят п`ять) грн 05 коп стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 вересня 2019 року у виді арешту майна, а саме грошових коштів дев`ять купюр номіналом по 500 (п`ятсот) гривень кожна серії ЗБ № 0772086, серії ЛБ № 0311284, серії ФЗ № 1637830, серії ЛБ № 1044883, серії МВ № 9570787, серії ВФ № 0226392, серії ВХ № 6715048, серії ЛД № 4838827, серії СЗ №5243731; одну купюру номіналом 100 (сто) гривень серії ТА № 9067135; одну купюру номіналом 10 (десять) серії ДЄ № 0165801; три купюри номіналом по 5 (п`ять) гривень кожна серії YE № 2970936, серії YЄ № 1448136, серії НЗ №2927332; одну купюру номіналом 2 (два) гривні серії ТИ № 8465851; три купюри номіналом 1 (одна) гривня кожна серії СГ №8323300, серії ТБ № 1309283, серії СЕ № 4619166 скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6, 7 ст. 376 КПК України.

Головуючий: ОСОБА_1