Постанова

від 25.11.2021 по справі 463/214/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/214/20 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.

Провадження № 22-ц/811/2647/21 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н. П. Крайник

суддів: О.М. Ванівського, О.Я. Мельничук

при секретарі: К.О. Ждан

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 12 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Війтівській про визнання протиправною, нечинною та скасування ухвали , -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, просить ухвалити рішення, яким визнати протиправною, нечинною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 5342 від 11.07.2019 Про затвердження ОСББ На Війтівській проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є власником частини будинку АДРЕСА_6 , за яким на підставі рішення виконкому ЛМР № 1996 від 28.12.1953 закріплено земельну ділянку площею 855 кв.м. Попередній власник приватизував частину цієї земельної ділянки площею 783 кв.м., а інша частина ділянки площею 72 кв.м. залишилась закріпленою за будинком. Оскаржуваною ухвалою третій особі надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,2115 га, однак до цієї земельної ділянки включено земельну ділянку площею 72 кв.м., яка закріплена за будинком АДРЕСА_6 , чим порушено її право. Крім того, вона є власником квартири АДРЕСА_7 і як співвласник будинку має право на земельну ділянку, яка закріплена за цим будинком на підставі рішення виконкому ЛМР № 1996 від 28.12.1953. Виключно співвласники будинку АДРЕСА_1 мають право на таку земельну ділянку, однак оскаржуваною ухвалою така передана стороннім особам - власникам будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_8 , що також є порушенням її прав і з приводу чого подала даний позов.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Війтівській про визнання протиправною, нечинною та скасування ухвали відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, не ґрунтується на засадах верховенства права, а також його складової правової визначеності, оскільки прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вважає, що підставою для скасування рішення є грубе порушення суддею, що розглядала справу у першій інстанції, антикорупційного законодавства.

Зазначає, що після закінчення розгляду справи та винесення рішення позивачу стало відомо, що суддя першої інстанції, проводила розгляд справи в умовах наявності реального конфлікту інтересів із відповідачем у справі - Львівською міською радою. Інформація про існування приватного інтересу суддею була прихована від позивача та не врегульована у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зазначає, що ухвалою Львівської міської ради №6809 від 07.09.2020 року ОСОБА_3 було надано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою для оформлення землекористування на земельну ділянку площею 1000 кв. м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_9 . У декларації судді Личаківського районного суду м. Львова Леньо С.І., поданої 28.10.2016 року та опублікованої у ЄДРД, зазначено - чоловік ОСОБА_3 та син: ОСОБА_4 , яким вони із чоловіком (ймовірно на сьогодні колишнім, оскільки він відсутній у декларації за 2020 рік) пов`язані родинними зв`язками і який є очевидним потенційним спадкоємцем першої лінії усього майна свого батька, у тому числі потенційно набутої земельної ділянки.

Зазначає, що надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою для оформлення землекористування на земельну ділянку, є першим етапом для оформлення прав на земельну ділянку, який вимагає отримання погодження виготовленої документації Львівською міською радою у майбутньому. Очевидно, що заявник є зацікавлений в отриманні погодження ЛМР для приватизації згаданої земельної ділянки.

Таким чином апелянт вважає, що суддя Леньо С.І. безпосередньо зацікавлена в отриманні погодження Львівської міської ради для приватизації земельної ділянки, яка стане у майбутньому власністю її сина, тобто пов`язана приватним інтересом через свого сина із ЛМР, яка є відповідачем у даній справі.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку На Війтівській - Микита Т.В. проти скарги заперечив, просив у задоволенні скарги відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов пред`явлено не до усіх належних відповідачів, що є перешкодою для вирішення спору по суті.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.13), позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 10.05.2019 належить 75/100 частин житлового будинку АДРЕСА_6 .

Будинковолодіння АДРЕСА_6 згідно копії плану земельної ділянки (а.с.16) межує з будинковолодінням АДРЕСА_1 та АДРЕСА_10 .

Крім того, згідно копії витягу про реєстрацію права власності (а.с.17), позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.1998 належить квартира АДРЕСА_7 .

23.04.2016 співвласниками будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_8 та будинку АДРЕСА_1 прийнято рішення про створення ОСББ На Війтівській , затвердження його статуту, обрання органів управління ОСББ та ревізійної комісії, а також визначено особу, уповноважену представляти інтереси власників квартир під час державної реєстрації ОСББ.

Ухвалою ЛМР № 2645 від 16.11.2017 ОСББ На Війтівській надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за цією адресою орієнтовною площею 0,2132 га саме для обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Вказана ухвала була предметом судової перевірки у адміністративній справі № 461/8315/17. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.07.2018 (а.с.139-143), яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 (а.с.144-149) та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2019 в позові відмовлено.

В кінцевому, оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради № 5342 від 11.07.2019 (а.с.11-12) затверджено об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку На Війтівській (код ЄДРПОУ: 40560352) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,2115 га (у тому числі площею 0,0004 га у межах червоних ліній з обмеженням без права будь-якого будівництва та посадки багаторічних дерев) на АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 . Козланюка, 6, АДРЕСА_5 (кадастровий номер 4610137200:07:001:0039) у постійне користування для обслуговування багатоквартирних житлових будинків за рахунок земель житлової та громадської забудови, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування.

Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Згідно з принципом юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 30 ЗК України, який був чинний до 1 січня 2002 року, так і у чинній редакції статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутими у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.

Отже, справа за позовом про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акта узгодження меж земельних ділянок залежно від суб`єктного складу має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Належними відповідачами у таких справах є особа, прав чи інтересів якої щодо відповідної земельної ділянки стосується оскаржене рішення органу місцевого самоврядування, а також цей орган (пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц (провадження № 14-458цс18)).

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц.

Під час розгляду іншої цивільної справи № 404/1853/17 (постанова від 27.01.2021) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку вимогою, яка пред`являється до нього.

В цій же постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.

У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших осіб до участі у справі як відповідачів чи співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі відповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин, суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України.

Неналежна сторона у цивільному процесі - це особа, стосовно якої суд встановив, що вона не є ймовірним суб`єктом тих прав, свобод, законних інтересів чи юридичних обов`язків, щодо яких суд повинен ухвалити рішення, і у зв`язку з цим проведено її заміну або ухвалено рішення про відмову в позові.

Суд першої інстанції зазначив, що у справі яка розглядається позивач не зверталась до суду з клопотанням про залучення співвідповідачем ОСББ На Війтівській , а її представник в підготовчому судовому засіданні підтвердив, що на його думку склад учасників справи є повним та правильним.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позов пред`явлено не до усіх належних відповідачів, а саме такий не пред`явлено до ОСББ На Війтівській , якому оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради № 5342 від 11.07.2019 надано земельну ділянку площею 0,2115 га на АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_5 . Козланюка, 6, АДРЕСА_5 орієнтовною площею 0,2132 га для обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Доводи апеляційної скарги про те, що суддя Леньо С.І. безпосередньо зацікавлена в розгляді даної справи не заслуговують на увагу, з огляду на те, що ОСОБА_1 заявляла відвід головуючій судді в першій інстанції, у задоволенні якого було відмовлено суддею в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції, а тому підстав для її задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у справі Гарсіа Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain) від 21.01.1999 року (заява 30544/96), п. 26: …при відхиленні скарги апеляційний суд може в принципі просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчого суду… .

Зважаючи на вказане колегія суддів вважає за можливе в цілому схвалити мотиви суду першої інстанції щодо розгляду усіх позовних вимог, викладені в оскаржуваному рішенні, вважаючи такі належними та відповідними до встановлених обставин, що мають значення та вимог закону, без додаткового дублювання.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 12 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2021 року.

Головуючий: Н. П. Крайник

Судді: О. М. Ванівський

О. Я. Мельничук